Ігор Іванов - Історія редагувань

Alfa1 в 20:37, 24 листопада 2021

2021-11-24T20:37:19Z

Alfa1: Створена сторінка: 1. Іванов Ігор Сергійович - російський державний діяч, дипломат. Президент Російської ра...

2021-11-24T20:29:16Z

Створена сторінка: 1. Іванов Ігор Сергійович - російський державний діяч, дипломат. Президент Російської ра...

Нова сторінка

1. Іванов Ігор Сергійович - російський державний діяч, дипломат. Президент Російської ради з міжнародних справ із 2011 року.
Міністр закордонних справ Російської Федерації (11 вересня 1998 - 9 березня 2004); секретар Ради Безпеки Російської Федерації (9 березня 2004 - 17 липня 2007). Герой Російської Федерації (1999), надзвичайний та повноважний посол (1989). Доктор історичних наук. Член-кореспондент РАН.
З середини 2007 року відійшов від політики та зайнявся комерційною, викладацькою та науковою діяльністю. Є членом, головою Комітету зі стратегії та інвестицій Ради директорів ПАТ “ЛУКОЙЛ”. Також є членом неурядових організацій та клубів, зокрема Європейської ради з толерантності та взаємоповаги, наглядової ради Міжнародного Люксембурзького форуму щодо запобігання ядерній катастрофі.

2. Народився 23 сентября 1945, Москва. В одинадцять років вступив до Московського суворовського військового училища, який закінчив у 1963 році. Мав намір стати офіцером, але не пройшов медкомісію. У 1963 році вступив до Московського державного інституту іноземних мов імені Моріса Тореза (з 1990 року - Московський державний лінгвістичний університет), який закінчив у 1969 році. Після третього курсу стажувався на Кубі лінією радянського зовнішньоекономічного підприємства “Авіаекспорт”.
У 1969-1973 роках науковий співробітник Інституту світової економіки та міжнародних відносин Академії наук СРСР, помічник-референт академіка Миколи Іноземцева.
У 1973 році вступив на службу до Міністерства закордонних справ СРСР. У 1973-1978 роках – другий секретар 1-го Європейського відділу МЗС СРСР, старший інженер торгпредства в Мадриді, перший секретар Посольства СРСР в Іспанії. У 1978-1980 роки – радник посольства СРСР в Іспанії. У 1980-1983 роках – радник-посланник посольства СРСР в Іспанії.
У 1992-1995 роках - надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Іспанії.
У 1995-1998 роки - перший заступник Міністра закордонних справ Російської Федерації.
11 вересня 1998 року призначений міністром закордонних справ Російської Федерації. Рекомендувався на посаду своїм попередником Євгеном Прімаковим. Іванов відіграв ключову роль у посередництві в укладанні угоди між президентом Грузії Едуардом Шеварднадзе та опозиційними партіями під час “Революції троянд” у Грузії у 2003 році. 9 березня 2004 року звільнений з посади міністра. З 2011 до теперішнього часу президент Російської ради з міжнародних справ.
3. Виступав проти дій НАТО у Югославії, також був супротивником вторгнення США до Іраку.
Заявляв, що війна на сході України, це внутрішній конфлікт викликаний різними політичними силами. (https://www.rbc.ru/opinions/politics/10/08/2015/55c8b9349a794702696a2c6d) Поширює антизахідні наративи, заявляв що США не спроможні врегулювати конфлікт в Сирії та керуються емоціями. (https://ria.ru/20161025/1479926488.html)

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-.	Іванов Ігор Сергійович - російський державний діяч, дипломат. Президент Російської ради з міжнародних справ із 2011 року.
+[[Файл:Іванова.jpg|міні|Ігор Іванов]]
-Міністр закордонних справ Російської Федерації (11 вересня 1998 - 9 березня 2004); секретар Ради Безпеки Російської Федерації (9 березня 2004 - 17 липня 2007). Герой Російської Федерації (1999), надзвичайний та повноважний посол (1989). Доктор історичних наук. Член-кореспондент РАН.
+'''Іванов Ігор Сергійович''' - російський державний діяч, дипломат. Президент Російської ради з міжнародних справ із 2011 року. Міністр закордонних справ Російської Федерації (11 вересня 1998 - 9 березня 2004); секретар Ради Безпеки Російської Федерації (9 березня 2004 - 17 липня 2007). Герой Російської Федерації (1999), надзвичайний та повноважний посол (1989). Доктор історичних наук. Член-кореспондент РАН.
 З середини 2007 року відійшов від політики та зайнявся комерційною, викладацькою та науковою діяльністю. Є членом, головою Комітету зі стратегії та інвестицій Ради директорів ПАТ “ЛУКОЙЛ”. Також є членом неурядових організацій та клубів, зокрема Європейської ради з толерантності та взаємоповаги, наглядової ради Міжнародного Люксембурзького форуму щодо запобігання ядерній катастрофі.
 У 1969-1973 роках науковий співробітник Інституту світової економіки та міжнародних відносин Академії наук СРСР, помічник-референт академіка Миколи Іноземцева.
-У 1973 році вступив на службу до Міністерства закордонних справ СРСР. У 1973-1978 роках – другий  секретар 1-го Європейського відділу МЗС СРСР, старший інженер торгпредства в Мадриді, перший секретар Посольства СРСР в Іспанії. У 1978-1980 роки – радник посольства СРСР в Іспанії. У 1980-1983 роках – радник-посланник посольства СРСР в Іспанії.
 У 1992-1995 роках - надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в Іспанії.
 У 1995-1998 роки - перший заступник Міністра закордонних справ Російської Федерації.
 вересня 1998 року призначений міністром закордонних справ Російської Федерації. Рекомендувався на посаду своїм попередником Євгеном Прімаковим. Іванов відіграв ключову роль у посередництві в укладанні угоди між президентом Грузії Едуардом Шеварднадзе та опозиційними партіями під час “Революції троянд” у Грузії у 2003 році. 9 березня 2004 року звільнений з посади міністра. З 2011 до теперішнього часу президент Російської ради з міжнародних справ.
-. Виступав проти дій НАТО у Югославії, також був супротивником вторгнення США до Іраку.
+вересня 1998 року призначений міністром закордонних справ Російської Федерації. Рекомендувався на посаду своїм попередником Євгеном Прімаковим. Іванов відіграв ключову роль у посередництві в укладанні угоди між президентом Грузії Едуардом Шеварднадзе та опозиційними партіями під час “Революції троянд” у Грузії у 2003 році. 9 березня 2004 року звільнений з посади міністра. З 2011 року і до теперішнього часу президент Російської ради з міжнародних справ.
-Заявляв, що війна на сході України, це внутрішній конфлікт викликаний різними політичними силами. (https://www.rbc.ru/opinions/politics/10/08/2015/55c8b9349a794702696a2c6d)  Поширює антизахідні наративи, заявляв що США не спроможні врегулювати конфлікт в Сирії та керуються емоціями. (https://ria.ru/20161025/1479926488.html)
+[[Категорія:РФ]]