Матеуш Анджей Піскорський

Матеріал з Shpionopedia
Версія від 10:44, 31 липня 2021, створена Alfa1 (обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Mateusz Andrzej Piskorski

Матеуш Анджей Піскорський (Mateusz Andrzej Piskorski) - польський політик, викладач, політолог, публіцист та журналіст, депутат Сейму V скликання.

Діяльність

З початку 2000-х років неодноразово відвідував Росію, де зустрічався з неонацистськими активістами. Був спостерігачем “Кримського референдуму”.

Запрошував бойовиків так званої “Новоросії” в Польщу розповісти про своє бачення війни на Сході Україні.

21 лютого 2015 року був обраний головою нової партії “Зміна” (пол. Zmiana).

У травні 2016 року затриманий Агентством внутрішньої безпеки Польщі за звинуваченням у співпраці (з 2013 року по травень 2016 року) з російською розвідкою в діяльності, спрямованої проти Польської Республіки, в просуванні інтересів Росії і маніпулюванні настроями польського суспільства.

16 травня 2019 року випущений з варшавського слідчого ізолятора під заставу в 200 тис. злотих до вердикту суду.

Біографія

Народився 18 травня 1977 року, Щецин, Польська Народна Республіка.

У 2001 році закінчив факультет політології Щецинського університету.

У січні 2011 року отримав ступінь доктора гуманітарних наук в Університеті імені Адама Міцкевича в Познані на факультеті політичних наук та журналістики.

З 2002 по 2005 рік викладав у Щецинському університету. Потім викладав у Вищій професійній школі, в “Collegium Balticum” та у Вищій школі педагогіки ім. Януша Корчака у Варшаві.

У 2007 році повернувся викладати в Щецинський університет. У 2008 році став головою Товариства Польсько-Венесуельської співпраці. Працював в Національній Раді радіомовлення і телебачення.

З грудня 2009 року по грудень 2010 року був заступником директора Польського Євро Радіо.

Був ад'юнктом в Академії ім. Яна Длугоша в Ченстохові. Потім був деканом факультету політичних наук у Вищій школі міжнародних відносин та американістики у Варшаві.

Кар'єра в політиці почалася в середині 90-х років в рідному місті Щецін, де він став одним з ідеологів і засновників неонацистських організацій The Temple of Fullmoon, The Black Order, які були тісно пов'язані з польською НСБМ. Будучи студентом з кінця 90-х років належав до “Польської селянської партії”, з якої вийшов у 2000 році. Був пов'язаний з общиною “Niklot”, яке декларувало підтримку культури і традицій, а також пропагувало слов'янський націоналізм. Більшість членів набиралося з числа скінхедів .

У 2002 році приєднався до партії “Самооборона Республіки Польща” (СРП). У партії займався питаннями зовнішньої політики. Був помічником депутата (пол. Jan Łączny), працював в команді Анджея Леппера під час президентських виборів 2005 року. Заснував і очолив асоціацію Європейський Центр Геополітичного Аналізу.

Брав участь в парламентських виборах 2005 року за списками партії “Самооборона Республіки Польща” від округу Щецин, отримав мандат депутата і пройшов до польського Сейму. Працював в таких комісіях Сейму, як комісія у закордонних справах та комісія регламенту і звернень депутатів. Був заступником голови комісій щодо змін до закону про Інститут національної пам'яті і закон про реприватизацію. Представляв Сейм Польщі в західноєвропейському союзі. На місцевих виборах 2006 року виставляв свою кандидатуру на пост президента Щецина, проте знявся з виборів на користь Тереси Любіньской (пол. Teresa Lubińska) з партії “Право і справедливість”.

У 2007 році став прес-секретарем СРП.

На дострокових парламентських виборах 2007 року не був переобраний в сейм. У грудні того ж року увійшов до складу президії СРП. У січні 2009 року брав участь у створенні партії “Libertas Polska”. Вийшов з СРП, однак пізніше повернувся і знову увійшов до президії.

На парламентських виборах 2011 року безуспішно балотувався в Сейм від “Польської партії праці - Серпень 80”, був першим номером у її списку (за рекомендацією СРП). У квітні 2012 року вступив в “Польську партію праці”, проте через кілька місяців повернувся в “Самооборону”, а 25 листопада цього ж року став заступником голови цієї партії.