Перегляд вихідного коду сторінки Симоньян Маргарита Симонівна

'''Маргарита Симонівна Симоньян''' (рос. ''Маргарита Симоновна Симоньян'') — російська пропагандистка, журналістка, головний редактор інформаційного агентства [["Росія сьогодні", Міжнародне інформаційне агентство|'''«''Россия сегодня''»''']], керівник телеканалу [[Russia Today|'''«Russia Today»''']].
[[Файл:Симоньян Маргарита.jpg|міні|Симоньян Маргарита]]

== Біографія ==
Народилася 6 квітня 1980 року в Краснодарі. Навчалася в місцевій мовній спецшколі № 36.

Закінчила Кубанський державний університет і Школу телевізійної майстерності Володимира Познера.

=== Журналістська кар'єра ===
Із лютого 1999 по січень 2000 року — кореспондент телерадіокомпанії «Краснодар». З кінця 1999 року висвітлювала бойові дії в Чечні. 2000 року призначена ведучим редактором інформаційних програм ТРК «Краснодар».

2001 року стала власкором ВДТРК у Ростові-на-Дону. Із наступного року працювала у ВДТРК у складі президентського пулу журналістів. Висвітлювала теракт у Беслані 2004 року.

У квітні 2005-го 25-річна Маргарита Симоньян була призначена головним редактором телеканалу ''[[Russia Today|'''Russia Today''']]'' (RT). Телеканал веде мовлення кількома мовами та має офіси у Москві, Вашингтоні та Берліні.

Вела програми на каналах РЕН ТВ («Что происходит?») і НТВ («Железные леди»).

31 грудня 2013 року Маргарита Симоньян призначена головним редактором міжнародного інформаційного агентства '''[["Росія сьогодні", Міжнародне інформаційне агентство|«Россия сегодня»]].'''

Із 2011 року — членкиня ради директорів Першого каналу. Віце-президент Національної асоціації телерадіомовників (НАТ), членкиня Академії Російського телебачення. 2010 року видала книгу «В Москву!». 2013 року ввійшла до топ-5 найвпливовіших жінок Росії в області медіа за підсумками 2012 р.

2014 року ввійшла до списку російських журналістів, яким заборонений в'їзд до України.

=== Санкції ===
У серпні 2014 року українська Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оприлюднила список 49 журналістів і керівників телеканалів Росії, яким може бути заборонений в'їзд на Україну, куди включена Симоньян. Рішення про заборону в'їзду, а також оприлюднення списку тих, кому заборонений в'їзд в країну, знаходиться виключно в компетенції СБУ. У травні 2016 року включена до списку санкцій України президентом Петром Порошенко, їй заборонено в'їзд в Україну.

=== Критика ===
В контексті масового вручення державних нагород співробітникам російських федеральних телеканалів в червні 2007 року оглядач сайту «Каспаров.ру» Юрій Гладиш висловив здивування з приводу нагородження 27-річної Симоньян в такому молодому віці і при відсутності явних заслуг на телебаченні.

Критиці також піддалася авторська програма Симоньян «Что происходит?», яка виходила на телеканалі «РЕН ТВ» в 2011-2012 роках, де паралельно з нею тоді ж виходили різко опозиційні російській владі програми «Новости 24», «Неделя с Марианной Максимовской» і «Репортёрские истории». Тодішній телеоглядач газети «Коммерсант» Аріна Бородіна в одній зі своїх статей охарактеризувала її як телепередачу, «зроблену в дусі зразка радянської пропаганди, де в основному миготять погані грузини і дуже погані американці». Схожу критику на адресу програми «Что происходит?» висловлювала Слава Тарощіна, тодішній телеоглядач «Газети.ру». За її словами, Маргарита Симоньян «працює у відомій радянській стилістиці", а зате у вас в Америці негрів б'ють».

Тележурналіст Володимир Кара-Мурза-старший в своїх статтях неодноразово критично висловлювався про методи роботи телеканалу RT, головним редактором якого є Симоньян, а також про програму НТВ «Залізні леді», яку Симоньян вела разом з Тіною Канделакі в 2013 році. Він порівняв поведінку провідних в ефірі з діалогом «двох кухонних кумоньок, які намагаються розмірковувати про велику політику».

Як стверджується в матеріалах розслідування ФБК, Маргарита Симоньян, її чоловік Тигран Кеосаян і їх родичі отримали на особисті банківські рахунки 736 млн рублів за три роки за контрактами на рекламу і PR-супровід, укладеним з «Аерофлотом», оргкомітетом Чемпіонату світу з футболу 2018 року, фондом «Сколково», фондом ветеранів ФСБ «Безпека і законність» і особисто Вексельбергом. Особисто Симоньян заробила за цими контрактами 328 млн рублів. Крім того, 77 млн рублів на рік їй перераховують як «художньому керівникові» програми «Международная пилорама», що виходить на НТВ. Ведучий цієї програми - Кеосаян. ФБК пов'язує з родиною Симоньян шість компаній. Від однієї з них гроші отримував також Данила Громов - син заступника глави адміністрації президента Олексія Громова, який курирує роботу російських ЗМІ.

=== Особисте життя ===
Зустрічалася з журналістом і телепродюсером Андрієм Благодиренко.

З 2012 року перебуває у фактичному шлюбі з режисером Тіграном Кеосаяном, який пішов з сім'ї і розлучився з попередньою дружиною Альоною Хмельницькою в 2014 році. Режисер зняв Маргариту Симоньян в епізодичній ролі в своєму фільмі «Три товариші», також Симоньян є автором сценарію кількох його фільмів.

У серпні 2013 року у Маргарити і Тиграна народилася дочка Мар'яна, а у вересні 2014 року - син Баграт, 19 жовтня 2019 року народилася дочка Маро.

Сім'я володіє рестораном в районі Червоної Поляни в Сочі.

== Нагороди ==

* Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2014) — «за об'єктивність під час висвітлення подій у Криму».
* Орден Дружби (2007)
* Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (Міноборони Росії, 2005)
* Медаль Мовсеса Хоренаці (Вірменія, 2010)
* Орден Дружби (Південна Осетія, 2008)

[[Категорія:Пропагандисти]]
[[Категорія:Медіа]]
[[Категорія:РФ]]