Катерина Стриженова
Стриженова Катерина Володимирівна - ведуча телепрограм та ток-шоу на «Першому каналі».
Діяльність
Є ведучою програми "Час покаже", що відрізняється особливо активною участю у зміцненні авторитарного режиму в Росії та формуванні образу "національного лідера" з Володимира Путіна. Спецвипуски програми тривалістю дві-три години супроводжують офіційні пропагандистські ритуали формату «зв'язку з народом», розміщуючись в ефірі до і після т.зв. послання Президента РФ, прес-конференції з Президентом РФ та прямої лінії з президентом РФ.
У серпні 2017 року Катерину Стриженову включили до української бази «Миротворець» із формулюванням «свідоме порушення державного кордону України при в'їзді на територію окупованого Росією Криму, а також багаторічна антиукраїнська пропаганда у програмі "Час покаже"».
Стриженова поширює антизахідні наративи, жорстко критикує західний спосіб життя і водночас із задоволенням користуються всіма його перевагами. Зокрема, спостерігачі неодноразово звертали увагу на те, що дочка Стриженової Анастасія здобула освіту в Англії. Зараз живе у Нью-Йорку, поки мама дурить довірливе населення Росії.
Біографія
Катерина Стриженова народилася у Москві 20 березня 1968 року.
Батько – журналіст, засновник та головний редактор журналу «Студентський меридіан», співробітник ЦК ВЛКСМ Володимир Іларіонович Токмань. Мати, Валентина Яківна Токмань, філолог, працювала в Адміністрації Президента Росії.
На початку 90-х закінчила режисерський факультет Московського державного інституту культури; у 2007 році - відділення гештальт-терапії Інституту практичної психології та психоаналізу.
З січня 1997 року – ведуча програми «Доброго ранку» на «Першому каналі».
З грудня 2010 по грудень 2011 року – головний редактор журналу «ITALIA – Made in Italy».
З 6 вересня по 11 жовтня 2013 року – ведуча ток-шоу «За та проти» на «Першому каналі» з Олександром Гордоном. З 15 вересня 2014 року - ведуча ток-шоу "Час покаже" на "Першому каналі", спільно з Петром Толстим, потім з Артемом Шейніним, а з 2017 року - з Анатолієм Кузичовим.
Лауреат премії "Світський журналіст року" 2010 року в номінації "За внесок у професію".
