Арам Габрелянов
Арам Ашотович Габрелян - російський медіаменеджер, видавець, голова ради директорів ВАТ «Редакція газети „Известия“», засновник та президент видавничого дому «News Media», президент холдингу «Балтійська медіагрупа», творець газети-таблоїда «Життя» та порталу Life.ru. Активний співучасник агресивної пропаганди путінського режиму, а також у обдурювання населення шляхом навмисного масового поширення низькопробної та хибної інформації, яка спотворює реальність і насаджує в суспільстві нетерпимість до демократичних цінностей та «ворогів Путіна». Батько Ашота Габрелянова, колишнього виконавчого директора медіахолдингу News Media та генерального директора телеканалу LifeNews.
Діяльність
З 2011 по 2017 роки Габрелянов тісно співпрацював з одним із найвпливовіших російських олігархів із найближчого кола «друзів Путіна» Юрієм Ковальчуком, обіймаючи посаду гендиректора «Національної медіа групи» та керуючи загальними медіа-активами.
Успіх медіапроектів Габрелянова, заснований на створенні унікальної всеросійської мережі інформаторів, мав очевидну корупційну природу. Як зазначав Forbes, із посиланням на журналіста ВД «Комерсант» Олега Кашина (який раніше працював у «Ньюс Медіа»), у засновника «Ньюс Медіа» є статусні знайомі в системі МВС, завдяки чому не виникає проблем із публікацією фото та відео з місць пригод та злочинів: «кореспонденти... отримують інформацію у нижчих міліцейських чинів, причому їхнє начальство дивиться на це крізь пальці».
Габрелянов завжди позиціонував себе як незалежного видавця та журналіста, і водночас ніколи не приховував своєї дружби із впливовими чиновниками кремлівської адміністрації. Так, в інтерв'ю порталу OpenSpace у 2011 році Габрелянов заявив, що не просто знайомий із заступником керівника адміністрації президента Росії Владиславом Сурковим, а у них склалися «хороші стосунки». Як результат, журналістів видань News Media було допущено в т.зв. Прес-пул №1 (президентський), а сам Габрелянов регулярно запрошувався на зустрічі Путіна з головними редакторами найбільших російських ЗМІ.
У ЗМІ та аналітичних оглядах неодноразово відзначався прокремлівський настрій видань Габрелянова. Зокрема, зазначалося, що Габрелянов наклав заборону критику президента Росії, його оточення, а також вищих церковних ієрархів. В інтерв'ю порталу OpenSpace пояснював свою позицію так: "Путін - тато нації, пред'явити йому нічого не можна". А у 2017 році той самий Кашин зазначив у коментарі виданню Znak.com, що Кремль «протягом усіх цих років можна було без перебільшення назвати реальним акціонером „Лайфу“».
Тісна співпраця Габрелянова з адміністрацією президента підтвердилася публікацією у 2016 році матеріалів його особистого листування, розкритого хакерами з групи «Анонімний інтернаціонал». З них, зокрема, випливало, що видання «Известия» та «Лайф» розміщували рекомендовані матеріали за вказівками заступника голови АП Громова, погоджуючи їхні тексти безпосередньо з головою медіахолдингу, а також збирали компромат на політика та засновника Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального.
Портал LifeNews Габрелянова став одним із символів неохайної пропаганди. Так, серія публікацій Life News у період піднесення громадянського протесту кінця 2011 року – початку 2012 року зі скандальними матеріалами компрометуючого характеру про лідерів опозиції мала очевидний характер «кремлівського замовлення» та забезпечення та прикриття на найвищому рівні силових структур.
У квітні 2014 року стало відомо, що Габрелянов прийняв рішення закрити українську газету «Життя» через відмову місцевої редакції публікувати проросійські пропагандистські матеріали, надіслані з Москви. Сам Габрелянов неодноразово вкрай агресивно і безсторонньо публічно висловлювався на адресу демократично обраної влади України і завжди наголошував на повній підтримці агресивної політики Росії щодо України.
За даними джерела Znak.com, близького до News Media, ЗМІ Арама Габрелянова у 2014 році стали настільки впливовою іграшкою, що у Генеральному штабі Збройних сил Росії, де перебував міністр оборони РФ Сергій Шойгу, висіли два телевізійні екрани: «на одному показували „Росію -24 ", а на іншому - Life News".
27 травня 2016 року Арам Габрелянов поряд з іншими керівниками великих російських державних та недержавних ЗМІ, включаючи НТВ, «Перший канал», ТАРС, «Росія сьогодні», Regnum, «Російську газету» та ін., указом президента України включено до списку персональних санкцій - осіб, які є персонами нон-грата на території України. У записі під номером 16 уточнюється, що Араму Габрелянову ставляться «дії, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права та свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави, призводять до окупації території, експропріації або обмеження права власності.
Габрелянова, як і більшість інших впливових путінських колаборантів, неодноразово викривали на брехні у зв'язку з їх показним патріотизмом і агресивною критикою Заходу у тому, що вони із задоволенням користуються усіма перевагами західного життя. Коли у 2016 році стало відомо про дорогу закордонну нерухомість Габрелянова, він публічно спростував це, пообіцявши «подарувати пентхаус» тому, хто його знайде. А коли в 2018 році Олексій Навальний опублікував розслідування, згідно з яким Габрелянов ще в 2009 році купив квартиру в передмісті Парижа за 1,9 млн. євро, той заявив, що «заробив її» і відмовився виконувати обіцянку.
Непрямими свідченнями співучасті Габрелянова у злочинах путінського режиму є нагородження його у квітні 2014 року Орденом Пошани, однією з найвищих державних нагород, з формулюванням «за високий професіоналізм та об'єктивність у висвітленні подій у Республіці Крим», а також членство в Громадській раді РФ - значимою структурою здійснення політичних репресій у Росії.
Біографія
Арам Габрелянов народився 10 серпня 1961 року у Дербенті.
З 1985 року працював стажером в обкомі ВЛКСМ газеті «Ульяновський комсомолець».
У 1988 році закінчив факультет журналістики МДУ і за розподілом влаштувався на роботу кореспондентом газети «Ульяновський комсомолець», потім працював відповідальним секретарем, а в 1990 році, після перейменування газети в «Слово молоді», став головним редактором.
У 1995 року з урахуванням газет «Місцевий час» і «Скіфи» створив регіональний видавничий холдинг «Ведомости-Медиа», куди пізніше увійшли газети Нижнього Новгорода, Самари, Саратова і Волгограда. Також власником газет «Красноярський комсомолець» та «Година пік» (Санкт-Петербург).
У 1997 році став видавати щотижневу газету «Московські відомості», трьома роками пізніше перейменовану на газету «Життя» і стала одним із найтиражніших таблоїдів у Росії.
В 2001 заснував ТОВ «Видавничий дім Життя», а в 2005 створив і очолив холдинг ВАТ «Ньюс Медіа», в який потім об'єднав видання, що виходили під брендом «Життя» в 50 містах Росії. З 2007 року – голова ради директорів та редакційний директор холдингу, з 2008 по 2018 роки – гендиректор «Ньюс Медіа».
2006 - початок видання щоденного таблоїду «Твій День».
2008 - запуск інформаційно-розважального інтернет-порталу Life.ru.
З 2011 року – заступник гендиректора «Національної медіа групи» та голова ради директорів ВАТ «Редакція газети „Известия“».
З 2015 року – президент холдингу «Балтійська медіагрупа».
2017 рік - інвестор телеграм-каналу Mash, економічного шоу «Пекельні бабки», військового проекту WarGonzo та інших медіа-стартапів, запущених вихідцями з Life.
