https://shpionopedia.org//api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Alfa1 2026-04-23T17:53:52Z Внесок користувача MediaWiki 1.31.1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88_%D0%A4%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%85&diff=4122 2023-09-17T09:48:50Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:Hannes-Gnauck-(dpa).jpg|міні|Tomasz Froelich]]<br /> '''Томаш Фроліх''' (нім. Tomasz Froelich)- політик «Альтернативи для Німеччини». Він є віце-президентом Молодої Альтернативи, ультраправої молодіжної організації AfD. Фроліх є особистим помічником лідера партії Йорга Меутена та керівником його офісу. <br /> <br /> ==Діяльність==<br /> Задіяний кампаніях, що мають ознаки спеціальних заходах впливу російських спецслужб. <br /> <br /> Томаш Фроліх є великим симпатиком Росії і описує її як «прекрасну країну з чудовими людьми, хорошою горілкою, привабливими жінками, багатою культурою та ще багатшими олігархами, яку часто романтизують її симпатики та не розуміють її опоненти».<br /> <br /> [https://afdkompakt.de/2023/08/02/tomasz-froelich-wir-sind-rechts-und-das-ist-auch-gut-so/ Застерігає] від конфронтаційної політики щодо Росії та виступає проти політики деіндустріалізації. Фроліх попереджає, що Німеччина повинна значно більше звільнитися від США, не перетворюючись на протекторат Росії.<br /> <br /> Щодо російсько-української війни [https://heimatkurier.at/rechte-akteure/tomasz-froelich-afd-von-den-eu-wahlen-kann-ein-rechter-aufbruch-in-ganz-europa-ausgehen/ заявляє], що &quot;Ми (ред. Німеччина )беремо участь у війні в Україні, яка не в наших інтересах. На нашу критичну інфраструктуру (Північний потік) здійснюються атаки, які нам не дозволено досліджувати. Ми вводимо санкції, які шкодять нам більше, ніж Росії. І ми прямуємо до деіндустріалізації, масового безробіття, дефіциту економіки, вибухів цін на енергоносії та військової ескалації з Росією. Усе це не в наших інтересах, але, безперечно, в інтересах Вашингтона, оскільки втрата нашої економічної та військової безпеки збільшує потребу захисту європейських держав і тим самим робить їх ще більш залежними від гегемона США.&quot;<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Томаш М. Фроліх навчався у Віденському університеті та має ступінь з політології та міжнародних відносин. Він працював волонтером в Інституті Людвіга фон Мізеса у Варшаві, Польща. Його лібертерський мережевий блог «www.freitum.de» був удостоєний премії Роланда-Бадера у 2021 році.Обрання Фроліха в правління «Молодої альтернативи для Німеччини» розглядається як наближення до материнської партії AfD.<br /> <br /> Фроліх є автором правого лібертаріанського журналу &quot;eigentümlich frei&quot;. Він написав книгу, в якій виступав за приватизацію системи освіти. У 2015 році видав німецький переклад книги Гюстава де Молінарі «Виробництво безпеки».<br /> &lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Німеччина]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Hannes-Gnauck-(dpa).jpg&diff=4121 2023-09-17T09:48:18Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>бдбз</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88_%D0%A4%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%85&diff=4120 2023-09-17T09:46:32Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>'''Томаш Фроліх''' (нім. Tomasz Froelich)- політик «Альтернативи для Німеччини». Він є віце-президентом Молодої Альтернативи, ультраправої молодіжної організації AfD. Фроліх є особистим помічником лідера партії Йорга Меутена та керівником його офісу. <br /> <br /> == Діяльність ==<br /> Задіяний кампаніях, що мають ознаки спеціальних заходах впливу російських спецслужб. <br /> <br /> Томаш Фроліх є великим симпатиком Росії і описує її як «прекрасну країну з чудовими людьми, хорошою горілкою, привабливими жінками, багатою культурою та ще багатшими олігархами, яку часто романтизують її симпатики та не розуміють її опоненти».<br /> <br /> [https://afdkompakt.de/2023/08/02/tomasz-froelich-wir-sind-rechts-und-das-ist-auch-gut-so/ Застерігає] від конфронтаційної політики щодо Росії та виступає проти політики деіндустріалізації. Фроліх попереджає, що Німеччина повинна значно більше звільнитися від США, не перетворюючись на протекторат Росії.<br /> <br /> Щодо російсько-української війни [https://heimatkurier.at/rechte-akteure/tomasz-froelich-afd-von-den-eu-wahlen-kann-ein-rechter-aufbruch-in-ganz-europa-ausgehen/ заявляє], що &quot;Ми (ред. Німеччина )беремо участь у війні в Україні, яка не в наших інтересах. На нашу критичну інфраструктуру (Північний потік) здійснюються атаки, які нам не дозволено досліджувати. Ми вводимо санкції, які шкодять нам більше, ніж Росії. І ми прямуємо до деіндустріалізації, масового безробіття, дефіциту економіки, вибухів цін на енергоносії та військової ескалації з Росією. Усе це не в наших інтересах, але, безперечно, в інтересах Вашингтона, оскільки втрата нашої економічної та військової безпеки збільшує потребу захисту європейських держав і тим самим робить їх ще більш залежними від гегемона США.&quot;<br /> <br /> == Біографія ==<br /> Томаш М. Фроліх навчався у Віденському університеті та має ступінь з політології та міжнародних відносин. Він працював волонтером в Інституті Людвіга фон Мізеса у Варшаві, Польща. Його лібертерський мережевий блог «www.freitum.de» був удостоєний премії Роланда-Бадера у 2021 році.Обрання Фроліха в правління «Молодої альтернативи для Німеччини» розглядається як наближення до материнської партії AfD.<br /> <br /> Фроліх є автором правого лібертаріанського журналу &quot;eigentümlich frei&quot;. Він написав книгу, в якій виступав за приватизацію системи освіти. У 2015 році видав німецький переклад книги Гюстава де Молінарі «Виробництво безпеки».<br /> &lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Німеччина]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88_%D0%A4%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%85&diff=4119 2023-09-17T09:03:16Z

<p>Alfa1: Створена сторінка: омаш Фроліх Про ЄС, до парламенту якого зараз балотується, він каже, що він «антиєвропе...</p> <hr /> <div>омаш Фроліх <br /> Про ЄС, до парламенту якого зараз балотується, він каже, що він «антиєвропейський». «Це руйнує наше процвітання, нашу ідентичність, наш суверенітет». Томаш Фроліх є великим симпатиком Росії і описує її як «прекрасну країну з чудовими людьми, хорошою горілкою, привабливими жінками, багатою культурою та ще багатшими олігархами, яку часто романтизують її симпатики та не розуміють її опоненти».<br /> <br /> Застерігає від конфронтаційної політики щодо Росії<br /> https://afdkompakt.de/2023/08/02/tomasz-froelich-wir-sind-rechts-und-das-ist-auch-gut-so/ <br /> <br /> Про війну в Україні<br /> Ми беремо участь у війні в Україні, яка не в наших інтересах. На нашу критичну інфраструктуру (Північний потік) здійснюються атаки, які нам не дозволено досліджувати. Ми вводимо санкції, які шкодять нам більше, ніж Росії. І ми прямуємо до деіндустріалізації, масового безробіття, дефіциту економіки, вибухів цін на енергоносії та військової ескалації з Росією. Усе це не в наших інтересах, але, безперечно, в інтересах Вашингтона, оскільки втрата нашої економічної та військової безпеки збільшує потребу захисту європейських держав і тим самим робить їх ще більш залежними від гегемона США.<br /> https://heimatkurier.at/rechte-akteure/tomasz-froelich-afd-von-den-eu-wahlen-kann-ein-rechter-aufbruch-in-ganz-europa-ausgehen/</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%97%D1%96%D0%B3%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5&diff=4118 2023-09-17T08:50:37Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:DEU-Deutschland-Germany-Klipphausen-Groitzsch-28-01-2017-Der-Leipziger-AfD-Kreis.jpg|міні]]<br /> '''Зігберт Дрезе''' (нім. Frank Siegbert Droese) — німецький політик , член партії [[Альтернатива для Німеччини (АдН)|«Альтернатива для Німеччини» (AfD)]] . З вересня 2017 року по лютий 2018 року був тимчасовим головою AfD Саксонії , а з 2017 по 2021 рік був депутатом 19 -го Бундестагу Німеччини. <br /> <br /> == Діяльність ==<br /> В 2018 році депутат федерального парламенту ФРН Зігберт Дрезе разом із депутатом Європейського парламенту від Великобританії Натан Джилл [https://iz.ru/792603/2018-09-24/organizatory-podveli-itogi-mref були] почесними гостями на Молдовсько-російському економічному форумі &quot;Нові горизонти співробітництва».<br /> <br /> [https://ria.ru/20210305/sanktsii-1600009009.html Виступає] за привілейоване партнерство замість розширення ЄС, за кращі відносини РФ, критикує санкції ЄС щодо РФ.<br /> <br /> 9 листопада 2022 року було прийнято рішення назвати вулицю Турмгутштрассе в Лейпцигу, де розташоване генконсульство Росії, на честь Бориса Романченка , який пережив Голокост та загинув від російського авіаудару під час російсько-української війни. Дрезе [https://www.mdr.de/nachrichten/sachsen/leipzig/boris-romantschenko-russisches-generalkonsulat-stadtrat-leipzig-umbenennung-strasse-100.html назвав] пропозицію «повною нісенітницею» і пояснив, що рішення «чисто ідеологічно мотивоване, ненависть до росіян — це модно».<br /> <br /> В AfD Дрезе називають «ультранаціоналістом». Вважають, що Дрезе є шанувальником Адольфа Гітлера. У 2016 році стало відомо, що на одному з його автомобілів стоїть лейпцизький номерний знак «AH 1818». У нацистській символіці «AH» означає Адольфа Гітлера, а також «18».<br /> <br /> З опухлими грудьми та правою рукою на серці, Дрезе сфотографував себе в «Hitlers Wolfsschanze» («Вовче лігво»), колишній штаб-квартирі фюрера в Польщі.<br /> <br /> == Біографія ==<br /> Дрез виріс наймолодшим із трьох братів і сестер у християнській родині. До закінчення школи займався спортивними змаганнями як метальник списа. З 1986 по 1988 рік він навчався на фахівця ресторанного господарства в Interhotel Leipzig. <br /> <br /> У липні 1989 року він втік через відкритий кордон Угорщини на захід. У Гамбурзі він влаштувався на роботу в готель Atlantic і здобув професію готельного клерка. Він розпочав навчання в готелі «Merkur» у Лейпцигу. Повернувся туди в 1991 році. Працював асистентом до 1994 року, потім на кафедрі до 1997 рокуFood &amp; Beverage , приватний підприємець у секторі готелів і громадського харчування в Лейпцигу з 1998 по 2014 рік. Він відкрив ресторан у центрі міста, яким керував до листопада 2013 року. З 2015 по 2017 рік він був менеджером і членом команди менеджерів у F &amp; B. Дрозе одружений і має чотирьох дітей. <br /> <br /> У вересні 2013 року Дрезе приєднався до AfD. У 2015 році став головою районної асоціації AfD Лейпциг. На державній партійній конференції в лютому 2016 року він був обраний заступником голови Саксонської державної асоціації AfD, набравши 86,4% голосів. У 2016 році окружна асоціація Лейпцига AfD висунула Дрезе кандидатом у федеральний округ Лейпциг II на федеральних виборах 2017 року. У березні 2017 року партійна конференція AfD Саксонії проголосувала за нього третім у державному списку. <br /> <br /> Набравши 15,0% голосів, він посів третє місце у своєму окрузі й увійшов до німецького Бундестагу за державним списком. Коли Фрауке Петрі покинула AfD, він перейшов на посаду виконуючого обов'язки голови AfD Саксонії як її попередній заступник, але вирішив не балотуватися на цю посаду на державній партійній конференції AfD Саксонії в Хойерсверді в лютому 2018 року. Перед земляцькими виборами в 2019 році Дрезе заявив про свою мету зробити AfD найсильнішою фракцією в Саксонії та забезпечити там прем'єр-міністра. Однак сам він на посаду не претендує. <br /> <br /> Після місцевих виборів у Саксонії в 2019 році Зіґберт Дрезе є депутатом міської ради Лейпцига та головою тамтешньої парламентської групи AfD. <br /> <br /> У німецькому бундестазі 19-го скликання Дрезе був повноправним членом Комітету у справах Європейського Союзу . Він також був представлений як заступник члена спорткомітету . <br /> <br /> На федеральних виборах 2021 року Дрезе балотувався від своєї партії у федеральному виборчому окрузі Лейпциг II , а також був на третьому місці в державному списку Саксонської AfD. Оскільки він не зміг ані отримати прямий мандат, ані потрапити до 20-го німецького Бундестагу за державним списком AfD , Дрезе подав у відставку з Бундестагу після одного законодавчого періоду.<br /> <br /> 12 жовтня 2022 року Дрезе балотувався як кандидат на посаду мера та заступника Департаменту соціальних справ, охорони здоров’я та різноманітності міста Лейпцига проти кандидата від СДПН Мартіни Мюнх, запропонованої пошуковим комітетом . Отримавши десять голосів проти 32 голосів за Мюнха, а також 13 утрималися та сім недійсних голосів, Дрезе не було обрано.<br /> <br /> На виборах до Європарламенту 2024 року Дрезе балотується на 11-му місці в списку своєї партії, його обрали з 79,2% голосів.<br /> &lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Німеччина]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:DEU-Deutschland-Germany-Klipphausen-Groitzsch-28-01-2017-Der-Leipziger-AfD-Kreis.jpg&diff=4117 2023-09-17T08:39:50Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>ллх</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%97%D1%96%D0%B3%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5&diff=4116 2023-09-17T08:30:39Z

<p>Alfa1: Створена сторінка: Зігберт Дрезе В 2018 році депутат федерального парламенту ФРН Зігберт Дрезе разом із деп...</p> <hr /> <div>Зігберт Дрезе<br /> В 2018 році депутат федерального парламенту ФРН Зігберт Дрезе разом із депутатом Європейського парламенту від Великобританії Натан Джилл були почесними гостями на Молдовсько-російському економічному форумі &quot;Нові горизонти співробітництва».<br /> https://iz.ru/792603/2018-09-24/organizatory-podveli-itogi-mref<br /> <br /> Виступає за привілейоване партнерство замість розширення ЄС, за кращі відносини РФ, критикує санкції ЄС щодо РФ.<br /> https://ria.ru/20210305/sanktsii-1600009009.html<br /> <br /> 9 листопада 2022 року було прийнято рішення назвати вулицю Турмгутштрассе в Лейпцигу, де розташоване генконсульство Росії , на честь Бориса Романченка , який пережив Голокост та загинув від російського авіаудару під час російсько-української війни. Дрезе назвав пропозицію «повною нісенітницею» і пояснив, що рішення «чисто ідеологічно мотивоване, ненависть до росіян — це модно».<br /> https://www.mdr.de/nachrichten/sachsen/leipzig/boris-romantschenko-russisches-generalkonsulat-stadtrat-leipzig-umbenennung-strasse-100.html</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%86%D1%80%D0%BC%D1%85%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%91%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%84&diff=4115 2023-09-17T08:29:12Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:364012054 250105364514418 2984043593138190142 n.jpg|міні]]<br /> '''Ірмхільд Боссдорф''' (нім. Irmhild Boßdorf ) - член [[Альтернатива для Німеччини (АдН)|AfD]] з 2016 року. Є одним із двох заступників прес-секретаря AfD Rhein-Sieg та лідером парламентської групи AfD у Регіональній раді (LVR). <br /> <br /> == Діяльність ==<br /> Ірмхільд Босдорф позиціонує себе як історик та політолог. Працює журналістом в Junge Freiheit. <br /> <br /> Її чоловік Петер Босдорф був співзасновником впливового новоправого журналу Bühne, а донька Рейнхільд Босдорф є відомою активісткою та співзасновницею жіночого колективу Lucreta. Її батько, відомий журналіст Гюнтер Дешнер, спілкувався не лише з французькими правими екстремістами навколо філософа Алена де Бенуа, який також [https://www.t-online.de/nachrichten/deutschland/innenpolitik/id_100218166/afd-kandidaten-fuer-europa-vom-geschoenten-lebenslauf-zu-schweren-vorwuerfen.html мав значний вплив] на німецьких правих, а й був головним редактором правоекстремістського журналу «Перший». Пізніше його посаду отримав Мануель Оксенрайтер – мережевий агент AfD, який втік до Москви після викриття в організації підпалу Венгерського культурного центру в Ужгороді. Журналіст був відомий своїми правими і прокремлівськими поглядами, виступав у російських ЗМІ на підтримку бойовиків на Донбасі.<br /> <br /> На європейських виборчих зборах AfD кандидат Ірмхільд Босдорф [https://www.sueddeutsche.de/politik/parteien-magdeburg-kandidatin-punktet-bei-afd-mit-schlagwort-der-identitaeren-dpa.urn-newsml-dpa-com-20090101-230730-99-612213 проводила] агітацію за голоси виборців під гаслами ксенофобського та антиісламського Ідентифікайного руху (Identitären Bewegung).<br /> [[Категорія:Німеччина]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]<br /> [[Категорія:Журналісти]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:364012054_250105364514418_2984043593138190142_n.jpg&diff=4114 2023-09-17T08:19:47Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>лл</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%86%D1%80%D0%BC%D1%85%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%91%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%84&diff=4113 2023-09-17T08:01:31Z

<p>Alfa1: Створена сторінка: Ірмхільд Боссдорф є членом AfD з 2016 року, одним із двох заступників прес-секретаря AfD Rhein-Si...</p> <hr /> <div>Ірмхільд Боссдорф є членом AfD з 2016 року, одним із двох заступників прес-секретаря AfD Rhein-Sieg та лідером парламентської групи AfD у Регіональній раді (LVR).</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%93%D0%B0%D0%BD%D1%81_%D0%9D%D0%BE%D0%B9%D1%85%D0%BE%D1%84%D1%84&diff=4112 2023-09-17T07:55:53Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:Hans-Neuhoff Quelle-AfD-Bonn web 96dpi.jpg|міні|Hans Neuhoff]]<br /> '''Ганс Нойхофф''' (нім. Hans Neuhoff) — німецький політик (як член [[Альтернатива для Німеччини (АдН)|Альтернативи для Німеччини (AfD)]] з 2018 року), культуролог і музикознавець. У липні 2023 року на європейській партійній конференції в Магдебурзі був вибраним під номером 8 у списку як кандидат від AfD на європейських виборах 2024 року. <br /> <br /> == Діяльність ==<br /> Німецький політик та культурний діяч задіяний кампаніях, що мають ознаки спеціальних заходах впливу російських спецслужб. Так, наприклад, Ганс Нойхофф [https://afd-oberhausen.de/aktuelles/2022/03/positionspapier-der-afd-bundestagsfraktion-russland-ukraine/ є підписантом] позиційної записки депутатської групи AfD «Росія – Україна», що відкидає вступ України в НАТО та ЄС та закликає відмовитися від поставок зброї Україні у війні з РФ.<br /> <br /> Також політик [https://www.pi-news.net/2022/11/prof-hans-neuhoff-ukraine-eine-lehrstunde-der-geopolitik/ є автором] доповіді, в якій пояснив «теорію реалізму міжнародних відносин» і застосував її до конфлікту в Україні. Його доповідь, поряд із доповіддю Габріеле Кроне-Шмальц у Ройтлінгені, вважають однією з найкращих і найбільш науково обґрунтованих з точки зору іншого погляду на війну в Україні, а саме як на проксі-війну, яку США ведуть проти Росії через Україну.<br /> <br /> == Біографія ==<br /> Після музичного навчання у Німеччині та Індії Нойхофф вивчав музикознавство у Карла Дальгауза та Хельги де ла Мотте-Хабер у Берлінському технічному університеті та індійську філологію у Вільному університеті Берліна. <br /> <br /> З 1991 по 1993 рік він був докторським стипендіатом Німецького національного академічного фонду, а в 1994 році захистив докторську дисертацію про індійську систему раги. <br /> <br /> З 1996 по 2002 рік він працював асистентом-дослідником у Берлінському технічному університеті, а у 2004 році завершив там аспірантуру з дисертацією «Відвідування концертів і соціальна структура» за предметами культурної соціології та музикознавства. Того ж року він отримав посаду професора систематичного музикознавства в Кельнському університеті музики і танцю.<br /> <br /> Крім музичної соціології та музичної психології , його сфера діяльності також включає дослідження емпіричного ритму та етномузикологію. Нойхофф отримав фінансування проекту, зокрема, від Німецького дослідницького фонду, Фонду Фріца Тіссена та землі Північний Рейн-Вестфалія. Як куратор, він також займався розробкою та організацією міжкультурних музичних і танцювальних проектів з митцями з Індії, Близького Сходу, країн Африки та Європи вже понад 20 років. <br /> <br /> У 2015 році Нойхофф був учасником конференції про світову музику та культури іммігрантів . Серед іншого, він закликав надати артистам, які народилися в Німеччині з мігрантським походженням, рівні можливості в музичному навчанні та пошуку кар'єри. <br /> <br /> Тим не менш, Нойхофф підтримує концепцію німецької або європейської домінантної культури . Провідна культура означає, що в ситуаціях культурно обумовлених конфліктів цінностей і норм перевагу мають цінності і норми конкретної культури. Отже, концепція німецької (європейської) домінуючої культури не має претензій на універсальну значущість. <br /> <br /> У 2023 році Нойхофф прочитав основну лекцію на тему «Український конфлікт» на 20-річчю новоправого журналу Sezession яка стала продовженням лекції в Інституті державної політики . <br /> <br /> '''Політика''' <br /> <br /> Нойхофф приєднався до AfD у 2017 році. Він був прес-секретарем районної асоціації AfD у Бонні, членом районного виконавчого комітету Кельна та з лютого 2022 року є членом державного виконавчого комітету AfD землі Північний Рейн-Вестфалія. <br /> <br /> На федеральному рівні Нойхофф є членом Федеральної програмної комісії партії та Федерального комітету з зовнішньої політики та політики безпеки з 2019 року. На державному рівні Нойхофф працює головою програмної комісії земельної асоціації землі Північний Рейн-Вестфалія та головою державного спеціалізованого комітету «Зовнішня політика та політика безпеки». Він також виступає в якості експерта на слуханнях парламентської групи AfD NRW і є членом опікунської ради пов’язаного з партією фонду Дезидерія Еразма.<br /> <br /> Нойхофф був обраний у липні 2023 року на європейській партійній конференції в Магдебурзі під номером 8 у списку як кандидат від AfD на європейських виборах 2024 року. <br /> [[Категорія:Німеччина]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Hans-Neuhoff_Quelle-AfD-Bonn_web_96dpi.jpg&diff=4111 2023-09-17T07:24:07Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>оо</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%93%D0%B0%D0%BD%D1%81_%D0%9D%D0%BE%D0%B9%D1%85%D0%BE%D1%84%D1%84&diff=4110 2023-09-17T07:21:48Z

<p>Alfa1: Створена сторінка: Ганс Нойхофф (нар. 1959 р. у Бонні ) — німецький культуролог і музикознавець . З 2004 року він...</p> <hr /> <div>Ганс Нойхофф (нар. 1959 р. у Бонні ) — німецький культуролог і музикознавець . З 2004 року він обіймав посаду професора соціології та психології музики в Кельнському університеті музики і танцю . Нойхофф також був політично активним як член Альтернативи для Німеччини (AfD) з 2018 року. [1]<br /> <br /> <br /> Зміст<br /> 1 життя<br /> 2 дослідження<br /> 3 позиції<br /> 4 політика<br /> 5 Приватний<br /> 6 Веб-посилання<br /> 7 Індивідуальні докази<br /> Життя <br /> Після музичного навчання ( скрипка та табла ) у Німеччині та Індії Нойхофф вивчав музикознавство у Карла Дальгауза та Хельги де ла Мотте-Хабер у Берлінському технічному університеті та індійську філологію у Вільному університеті Берліна . З 1991 по 1993 рік він був докторським стипендіатом Німецького національного академічного фонду , а в 1994 році захистив докторську дисертацію про індійську систему раги . [2]З 1996 по 2002 рік він працював асистентом-дослідником у Берлінському технічному університеті, а у 2004 році завершив там аспірантуру з дисертацією «Відвідування концертів і соціальна структура» за предметами культурної соціології та музикознавства. Того ж року він отримав посаду професора систематичного музикознавства в Кельнському університеті музики і танцю .<br /> <br /> Дослідження <br /> Крім музичної соціології та музичної психології , його сфера діяльності також включає дослідження емпіричного ритму та етномузикологію . [3] [4] Нойхофф отримав фінансування проекту, зокрема, від Німецького дослідницького фонду, Фонду Фріца Тіссена та землі Північний Рейн-Вестфалія. Як куратор, він також займався розробкою та організацією міжкультурних музичних і танцювальних проектів з митцями з Індії, Близького Сходу, країн Африки та Європи вже понад 20 років. [5]<br /> <br /> Посади <br /> У 2015 році Нойхофф був учасником конференції про світову музику та культури іммігрантів . Серед іншого, він закликав надати артистам, які народилися в Німеччині з мігрантським походженням, рівні можливості в музичному навчанні та пошуку кар'єри. Важливий культурний обмін. [6]<br /> <br /> Тим не менш, Нойхофф підтримує концепцію німецької або європейської домінантної культури . Провідна культура означає, що в ситуаціях культурно обумовлених конфліктів цінностей і норм перевагу мають цінності і норми конкретної культури. Отже, концепція німецької (європейської) домінуючої культури не має претензій на універсальну значущість. [7]<br /> <br /> У 2023 році Нойхофф прочитав основну лекцію на тему «Український конфлікт» на 20-річчю новоправого журналу Sezession , яка стала продовженням лекції в Інституті державної політики . [8-й]<br /> <br /> Політика <br /> Нойхофф приєднався до AfD у 2017 році . [1] Він був прес-секретарем районної асоціації AfD у Бонні, членом районного виконавчого комітету Кельна та з лютого 2022 року є членом державного виконавчого комітету AfD землі Північний Рейн-Вестфалія. [9] На федеральному рівні Нойхофф є членом Федеральної програмної комісії партії та Федерального комітету з зовнішньої політики та політики безпеки з 2019 року. На державному рівні Нойхофф працює головою програмної комісії земельної асоціації землі Північний Рейн-Вестфалія та головою державного спеціалізованого комітету «Зовнішня політика та політика безпеки». Він також виступає в якості експерта на слуханнях парламентської групи AfD NRW і є членом опікунської ради пов’язаного з партією фонду Дезидерія Еразма . [10] [11][12]<br /> <br /> Нойхофф був обраний у липні 2023 року на європейській партійній конференції в Магдебурзі під номером 8 у списку як кандидат від AfD на європейських виборах 2024 року . [13]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%81_%D0%91%D1%83%D1%85%D1%85%D0%B0%D0%B9%D1%82&diff=4109 2023-09-17T07:16:33Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:Buchheit Wikipedia.jpg|міні|Markus Buchheit]]<br /> '''Маркус Буххайт''' (нім. Markus Buchheit) — німецький політик з партії [[Альтернатива для Німеччини (АдН)|«Альтернатива для Німеччини» (AfD)]]. <br /> <br /> ==Діяльність==<br /> Маркус Буххайт задіяний в кампаніях, що мають ознаки спеціальних заходів впливу російських спецслужб. Так, наприклад, політик [https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18229883 виступає] проти військової допомоги Україні у війні з РФ. <br /> <br /> Також [https://iz.ru/1541804/valentin-loginov-semen-boikov/postavki-na-ukrainu-vychistili-i-bez-togo-skudnye-zapasy-tekhniki-bundesvera критикує] введення санкцій ЄС проти РФ, закликає до нормалізації відносин з Росією, адже, на його думку, тільки при участі РФ можливий стабільний мирний порядок в Європі. <br /> <br /> В рамках кампанії по звинуваченню України в причетності до вибухів на газопроводах Північного потоку з метою сповільнення/припинення надання допомоги від західних партнерів Маркус Буххайт [https://www.gazeta.ru/politics/news/2023/07/10/20841686.shtml критикує] звинувачення преси на адресу РФ та називає «цілком неймовірними». ''«Вони (Німеччина та інші учасники розслідування) побоюються, що спливуть речі, які поставлять під загрозу трансатлантичні відносини або змусять німецьких платників податків задуматися, чи взагалі виправдана допомога Україні в такому масштабі''», — вважає Буххайт.<br /> ==Біографія==<br /> Буххайт виріс у Прейті / Полленфельді та відвідував гімназію Віллібальда в Айхштетті . Він вивчав право та політологію в Університеті Байройта, Відкритому університеті Хагена та в Університеті політики в Мюнхені. Під час навчання він пройшов кілька стажувань у Франції, зокрема в німецько-французькій юридичній фірмі в Страсбурзі та у французькій групі в Парижі. Він отримав освіту політолога (Dipl.sc.pol.Univ.) та бакалавра права (LL.B.).<br /> <br /> Він є членом Корпусу Померанія-Сілезія в Байройті та Германії Мюнхен .<br /> <br /> У юному віці Маркус Буххайт брав участь у Союзі Юнге , а пізніше також у ХСС . <br /> <br /> З 2014 року він працював у Європейському парламенті помічником депутата Франца Обермайра ( FPÖ ), а потім радником з міжнародної торгівлі парламентської групи ENF , яка належала до Європейського клубу FPÖ. <br /> <br /> Бухгайт є членом «Альтернативи для Німеччини» з 2016 року. У травні 2019 року він був обраний до Європейського парламенту як член AfD (районна асоціація Ingolstad t- Eichstätt ). Там він є заступником голови делегації AfD і членом таких комітетів: Комітет з промисловості, досліджень та енергетики (ITRE), Комітет внутрішнього ринку та захисту прав споживачів (IMCO), Комітет з петицій Європейського парламенту (PETI), Комітет з міжнародної торгівлі (INTA), координатор групи ID Group , Делегація в Спільному парламентському комітеті ЄС-Чилі. <br /> <br /> Буххайт був обраний у липні 2023 року на європейській партійній конференції в Магдебурзі під номером 7 у списку як кандидат від AfD на виборах до Європарламенту 2024 року. <br /> <br /> Буххайт критично ставиться до євро, оскільки побоюється, що довгострокові економічні наслідки переважують вигоди. Тому він виступає за референдум про те, чи повинна Німеччина залишатися в зоні євро.<br /> <br /> Найважливішими перевагами європейської інтеграції він вважає спільну торговельну політику та спільний внутрішній ринок.<br /> <br /> Він неодноразово попереджав про ймовірні ризики поглинання технологічно значущих компаній неєвропейськими інвесторами. Він виступає за єдине європейське регулювання прямих інвестицій іноземних компаній у внутрішній європейський ринок.<br /> <br /> Він відкидає програму кліматичної політики Урсули фон дер Ляєн, Європейську зелену угоду, тому що боїться, що результатом стане «масове скорочення» в європейській промисловості, особливо в автомобільному секторі. <br /> [[Категорія:Німеччина]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%81_%D0%91%D1%83%D1%85%D1%85%D0%B0%D0%B9%D1%82&diff=4108 2023-09-17T06:49:36Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:Buchheit Wikipedia.jpg|міні|Markus Buchheit]]<br /> '''Маркус Бухгайт''' (нім. Markus Buchheit) — німецький політик з партії [[Альтернатива для Німеччини (АдН)|«Альтернатива для Німеччини» (AfD)]]. <br /> <br /> == Діяльність ==<br /> проти військової допомоги Україні - <br /> <br /> &lt;nowiki&gt;https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/18229883&lt;/nowiki&gt;<br /> <br /> &lt;nowiki&gt;https://iz.ru/1541804/valentin-loginov-semen-boikov/postavki-na-ukrainu-vychistili-i-bez-togo-skudnye-zapasy-tekhniki-bundesvera&lt;/nowiki&gt;<br /> <br /> «Исторические и экономические связи с Россией обеспечивают взаимный баланс интересов, который служит на благо всех европейских народов. Только при участии России возможен стабильный мирный порядок в Европе. Введенные против России санкции мы считаем нецелесообразными. АдГ выступает за их отмену и нормализацию отношений с Россией».<br /> <br /> &lt;nowiki&gt;https://iz.ru/1541804/valentin-loginov-semen-boikov/postavki-na-ukrainu-vychistili-i-bez-togo-skudnye-zapasy-tekhniki-bundesvera&lt;/nowiki&gt; <br /> <br /> За його словами, після підриву газопроводів було очевидно, що Росія сама не руйнуватиме свої ж проекти. Звинувачення преси на адресу РФ євродепутат називає «цілком неймовірними».<br /> <br /> Він також згадав розслідування вибухів, яке провів американський журналіст Сеймур Херш.<br /> <br /> «Вони (Німеччина та інші учасники розслідування. — «Газета.Ru») побоюються, що спливуть речі, які поставлять під загрозу трансатлантичні відносини або змусять німецьких платників податків задуматися, чи взагалі виправдана допомога Україні в такому масштабі», — вважає Буххайт.<br /> <br /> &lt;nowiki&gt;https://www.gazeta.ru/politics/news/2023/07/10/20841686.shtml&lt;/nowiki&gt;<br /> <br /> &lt;nowiki&gt;https://www.vesti.ru/article/3071853&lt;/nowiki&gt; <br /> <br /> == Біографія ==<br /> Буххайт виріс у Прейті / Полленфельді та відвідував гімназію Віллібальда в Айхштетті . Він вивчав право та політологію в Університеті Байройта, Відкритому університеті Хагена та в Університеті політики в Мюнхені. Під час навчання він пройшов кілька стажувань у Франції, зокрема в німецько-французькій юридичній фірмі в Страсбурзі та у французькій групі в Парижі. Він отримав освіту політолога (Dipl.sc.pol.Univ.) та бакалавра права (LL.B.).<br /> <br /> Він є членом Корпусу Померанія-Сілезія в Байройті та Германії Мюнхен .<br /> <br /> У юному віці Маркус Буххайт брав участь у Союзі Юнге , а пізніше також у ХСС . <br /> <br /> З 2014 року він працював у Європейському парламенті помічником депутата Франца Обермайра ( FPÖ ), а потім радником з міжнародної торгівлі парламентської групи ENF , яка належала до Європейського клубу FPÖ. <br /> <br /> Бухгайт є членом «Альтернативи для Німеччини» з 2016 року. У травні 2019 року він був обраний до Європейського парламенту як член AfD (районна асоціація Ingolstad t- Eichstätt ). Там він є заступником голови делегації AfD і членом таких комітетів: Комітет з промисловості, досліджень та енергетики (ITRE), Комітет внутрішнього ринку та захисту прав споживачів (IMCO), Комітет з петицій Європейського парламенту (PETI), Комітет з міжнародної торгівлі (INTA), координатор групи ID Group , Делегація в Спільному парламентському комітеті ЄС-Чилі. <br /> <br /> Буххайт був обраний у липні 2023 року на європейській партійній конференції в Магдебурзі під номером 7 у списку як кандидат від AfD на виборах до Європарламенту 2024 року. <br /> <br /> Буххайт критично ставиться до євро, оскільки побоюється, що довгострокові економічні наслідки переважують вигоди. Тому він виступає за референдум про те, чи повинна Німеччина залишатися в зоні євро.<br /> <br /> Найважливішими перевагами європейської інтеграції він вважає спільну торговельну політику та спільний внутрішній ринок.<br /> <br /> Він неодноразово попереджав про ймовірні ризики поглинання технологічно значущих компаній неєвропейськими інвесторами. Він виступає за єдине європейське регулювання прямих інвестицій іноземних компаній у внутрішній європейський ринок.<br /> <br /> Він відкидає програму кліматичної політики Урсули фон дер Ляєн, Європейську зелену угоду, тому що боїться, що результатом стане «масове скорочення» в європейській промисловості, особливо в автомобільному секторі. <br /> [[Категорія:Німеччина]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Buchheit_Wikipedia.jpg&diff=4107 2023-09-17T06:44:57Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>лл</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%81_%D0%91%D1%83%D1%85%D1%85%D0%B0%D0%B9%D1%82&diff=4106 2023-09-17T06:43:03Z

<p>Alfa1: Створена сторінка: Маркус Бухгайт (народився 11 серпня 1983, Цвайбрюкен ) — німецький політик з партії « Альте...</p> <hr /> <div>Маркус Бухгайт (народився 11 серпня 1983, Цвайбрюкен ) — німецький політик з партії « Альтернатива для Німеччини» (AfD).<br /> <br /> <br /> Зміст<br /> 1 життя<br /> 2 політика<br /> 3 Політичні позиції<br /> 4 Веб-посилання<br /> 5 Індивідуальні докази<br /> Життя <br /> Буххайт виріс у Прейті / Полленфельді та відвідував гімназію Віллібальда в Айхштетті . Він вивчав право та політологію в Університеті Байройта , Відкритому університеті Хагена та в Університеті політики в Мюнхені. Під час навчання він пройшов кілька стажувань у Франції, зокрема в німецько-французькій юридичній фірмі в Страсбурзі та у французькій групі в Парижі. [1] Він отримав освіту політолога (Dipl.sc.pol.Univ.) та бакалавра права (LL.B.).<br /> <br /> Він є членом Корпусу Померанія-Сілезія в Байройті та Германії Мюнхен .<br /> <br /> Політика <br /> У юному віці Маркус Буххайт брав участь у Союзі Юнге , а пізніше також у ХСС . [2] З 2014 року він працював у Європейському парламенті помічником депутата Франца Обермайра ( FPÖ ), а потім радником з міжнародної торгівлі парламентської групи ENF , яка належала до Європейського клубу FPÖ. [3]<br /> <br /> Бухгайт є членом «Альтернативи для Німеччини» з 2016 року. [2] У травні 2019 року він був обраний до Європейського парламенту як член AfD (районна асоціація Ingolstad t- Eichstätt ) . [4] Там він є заступником голови делегації AfD і членом таких комітетів:<br /> <br /> Комітет з промисловості, досліджень та енергетики (ITRE),<br /> Комітет внутрішнього ринку та захисту прав споживачів (IMCO),<br /> Комітет з петицій Європейського парламенту (PETI),<br /> Комітет з міжнародної торгівлі (INTA), координатор групи ID Group ,<br /> Делегація в Спільному парламентському комітеті ЄС-Чилі [5]<br /> Буххайт був обраний у липні 2023 року на європейській партійній конференції в Магдебурзі під номером 7 у списку як кандидат від AfD на виборах до Європарламенту 2024 року . [6]<br /> <br /> Політичні позиції <br /> Буххайт критично ставиться до євро, оскільки побоюється, що довгострокові економічні наслідки переважують вигоди. Тому він виступає за референдум про те, чи повинна Німеччина залишатися в зоні євро.<br /> <br /> Найважливішими перевагами європейської інтеграції він вважає спільну торговельну політику та спільний внутрішній ринок.<br /> <br /> Він неодноразово попереджав про ймовірні ризики поглинання технологічно значущих компаній неєвропейськими інвесторами. Він виступає за єдине європейське регулювання прямих інвестицій іноземних компаній у внутрішній європейський ринок. [7]<br /> <br /> Він відкидає програму кліматичної політики Урсули фон дер Ляєн, Європейську зелену угоду , тому що боїться, що результатом стане «масове скорочення» в європейській промисловості, особливо в автомобільному секторі. [8-й]<br /> <br /> На початку березня 2020 року Буххайт написав на новому правому інформаційному порталі Blaue Narzisse під заголовком «Чи корона спричиняє кінець глобалізації?», що галузь « не повинна бути вигнана за кордон абсурдними іграми планової економіки та економічно безглуздими». екологічні вимоги Європейської зеленої угоди». [9]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%99%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BD&diff=4105 2023-09-17T06:40:43Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:2015-01-17 3775 Marc Jongen (Landesparteitag AfD Baden-Württemberg) (cropped).jpg|міні|'''Marc Stephan Jongen''' ]]<br /> '''Марк Стефан Йонген''' (нім. '''Marc Stephan Jongen)''' — німецько-нідерландсько-італійський політик (AfD) і викладач. Його вважають «партійним філософом», «головним ідеологом» або «лідером думки» [[Альтернатива для Німеччини (АдН)|AfD]]. З березня 2017 року по лютий 2019 року він був офіційним представником партії AfD Баден-Вюртемберг, а з тих пір є заступником державного речника. З 2017 року є депутатом німецького Бундестагу. <br /> <br /> ==Діяльність==<br /> Марк Йонген задіяний в кампаніях, що мають ознаки спеціальних заходів впливу російських спецслужб.<br /> <br /> Під час дебатів щодо повномастабного військового вторгнення РФ в Україну, Марк Йонген [https://www.emigrants.life/articles/39803doing_wp_cron=1694241670.7154378890991210937500 розкритикував] «інструменталізацію історії» і виступив проти «історичного ототожнення» нинішніх подій в Україні.<br /> <br /> Ще в 2018 році [https://politeka.net/news/650199-grjadet-novaja-vojna-kljuchevoe-slovo-v-nej-ukraina-ozvuchen-hudshij-scenarij просував] наратив, що між Європою та Російською Федерацією може виникнути опосередковане військове протистояння, посередником у якому буде Україна. В інтерв'ю на питання про перспективи відносин Москви і Євросоюзу через 10-15 років, політик відповів: ''&quot;Є кілька сценаріїв, я зараз не зможу виділити якийсь найбільш ймовірний. Якщо напруга буде наростати так, як зараз, в найгіршому випадку нас чекає військове протистояння через &quot;посередника&quot;. Ключове слово &quot;Україна&quot;&quot;.'' <br /> <br /> За його словами, найкращий сценарій розвитку подій полягає у тіснішій співпраці альянсу з Росією. Політик при цьому висловив занепокоєння, що останнім часом у дипломатії та дипломатичній мові спостерігається занепад.<br /> <br /> У середині жовтня 2017 року Йонґен прочитав лекцію на тему «Чи має демократія бути більш популістською?» у Центрі Ханни Арендт Бард-коледжу в Нью-Йорку з нагоди конференції «Кризи демократії: мислення в темні часи». Запрошення Йонгена як спікера Центром Ханни Арендт [https://www.deutschlandfunk.de/afd-vertreter-auf-uni-konferenz-wir-treten-euch-fundamental.691.de.html?dram:article_id=399124 було розкритиковане] понад 50 професорами США, які підписали листа, в якому висловили протест проти рішення Центру Ханни Арендт запросити Йонгена з виступом. Зміст і форма лекції також були негативно оцінені в німецькій пресі: ''Frankfurter Allgemeine Zeitung'' назвала зауваження Йонгена «філософськи бідними»,  Die ''Zeit'' порівняв це з «промовою в пивному наметі», яка «складається виключно з політичних та агітаційних тверджень, які можна знайти в подібній формі в програмі партії AfD»<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Йонген виріс у Лані, Південний Тіроль. Від батька він мав голландське громадянство, а через матір — італійське.<br /> <br /> З 1987 по 1988 роки вивчав економіку у Віденському університеті. Згодом і до 1995 року він вивчав філософію, індологію, історію Німеччини та філософію науки. Після трьох місяців в Індії він пише магістерську дисертацію в 1996 році під назвою «Сутність духовного знання з Advaita Vedanta Shri Shakaracharyas» , яка була опублікована Ойгеном Дідеріхсом у 1998 році. <br /> <br /> Між 1996 і 1999 роками він писав для Neue Südtiroler Tageszeitung у Больцано та працював над «Філософією астрології». У 1999 році він почав докторську роботу в Державному університеті дизайну (HfG) Карлсруе під керівництвом Пітера Слотердайка за підтримки фонду Леопольда Ціглера . З 2001 по 2003 рік його підтримувала земля Баден-Вюртемберг. У 2009 році він отримав ступінь доктора філософії, а в 2011 році отримав німецьке громадянство.<br /> &lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Німеччина]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%91%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%8C&diff=4104 2023-09-17T06:22:07Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:42970073 902.jpg|міні|Petr Bystron]]<br /> '''Петро Бистронь''' (анг. Petr Bystron) – депутат правої партії [[Альтернатива для Німеччини (АдН)|&quot;Альтеранатива для Німеччини&quot; (АдН)]]. <br /> <br /> ==Діяльність==<br /> <br /> Петро Бистронь - головний зовнішньополітичний речник АдН. Як і багато інших колег по фракції, Бистронь бере участь в кампаніях, що мають ознаки спеціальних заходів впливу російських спецслужб.<br /> <br /> У 2018 році Петро Бистронь [https://riafan.ru/1125788-poroshenko-ispolzuet-morskoi-krizis-dlya-otvlecheniya-ot-vnutrennikh-problem-deputat-bundestaga заявив], що президент України Петро Порошенко, направивши кораблі, що порушили кордони РФ в Керченській протоці, намагається вирішити «внутрішні проблеми».<br /> <br /> В січні 2020 року Петро Бистронь і його колеги Роббі Шлунд та Вальдемар Хердт на зустрічі “Міжпарламентський діалог в ім’я миру в Україні” в Берліні [https://kremenchug.org.ua/2020/05/07/nimeczkyj-polityk-plan-medvedchuka-shhodo-donbasu-potrebuye-pidtrymky/ вітали] Віктора Медведчука, який представив план миру на Донбасі, необхідність діалогу з ОРДЛО, а також економічну ситуацію в Україні. <br /> <br /> [https://pravdoryb.info/deputat-bundestaga-pyotr-bystron-o-marshe-banderovtsev-v-kieve-eto-bolshaya-problema-ukrainskogo-pravitelstva-proslavlenie-prispeshnika-natsistov-159299.html Коментуючи] заходи вшанування пам’яті Степана Бандери в Україні, німецький політик заявив: “Думаю, це велика проблема українського уряду - прославляння нацистського поплічника. Жахливі злочини нацистів під час Другої світової війни мають осуд і не повинні забуватися. Той, хто вихваляє і святкує подібні діяння, зневажає пам'ять мільйонів жертв нацизму. <br /> <br /> У 2020 році активно виступав за зняття санкцій проти Росії, які наклали через окупацію Криму. До цього деякий час він перебував під наглядом Баварського відомства з питань охорони конституції через підозру у правому екстремізмі. <br /> <br /> Під час повномасштабного вторгнення Росії на територію України Бистронь &quot;закликав втілити в життя ідеї Генрі Кіссинджера&quot; щодо України. Мова йде про територіальні поступки, на які повинна піти Україна заради миру. <br /> <br /> Також напередодні повномасштабного російського вторгнення Бистронь таємно відвідав Білорусь на три дні в листопаді, а визнав свою поїздку лише після того, як її викрили литовські та німецькі ЗМІ. В коментарі The Post депутат заявив, що зустрічався з міністром закордонних справ Білорусі і візит був місією зі з'ясування фактів для підготовки мирної ініціативи з боку АдН, а не для обговорення німецької політики. Він сказав, що не зустрічався з жодним російським чиновником. За словами чиновника з питань європейської безпеки, попередня поїздка Бистронь до Києва, щоб відвідати кума Путіна Віктора Медведчука, який перебував під домашнім арештом, незадовго до російського вторгнення, також викликала занепокоєння серед європейських чиновників. <br /> ==Біографія==<br /> Петро Бистронь народився 30 листопада 1972 року в Оломоуці, Чехословаччина. <br /> <br /> Був кандидатом від північного Мюнхена в Бундестаг під час федеральних виборів в Німеччині в 2017 році від правої партії «Альтернатива Німеччини». Бистронь переїхав до Німеччини зі своїми батьками в 1987 році з колишньої Чехословаччини. Він був членом Вільної демократичної партії (ВДП) з 2006 по 2013 рік.<br /> <br /> До свого обрання до Бундестагу був під підозрою у правому екстремізмі. Деякий час від перебував під наглядом Баварського відомства з питань охорони конституції.<br /> <br /> У 2019 році навколо Бистроня спалахнув скандал через його участь у стрілецьких навчаннях у Південній Африці, організовану парамілітарною організацією Suidlanders. Німецькі ЗМІ і опитані ними експерти називають організацію расистською і праворадикальною. Членами Suidlanders можуть бути виключно білі. Бистронь, як з’ясували журналісти, вправлявся у стрільбі під час свого робочого відрядження до Південної Африки. Сам політик називає Suidlanders &quot;представниками громадянського суспільства&quot;.<br /> [[Категорія:Німеччина]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9A%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BD_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD&diff=4103 2023-09-17T06:20:34Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:073 b Christine Anderson EU Parlament.jpg|міні|Christine Anderson]]<br /> '''Крістін Андерсон''' (нім. Christine Anderson) - німецький політик з партії [[Альтернатива для Німеччини (АдН)|«Альтернатива для Німеччини»]] з 2013 року. В 2019 році була обрана до Європейського парламенту, де є членом Комітету з питань культури та освіти, Комітету з прав жінок і гендерної рівності та Спеціального комітету з питань штучного інтелекту в епоху цифрових технологій. Вона також є заступником у Комітеті з питань внутрішнього ринку та захисту прав споживачів. <br /> <br /> ==Діяльність==<br /> Крістін Андерсон задіяна в кампаніях, що мають ознаки спеціальних заходів впливу російських спецслужб. Так, наприклад нещодавно політик [https://inoprosport.ru/post/37876-blestyashche-skazano-inostrantsy-v-youtube-o-podderzhavshey-rossiyskikh-sport-smenov-kristin-anderson підтримала] російських спортсменів у зв'язку з накладеними на них повсюдними заборонами через так звану «спецоперацію в Україні»: ''&quot;Cтавлення західного світу до атлетів із Росії вона назвала не інакше як «расизмом»&quot;.'' <br /> <br /> [https://twitter.com/AndersonAfDMdEP/status/1702681926413549660?ref_src=twsrc%5Egoogle%7Ctwcamp%5Eserp%7Ctwgr%5Etweet Заявляє], що попри санкцій ЄС проти Росії, майже всі європейські підприємства хочуть знову торгувати з росіянами, адже їхня економіка процвітає, незважаючи на війну з Україною.<br /> <br /> Своєю головною місією [https://www.spiegel.de/politik/deutschland/afd-parteitag-in-magdeburg-kandidatenteam-gegen-bruesseler-eurokratie-a-1239080.html вважає] «виведення Німеччини з цього кошмару під назвою ЄС». <br /> <br /> Є активісткою Pegida («Патріотичні європейці проти ісламізації Заходу»), що вважається одним із ультраправих рухів, що набирає обертів у Європі та має зв’язок правою терористичною діяльністю. Russia Today багато розповідала про Pegida. Як і HoGeSa (дочірня компанія Ruptly) платформа [https://www.spiegel.de/politik/deutschland/pegida-das-sagt-die-internationale-presse-zu-den-protesten-a-1011431.html транслювала] кілька мітингів у Дрездені в прямому ефірі в Інтернеті. <br /> <br /> ==Біографія==<br /> Андерсон закінчив комерційне навчання. Вона шість років жила в США, де вивчала економіку і працювала в американській торговій компанії. Завершення її навчання та її робота на посаді керуючого директора викликають суперечки. <br /> <br /> У 2013 році стала членом партії «Альтернатива для Німеччини». З 2016 по 2018 рік Андерсон був лідером парламентської групи AfD в районній раді Лімбург-Вайльбург. У травні 2019 року була обрана до Європарламенту. Der Spiegel описав Андерсона як активіста правого альянсу Pegida . Перед виборами вона заявила, що її мета — «вивести Німеччину з цього кошмару ЄС». <br /> <br /> У Європейському парламенті вона є членом Комітету з питань культури та освіти, Комітету з прав жінок і гендерної рівності та Спеціального комітету з питань штучного інтелекту в епоху цифрових технологій, а також заступником у Комітеті з питань внутрішнього ринку та захисту прав споживачів. <br /> <br /> Андерсон має трьох дітей і живе у Фульді . З 2020 року там була заступником голови району.<br /> <br /> Андерсон була обрана у липні 2023 року на європейській партійній конференції в Магдебурзі на четвертому місці в списку як кандидат від AfD на виборах до Європарламенту 2024 року.<br /> <br /> Андерсон також висунула районна асоціація Фульди як кандидата на окружні вибори 2023 року. <br /> &lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Німеччина]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%99%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BD&diff=4102 2023-09-17T06:19:50Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:2015-01-17 3775 Marc Jongen (Landesparteitag AfD Baden-Württemberg) (cropped).jpg|міні|'''Marc Stephan Jongen''' ]]<br /> '''Марк Стефан Йонген''' (нім. '''Marc Stephan Jongen)''' — німецько-нідерландсько-італійський політик (AfD) і викладач. Його вважають «партійним філософом», «головним ідеологом» або «лідером думки» [[Альтернатива для Німеччини (АдН)|AfD]]. З березня 2017 року по лютий 2019 року він був офіційним представником партії AfD Баден-Вюртемберг, а з тих пір є заступником державного речника. З 2017 року є депутатом німецького Бундестагу. <br /> <br /> == Діяльність ==<br /> <br /> == Біографія ==<br /> Йонген виріс у Лані, Південний Тіроль. Від батька він мав голландське громадянство, а через матір — італійське.<br /> <br /> З 1987 по 1988 роки вивчав економіку у Віденському університеті. Згодом і до 1995 року він вивчав філософію, індологію, історію Німеччини та філософію науки. Після трьох місяців в Індії він пише магістерську дисертацію в 1996 році під назвою «Сутність духовного знання з Advaita Vedanta Shri Shakaracharyas» , яка була опублікована Ойгеном Дідеріхсом у 1998 році. <br /> <br /> Між 1996 і 1999 роками він писав для Neue Südtiroler Tageszeitung у Больцано та працював над «Філософією астрології». У 1999 році він почав докторську роботу в Державному університеті дизайну (HfG) Карлсруе під керівництвом Пітера Слотердайка за підтримки фонду Леопольда Ціглера . З 2001 по 2003 рік його підтримувала земля Баден-Вюртемберг. У 2009 році він отримав ступінь доктора філософії, а в 2011 році отримав німецьке громадянство.<br /> &lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Німеччина]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:2015-01-17_3775_Marc_Jongen_(Landesparteitag_AfD_Baden-W%C3%BCrttemberg)_(cropped).jpg&diff=4101 2023-09-17T06:14:54Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>ьл</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA_%D0%99%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BD&diff=4100 2023-09-17T06:13:25Z

<p>Alfa1: Створена сторінка: Марк Стефан Йонген — німецько-нідерландсько-італійський політик ( AfD ) і викладач. Його...</p> <hr /> <div>Марк Стефан Йонген — німецько-нідерландсько-італійський політик ( AfD ) і викладач. Його вважають «партійним філософом», «головним ідеологом» або «лідером думки» AfD. З березня 2017 року по лютий 2019 року він був офіційним представником партії AfD Баден-Вюртемберг, а з тих пір є заступником державного речника. З 2017 року є депутатом німецького Бундестагу.</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9A%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BD_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD&diff=4099 2023-09-17T06:09:59Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:073 b Christine Anderson EU Parlament.jpg|міні|Christine Anderson]]<br /> '''Крістін Андерсон''' (нім. Christine Anderson) - німецький політик з партії «Альтернатива для Німеччини» з 2013 року. В 2019 році була обрана до Європейського парламенту, де є членом Комітету з питань культури та освіти, Комітету з прав жінок і гендерної рівності та Спеціального комітету з питань штучного інтелекту в епоху цифрових технологій. Вона також є заступником у Комітеті з питань внутрішнього ринку та захисту прав споживачів. <br /> <br /> == Діяльність ==<br /> Крістін Андерсон задіяна в кампаніях, що мають ознаки спеціальних заходів впливу російських спецслужб. Так, наприклад нещодавно політик [https://inoprosport.ru/post/37876-blestyashche-skazano-inostrantsy-v-youtube-o-podderzhavshey-rossiyskikh-sport-smenov-kristin-anderson підтримала] російських спортсменів у зв'язку з накладеними на них повсюдними заборонами через так звану «спецоперацію в Україні»: ''&quot;Cтавлення західного світу до атлетів із Росії вона назвала не інакше як «расизмом»&quot;.'' <br /> <br /> [https://twitter.com/AndersonAfDMdEP/status/1702681926413549660?ref_src=twsrc%5Egoogle%7Ctwcamp%5Eserp%7Ctwgr%5Etweet Заявляє], що попри санкцій ЄС проти Росії, майже всі європейські підприємства хочуть знову торгувати з росіянами, адже їхня економіка процвітає, незважаючи на війну з Україною.<br /> <br /> Своєю головною місією [https://www.spiegel.de/politik/deutschland/afd-parteitag-in-magdeburg-kandidatenteam-gegen-bruesseler-eurokratie-a-1239080.html вважає] «виведення Німеччини з цього кошмару під назвою ЄС». <br /> <br /> Є активісткою Pegida («Патріотичні європейці проти ісламізації Заходу»), що вважається одним із ультраправих рухів, що набирає обертів у Європі та має зв’язок правою терористичною діяльністю. Russia Today багато розповідала про Pegida. Як і HoGeSa (дочірня компанія Ruptly) платформа [https://www.spiegel.de/politik/deutschland/pegida-das-sagt-die-internationale-presse-zu-den-protesten-a-1011431.html транслювала] кілька мітингів у Дрездені в прямому ефірі в Інтернеті. <br /> <br /> == Біографія ==<br /> Андерсон закінчив комерційне навчання. Вона шість років жила в США, де вивчала економіку і працювала в американській торговій компанії. Завершення її навчання та її робота на посаді керуючого директора викликають суперечки. <br /> <br /> У 2013 році стала членом партії «Альтернатива для Німеччини». З 2016 по 2018 рік Андерсон був лідером парламентської групи AfD в районній раді Лімбург-Вайльбург. У травні 2019 року була обрана до Європарламенту. Der Spiegel описав Андерсона як активіста правого альянсу Pegida . Перед виборами вона заявила, що її мета — «вивести Німеччину з цього кошмару ЄС». <br /> <br /> У Європейському парламенті вона є членом Комітету з питань культури та освіти, Комітету з прав жінок і гендерної рівності та Спеціального комітету з питань штучного інтелекту в епоху цифрових технологій, а також заступником у Комітеті з питань внутрішнього ринку та захисту прав споживачів. <br /> <br /> Андерсон має трьох дітей і живе у Фульді . З 2020 року там була заступником голови району.<br /> <br /> Андерсон була обрана у липні 2023 року на європейській партійній конференції в Магдебурзі на четвертому місці в списку як кандидат від AfD на виборах до Європарламенту 2024 року.<br /> <br /> Андерсон також висунула районна асоціація Фульди як кандидата на окружні вибори 2023 року. <br /> &lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Німеччина]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:073_b_Christine_Anderson_EU_Parlament.jpg&diff=4098 2023-09-17T06:09:37Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>ьд</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9A%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BD_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD&diff=4097 2023-09-17T05:35:19Z

<p>Alfa1: Створена сторінка: Крістін Андерсон народилася в Ешвеге в 1968 році. Вона успішно закінчила комерційне навч...</p> <hr /> <div>Крістін Андерсон <br /> народилася в Ешвеге в 1968 році. Вона успішно закінчила комерційне навчання та вивчала економіку в США. Крістін Андерсон є членом AfD з 2013 року, а в 2019 році була обрана до Європейського парламенту. В Європейському парламенті вона є членом Комітету з питань культури та освіти, Комітету з прав жінок і гендерної рівності та Спеціального комітету з питань штучного інтелекту в епоху цифрових технологій. Вона також є заступником у Комітеті з питань внутрішнього ринку та захисту прав споживачів.</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%85&diff=4096 2023-09-17T05:32:26Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:1920px-Maximilian Krah.jpg|міні|Maximilian Eugen Krah]]<br /> '''Максиміліан Крах''' (нім. '''Maximilian Eugen Krah''') - німецький юрист та політик, член ультра-правої проросійської партії «&lt;nowiki/&gt;[[Альтернатива для Німеччини (АдН)|Альтернатива для Німеччини]]&lt;nowiki/&gt;» (AfD). З 2019 року депутат Європарламенту. Є головним кандидатом від AfD на виборах до Європарламенту 2024 року .<br /> <br /> == Діяльність ==<br /> Максиміліан Крах задіяний в кампаніях, що мають ознаки російських спеціальних заходів впливу. Був неодноразово відмічений у відверто проросійських та антиукраїнських висловлюваннях. Як і багато інших колег по фракції, Максиміліан Крах виступає за зняття європейських санкцій з Росії. Регулярно дає інтерв’ю Russia Today, яка класифікується як російський пропагандистський канал.<br /> <br /> 31 січня 2020 року Крах після зустрічі з Віктором Медведчуком в Бундестазі, де з німецькими депутатами велися обговорення «Парламентського виміру« нормандского формату», заявив, що ініціатива голови політради партії «ОПЗЖ» - це єдина надія на мир в Україні. Політик критикує український уряд за небажання імплементувати прагнення до миру в українське законодавство, за порушення свободи слова в Україні.<br /> <br /> Крах назвав Європейський Союз «васалом Сполучених Штатів ». Він відкидає ЄС і закликає до «перезавантаження та перезавантаження» за принципом «відключіть один раз, вставте вилку знову та встановіть нову операційну систему». Про роль Німеччини в ЄС він [https://www.t-online.de/nachrichten/deutschland/innenpolitik/id_100213796/afd-parteitag-in-magdeburg-wird-maximilian-krah-zur-gefahr-fuer-die-partei-.html сказав], що «завжди порівнює її з жінкою, яку б'ють вдома. [...] Вона робить це не добровільно, як правило, ви повинні їй допомогти і показати їй альтернативу»<br /> <br /> У листопаді 2022 року Global Times, партійна газета Комуністичної партії Китаю , [https://www.rnd.de/politik/alice-weidel-in-peking-warum-chinas-kommunisten-die-afd-hofieren-7PVFD7LHPVBU5NFFNBVDRMRGTU.html опублікувала] велике інтерв’ю з Крахом. Що стосується загарбницької війни Росії проти України, Крах сказав: &quot;Ведення воєн Америки не в наших інтересах і не в інтересах українців&quot;. Співпраця між Росією, Китаєм, Бразилією та ЄС буде більш привабливою, &quot;ніж нова холодна війна керівництво США».<br /> <br /> Крах у відео привітав уряд Китаю з 70-річчям Народної Республіки. Він також привітав із 70-річчям китайської окупації Тибету: «Ви зараз святкуєте 70 років автономного регіону Тибет, я думаю, у вас є всі підстави пишатися тим, чого ви досягли». В оточенні Краха [https://www.rnd.de/politik/alice-weidel-in-peking-warum-chinas-kommunisten-die-afd-hofieren-7PVFD7LHPVBU5NFFNBVDRMRGTU.html існує] китайська мережа зв’язків: довірена особа Краха Торстен Восс входить до правління асоціації «Neue Seidenstraße eV».<br /> <br /> Крах часто давав інтерв'ю Russia Today, який класифікується як російський пропагандистський канал. Krah [https://www.zdf.de/uri/f84aaace-203f-425e-93bd-bc7c540f47b2 підтримує] тісні зв’язки з російськими прихильниками жорсткої лінії, які підживлюють російський напад на Україну та підпадають під санкції. Він [https://www.stern.de/politik/deutschland/maximilian-krah--wie-denkt-der-afd-mann--der-die-eu-zerstoeren-will--33698666.html підкреслює], що ЄС не несе відповідальності за допомогу Україні. Війна в Україні — це не «ваша війна», тому що інакше, сказав Крах у відео TikTok , вам довелося б поїхати на «Східний фронт», туди, «де ваш дід втратив своїх братів і двоюрідних братів». <br /> <br /> == Біографія ==<br /> Крах народився у Верхній Лужиці, але виріс у Дрездені. Його батько Пітер Кра є членом ХДС, а після 1990 року був радником саксонського Міністерства внутрішніх справ.<br /> <br /> У 1995 році він пройшов Abitur в Дрезденській Кройцгімназії. Після закінчення військової служби Крах з 1996 року вивчав право в Технічному університеті Дрездена. Він склав два державні іспити з права у 2002 та 2004 роках.<br /> <br /> З 2010 по 2012 рік він закінчив аспірантуру з курсу МВА, яку спільно підтримали Лондонська школа бізнесу та Колумбійська школа бізнесу (Нью-Йорк).<br /> <br /> Він католик, вдовець, має шестеро дітей.<br /> <br /> === Юрист ===<br /> Крах був прийнятий до адвокатури в 2005 році і керує власною юридичною фірмою з колегами в центрі Дрездена. Крах брався за низку політично делікатних справ. Він представляв чоловіків, які прив'язали іракського біженця до дерева перед універмагом в Арнсдорфі, Саксонія. Ще однією клієнткою Кра була Сюзен Даген, дрезденський книготорговець (Бухгауз Лошвіц) і радник &quot;Вільних виборців&quot;, яка подала позов проти її виключення з семінару &quot;правих мереж&quot; в Музеї гігієни. Крім того, Крах представляв колишнього співробітника LKA та прихильника Pegida Майка Г., який став відомим як &quot;громадянин шапки&quot;, у його провадженні проти ZDF.<br /> <br /> Згідно з документами, доступними для журналу новин Der Spiegel і які Крах підтвердив журналу, Кра роками здійснював багатомільйонні транзакції з Братством Пія. Під час успадкування Крах створив компанію в Ліхтенштейні, приватний фонд у Відні та акціонерну корпорацію в Швейцарії з метою уникнення податків. Як Кра розповів журналу, тоді мова йшла про &quot;пошук елегантного та стриманого способу управління спадщиною в дусі братерства&quot;. Кра також брав участь у справах адвоката у справі колишнього єпископа Братства Річарда Вільямсона, який був засуджений за крамолу і який заперечував Голокост.<br /> <br /> === Політика ===<br /> Після возз'єднання Кра вступив до Союзу Юнг у 1991 році у віці 14 років та Християнсько-Демократичного Союзу в 1996 році. Під час навчання на юридичному факультеті він був головою місцевого РРДС та представником студентів у студентській раді та факультетській раді. У 1998 році він був студентом-помічником у Крісті Райхард, членом Бундестагу ХДС і займав різні партійні посади.<br /> <br /> Крах звільнився з ХДС у вересні 2016 року. Він перейшов на веб-сайт, щоб переконати інших членів ХДС зробити те саме.<br /> <br /> === AfD ===<br /> У листопаді 2016 року він приєднався до AfD і був обраний заступником голови AfD Саксонії в лютому 2018 року.<br /> <br /> У червні 2019 року він сказав на партійній конференції Саксонії AfD, яка відбулася в тирі Ломмач (район Мейсен): «Ми стріляємо дорогою. Є лише ми - інакше все піде в каналізацію &quot;.<br /> <br /> У коментарі до відео Крах розкритикував Папу Римського Франциска та заявив, що він поїхав до Африки, щоб там &quot;лизати чоботи&quot;. Крім того, за словами Краха, сьогодні в церквах проповідується все, лише &quot;не про вічність, не про Бога і не про Ісуса Христа&quot;.<br /> <br /> Krah публікує на Інтернет-порталі Deutschland-Kurier, близькому до AfD, під назвою Hier kräht der Krah. Він часто дає інтерв’ю Russia Today, яка класифікується як російський пропагандистський канал.<br /> <br /> ==== Член Європейського парламенту ====<br /> У листопаді 2018 року Кра був зайнятий третім місцем у списку на європейські вибори 2019 року Європейською виборчою асамблеєю AfD у Магдебурзі, а в травні 2019 року він був обраний членом Європарламенту від партії Альтернатива для Німеччини. Там Кра є членом групи &quot;Ідентичність і демократія&quot; (ID), є членом Комітету з міжнародної торгівлі (INTA) і делегатом у відносинах зі США . Він є заступником голови делегації AfD в Європарламенті.<br /> <br /> Крах найняв Гійома Прадуру з 2019 року, який має довгу історію на правій екстремістській сцені у Франції і який заснував групу ідентичного руху в Марселі в 2007 році.<br /> [[Категорія:Німеччина]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:1920px-Maximilian_Krah.jpg&diff=4095 2023-09-17T05:19:26Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>тл</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%85&diff=4094 2023-09-17T05:17:42Z

<p>Alfa1: Створена сторінка: Максиміліан Крах</p> <hr /> <div>Максиміліан Крах</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D0%B0&diff=4093 2023-09-17T05:17:09Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:Maximilian Krah.jpg|міні|Maximilian Krah]]<br /> '''Максиміліан Крах''' - (анг. Maximilian Eugen Krah) німецький юрист та політик, член ультра-правої проросійської партії «&lt;nowiki/&gt;[[Альтернатива для Німеччини (АдН)|Альтернатива для Німеччини]]&lt;nowiki/&gt;» (AfD). З 2019 року депутат Європарламенту. <br /> <br /> <br /> ==Діяльність==<br /> <br /> Максиміліан Кра був неодноразово відмічений у відверто проросійських та антиукраїнських [https://newsoneua.tv/news/politics/evrodeputat_medvedchuk_edinstvennyy_ukrainskiy_politik_kotoryy_na_storone_mirnogo_processa.html висловлюваннях]. Як і багато інших колег по фракції, Максиміліан Кра виступає за зняття європейських санкцій з Росії. Він часто дає інтерв’ю Russia Today, яка класифікується як російський пропагандистський канал.<br /> <br /> 31 січня 2020 року Кра після зустрічі з Віктором Медведчуком в Бундестазі, де з німецькими депутатами велися обговорення «Парламентського виміру« нормандского формату», [https://video.112.ua/deputat-evroparlamenta-maksimilian-kra-iniciativa-medvedchuka--eto-edinstvennaya-nadezhda-na-mir-v-ukraine-314633.html заявив], що ініціатива голови політради партії «ОПЗЖ »- це єдина надія на мир в Україні. Політик критикує український уряд за небажання імплементувати прагнення до миру в українське законодавство, за [https://112ua.tv/profiles/maksimilian-kra-3326.html порушення свободи слова] в Україні.<br /> <br /> Кра вважає, що конфлікт на сході України - це двигун для того, щоб створювати напругу між Західною Європою і Росією, вводити економічні санкції. <br /> ==Біографія==<br /> Кра народився у Верхній Лужиці, але виріс у Дрездені. Його батько Пітер Кра є членом ХДС, а після 1990 року був радником саксонського Міністерства внутрішніх справ. <br /> <br /> У 1995 році він пройшов Abitur в Дрезденській Кройцгімназії. Після закінчення військової служби Кра з 1996 року вивчав право в Технічному університеті Дрездена. Він склав два державні іспити з права у 2002 та 2004 роках. <br /> <br /> З 2010 по 2012 рік він закінчив аспірантуру з курсу МВА, яку спільно підтримали Лондонська школа бізнесу та Колумбійська школа бізнесу (Нью-Йорк).<br /> <br /> Він католик, вдовець, має шестеро дітей.<br /> <br /> ===Юрист===<br /> Кра був прийнятий до адвокатури в 2005 році і керує власною юридичною фірмою з колегами в центрі Дрездена.<br /> <br /> Кра взявся за низку політично делікатних справ. Він представляв чоловіків, які прив'язали іракського біженця до дерева перед універмагом в Арнсдорфі, Саксонія. Ще однією клієнткою Кра була Сюзен Даген, дрезденський книготорговець (Бухгауз Лошвіц) і радник &quot;Вільних виборців&quot;, яка подала позов проти її виключення з семінару &quot;правих мереж&quot; в Музеї гігієни. Крім того, Крах представляв колишнього співробітника LKA та прихильника Pegida Майка Г., який став відомим як &quot;громадянин шапки&quot;, у його провадженні проти ZDF. <br /> <br /> Згідно з документами, доступними для журналу новин Der Spiegel і які Крах підтвердив журналу, Кра роками здійснював багатомільйонні транзакції з Братством Пія. Під час успадкування Крах створив компанію в Ліхтенштейні, приватний фонд у Відні та акціонерну корпорацію в Швейцарії з метою уникнення податків. Як Кра розповів журналу, тоді мова йшла про &quot;пошук елегантного та стриманого способу управління спадщиною в дусі братерства&quot;. Кра також брав участь у справах адвоката у справі колишнього єпископа Братства Річарда Вільямсона, який був засуджений за крамолу і який заперечував Голокост.<br /> <br /> ===Політика===<br /> Після возз'єднання Кра вступив до Союзу Юнг у 1991 році у віці 14 років та Християнсько-Демократичного Союзу в 1996 році. Під час навчання на юридичному факультеті він був головою місцевого РРДС та представником студентів у студентській раді та факультетській раді. У 1998 році він був студентом-помічником у Крісті Райхард, членом Бундестагу ХДС і займав різні партійні посади.<br /> <br /> Крах звільнився з ХДС у вересні 2016 року. Він перейшов на веб-сайт, щоб переконати інших членів ХДС зробити те саме. <br /> <br /> ===AfD===<br /> У листопаді 2016 року він приєднався до AfD і був обраний заступником голови AfD Саксонії в лютому 2018 року.<br /> <br /> У червні 2019 року він сказав на партійній конференції Саксонії AfD, яка відбулася в тирі Ломмач (район Мейсен): «Ми стріляємо дорогою. Є лише ми - інакше все піде в каналізацію &quot;.<br /> <br /> У коментарі до відео Кра розкритикував Папу Римського Франциска та заявив, що він поїхав до Африки, щоб там &quot;лизати чоботи&quot;. Крім того, за словами Краха, сьогодні в церквах проповідується все, лише &quot;не про вічність, не про Бога і не про Ісуса Христа&quot;.<br /> <br /> Krah публікує на Інтернет-порталі Deutschland-Kurier, близькому до AfD, під назвою Hier kräht der Krah. Він часто дає інтерв’ю Russia Today, яка класифікується як російський пропагандистський канал.<br /> <br /> ====Член Європейського парламенту====<br /> У листопаді 2018 року Кра був зайнятий третім місцем у списку на європейські вибори 2019 року Європейською виборчою асамблеєю AfD у Магдебурзі, а в травні 2019 року він був обраний членом Європарламенту від партії Альтернатива для Німеччини. Там Кра є членом групи &quot;Ідентичність і демократія&quot; (ID), є членом Комітету з міжнародної торгівлі (INTA) і делегатом у відносинах зі США . Він є заступником голови делегації AfD в Європарламенті.<br /> <br /> Крах найняв Гійома Прадуру з 2019 року, який має довгу історію на правій екстремістській сцені у Франції і який заснував групу ідентичного руху в Марселі в 2007 році. <br /> [[Категорія:Німеччина]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%91%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%8C&diff=4092 2023-09-17T05:04:13Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:42970073 902.jpg|міні|Petr Bystron]]<br /> '''Петро Бистронь''' (анг. Petr Bystron) – депутат правої партії &quot;Альтеранатива для Німеччини&quot; (АдН). <br /> <br /> ==Діяльність==<br /> <br /> Петро Бистронь - головний зовнішньополітичний речник АдН. Як і багато інших колег по фракції, Бистронь бере участь в кампаніях, що мають ознаки спеціальних заходів впливу російських спецслужб.<br /> <br /> У 2018 році Петро Бистронь [https://riafan.ru/1125788-poroshenko-ispolzuet-morskoi-krizis-dlya-otvlecheniya-ot-vnutrennikh-problem-deputat-bundestaga заявив], що президент України Петро Порошенко, направивши кораблі, що порушили кордони РФ в Керченській протоці, намагається вирішити «внутрішні проблеми».<br /> <br /> В січні 2020 року Петро Бистронь і його колеги Роббі Шлунд та Вальдемар Хердт на зустрічі “Міжпарламентський діалог в ім’я миру в Україні” в Берліні [https://kremenchug.org.ua/2020/05/07/nimeczkyj-polityk-plan-medvedchuka-shhodo-donbasu-potrebuye-pidtrymky/ вітали] Віктора Медведчука, який представив план миру на Донбасі, необхідність діалогу з ОРДЛО, а також економічну ситуацію в Україні. <br /> <br /> [https://pravdoryb.info/deputat-bundestaga-pyotr-bystron-o-marshe-banderovtsev-v-kieve-eto-bolshaya-problema-ukrainskogo-pravitelstva-proslavlenie-prispeshnika-natsistov-159299.html Коментуючи] заходи вшанування пам’яті Степана Бандери в Україні, німецький політик заявив: “Думаю, це велика проблема українського уряду - прославляння нацистського поплічника. Жахливі злочини нацистів під час Другої світової війни мають осуд і не повинні забуватися. Той, хто вихваляє і святкує подібні діяння, зневажає пам'ять мільйонів жертв нацизму. <br /> <br /> У 2020 році активно виступав за зняття санкцій проти Росії, які наклали через окупацію Криму. До цього деякий час він перебував під наглядом Баварського відомства з питань охорони конституції через підозру у правому екстремізмі. <br /> <br /> Під час повномасштабного вторгнення Росії на територію України Бистронь &quot;закликав втілити в життя ідеї Генрі Кіссинджера&quot; щодо України. Мова йде про територіальні поступки, на які повинна піти Україна заради миру. <br /> <br /> Також напередодні повномасштабного російського вторгнення Бистронь таємно відвідав Білорусь на три дні в листопаді, а визнав свою поїздку лише після того, як її викрили литовські та німецькі ЗМІ. В коментарі The Post депутат заявив, що зустрічався з міністром закордонних справ Білорусі і візит був місією зі з'ясування фактів для підготовки мирної ініціативи з боку АдН, а не для обговорення німецької політики. Він сказав, що не зустрічався з жодним російським чиновником. За словами чиновника з питань європейської безпеки, попередня поїздка Бистронь до Києва, щоб відвідати кума Путіна Віктора Медведчука, який перебував під домашнім арештом, незадовго до російського вторгнення, також викликала занепокоєння серед європейських чиновників. <br /> ==Біографія==<br /> Петро Бистронь народився 30 листопада 1972 року в Оломоуці, Чехословаччина. <br /> <br /> Був кандидатом від північного Мюнхена в Бундестаг під час федеральних виборів в Німеччині в 2017 році від правої партії «Альтернатива Німеччини». Бистронь переїхав до Німеччини зі своїми батьками в 1987 році з колишньої Чехословаччини. Він був членом Вільної демократичної партії (ВДП) з 2006 по 2013 рік.<br /> <br /> До свого обрання до Бундестагу був під підозрою у правому екстремізмі. Деякий час від перебував під наглядом Баварського відомства з питань охорони конституції.<br /> <br /> У 2019 році навколо Бистроня спалахнув скандал через його участь у стрілецьких навчаннях у Південній Африці, організовану парамілітарною організацією Suidlanders. Німецькі ЗМІ і опитані ними експерти називають організацію расистською і праворадикальною. Членами Suidlanders можуть бути виключно білі. Бистронь, як з’ясували журналісти, вправлявся у стрільбі під час свого робочого відрядження до Південної Африки. Сам політик називає Suidlanders &quot;представниками громадянського суспільства&quot;.<br /> [[Категорія:Німеччина]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:42970073_902.jpg&diff=4091 2023-09-17T05:01:19Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>ьдщ</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B7%D1%96%D1%83&diff=4090 2023-09-07T08:47:59Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:Claudiu-Tarziu-FB.jpg|міні|'''Клаудіу Річард Тарзіу''']]<br /> '''Клаудіу Річард Тарзіу''' - румунський журналіст, письменник і сенатор, обраний у законодавчий орган 2020-2024 років, колишній співпрезидент партії Альянс за Союз румунів, кандидат на посаду генерального мера Бухареста на місцевих виборах у Бухаресті, 2020 рік. <br /> <br /> ==Діяльність==<br /> У вересні 2019 року Клаудіу Тарзіу разом із Джорджем Сіміоном, відомим своєю проросійською діяльністю в Румунії, запустив політичну платформу Альянс за Союз румунів. Партію описують як таку, що має ультранаціоналістичні, гомофобні та популістські погляди.<br /> <br /> Клаудіу Тарзіу [https://romania.europalibera.org/a/draft-aur/30986837.html заявив], що AUR була єдиною партією в Румунії, яка висловила свою підтримку Дональду Трампу на президентських виборах у Сполучених Штатах у 2020 році . <br /> <br /> Будучи сенатором, він ініціював кілька законодавчих пропозицій, зокрема «Заборону дискримінації за ознакою вакцинації», «Внесення змін до закону про державну допомогу на дітей», а також скасування закону 55/2020 («закон про пандемію» »), через які він стверджує, що влада «де-факто скасувала права і свободи громадян».<br /> <br /> Також неодноразово [https://www.digi24.ro/stiri/actualitate/politica/aur-acuza-ucraina-ca-supune-etnicii-romani-unui-proces-de-asimilare-fortata-2393041 звинувачував] Україну в примусовій асиміляції етнічних румунів.<br /> <br /> В березні 2023 року Клаудіу Тарзіу [https://gazetadecluj.ro/claudiu-tarziu-aur-acuza-ucraina-ca-ajuta-pe-separatistii-de-la-tiraspol-sa-supravietuiasca/ заявив], що Україна продовжує надавати підтримку сепаратистським лідерам з Тирасполя, щоб дати їм можливість вижити та пересуватися, а також сприяє притулку до Європи та інших країн світу 120 000 російськомовних громадян України.<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Клаудіу Тарзіу народився в Бакеу , повіт Бакеу , Румунія , 20 лютого 1973 року. У 1991 році він закінчив середню школу «Anghel Saligny» в Бакеу . З 1994 по 1999 рік він навчався на юридичному факультеті Університету «Міхай Емінеску» в Яссах, а в 2002 році розпочав навчання на факультеті комунікації та зв’язків з громадськістю SNSPA , Бухарест, який закінчив у 2007 році.<br /> <br /> Він дебютував у журналістиці в 1993 році репортажем «Ніч серед безробітних», опублікованим у щоденній газеті Бакеу «Deşteptarea». З 1993 по 2001 рік Клаудіу Тарзіу був кореспондентом, керівником політичного відділу, спеціальним репортером, заступником головного редактора або головним редактором у різних виданнях (щоденних і щотижневих) у своєму рідному місті та співробітником Радіо Вільна Європа.<br /> <br /> Починаючи з 2001 року і дотепер він був і є журналістом-розслідувачем, публіцистом, редактором або директором різних видань у Бухаресті.<br /> <br /> '''Громадянська активність''' <br /> <br /> З 1993 року – член Асоціації професійних журналістів.<br /> <br /> Між 1997 і 2001 роками він був президентом Бакеуського відділення Культурного фонду «Buna Vestire». З 2002 по 2005 рік він був віце-президентом Асоціації &quot;Romfest XXI&quot;, Ясси - Бухарест. З 2005 року є членом Асоціації захисту та сприяння свободі слова.<br /> <br /> З 2005 року він є тренером з журналістських розслідувань в Асоціації захисту та сприяння свободі вираження поглядів, підтримуючи виїзні курси в університетах Сучави, Бакеу, Галаці, Плоєшті, Констанці, Крайови, Брашова та Сібіу.<br /> <br /> З 2008 року він є членом Керівного комітету Асоціації християнських журналістів і видавців Румунії.<br /> <br /> 29 листопада 2008 року він організував Конференцію румунських православних асоціацій мирян, подію, яка об’єднала понад 60 неурядових організацій з культурними та громадськими інтересами, заснованими на православній вірі.<br /> <br /> Засновник Румунського православного форуму (FOR) (29 листопада 2008). З 2008 по 2010 рік був членом Координаційної ради Румунського православного форуму.<br /> <br /> З 2013 по 2017 роки представляв Асоціацію «Рост» у Коаліції «Сім’я та Конституція».<br /> <br /> З 2015 по 2017 рік він був членом Національної координаційної ради кампанії за внесення змін до конституції , проведеної Коаліцією за сім’ю , з метою визначення поняття сім’ї в основному законі держави як можуть бути засновані тільки чоловіком і жінкою.<br /> <br /> Пізніше він був директором і засновником журналу Rost, представленого як « платформа для аналізу, думок і дебатів у дусі християнського права». На сторінках журналу пропагувалися постаті лідерів легіонерського руху. <br /> <br /> '''Політична діяльність''' <br /> <br /> 11 серпня 2019 року було засновано громадсько-політичний рух «Велика Румунія в Європі» (RME), одним із лідерів якого є Клаудіу Тарзіу.<br /> <br /> 1 грудня 2019 року в Алба-Юлії відбулася Національна конференція для публічного запуску партії Альянс за Союз румунів (AUR) з Бухареста , офіційно зареєстрованої в результаті організаційних зусиль RME. З цієї нагоди Клаудіу Тарзіу розповів про цінності та принципи, якими керуватиметься нова політична формація, як її доктринер.<br /> <br /> 24 січня 2020 року в Яссах відбувся перший з'їзд Альянсу за Союз румунів, на якому він був обраний співпрезидентом партії.<br /> <br /> У березні 2022 року Клаудіу Тарзіу здійснив робочий візит до Південної Бессарабії Одеської області , відвідавши місто Ізмаїл та місто Хагі-Курда , щоб проаналізувати становище румунського населення в цьому районі після війни між Росією та Україною. <br /> <br /> '''Підтримка та погляди на його кандидатуру''' <br /> <br /> Серед прихильників Клаудіу Тарзіу – Сорін Лаврік , Іоан Попа, церковний живописець, Павел Чіріла, професор університету, доктор і лікар, Резван Кодреску, письменник, перекладач, публіцист і редактор, Марсель Петрішор, письменник, колишній вчитель, колишній антикомуністичний політв’язень 13 років. років, президент Румунської федерації колишніх політиків, борців з комунізмом і Шербан Дімітріє Стурдза , підприємець і дипломат.<br /> <br /> '''Ідеологія''' <br /> <br /> Клаудіу Тарзіу має правоконсервативні погляди .<br /> <br /> Тарзіу є православним християнином і вважає християнство невід'ємною частиною румунської національної ідентичності . Він висловив негативні погляди на гомосексуалізм і ЛГБТ-спільноту, заявивши, що геї матимуть девіантну поведінку та неприйнятні вимоги. Він також писав про конверсійну терапію, псевдонаукову практику, яка намагається змінити сексуальну орієнтацію людини. <br /> <br /> Він багато разів висловлював свою симпатію до членів фашистської організації Mișcarea Legionară , яких він описав як таких, що мають «душевну силу жертовності завдяки вірі в Христа», а також до її лідера Корнеліу Зеля Кодряну.<br /> <br /> Він один із тих, хто підтримує рух проти абортів у Румунії. <br /> &lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Румунія]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B7%D1%96%D1%83&diff=4089 2023-09-07T08:42:07Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:Claudiu-Tarziu-FB.jpg|міні|'''Клаудіу Річард Тарзіу''']]<br /> '''Клаудіу Річард Тарзіу''' - румунський журналіст, письменник і сенатор, обраний у законодавчий орган 2020-2024 років, колишній співпрезидент партії Альянс за Союз румунів, кандидат на посаду генерального мера Бухареста на місцевих виборах у Бухаресті, 2020 рік. <br /> <br /> == Діяльність ==<br /> У вересні 2019 року Клаудіу Тарзіу разом із Джорджем Сіміоном, відомим своєю проросійською діяльністю в Румунії, запустив політичну платформу Альянс за Союз румунів. Партію описують як таку, що має ультранаціоналістичні, гомофобні та популістські погляди.<br /> <br /> Клаудіу Тарзіу [https://romania.europalibera.org/a/draft-aur/30986837.html заявив], що AUR була єдиною партією в Румунії, яка висловила свою підтримку Дональду Трампу на президентських виборах у Сполучених Штатах у 2020 році . <br /> <br /> Будучи сенатором, він ініціював кілька законодавчих пропозицій, зокрема «Заборону дискримінації за ознакою вакцинації», «Внесення змін до закону про державну допомогу на дітей», а також скасування закону 55/2020 («закон про пандемію» »), через які він стверджує, що влада «де-факто скасувала права і свободи громадян».<br /> <br /> Також неодноразово [https://www.digi24.ro/stiri/actualitate/politica/aur-acuza-ucraina-ca-supune-etnicii-romani-unui-proces-de-asimilare-fortata-2393041 звинувачував] Україну в примусовій асиміляції етнічних румунів.<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Клаудіу Тарзіу народився в Бакеу , повіт Бакеу , Румунія , 20 лютого 1973 року. У 1991 році він закінчив середню школу «Anghel Saligny» в Бакеу . З 1994 по 1999 рік він навчався на юридичному факультеті Університету «Міхай Емінеску» в Яссах, а в 2002 році розпочав навчання на факультеті комунікації та зв’язків з громадськістю SNSPA , Бухарест, який закінчив у 2007 році.<br /> <br /> Він дебютував у журналістиці в 1993 році репортажем «Ніч серед безробітних», опублікованим у щоденній газеті Бакеу «Deşteptarea». З 1993 по 2001 рік Клаудіу Тарзіу був кореспондентом, керівником політичного відділу, спеціальним репортером, заступником головного редактора або головним редактором у різних виданнях (щоденних і щотижневих) у своєму рідному місті та співробітником Радіо Вільна Європа.<br /> <br /> Починаючи з 2001 року і дотепер він був і є журналістом-розслідувачем, публіцистом, редактором або директором різних видань у Бухаресті.<br /> <br /> '''Громадянська активність''' <br /> <br /> З 1993 року – член Асоціації професійних журналістів.<br /> <br /> Між 1997 і 2001 роками він був президентом Бакеуського відділення Культурного фонду «Buna Vestire». З 2002 по 2005 рік він був віце-президентом Асоціації &quot;Romfest XXI&quot;, Ясси - Бухарест. З 2005 року є членом Асоціації захисту та сприяння свободі слова.<br /> <br /> З 2005 року він є тренером з журналістських розслідувань в Асоціації захисту та сприяння свободі вираження поглядів, підтримуючи виїзні курси в університетах Сучави, Бакеу, Галаці, Плоєшті, Констанці, Крайови, Брашова та Сібіу.<br /> <br /> З 2008 року він є членом Керівного комітету Асоціації християнських журналістів і видавців Румунії.<br /> <br /> 29 листопада 2008 року він організував Конференцію румунських православних асоціацій мирян, подію, яка об’єднала понад 60 неурядових організацій з культурними та громадськими інтересами, заснованими на православній вірі.<br /> <br /> Засновник Румунського православного форуму (FOR) (29 листопада 2008). З 2008 по 2010 рік був членом Координаційної ради Румунського православного форуму.<br /> <br /> З 2013 по 2017 роки представляв Асоціацію «Рост» у Коаліції «Сім’я та Конституція».<br /> <br /> З 2015 по 2017 рік він був членом Національної координаційної ради кампанії за внесення змін до конституції , проведеної Коаліцією за сім’ю , з метою визначення поняття сім’ї в основному законі держави як можуть бути засновані тільки чоловіком і жінкою.<br /> <br /> Пізніше він був директором і засновником журналу Rost, представленого як « платформа для аналізу, думок і дебатів у дусі християнського права». На сторінках журналу пропагувалися постаті лідерів легіонерського руху. <br /> <br /> '''Політична діяльність''' <br /> <br /> 11 серпня 2019 року було засновано громадсько-політичний рух «Велика Румунія в Європі» (RME), одним із лідерів якого є Клаудіу Тарзіу.<br /> <br /> 1 грудня 2019 року в Алба-Юлії відбулася Національна конференція для публічного запуску партії Альянс за Союз румунів (AUR) з Бухареста , офіційно зареєстрованої в результаті організаційних зусиль RME. З цієї нагоди Клаудіу Тарзіу розповів про цінності та принципи, якими керуватиметься нова політична формація, як її доктринер.<br /> <br /> 24 січня 2020 року в Яссах відбувся перший з'їзд Альянсу за Союз румунів, на якому він був обраний співпрезидентом партії.<br /> <br /> У березні 2022 року Клаудіу Тарзіу здійснив робочий візит до Південної Бессарабії Одеської області , відвідавши місто Ізмаїл та місто Хагі-Курда , щоб проаналізувати становище румунського населення в цьому районі після війни між Росією та Україною. <br /> <br /> '''Підтримка та погляди на його кандидатуру''' <br /> <br /> Серед прихильників Клаудіу Тарзіу – Сорін Лаврік , Іоан Попа, церковний живописець, Павел Чіріла, професор університету, доктор і лікар, Резван Кодреску, письменник, перекладач, публіцист і редактор, Марсель Петрішор, письменник, колишній вчитель, колишній антикомуністичний політв’язень 13 років. років, президент Румунської федерації колишніх політиків, борців з комунізмом і Шербан Дімітріє Стурдза , підприємець і дипломат.<br /> <br /> '''Ідеологія''' <br /> <br /> Клаудіу Тарзіу має правоконсервативні погляди .<br /> <br /> Тарзіу є православним християнином і вважає християнство невід'ємною частиною румунської національної ідентичності . Він висловив негативні погляди на гомосексуалізм і ЛГБТ-спільноту, заявивши, що геї матимуть девіантну поведінку та неприйнятні вимоги. Він також писав про конверсійну терапію, псевдонаукову практику, яка намагається змінити сексуальну орієнтацію людини. <br /> <br /> Він багато разів висловлював свою симпатію до членів фашистської організації Mișcarea Legionară , яких він описав як таких, що мають «душевну силу жертовності завдяки вірі в Христа», а також до її лідера Корнеліу Зеля Кодряну.<br /> <br /> Він один із тих, хто підтримує рух проти абортів у Румунії. <br /> &lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Румунія]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B7%D1%96%D1%83&diff=4088 2023-09-07T08:12:46Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:Claudiu-Tarziu-FB.jpg|міні|'''Клаудіу Річард Тарзіу''']]<br /> '''Клаудіу Річард Тарзіу''' - румунський журналіст, письменник і сенатор, обраний у законодавчий орган 2020-2024 років, колишній співпрезидент партії Альянс за Союз румунів, кандидат на посаду генерального мера Бухареста на місцевих виборах у Бухаресті, 2020 рік. У вересні 2019 року Клаудіу Тарзіу разом із Джорджем Сіміоном запустив політичну платформу Альянс за Союз румунів . Партію описують як таку, що має ультранаціоналістичні, гомофобні та популістські погляди. <br /> <br /> == Діяльність ==<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> == Біографія ==<br /> Клаудіу Тарзіу народився в Бакеу , повіт Бакеу , Румунія , 20 лютого 1973 року. У 1991 році він закінчив середню школу «Anghel Saligny» в Бакеу . З 1994 по 1999 рік він навчався на юридичному факультеті Університету «Міхай Емінеску» в Яссах, а в 2002 році розпочав навчання на факультеті комунікації та зв’язків з громадськістю SNSPA , Бухарест, який закінчив у 2007 році.<br /> <br /> Він дебютував у журналістиці в 1993 році репортажем «Ніч серед безробітних», опублікованим у щоденній газеті Бакеу «Deşteptarea». З 1993 по 2001 рік Клаудіу Тарзіу був кореспондентом, керівником політичного відділу, спеціальним репортером, заступником головного редактора або головним редактором у різних виданнях (щоденних і щотижневих) у своєму рідному місті та співробітником Радіо Вільна Європа.<br /> <br /> Починаючи з 2001 року і дотепер він був і є журналістом-розслідувачем, публіцистом, редактором або директором різних видань у Бухаресті.<br /> <br /> '''Громадянська активність''' <br /> <br /> З 1993 року – член Асоціації професійних журналістів.<br /> <br /> Між 1997 і 2001 роками він був президентом Бакеуського відділення Культурного фонду «Buna Vestire». З 2002 по 2005 рік він був віце-президентом Асоціації &quot;Romfest XXI&quot;, Ясси - Бухарест. З 2005 року є членом Асоціації захисту та сприяння свободі слова.<br /> <br /> З 2005 року він є тренером з журналістських розслідувань в Асоціації захисту та сприяння свободі вираження поглядів, підтримуючи виїзні курси в університетах Сучави, Бакеу, Галаці, Плоєшті, Констанці, Крайови, Брашова та Сібіу.<br /> <br /> З 2008 року він є членом Керівного комітету Асоціації християнських журналістів і видавців Румунії.<br /> <br /> 29 листопада 2008 року він організував Конференцію румунських православних асоціацій мирян, подію, яка об’єднала понад 60 неурядових організацій з культурними та громадськими інтересами, заснованими на православній вірі.<br /> <br /> Засновник Румунського православного форуму (FOR) (29 листопада 2008). З 2008 по 2010 рік був членом Координаційної ради Румунського православного форуму.<br /> <br /> З 2013 по 2017 роки представляв Асоціацію «Рост» у Коаліції «Сім’я та Конституція».<br /> <br /> З 2015 по 2017 рік він був членом Національної координаційної ради кампанії за внесення змін до конституції , проведеної Коаліцією за сім’ю , з метою визначення поняття сім’ї в основному законі держави як можуть бути засновані тільки чоловіком і жінкою.<br /> <br /> Пізніше він був директором і засновником журналу Rost, представленого як « платформа для аналізу, думок і дебатів у дусі християнського права». На сторінках журналу пропагувалися постаті лідерів легіонерського руху. <br /> <br /> '''Політична діяльність''' <br /> <br /> 11 серпня 2019 року було засновано громадсько-політичний рух «Велика Румунія в Європі» (RME), одним із лідерів якого є Клаудіу Тарзіу.<br /> <br /> 1 грудня 2019 року в Алба-Юлії відбулася Національна конференція для публічного запуску партії Альянс за Союз румунів (AUR) з Бухареста , офіційно зареєстрованої в результаті організаційних зусиль RME. З цієї нагоди Клаудіу Тарзіу розповів про цінності та принципи, якими керуватиметься нова політична формація, як її доктринер.<br /> <br /> 24 січня 2020 року в Яссах відбувся перший з'їзд Альянсу за Союз румунів, на якому він був обраний співпрезидентом партії.<br /> <br /> Будучи сенатором, він ініціював кілька законодавчих пропозицій, зокрема «Заборону дискримінації за ознакою вакцинації», «Внесення змін до закону про державну допомогу на дітей», а також скасування закону 55/2020 («закон про пандемію» »), через які він стверджує, що влада «де-факто скасувала права і свободи громадян».<br /> <br /> У березні 2022 року Клаудіу Тарзіу здійснив робочий візит до Південної Бессарабії Одеської області , відвідавши місто Ізмаїл та місто Хагі-Курда , щоб проаналізувати становище румунського населення в цьому районі після війни між Росією та Україною. [5]<br /> <br /> Підтримка та погляди на його кандидатуру <br /> <br /> Серед прихильників Клаудіу Тарзіу – Сорін Лаврік , Іоан Попа, церковний живописець, Павел Чіріла, професор університету, доктор і лікар, Резван Кодреску, письменник, перекладач, публіцист і редактор, Марсель Петрішор, письменник, колишній вчитель, колишній антикомуністичний політв’язень 13 років. років, президент Румунської федерації колишніх політиків, борців з комунізмом і Шербан Дімітріє Стурдза , підприємець і дипломат.<br /> <br /> '''Ідеологія''' <br /> <br /> Клаудіу Тарзіу має правоконсервативні погляди .<br /> <br /> Тарзіу є православним християнином і вважає християнство невід'ємною частиною румунської національної ідентичності . Він висловив негативні погляди на гомосексуалізм і ЛГБТ-спільноту, заявивши, що геї матимуть девіантну поведінку та неприйнятні вимоги. Він також писав про конверсійну терапію, псевдонаукову практику, яка намагається змінити сексуальну орієнтацію людини. <br /> <br /> Він багато разів висловлював свою симпатію до членів фашистської організації Mișcarea Legionară , яких він описав як таких, що мають «душевну силу жертовності завдяки вірі в Христа», а також до її лідера Корнеліу Зеля Кодряну.<br /> <br /> Він один із тих, хто підтримує рух проти абортів у Румунії. <br /> &lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Румунія]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Claudiu-Tarziu-FB.jpg&diff=4087 2023-09-07T08:11:42Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>фя</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B7%D1%96%D1%83&diff=4086 2023-09-07T07:54:08Z

<p>Alfa1: Створена сторінка: '''Клаудіу Річард Тарзіу''' - румунський журналіст, письменник і сенатор, обраний у законо...</p> <hr /> <div>'''Клаудіу Річард Тарзіу''' - румунський журналіст, письменник і сенатор, обраний у законодавчий орган 2020-2024 років, колишній співпрезидент партії Альянс за Союз румунів, кандидат на посаду генерального мера Бухареста на місцевих виборах у Бухаресті, 2020 рік.</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D1%83%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=4085 2023-09-06T09:14:41Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:Voykulesku.jpg|міні|Дан Войкулеску]]<br /> '''Дан Войкулеску''' (рум. Dan Voiculescu) - румунський політик і бізнесмен. Засновник і колишній президент Румунської гуманістичної партії, пізніше перейменованою на Консервативну партію (ПК). З 2004 року він був сенатором до відставки у 2012 році. Дан Войкулеску був одним з найбагатших людей Згідно з даними журналу Capital у жовтні 2009 року, складеному журналом Capital, чий стан оцінюється в 1,5-1,6 млрд євро. В Intact Media Group, засновану Деном Войкулеску, входять кілька основних телевізійних станцій (в першу чергу Antena 1 і Antena 3), радіостанції, а також провідні газети та журнали (в першу чергу Jurnalul Naţional та Газета Спортурилор). Згідно з Top 300, випущеним Capital, розробка телебачення і запуск теле- і радіостанції GSP ZU, а також зміцнення друкованих ЗМІ були одними з основних напрямків діяльності групи в 2008 році. <br /> <br /> ==Діяльність==<br /> За даними прокурорів DIICOT (Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму) і співробітників Служби зовнішньої розвідки (SIE), які були оприлюднені у 2000 році, Войкулеску [https://epochtimes-romania.com/news/bani-rosii-furati-la-revolutie-dan-voiculescu-si-increngatura-crescent---227653 привласнив] від $150 до 300 млн під час антикомуністичної революції в Румунії у грудні 1989 року, і в перші місяці 1990 року. Завдяки цьому у 1991 році він заснував свої компанії. Войкулеску був засуджений на 10 років за розкрадання державних коштів, відсидів лише кілька років.<br /> <br /> Дан Войкулеску використовує свою медіа-групу для ведення політичних баталій. У звіті Організації з безпеки та співробітництва в Європі про президентські вибори 2009 року встановлено, що газета Jurnalul Naţional і телеканал Antena 1, обидва належать родині Войкулеску, були налаштовані проти чинного президента Бесеску. В останні роки Войкулеску спробував заново створити свій публічний імідж через Інтернет. Він завів особистий блог, що показує набагато світліший бік своєї особистості, і навіть почав писати сатиричні гостьові пости для інтернет-журналів, не пов'язаних із його медіа-імперією.<br /> <br /> З початком повномасштабної війни, щодо цих інформаційних ресурсів неодноразово [https://www.impact.ro/televiziune-din-romania-amendata-pentru-propaganda-pro-rusa-ce-s-a-intamplat-in-7-emisiuni-ale-postului-349626.html застосовувалися санкції] за розповсюдження дезінформації та пропаганди, у тому числі на тему агресії Росії. Саме з контрольованих Войкулеску інфоресурсів поширювались прокремлівські наративи про Сороса, ЛГБТ та антикорупційні протести які спалахнули в Румунії у 2018-2019 роках.<br /> <br /> ==Біографія==<br /> Войкулеску народився в Бухаресті в сім'ї зі скромним достатком, яка мешкала в районі Барієра Вергулуї. Для здобуття середньої освіти він пішов у середню школу Еміля Раковіце. З 1969 він навчався в Академії економічних досліджень (ASE) в Бухаресті, отримавши в 1974 ступінь бакалавра BA і ступінь доктора філософії. 1977 р. У 1991 р. захистив докторську дисертацію. отримав ступінь магістра економіки в Тихоокеанському Західному університеті (Гавайї) в Гонолулу, Гаваї і став професором ASE.<br /> <br /> Згідно з автобіографією, опублікованою на офіційному сайті, він народився в скромній родині, його батько був сантехніком, а мати - домогосподаркою. Він виріс у бухарестському районі Барієра Вергулуї, недалеко від ковзанки 23 серпня, де займався хокеєм із шайбою. 1969 року пройшов військову службу у військовій частині у Фокшанах.<br /> <br /> До революції 1989 року він жив у державному орендному будинку та водив Dacia, куплену на виплат. Працюючи у зовнішній торгівлі, на свою допомогу у розмірі 7 доларів на день він зміг - згідно з тією ж автобіографією - за 21 рік зібрати 30 тисяч доларів, які він вклав у BRCE і став стартовим капіталом групи GRIVCO.<br /> <br /> '''Політична діяльність'''<br /> <br /> 1991 року Войкулеску заснував Гуманістичну партію Румунії, яка у травні 2005 року змінила назву на Консервативну партію (ПК). Під керівництвом Войкулеску партія також помітно змінила свою назву. доктрина прийняття консервативних цінностей відповідно до поглядів Європейської народної партії у Європейському парламенті. Проте ПК не приєднався до Європейської народної партії.<br /> <br /> ПК, який тоді називався PUR, підтримував уряд під керівництвом Соціал-демократичної партії (СДП) з 2000 по 2004 рік і брав участь у коаліції з СДП на парламентських і президентських виборах 2004 року. .<br /> <br /> ПК також входив до правлячої коаліції на чолі з прем'єр-міністром Келіном Попеску-Теричану з грудня 2004 року до виходу партії у 2006 році. Згідно з Freedom House, одна з причин, через яку уряд Попеску-Теричану включив малий комп'ютер, який отримав підтримку лише 2 відсотків населення, був пов'язаний з потужністю телевізійної станції Antenna 1 родини Войкулеску. Том Галлахер, фахівець з Румунії в Університет Бредфорда заявив у січні 2005 р., невдовзі після того, як ПК увійшов до складу уряду, що Войкулеску «є потенційно серйозною проблемою, якщо уряд вирішить прийняти закон, який кине виклик корпоративним інтересам, які отримали прибуток від сумнівного продажу державного майна».<br /> <br /> PC брала участь у коаліції з СДП на виборах до законодавчих органів 2008 року, а Войкулеску було обрано сенатором в окрузі Бухареста.<br /> <br /> Як член румунського сенату Войкулеску був рішучим противником президента Румунії Траяна Бесеску, який, за його словами, порушив конституційні кордони та зловжив владою. У березні 2007 року він створив спеціальну комісію в парламенті для розслідування дій Бесеску на посаді президента і виступив спонсором законопроекту в парламенті, який призвів до загальнонаціонального референдуму щодо того, чи має Бесеску залишатися на посаді. Войкулеску також був категорично проти колишнього міністра юстиції Моніки Маковей.<br /> <br /> У квітні 2007 року парламентський комітет на чолі з сенатором Деном Войкулеску вперше у постреволюційній Румунії зумів усунути виконуючого обов'язки президента. Звіт, складений «Комітетом Войкулеску», був прийнятий парламентом Румунії 322 голосами «за» та 108 «проти»; Таким чином, президента Траяна Бесеску було відсторонено від виконання своїх обов'язків.<br /> <br /> Войкулеску виступив проти законопроекту, запропонованого міністром юстиції Монікою Маковею та підтриманого Європейською комісією, про створення спеціального агентства для перевірки декларацій про майно депутатів та інших високопосадовців. Згодом він підтримав версію, охарактеризовану міжнародними ЗМІ як «розбавлену».<br /> <br /> У вересні 2007 року Дан Войкулеску залишив посаду сенатора на знак протесту проти блокування в парламенті Румунії різних важливих соціальних питань. Йшлося про просування його проектів щодо продовження договорів мешканців у націоналізованих будинках, зниження ПДВ на продукти харчування, фонду солідарності для пенсіонерів та звільнення від оподаткування реінвестованого прибутку, законодавству, покликаному принести більше грошей пенсіонерам з низькими доходами, зниження цін на основні продукти компаніям реінвестувати свій прибуток.<br /> <br /> У листопаді 2008 р. з нагоди перших виборів, проведених за плюралістичною системою, Дан Войкулеску повернувся до парламенту Румунії, отримавши 21 708 голосів у 8-му коледжі Бухареста, а в грудні 2008 р. його було обрано віце-президентом. Сенату Румунії 83 голосами за та 2 проти.<br /> <br /> '''Закон Войкулеску'''<br /> <br /> Войкулеску ініціював законопроект, тепер названий на його честь, який дозволяє мешканцям будівель, які були націоналізовані під час комунізму, залишатися у них, тоді як колишні власники отримують лише фінансову компенсацію. Після довгої законодавчої та конституційної боротьби президент Бесеску підписав його у 2009 році, хоча він та його партія виступали проти нього. Уряд Еміля Бока, однак, не застосував його, і асоціації орендарів подали на нього до суду.<br /> <br /> '''Участь таємної поліції'''<br /> <br /> Хоча він заперечував це протягом кількох років, у 2006 році Войкулеску визнав, що співпрацював із Securitate, румунською комуністичною службою внутрішньої розвідки, після того, як інформація про це була публічно опублікована Національною радою Румунії з вивчення архівів Securitate. На той час Войкулеску було призначено віце-прем'єром в уряді Попеску-Теричану, але зрештою йому не дозволили обійняти цю посаду через його причетність до комуністичної таємної поліції.<br /> <br /> CNSAS показав, що Войкулеску діяв як інформатор Секурітате на ім'я «Фелікс» і «Мірча». Пізніше він стверджував, що співпрацював лише «два чи три рази» з метою економічного шпигунства, і що він співпрацював із Секуритате як «усі румуни» в комуністичний період. Остання заява викликала критику з боку журналіста Крістіана Тудора Попеску, який написав, що «П-р Войкулеску дуже добре знає, що були мільйони румунів, які не мали жодного відношення до Секуритати, та інші, які просто відмовилися працювати. для цього.&quot; Однак Войкулеску заперечує, що був офіційним співробітником (з підписаною угодою) або співробітником Секуритате, і оскаржить рішення CNSAS з цього приводу. Він заявив, що піде з Сенату, якщо вирок не буде скасовано за апеляцією. Він звинуватив у початкових висновках. проти нього Бесеску, який, за словами Войкулеску, розпочав кампанію щодо його підриву.<br /> <br /> Том Галлахер написав у газеті 2004 року, що передбачається, що Дан Войкулеску мав звання генерала на розвідку до антикомуністичної революції 1989 року в Румунії, але досі нічого не доведено. Ziua, проте, зазначила, що, якби Войкулеску був «таємним генералом», цей факт було б надзвичайно важко довести; офіційні записи показують, що Войкулеску був резервною армією молодшим лейтенантом.<br /> <br /> У липні 2006 року Камелія Войкулеску, власник Jurnalul Naional, попросила відставку редактора Доріна Тудорана після редакційної статті, в якій він критикував її батька, Дена Войкулеску, за його минулі зв'язки з Секурітате.<br /> <br /> Судовий вирок, згідно із законом, не було затверджено. Справа перебуває на розгляді.<br /> <br /> 5 березня 2010 р. Апеляційний суд підтвердив, що Ден Войкулеску співпрацював із Секуритате під час комуністичного режиму, маючи змовницьке ім'я «Фелікс». Згодом рішення було оскаржено у Верховному суді, який залишив рішення Апеляційного суду без зміни.<br /> <br /> '''Розслідування корупції'''<br /> <br /> 3 квітня 2007 року Національне управління боротьби з корупцією Румунії оголосило, що проводить розслідування у справі Войкулеску, його дочки та кількох ділових партнерів у справі відмивання грошей. щодо грошових коштів, отриманих за допомогою національної лотереї. Войкулеску заперечував усі звинувачення, стверджуючи, що розслідування було політично вмотивованим і угоди були законними.<br /> <br /> Войкулеску звинувачували в інших корупційних скандалах, у тому числі в гаданій схемі, згідно з якою Grivco, компанія, яку він володів, купував електричну енергію у контрольованого державою комплексу Ровінарі і продавав енергію назад Electrica, іншій державній компанії, з великим прибутком. Через офіційного представника Войкулеску відмовився від коментарів на підставі того, що в грудні 2004 р., на момент підписання контракту, він був просто акціонером, а не адміністратором Grivco.<br /> <br /> У жовтні 2009 р. статей у пресі віце-президент румунського сенату Дан Войкулеску пройшов процедуру перевірки, проведену Національним агентством фіскального управління (ANAF), перевірка, на підставі якої ANAF встановила, що звинувачення на адресу сенатора Дена Войкулеску не мають реальної основи.<br /> <br /> 26 вересня 2013 р. Дан Войкулеску був визнаний винним і засуджений до 5 років позбавлення волі. У разі використання своїх політичних зв'язків, щоб вплинути на продаж Інституту харчових досліджень компанії Grivco, де він мав частку. Розгляд справи було відкладено на кілька років, оскільки Дан Войкулеску кілька разів вирушав у відставку в парламенті Румунії.<br /> <br /> 8 серпня 2014 р. Дан Войкулеску був визнаний винним і засуджений до 10 років позбавлення волі за відмивання грошей. Гроші, земельну ділянку та будинок також було конфісковано для покриття збитків держави.<br /> <br /> 10 липня 2017 року його було звільнено з в'язниці.<br /> &lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Румунія]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]<br /> [[Категорія:Бізнес]]<br /> [[Категорія:Медіа]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D1%83%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=4084 2023-09-06T09:13:43Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:Voykulesku.jpg|міні|Дан Войкулеску]]<br /> '''Дан Войкулеску''' (рум. Dan Voiculescu) - румунський політик і бізнесмен. Засновник і колишній президент Румунської гуманістичної партії, пізніше перейменованою на Консервативну партію (ПК). З 2004 року він був сенатором до відставки у 2012 році. Дан Войкулеску був одним з найбагатших людей Згідно з даними журналу Capital у жовтні 2009 року, складеному журналом Capital, чий стан оцінюється в 1,5-1,6 млрд євро. В Intact Media Group, засновану Деном Войкулеску, входять кілька основних телевізійних станцій (в першу чергу Antena 1 і Antena 3), радіостанції, а також провідні газети та журнали (в першу чергу Jurnalul Naţional та Газета Спортурилор). Згідно з Top 300, випущеним Capital, розробка телебачення і запуск теле- і радіостанції GSP ZU, а також зміцнення друкованих ЗМІ були одними з основних напрямків діяльності групи в 2008 році. <br /> <br /> == Діяльність ==<br /> За даними прокурорів DIICOT (Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму) і співробітників Служби зовнішньої розвідки (SIE), які були оприлюднені у 2000 році, Войкулеску [https://epochtimes-romania.com/news/bani-rosii-furati-la-revolutie-dan-voiculescu-si-increngatura-crescent---227653 привласнив] від $150 до 300 млн під час антикомуністичної революції в Румунії у грудні 1989 року, і в перші місяці 1990 року. Завдяки цьому у 1991 році він заснував свої компанії. Войкулеску був засуджений на 10 років за розкрадання державних коштів, відсидів лише кілька років.<br /> <br /> Дан Войкулеску використовує свою медіа-групу для ведення політичних баталій. У звіті Організації з безпеки та співробітництва в Європі про президентські вибори 2009 року встановлено, що газета Jurnalul Naţional і телеканал Antena 1, обидва належать родині Войкулеску, були налаштовані проти чинного президента Бесеску. В останні роки Войкулеску спробував заново створити свій публічний імідж через Інтернет. Він завів особистий блог, що показує набагато світліший бік своєї особистості, і навіть почав писати сатиричні гостьові пости для інтернет-журналів, не пов'язаних із його медіа-імперією.<br /> <br /> З початком повномасштабної війни, щодо цих інформаційних ресурсів неодноразово [[Щодо цих інформаційних ресурсів неодноразово застосовувалися санкції|застосовувалися санкції]] за розповсюдження дезінформації та пропаганди, у тому числі на тему агресії Росії. Саме з контрольованих Войкулеску інфоресурсів поширювались прокремлівські наративи про Сороса, ЛГБТ та антикорупційні протести які спалахнули в Румунії у 2018-2019 роках.<br /> <br /> == Біографія ==<br /> Войкулеску народився в Бухаресті в сім'ї зі скромним достатком, яка мешкала в районі Барієра Вергулуї. Для здобуття середньої освіти він пішов у середню школу Еміля Раковіце. З 1969 він навчався в Академії економічних досліджень (ASE) в Бухаресті, отримавши в 1974 ступінь бакалавра BA і ступінь доктора філософії. 1977 р. У 1991 р. захистив докторську дисертацію. отримав ступінь магістра економіки в Тихоокеанському Західному університеті (Гавайї) в Гонолулу, Гаваї і став професором ASE.<br /> <br /> Згідно з автобіографією, опублікованою на офіційному сайті, він народився в скромній родині, його батько був сантехніком, а мати - домогосподаркою. Він виріс у бухарестському районі Барієра Вергулуї, недалеко від ковзанки 23 серпня, де займався хокеєм із шайбою. 1969 року пройшов військову службу у військовій частині у Фокшанах.<br /> <br /> До революції 1989 року він жив у державному орендному будинку та водив Dacia, куплену на виплат. Працюючи у зовнішній торгівлі, на свою допомогу у розмірі 7 доларів на день він зміг - згідно з тією ж автобіографією - за 21 рік зібрати 30 тисяч доларів, які він вклав у BRCE і став стартовим капіталом групи GRIVCO.<br /> <br /> '''Політична діяльність'''<br /> <br /> 1991 року Войкулеску заснував Гуманістичну партію Румунії, яка у травні 2005 року змінила назву на Консервативну партію (ПК). Під керівництвом Войкулеску партія також помітно змінила свою назву. доктрина прийняття консервативних цінностей відповідно до поглядів Європейської народної партії у Європейському парламенті. Проте ПК не приєднався до Європейської народної партії.<br /> <br /> ПК, який тоді називався PUR, підтримував уряд під керівництвом Соціал-демократичної партії (СДП) з 2000 по 2004 рік і брав участь у коаліції з СДП на парламентських і президентських виборах 2004 року. .<br /> <br /> ПК також входив до правлячої коаліції на чолі з прем'єр-міністром Келіном Попеску-Теричану з грудня 2004 року до виходу партії у 2006 році. Згідно з Freedom House, одна з причин, через яку уряд Попеску-Теричану включив малий комп'ютер, який отримав підтримку лише 2 відсотків населення, був пов'язаний з потужністю телевізійної станції Antenna 1 родини Войкулеску. Том Галлахер, фахівець з Румунії в Університет Бредфорда заявив у січні 2005 р., невдовзі після того, як ПК увійшов до складу уряду, що Войкулеску «є потенційно серйозною проблемою, якщо уряд вирішить прийняти закон, який кине виклик корпоративним інтересам, які отримали прибуток від сумнівного продажу державного майна».<br /> <br /> PC брала участь у коаліції з СДП на виборах до законодавчих органів 2008 року, а Войкулеску було обрано сенатором в окрузі Бухареста.<br /> <br /> Як член румунського сенату Войкулеску був рішучим противником президента Румунії Траяна Бесеску, який, за його словами, порушив конституційні кордони та зловжив владою. У березні 2007 року він створив спеціальну комісію в парламенті для розслідування дій Бесеску на посаді президента і виступив спонсором законопроекту в парламенті, який призвів до загальнонаціонального референдуму щодо того, чи має Бесеску залишатися на посаді. Войкулеску також був категорично проти колишнього міністра юстиції Моніки Маковей.<br /> <br /> У квітні 2007 року парламентський комітет на чолі з сенатором Деном Войкулеску вперше у постреволюційній Румунії зумів усунути виконуючого обов'язки президента. Звіт, складений «Комітетом Войкулеску», був прийнятий парламентом Румунії 322 голосами «за» та 108 «проти»; Таким чином, президента Траяна Бесеску було відсторонено від виконання своїх обов'язків.<br /> <br /> Войкулеску виступив проти законопроекту, запропонованого міністром юстиції Монікою Маковею та підтриманого Європейською комісією, про створення спеціального агентства для перевірки декларацій про майно депутатів та інших високопосадовців. Згодом він підтримав версію, охарактеризовану міжнародними ЗМІ як «розбавлену».<br /> <br /> У вересні 2007 року Дан Войкулеску залишив посаду сенатора на знак протесту проти блокування в парламенті Румунії різних важливих соціальних питань. Йшлося про просування його проектів щодо продовження договорів мешканців у націоналізованих будинках, зниження ПДВ на продукти харчування, фонду солідарності для пенсіонерів та звільнення від оподаткування реінвестованого прибутку, законодавству, покликаному принести більше грошей пенсіонерам з низькими доходами, зниження цін на основні продукти компаніям реінвестувати свій прибуток.<br /> <br /> У листопаді 2008 р. з нагоди перших виборів, проведених за плюралістичною системою, Дан Войкулеску повернувся до парламенту Румунії, отримавши 21 708 голосів у 8-му коледжі Бухареста, а в грудні 2008 р. його було обрано віце-президентом. Сенату Румунії 83 голосами за та 2 проти.<br /> <br /> '''Закон Войкулеску'''<br /> <br /> Войкулеску ініціював законопроект, тепер названий на його честь, який дозволяє мешканцям будівель, які були націоналізовані під час комунізму, залишатися у них, тоді як колишні власники отримують лише фінансову компенсацію. Після довгої законодавчої та конституційної боротьби президент Бесеску підписав його у 2009 році, хоча він та його партія виступали проти нього. Уряд Еміля Бока, однак, не застосував його, і асоціації орендарів подали на нього до суду.<br /> <br /> '''Участь таємної поліції'''<br /> <br /> Хоча він заперечував це протягом кількох років, у 2006 році Войкулеску визнав, що співпрацював із Securitate, румунською комуністичною службою внутрішньої розвідки, після того, як інформація про це була публічно опублікована Національною радою Румунії з вивчення архівів Securitate. На той час Войкулеску було призначено віце-прем'єром в уряді Попеску-Теричану, але зрештою йому не дозволили обійняти цю посаду через його причетність до комуністичної таємної поліції.<br /> <br /> CNSAS показав, що Войкулеску діяв як інформатор Секурітате на ім'я «Фелікс» і «Мірча». Пізніше він стверджував, що співпрацював лише «два чи три рази» з метою економічного шпигунства, і що він співпрацював із Секуритате як «усі румуни» в комуністичний період. Остання заява викликала критику з боку журналіста Крістіана Тудора Попеску, який написав, що «П-р Войкулеску дуже добре знає, що були мільйони румунів, які не мали жодного відношення до Секуритати, та інші, які просто відмовилися працювати. для цього.&quot; Однак Войкулеску заперечує, що був офіційним співробітником (з підписаною угодою) або співробітником Секуритате, і оскаржить рішення CNSAS з цього приводу. Він заявив, що піде з Сенату, якщо вирок не буде скасовано за апеляцією. Він звинуватив у початкових висновках. проти нього Бесеску, який, за словами Войкулеску, розпочав кампанію щодо його підриву.<br /> <br /> Том Галлахер написав у газеті 2004 року, що передбачається, що Дан Войкулеску мав звання генерала на розвідку до антикомуністичної революції 1989 року в Румунії, але досі нічого не доведено. Ziua, проте, зазначила, що, якби Войкулеску був «таємним генералом», цей факт було б надзвичайно важко довести; офіційні записи показують, що Войкулеску був резервною армією молодшим лейтенантом.<br /> <br /> У липні 2006 року Камелія Войкулеску, власник Jurnalul Naional, попросила відставку редактора Доріна Тудорана після редакційної статті, в якій він критикував її батька, Дена Войкулеску, за його минулі зв'язки з Секурітате.<br /> <br /> Судовий вирок, згідно із законом, не було затверджено. Справа перебуває на розгляді.<br /> <br /> 5 березня 2010 р. Апеляційний суд підтвердив, що Ден Войкулеску співпрацював із Секуритате під час комуністичного режиму, маючи змовницьке ім'я «Фелікс». Згодом рішення було оскаржено у Верховному суді, який залишив рішення Апеляційного суду без зміни.<br /> <br /> '''Розслідування корупції'''<br /> <br /> 3 квітня 2007 року Національне управління боротьби з корупцією Румунії оголосило, що проводить розслідування у справі Войкулеску, його дочки та кількох ділових партнерів у справі відмивання грошей. щодо грошових коштів, отриманих за допомогою національної лотереї. Войкулеску заперечував усі звинувачення, стверджуючи, що розслідування було політично вмотивованим і угоди були законними.<br /> <br /> Войкулеску звинувачували в інших корупційних скандалах, у тому числі в гаданій схемі, згідно з якою Grivco, компанія, яку він володів, купував електричну енергію у контрольованого державою комплексу Ровінарі і продавав енергію назад Electrica, іншій державній компанії, з великим прибутком. Через офіційного представника Войкулеску відмовився від коментарів на підставі того, що в грудні 2004 р., на момент підписання контракту, він був просто акціонером, а не адміністратором Grivco.<br /> <br /> У жовтні 2009 р. статей у пресі віце-президент румунського сенату Дан Войкулеску пройшов процедуру перевірки, проведену Національним агентством фіскального управління (ANAF), перевірка, на підставі якої ANAF встановила, що звинувачення на адресу сенатора Дена Войкулеску не мають реальної основи.<br /> <br /> 26 вересня 2013 р. Дан Войкулеску був визнаний винним і засуджений до 5 років позбавлення волі. У разі використання своїх політичних зв'язків, щоб вплинути на продаж Інституту харчових досліджень компанії Grivco, де він мав частку. Розгляд справи було відкладено на кілька років, оскільки Дан Войкулеску кілька разів вирушав у відставку в парламенті Румунії.<br /> <br /> 8 серпня 2014 р. Дан Войкулеску був визнаний винним і засуджений до 10 років позбавлення волі за відмивання грошей. Гроші, земельну ділянку та будинок також було конфісковано для покриття збитків держави.<br /> <br /> 10 липня 2017 року його було звільнено з в'язниці.<br /> &lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Румунія]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]<br /> [[Категорія:Бізнес]]<br /> [[Категорія:Медіа]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Voykulesku.jpg&diff=4083 2023-09-06T08:51:30Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>то</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%94%D0%B0%D0%BD_%D0%92%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D1%83%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%83&diff=4082 2023-09-06T08:38:55Z

<p>Alfa1: Створена сторінка: Дан Войкулеску, власник телеканалу Antena 3/ CNN та засновник медіафонду Intact, за даними проку...</p> <hr /> <div>Дан Войкулеску, власник телеканалу Antena 3/ CNN та засновник медіафонду Intact, за даними прокурорів DIICOT (Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму) і співробітників Служби зовнішньої розвідки (SIE), які були оприлюднені у 2000 році, привласнив від $150 до 300 млн під час антикомуністичної революції в Румунії у грудні 1989 року, і в перші місяці 1990 року. Завдяки цьому у 1991 році він заснував свої компанії. Войкулеску був засуджений на 10 років за розкрадання державних коштів, відсидів лише кілька років.</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A8%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B0%D0%BA%D0%B5&diff=4081 2023-09-06T08:38:02Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:Ломшапові.jpg|міні|Діана Шошоаке]]<br /> '''Діана Шошоаке''' (рум. Diana Iovanovici-Șoșoacă, анг. ) — румунська проросійська жінка-політик. Член Сенату Румунії. <br /> <br /> ==Діяльність==<br /> <br /> Діана Шошоаке задіяна в кампаніях, що мають ознаки спеціальних заходів впливу російських спецслужб. Неодноразово виступала за вихід Румунії із ЄС, просувала і просуває в Румунії Roexit (румунська модифікація абревіатури Brexit), а також відома своїми антиукраїнськими заявами та просуванням російських наративів на міжнародній арені. Так, зокрема [https://www.facebook.com/photo/?fbid=6076907092374674&amp;set=a.827795087285927 має] зв’язки з послом Росії в Румунії Валерієм Кузьміним. Була однією із гостей на прийомі в російському посольстві до дня російського дипломата, де водночас проходила виставка, присвячена так званій «спеціальній воєнній операції» в Україні. Також навесні 2022 року вона [https://nv.ua/world/geopolitics/diana-shoshoake-mid-ukrainy-hochet-vvesti-sankcii-protiv-senatora-iz-rumynii-50313017.html була] серед чотирьох румунських парламентаріїв, які зустрілися з послом Росії, щоб обговорити можливості нейтральної позиції Румунії щодо війни в Україні. <br /> <br /> В 2021 році, румуномовна редакція російського пропагандистського видання Sputnik [https://ziare.com/diana-sosoaca/stiri-diana-sosoaca/sputnik-nominalizeaza-diana-sosoaca-omul-politic-2021-romania-1715405 включила] Шошоаке до свого списку політиків року, написавши, що мільйони румунів захоплюються її «боротьбою за дотримання Конституції та боротьбою проти медичної диктатури». <br /> <br /> 22 березня 2023 році подала законопроєкт, який пропонує скасувати договір про добросусідство і співробітництво Румунії та України та [https://www.juridice.ro/497120/diana-iovanovici-sosoaca-solicita-anexarea-unor-teritorii-din-ucraina.html закликала] «приєднати історичні території» ''(Північну Буковину, Герцу, Буджак (Кагул, Болград, Ізмаїл), історичний Марамуреш та острів Зміїний.)'' Окрім того, Шошоаке піддала критиці закон України про національні меншини, обумовивши це тим що він не був направлений до Венеційської комісії, хоча це була одна з умов Європейського союзу при його ухваленні. <br /> <br /> Після різкої реакції Києва Шошоаке [https://svpressa.ru/politic/news/366865/ заявила], що Україна загрожує їй смертю, і назвала українську державу «спадкоємцем нацистської імперії», а президента Зеленського «не ким іншим, як Гітлером». <br /> <br /> ==Біографія==<br /> <br /> Народилась 13 листопада 1975 року в місті Бухарест, Румунія. По лінії тата походить з КЮР Північна Македонія, місто Скоп'є.<br /> <br /> Закінчила Румуно-Американський університет в Бухаресті, отримала ступінь магістра з права.<br /> <br /> Займала посаду радника міністра торгівлі Еуджена Діймереску.<br /> <br /> Чоловік Дімітру - Сільвестру Шошоаке, разом виховують двоє дітей, раніше двічі одружена.<br /> <br /> Обрана в Сенат Румунії 21 грудня 2020 року від жудеця Ясси, будучи членом Партії румунства, але пройшовши за списками Альянсу за об'єднання румун відповідно до укладеної між партіями угоди від 20 жовтня 2020 року. З 22 грудня 2020 року по 14 лютого 2021 року — член юридичної комісії з призначень, дисципліни, імунітетів та перевірок, а також голова комісії з розслідування зловживань повноваженнями, боротьби проти корупції та петицій.<br /> [[Категорія:Румунія]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%93%D1%83%D1%88%D0%B0&diff=4080 2023-09-06T08:37:22Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:Gu-arunc-nucleara-393c0f.jpg|міні|Козмін Гуша]]<br /> '''Козмін Хореа Гуша''' (рум. Cozmin Horea Gușă) — румунський фізик, журналіст і політик. Член Партії національної ініціативи (PIN), член Палати депутатів Румунії в Бухаресті (з 2004 по 2008 р). <br /> <br /> ==Діяльність==<br /> Козмін Гуша задіяний в кампаніях, що мають ознаки спеціальних заходів впливу російських спецслужб. Разом із Марічелу Пакурару є власником телеканалу новин Realitatea Plus, що неодноразово опинявся в центрі скандалів щодо поширення неправдивої інформації, цькуванні політичних опонентів своїх власників, дискредитації антикорупційних органів Румунії. Так, наприклад, у березні телеканал [https://playtech.ro/stiri/realitatea-plus-amenda-colosala-pentru-propaganda-rusa-ce-vedeta-a-postului-a-avut-derapaje-in-direct-487576 був оштрафований] за порушення балансу у висвітленні агресії Росії проти України (в ефірі просували меседж про «біологічні лабораторії в Україні»). Крім того, телеканал заявляв, що у війні в Україні винний не терорист Путін, а це спільна відповідальність західних лідерів. Сам Козмін Гуша під час одного ефіру заявив, що Росія – його друга Батьківщина. <br /> <br /> Телеканал Realitatea отримав ліцензію в 2013 році й транслюється в Румунії, Республіці Молдова і на території Західних Балкан. Румунські журналісти повідомляли, що невипадково у мережі гуляє фотографія, як Гуша та [[Себастіан Гіце|Гіце]] щось обговорюють у Белграді, де Гіцу відвідує (чи організовує) різні айтішні проросійські тусовки. <br /> <br /> В 2023 році Козмін Гуша [http://anons-zak.com.ua/politika/32393-antiukrayinsk-zayavi-rumunskogo-poltika-kozmna-gusha.html звинуватив] центральні органи влади в Україні у вбивствах людей, які висловлювали невдоволення та критикували діяльність Президента України В.Зеленського. <br /> <br /> ==Біографія==<br /> Він народився 2 липня 1970 року в Кампіа-Турзі та відвідував факультет фізики Університету Бабеш-Бойяї з 1989 по 1994 рік. Він також відвідував уроки менеджменту мас-медіа в Сполучених Штатах (1997-1998) і курс міжнародних економічних переговорів у École nationale d'administration (2002). У 2006 році він отримав докторський ступінь з менеджменту в Бухарестській академії економічних досліджень, а з 2007 року працює над докторським ступенем з геополітики в Бухарестському університеті. З 1994 по 1996 рік - очолював національний оптовий продаж преси, після чого (1996-1997) очолював редакційний відділ на Radio Sonic у Клуж-Напоці . З 1997 по 1998 рік очолював газету Știrea, обіймав аналогічну посаду з 1998 по 2001 рік у Jurnalul Naţional, а також у той час працював на Antena 1. З 2001 по 2003 рік був президентом Асоціації сприяння молоді. <br /> <br /> Політична кар'єра Гуше почалася в 2001 році, коли він став генеральним секретарем Соціал-демократичної партії (PSD); до 2003 року його вважали правою рукою тодішнього лідера партії та прем'єр-міністра Адріана Нестасе. Того року він вийшов із партії, посилаючись на відмінності у баченні з представниками старшого покоління, такими як Віорел Гребенчук , Октав Козманка та Мірон Мітрея. Пізніше, у 2003 році, він заснував Initiativa 2003, позапартійну неурядову організацію та залишався її президентом до 2008 року.<br /> <br /> Після угоди між його групою та Демократичною партією (PD), Гуша увійшов до PD і працював у її постійному бюро. Хоча спочатку ситуація була незручною, коли Гуша звик атакувати лідера ДП Траяна Бесеску, будучи членом PSD, Бесеску обрав Гуше керівником кампанії на президентських виборах 2004 року. Переможець Бесеску вважав архітектором своєї перемоги Гуше, який сам увійшов до парламенту на паралельних парламентських виборах. Він залишався відповідальним за кампанії PD до 2005 року.<br /> <br /> На початку 2005 Гуше був обраний головою групи ДП у Палаті депутатів, але керівництво партії скасувало голосування через технічну причину. Деякі лідери партії звинуватили його в спробі перехопити керівництво. Невдовзі після цього Гуша разом із двома іншими депутатами пішов у відставку з керівництва ДП і заснував Партію національної ініціативи (ПІН); він залишався незалежним кандидатом до кінця свого терміну. Партія не змогла отримати жодного місця на виборах до Європейського парламенту 2007 року, що спонукало Гуше піти з посади лідера, але незабаром його переобрали президентом партії. Він балотувався на посаду мера Бухарестау в червні 2008 року, посівши п'яте місце з 5,76% голосів. Його партія не висувала кандидатів на парламентських виборах 2008 року пізніше того ж року, знаючи, що не має реальних шансів на перемогу, і Гуше відхилив запрошення балотуватися від PSD округу Клуж віддавши перевагу зосередитися на бізнесі. У січні 2009 року він оголосив про свій «тимчасовий» відхід з політичного життя, а Лавінія Шандру змінила його на посаді голови ПІН. <br /> <br /> Гуше був критиком президентів Румунії Іона Ілієску , до якого журнал Jurnalul Național мав «надзвичайно жорстоке ставлення», поки там був Гуше (у свою чергу, у березні 2009 року Ілієску погрожував вийти з PSD, якщо лідер партії Мірча Джоане прийме про Гуше, якого він назвав «порушником» і «найманцем», як радника) і, коли вони розірвали один одного, про Траяна Бесеску, якого він назвав «лицеміром», який «висміює Конституції » через кілька місяців після розколу, і якого він звинуватив у бажанні розпустити Національне антикорупційне управління одного разу Джоане пішов вперед і призначив його радником зі стратегії кампанії для Трансільванії. Гуше сам мав президентські амбіції, оголосивши, що балотуватиметься в разі успіху референдуму 2007 року щодо імпічменту Бесеску (який він підтримав, посилаючись на «серйозні порушення конституції» з боку президента). Частково він хотів заблокувати піднесення Джіджі Бекалі , який уже заявив, що балотуватиметься.&lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Румунія]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]<br /> [[Категорія:Журналісти]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%93%D1%83%D1%88%D0%B0&diff=4079 2023-09-06T08:34:30Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:Gu-arunc-nucleara-393c0f.jpg|міні|Козмін Гуша]]<br /> '''Козмін Хореа Гуша''' (рум. Cozmin Horea Gușă) — румунський фізик, журналіст і політик. Член Партії національної ініціативи (PIN), член Палати депутатів Румунії в Бухаресті (з 2004 по 2008 р). <br /> <br /> ==Діяльність==<br /> Козмін Гуша задіяний в кампаніях, що мають ознаки спеціальних заходів впливу російських спецслужб. Разом із Марічелу Пакурару є власником телеканалу новин Realitatea Plus, що неодноразово опинявся в центрі скандалів щодо поширення неправдивої інформації, цькуванні політичних опонентів своїх власників, дискредитації антикорупційних органів Румунії. Так, наприклад, у березні телеканал [https://playtech.ro/stiri/realitatea-plus-amenda-colosala-pentru-propaganda-rusa-ce-vedeta-a-postului-a-avut-derapaje-in-direct-487576 був оштрафований] за порушення балансу у висвітленні агресії Росії проти України (в ефірі просували меседж про «біологічні лабораторії в Україні»). Крім того, телеканал заявляв, що у війні в Україні винний не терорист Путін, а це спільна відповідальність західних лідерів. Сам Козмін Гуша під час одного ефіру заявив, що Росія – його друга Батьківщина. <br /> <br /> Телеканал Realitatea отримав ліцензію в 2013 році й транслюється в Румунії, Республіці Молдова і на території Західних Балкан. Румунські журналісти повідомляли, що невипадково у мережі гуляє фотографія, як Гуша та [[Себастіан Гіце|Гіце]] щось обговорюють у Белграді, де Гіцу відвідує (чи організовує) різні айтішні проросійські тусовки. <br /> <br /> ==Біографія==<br /> Він народився 2 липня 1970 року в Кампіа-Турзі та відвідував факультет фізики Університету Бабеш-Бойяї з 1989 по 1994 рік. Він також відвідував уроки менеджменту мас-медіа в Сполучених Штатах (1997-1998) і курс міжнародних економічних переговорів у École nationale d'administration (2002). У 2006 році він отримав докторський ступінь з менеджменту в Бухарестській академії економічних досліджень, а з 2007 року працює над докторським ступенем з геополітики в Бухарестському університеті. З 1994 по 1996 рік - очолював національний оптовий продаж преси, після чого (1996-1997) очолював редакційний відділ на Radio Sonic у Клуж-Напоці . З 1997 по 1998 рік очолював газету Știrea, обіймав аналогічну посаду з 1998 по 2001 рік у Jurnalul Naţional, а також у той час працював на Antena 1. З 2001 по 2003 рік був президентом Асоціації сприяння молоді. <br /> <br /> Політична кар'єра Гуше почалася в 2001 році, коли він став генеральним секретарем Соціал-демократичної партії (PSD); до 2003 року його вважали правою рукою тодішнього лідера партії та прем'єр-міністра Адріана Нестасе. Того року він вийшов із партії, посилаючись на відмінності у баченні з представниками старшого покоління, такими як Віорел Гребенчук , Октав Козманка та Мірон Мітрея. Пізніше, у 2003 році, він заснував Initiativa 2003, позапартійну неурядову організацію та залишався її президентом до 2008 року.<br /> <br /> Після угоди між його групою та Демократичною партією (PD), Гуша увійшов до PD і працював у її постійному бюро. Хоча спочатку ситуація була незручною, коли Гуша звик атакувати лідера ДП Траяна Бесеску, будучи членом PSD, Бесеску обрав Гуше керівником кампанії на президентських виборах 2004 року. Переможець Бесеску вважав архітектором своєї перемоги Гуше, який сам увійшов до парламенту на паралельних парламентських виборах. Він залишався відповідальним за кампанії PD до 2005 року.<br /> <br /> На початку 2005 Гуше був обраний головою групи ДП у Палаті депутатів, але керівництво партії скасувало голосування через технічну причину. Деякі лідери партії звинуватили його в спробі перехопити керівництво. Невдовзі після цього Гуша разом із двома іншими депутатами пішов у відставку з керівництва ДП і заснував Партію національної ініціативи (ПІН); він залишався незалежним кандидатом до кінця свого терміну. Партія не змогла отримати жодного місця на виборах до Європейського парламенту 2007 року, що спонукало Гуше піти з посади лідера, але незабаром його переобрали президентом партії. Він балотувався на посаду мера Бухарестау в червні 2008 року, посівши п'яте місце з 5,76% голосів. Його партія не висувала кандидатів на парламентських виборах 2008 року пізніше того ж року, знаючи, що не має реальних шансів на перемогу, і Гуше відхилив запрошення балотуватися від PSD округу Клуж віддавши перевагу зосередитися на бізнесі. У січні 2009 року він оголосив про свій «тимчасовий» відхід з політичного життя, а Лавінія Шандру змінила його на посаді голови ПІН. <br /> <br /> Гуше був критиком президентів Румунії Іона Ілієску , до якого журнал Jurnalul Național мав «надзвичайно жорстоке ставлення», поки там був Гуше (у свою чергу, у березні 2009 року Ілієску погрожував вийти з PSD, якщо лідер партії Мірча Джоане прийме про Гуше, якого він назвав «порушником» і «найманцем», як радника) і, коли вони розірвали один одного, про Траяна Бесеску, якого він назвав «лицеміром», який «висміює Конституції » через кілька місяців після розколу, і якого він звинуватив у бажанні розпустити Національне антикорупційне управління одного разу Джоане пішов вперед і призначив його радником зі стратегії кампанії для Трансільванії. Гуше сам мав президентські амбіції, оголосивши, що балотуватиметься в разі успіху референдуму 2007 року щодо імпічменту Бесеску (який він підтримав, посилаючись на «серйозні порушення конституції» з боку президента). Частково він хотів заблокувати піднесення Джіджі Бекалі , який уже заявив, що балотуватиметься.&lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Румунія]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]<br /> [[Категорія:Журналісти]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D1%96%D1%86%D0%B5&diff=4078 2023-09-06T08:33:41Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:Завантаженнтчоірич.jpg|міні|Себастіан Гіце]]<br /> '''Себастіан Гіце''' (рум. Sebastian Ghiță) - колишній румунський політик, який переховується у Сербії. Член Палати депутатів (Cоціал-демократична партія) у 2012 році. Член групи дружби із Великобританією та Північною Ірландією, а також член комітету з контролю румунської спецслужби – Служби інформації (SRI). <br /> <br /> == Діяльність ==<br /> Задіяний в кампаніях, що мають ознаки спеціальних заходів впливу російських спецслужб. Свій капітал й ділові зв’язки Гіце будував на контрактах, які отримував від російської нафтовидобувної компанії «Лукойл». <br /> <br /> Гіце [https://obiectivbr.ro/content/televiziunea-rtv-lui-sebastian-ghi%C5%A3%C4%83-%C3%AE%C5%9Fi-modific%C4%83-denumirea-%C3%AEn-rom%C3%A2nia-tv пов’язаний] з румунським телеканалом Romania TV, що відомий поширенням проросійських наративів та контролює кілька компаній, що працюють у сфері інформаційних технологій (ІТ), найвідоміші з яких групи «Assesoft» і «Teamnet». За останні 10 років ці дві компанії отримали сотні мільйонів євро від держави за контрактами з продажу програмного забезпечення.<br /> <br /> Через фінансові махінації та відмивання грошей через свою IT-компанію Asesoft Гіце був [http://www.nspm.rs/hronika/visi-sud-u-beogradu-odbio-molbu-rumunije-za-izrucenje-sebastijana-gice-dobio-azil-u-srbiji-kontroverzni-biznismen-pod-istragom-zbog-korupcijskog-slucaja-povezanog-sa-toni-blerom.html засуджений] до ув’язнення. Однак йому вдалося втекти в Сербію, де він перебуває і сьогодні. У 2017 році Сербія відмовила Румунії в його екстрадиції та надала йому політичний притулок. <br /> <br /> У Сербії Гіце веде активне політичне життя та продовжує займатися IT-бізнесом. У січні 2019 року румунського біженця помітили на заході «Перший цифровий діалог Сербія – Росія», за участю понад 60 сербських IT-компаній, під час візиту президента РФ Володимира Путіна в Белград. У румунських ЗМІ пишуть, що недосяжність Гіце для румунського правосуддя, перш за все, гарантована російськими спецслужбами.<br /> &lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Румунія]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]<br /> [[Категорія:Бізнес]]<br /> [[Категорія:Медіа]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%82%D1%87%D0%BE%D1%96%D1%80%D0%B8%D1%87.jpg&diff=4077 2023-09-06T08:23:04Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>іц</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D1%96%D1%86%D0%B5&diff=4076 2023-09-06T08:05:50Z

<p>Alfa1: Створена сторінка: Себастіан Гіце - румунський політик, який переховується у Сербії. Гіце отримав місце в...</p> <hr /> <div>Себастіан Гіце - румунський політик, який переховується у Сербії. <br /> Гіце отримав місце в румунському парламенті – в Палаті депутатів (Cоціал-демократична партія) у 2012 році. Він був членом групи дружби із Великобританією та Північною Ірландією, а також членом комітету з контролю румунської спецслужби – Служби інформації (SRI).</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%93%D1%83%D1%88%D0%B0&diff=4075 2023-09-06T08:04:54Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:Gu-arunc-nucleara-393c0f.jpg|міні|Козмін Гуша]]<br /> '''Козмін Хореа Гуша''' (рум. Cozmin Horea Gușă) — румунський фізик, журналіст і політик. Член Партії національної ініціативи (PIN), член Палати депутатів Румунії в Бухаресті (з 2004 по 2008 р). <br /> <br /> ==Діяльність==<br /> Козмін Гуша задіяний в кампаніях, що мають ознаки спеціальних заходів впливу російських спецслужб. Разом із Марічелу Пакурару є власником телеканалу новин Realitatea Plus, що неодноразово опинявся в центрі скандалів щодо поширення неправдивої інформації, цькуванні політичних опонентів своїх власників, дискредитації антикорупційних органів Румунії. Так, наприклад, у березні телеканал [https://playtech.ro/stiri/realitatea-plus-amenda-colosala-pentru-propaganda-rusa-ce-vedeta-a-postului-a-avut-derapaje-in-direct-487576 був оштрафований] за порушення балансу у висвітленні агресії Росії проти України (в ефірі просували меседж про «біологічні лабораторії в Україні»). Крім того, телеканал заявляв, що у війні в Україні винний не терорист Путін, а це спільна відповідальність західних лідерів. Сам Козмін Гуша під час одного ефіру заявив, що Росія – його друга Батьківщина. <br /> <br /> Телеканал Realitatea отримав ліцензію в 2013 році й транслюється в Румунії, Республіці Молдова і на території Західних Балкан. Румунські журналісти повідомляли, що невипадково у мережі гуляє фотографія, як Гуша та [[Себастіан Гіце|Гіце]] щось обговорюють у Белграді, де Гіцу відвідує (чи організовує?) різні айтішні проросійські тусовки. <br /> <br /> ==Біографія==<br /> Він народився 2 липня 1970 року в Кампіа-Турзі та відвідував факультет фізики Університету Бабеш-Бойяї з 1989 по 1994 рік. Він також відвідував уроки менеджменту мас-медіа в Сполучених Штатах (1997-1998) і курс міжнародних економічних переговорів у École nationale d'administration (2002). У 2006 році він отримав докторський ступінь з менеджменту в Бухарестській академії економічних досліджень, а з 2007 року працює над докторським ступенем з геополітики в Бухарестському університеті. З 1994 по 1996 рік - очолював національний оптовий продаж преси, після чого (1996-1997) очолював редакційний відділ на Radio Sonic у Клуж-Напоці . З 1997 по 1998 рік очолював газету Știrea, обіймав аналогічну посаду з 1998 по 2001 рік у Jurnalul Naţional, а також у той час працював на Antena 1. З 2001 по 2003 рік був президентом Асоціації сприяння молоді. <br /> <br /> Політична кар'єра Гуше почалася в 2001 році, коли він став генеральним секретарем Соціал-демократичної партії (PSD); до 2003 року його вважали правою рукою тодішнього лідера партії та прем'єр-міністра Адріана Нестасе. Того року він вийшов із партії, посилаючись на відмінності у баченні з представниками старшого покоління, такими як Віорел Гребенчук , Октав Козманка та Мірон Мітрея. Пізніше, у 2003 році, він заснував Initiativa 2003, позапартійну неурядову організацію та залишався її президентом до 2008 року.<br /> <br /> Після угоди між його групою та Демократичною партією (PD), Гуша увійшов до PD і працював у її постійному бюро. Хоча спочатку ситуація була незручною, коли Гуша звик атакувати лідера ДП Траяна Бесеску, будучи членом PSD, Бесеску обрав Гуше керівником кампанії на президентських виборах 2004 року. Переможець Бесеску вважав архітектором своєї перемоги Гуше, який сам увійшов до парламенту на паралельних парламентських виборах. Він залишався відповідальним за кампанії PD до 2005 року.<br /> <br /> На початку 2005 Гуше був обраний головою групи ДП у Палаті депутатів, але керівництво партії скасувало голосування через технічну причину. Деякі лідери партії звинуватили його в спробі перехопити керівництво. Невдовзі після цього Гуша разом із двома іншими депутатами пішов у відставку з керівництва ДП і заснував Партію національної ініціативи (ПІН); він залишався незалежним кандидатом до кінця свого терміну. Партія не змогла отримати жодного місця на виборах до Європейського парламенту 2007 року, що спонукало Гуше піти з посади лідера, але незабаром його переобрали президентом партії. Він балотувався на посаду мера Бухарестау в червні 2008 року, посівши п'яте місце з 5,76% голосів. Його партія не висувала кандидатів на парламентських виборах 2008 року пізніше того ж року, знаючи, що не має реальних шансів на перемогу, і Гуше відхилив запрошення балотуватися від PSD округу Клуж віддавши перевагу зосередитися на бізнесі. У січні 2009 року він оголосив про свій «тимчасовий» відхід з політичного життя, а Лавінія Шандру змінила його на посаді голови ПІН. <br /> <br /> Гуше був критиком президентів Румунії Іона Ілієску , до якого журнал Jurnalul Național мав «надзвичайно жорстоке ставлення», поки там був Гуше (у свою чергу, у березні 2009 року Ілієску погрожував вийти з PSD, якщо лідер партії Мірча Джоане прийме про Гуше, якого він назвав «порушником» і «найманцем», як радника) і, коли вони розірвали один одного, про Траяна Бесеску, якого він назвав «лицеміром», який «висміює Конституції » через кілька місяців після розколу, і якого він звинуватив у бажанні розпустити Національне антикорупційне управління одного разу Джоане пішов вперед і призначив його радником зі стратегії кампанії для Трансільванії. Гуше сам мав президентські амбіції, оголосивши, що балотуватиметься в разі успіху референдуму 2007 року щодо імпічменту Бесеску (який він підтримав, посилаючись на «серйозні порушення конституції» з боку президента). Частково він хотів заблокувати піднесення Джіджі Бекалі , який уже заявив, що балотуватиметься. <br /> &lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Румунія]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]<br /> [[Категорія:Журналісти]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A8%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B0%D0%BA%D0%B5&diff=4074 2023-09-05T20:47:52Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:Ломшапові.jpg|міні|Діана Шошоаке]]<br /> '''Діана Шошоаке''' (рум. Diana Iovanovici-Șoșoacă, анг. ) — румунська проросійська жінка-політик. Член Сенату Румунії. <br /> <br /> ==Діяльність==<br /> <br /> Діана Шошоаке використовується в спеціальних заходах впливу, організованих російськими спецслужбами. Неодноразово виступала за вихід Румунії із ЄС, просувала і просуває в Румунії Roexit (румунська модифікація абревіатури Brexit), а також відома своїми антиукраїнськими заявами та просуванням російських наративів на міжнародній арені. Так, зокрема [https://www.facebook.com/photo/?fbid=6076907092374674&amp;set=a.827795087285927 має] зв’язки з послом Росії в Румунії Валерієм Кузьміним. Була однією із гостей на прийомі в російському посольстві до дня російського дипломата, де водночас проходила виставка, присвячена так званій «спеціальній воєнній операції» в Україні. Також навесні 2022 року вона [https://nv.ua/world/geopolitics/diana-shoshoake-mid-ukrainy-hochet-vvesti-sankcii-protiv-senatora-iz-rumynii-50313017.html була] серед чотирьох румунських парламентаріїв, які зустрілися з послом Росії, щоб обговорити можливості нейтральної позиції Румунії щодо війни в Україні. <br /> <br /> В 2021 році, румуномовна редакція російського пропагандистського видання Sputnik [https://ziare.com/diana-sosoaca/stiri-diana-sosoaca/sputnik-nominalizeaza-diana-sosoaca-omul-politic-2021-romania-1715405 включила] Шошоаке до свого списку політиків року, написавши, що мільйони румунів захоплюються її «боротьбою за дотримання Конституції та боротьбою проти медичної диктатури». <br /> <br /> 22 березня 2023 році подала законопроєкт, який пропонує скасувати договір про добросусідство і співробітництво Румунії та України та [https://www.juridice.ro/497120/diana-iovanovici-sosoaca-solicita-anexarea-unor-teritorii-din-ucraina.html закликала] «приєднати історичні території» ''(Північну Буковину, Герцу, Буджак (Кагул, Болград, Ізмаїл), історичний Марамуреш та острів Зміїний.)'' Окрім того, Шошоаке піддала критиці закон України про національні меншини, обумовивши це тим що він не був направлений до Венеційської комісії, хоча це була одна з умов Європейського союзу при його ухваленні. <br /> <br /> Після різкої реакції Києва Шошоаке [https://svpressa.ru/politic/news/366865/ заявила], що Україна загрожує їй смертю, і назвала українську державу «спадкоємцем нацистської імперії», а президента Зеленського «не ким іншим, як Гітлером». <br /> <br /> ==Біографія==<br /> <br /> Народилась 13 листопада 1975 року в місті Бухарест, Румунія. По лінії тата походить з КЮР Північна Македонія, місто Скоп'є.<br /> <br /> Закінчила Румуно-Американський університет в Бухаресті, отримала ступінь магістра з права.<br /> <br /> Займала посаду радника міністра торгівлі Еуджена Діймереску.<br /> <br /> Чоловік Дімітру - Сільвестру Шошоаке, разом виховують двоє дітей, раніше двічі одружена.<br /> <br /> Обрана в Сенат Румунії 21 грудня 2020 року від жудеця Ясси, будучи членом Партії румунства, але пройшовши за списками Альянсу за об'єднання румун відповідно до укладеної між партіями угоди від 20 жовтня 2020 року. З 22 грудня 2020 року по 14 лютого 2021 року — член юридичної комісії з призначень, дисципліни, імунітетів та перевірок, а також голова комісії з розслідування зловживань повноваженнями, боротьби проти корупції та петицій.<br /> [[Категорія:Румунія]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]</div>

Alfa1 https://shpionopedia.org//index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%93%D1%83%D1%88%D0%B0&diff=4073 2023-09-05T20:45:56Z

<p>Alfa1: </p> <hr /> <div>[[Файл:Gu-arunc-nucleara-393c0f.jpg|міні|Козмін Гуша]]<br /> '''Козмін Хореа Гуша''' (рум. Cozmin Horea Gușă) — румунський фізик, журналіст і політик. Член Партії національної ініціативи (PIN), член Палати депутатів Румунії в Бухаресті (з 2004 по 2008 р). <br /> <br /> ==Діяльність==<br /> Використовується <br /> <br /> Разом із Марічелу Пакурару є власником телеканалу новин Realitatea Plus, що неодноразово опинявся в центрі скандалів щодо поширення неправдивої інформації, цькуванні політичних опонентів своїх власників, дискредитації антикорупційних органів. Так, наприклад, у березні телеканал [https://playtech.ro/stiri/realitatea-plus-amenda-colosala-pentru-propaganda-rusa-ce-vedeta-a-postului-a-avut-derapaje-in-direct-487576 був оштрафований] за порушення балансу у висвітленні агресії Росії проти України. (в ефірі просували меседж про «біологічні лабораторії в Україні»). Крім того, телеканал заявив, що у війні в Україні винний не терорист Путін, а це спільна відповідальність західних лідерів. Сам Козмін Гуша під час одного ефіру заявив, що Росія – його друга Батьківщина. <br /> <br /> Телеканал Realitatea отримав ліцензію в 2013 році й транслюється в Румунії, Республіці Молдова і на території Західних Балкан. Румунські журналісти повідомляли, що невипадково у мережі гуляє фотографія, як Гуша та Гіце щось обговорюють у Белграді, де Гіцу відвідує (чи організовує?) різні айтішні проросійські тусовки. <br /> <br /> ==Біографія==<br /> Він народився 2 липня 1970 року в Кампіа-Турзі та відвідував факультет фізики Університету Бабеш-Бойяї з 1989 по 1994 рік. Він також відвідував уроки менеджменту мас-медіа в Сполучених Штатах (1997-1998) і курс міжнародних економічних переговорів у École nationale d'administration (2002). У 2006 році він отримав докторський ступінь з менеджменту в Бухарестській академії економічних досліджень, а з 2007 року працює над докторським ступенем з геополітики в Бухарестському університеті. З 1994 по 1996 рік - очолював національний оптовий продаж преси, після чого (1996-1997) очолював редакційний відділ на Radio Sonic у Клуж-Напоці . З 1997 по 1998 рік очолював газету Știrea, обіймав аналогічну посаду з 1998 по 2001 рік у Jurnalul Naţional, а також у той час працював на Antena 1. З 2001 по 2003 рік був президентом Асоціації сприяння молоді. <br /> <br /> Політична кар'єра Гуше почалася в 2001 році, коли він став генеральним секретарем Соціал-демократичної партії (PSD); до 2003 року його вважали правою рукою тодішнього лідера партії та прем'єр-міністра Адріана Нестасе. Того року він вийшов із партії, посилаючись на відмінності у баченні з представниками старшого покоління, такими як Віорел Гребенчук , Октав Козманка та Мірон Мітрея. Пізніше, у 2003 році, він заснував Initiativa 2003, позапартійну неурядову організацію та залишався її президентом до 2008 року.<br /> <br /> Після угоди між його групою та Демократичною партією (PD), Гуша увійшов до PD і працював у її постійному бюро. Хоча спочатку ситуація була незручною, коли Гуша звик атакувати лідера ДП Траяна Бесеску, будучи членом PSD, Бесеску обрав Гуше керівником кампанії на президентських виборах 2004 року. Переможець Бесеску вважав архітектором своєї перемоги Гуше, який сам увійшов до парламенту на паралельних парламентських виборах. Він залишався відповідальним за кампанії PD до 2005 року.<br /> <br /> На початку 2005 Гуше був обраний головою групи ДП у Палаті депутатів, але керівництво партії скасувало голосування через технічну причину. Деякі лідери партії звинуватили його в спробі перехопити керівництво. Невдовзі після цього Гуша разом із двома іншими депутатами пішов у відставку з керівництва ДП і заснував Партію національної ініціативи (ПІН); він залишався незалежним кандидатом до кінця свого терміну. Партія не змогла отримати жодного місця на виборах до Європейського парламенту 2007 року, що спонукало Гуше піти з посади лідера, але незабаром його переобрали президентом партії. Він балотувався на посаду мера Бухарестау в червні 2008 року, посівши п'яте місце з 5,76% голосів. Його партія не висувала кандидатів на парламентських виборах 2008 року пізніше того ж року, знаючи, що не має реальних шансів на перемогу, і Гуше відхилив запрошення балотуватися від PSD округу Клуж віддавши перевагу зосередитися на бізнесі. У січні 2009 року він оголосив про свій «тимчасовий» відхід з політичного життя, а Лавінія Шандру змінила його на посаді голови ПІН. <br /> <br /> Гуше був критиком президентів Румунії Іона Ілієску , до якого журнал Jurnalul Național мав «надзвичайно жорстоке ставлення», поки там був Гуше (у свою чергу, у березні 2009 року Ілієску погрожував вийти з PSD, якщо лідер партії Мірча Джоане прийме про Гуше, якого він назвав «порушником» і «найманцем», як радника) і, коли вони розірвали один одного, про Траяна Бесеску, якого він назвав «лицеміром», який «висміює Конституції » через кілька місяців після розколу, і якого він звинуватив у бажанні розпустити Національне антикорупційне управління одного разу Джоане пішов вперед і призначив його радником зі стратегії кампанії для Трансільванії. Гуше сам мав президентські амбіції, оголосивши, що балотуватиметься в разі успіху референдуму 2007 року щодо імпічменту Бесеску (який він підтримав, посилаючись на «серйозні порушення конституції» з боку президента). Частково він хотів заблокувати піднесення Джіджі Бекалі , який уже заявив, що балотуватиметься. <br /> &lt;br /&gt;<br /> [[Категорія:Румунія]]<br /> [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]<br /> [[Категорія:Політики]]<br /> [[Категорія:Журналісти]]</div>

Alfa1