Alfa1 в 09:09, 24 березня 2022

2022-03-24T09:09:15Z

Alfa1: Створена сторінка: '''Андрій Вікторович Караулов'''— радянський і російський журналіст, телеведучий, блоге...

2022-03-24T08:56:01Z

Створена сторінка: '''Андрій Вікторович Караулов'''— радянський і російський журналіст, телеведучий, блоге...

Нова сторінка

'''Андрій Вікторович Караулов'''— радянський і російський журналіст, телеведучий, блогер. Найбільш відомий як автор і ведучий публіцистичних програм «Момент істини» (1992—2016) і «Русский век» (1998—2006), що в різний час транслювалися російськими телеканалами. Президент ТОВ «Телевізійна корпорація „Момент істини“». Лауреат телевізійної премії «ТЕФІ» (1995). Антиукраїнський пропагандист.

← Попередня версія		Версія за 09:09, 24 березня 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Андрій Вікторович Караулов'''— радянський і російський журналіст, телеведучий, блогер. Найбільш відомий як автор і ведучий публіцистичних програм «Момент істини» (1992—2016) і «Русский век» (1998—2006), що в різний час транслювалися російськими телеканалами. Президент ТОВ «Телевізійна корпорація „Момент істини“». Лауреат телевізійної премії «ТЕФІ» (1995). Антиукраїнський пропагандист.	+	[[Файл:Караулов.jpg\|міні\|Андрій Караулов]]
		+	'''Андрій Вікторович Караулов'''— радянський і російський журналіст, телеведучий, блогер. Найбільш відомий як автор і ведучий публіцистичних програм «Момент істини» (1992—2016) і «Русский век» (1998—2006), що в різний час транслювалися російськими телеканалами. Президент ТОВ «Телевізійна корпорація „Момент істини“». Лауреат телевізійної премії «ТЕФІ» (1995). Антиукраїнський пропагандист.
		+
		+	== Діяльність ==
		+	Активний співучасник агресивної пропаганди путінського режиму, створення та розповсюдження на користь політичного керівництва РФ інформації, яка навмисно спотворює реальність, обманює людей і насаджує в суспільстві агресію, атмосферу страху, ксенофобії та шовінізму. Спеціалізувався на розпалюванні антизахідних та антиукраїнських настроїв у суспільстві, ненависті до лідерів антипутінської опозиції та звеличенні Володимира Путіна.
		+
		+	Караулова неодноразово [https://www.spisok-putina.org/personas/karaulov/ викривали] у замовному характері його «розслідувань» та «документальних фільмів». У 2009 році газета «Правда» так коментувала інформацію про використання його програми для вкидання компромату та дискредитації політичних опонентів влади: ''«Сюжети змонтовані з явними підтасовками, грубим пересмикуванням фактів та гучним вбиванням автором у свідомість людей нав'язливих, маревних ідей… інструментом цькування неугодних. «Момент істини» — це своєрідний шампур брехні, на який нанизуються будь-які навіжені ідеї автора та ангажованих ним гостей».''
		+
		+	Свідоцтво 2013 оглядача The Moscow Post Бориса Бистрова: ''«Тележурналістом Андрія Караулова можна назвати лише з великою натяжкою. Найімовірніше, він телебізнесмен. Тобто його місія в телеефірі – не встановити істину, хоч би якою вона була, а заробити на продажі телевізійного продукту під назвою «Момент істини»… Фактично кожна його передача – явна фальсифікація з метою максимізації авторського прибутку».''
		+
		+	У 2014 році Караулов [https://translate.google.com/website?sl=ru&tl=uk&hl=ru&client=webapp&u=https://youtu.be/YbA5PdITBIY випустив фільм «Звичайний фашизм»,] в якому звинуватив нову українську владу у злочинах та вбивствах супротивників та мирних громадян.
		+
		+	Того ж року у фільмі «Як загинув «Боїнг»?» звинуватив українські ВПС у краху малазійського лайнера MH17 у небі над Україною.
		+
		+	2015 року випустив книгу «Геноцид росіян на Україні. Про що мовчить Захід», в якій «автор розповідає, хто і чому проводить цей геноцид, як на практиці здійснюється підтримка Заходом антиросійських сил», а також про те, що «русофобія Заходу лише наростатиме, а Україна стала полігоном для випробування усіляких способів з розсіювання та знищення російського народу».
		+
		+	У 2018 році Караулов зняв за його оцінкою [https://translate.google.com/website?sl=ru&tl=uk&hl=ru&client=webapp&u=https://www.svoboda.org/a/28535328.html «головний фільм життя» про Путіна], який відмовилися прийняти до прокату всі телеканали. У ньому він розповів про те, як Путін Росію піднімав, як заводи відроджував і про те, що Путін міг загинути в першу ж ніч свого президентства.
		+
		+	Свідоцтво оглядача Ірини Петровської про «Путін як superstar»: «Сильна річ! Чи не всі терористи у світі зацікавлені в усуненні Путіна та розвалі Росії. І будьте певні — розвалили б, але прийшов Месія і, кожну секунду ризикуючи собою, врятував Росію... Навіть для начальників, що звикли до лестощів, караулівські славослів'я — too much, що зайвий раз доводить, як важливо для пропагандистів тримати ніс за вітром і не зіпсувати кашу олією».
		+
		+	У червні 2019 року перший заступник губернатора Красноярського краю Сергій Пономаренко публічно [https://translate.google.com/website?sl=ru&tl=uk&hl=ru&client=webapp&u=https://info24.ru/news/izvestnogo-zhurnalista-andreya-karaulova-obvinili-v-vymogatelstve.html звинуватив] Караулова у здирстві 2,4 млн рублів за відміну публікації сюжетів, що дискредитують Красноярський край. Сам Караулов звинувачення відкинув, заявивши, що його обмовили.
		+
		+	== Біографія ==
		+	Народився в підмосковному Калінінграді (нині місто Корольов) Московської області.
		+
		+	У 1976 році працював різноробочим заводу «Салют» в Москві.
		+
		+	У 1981 році закінчив факультет театрознавства ГІТІСу ім. А. В. Луначарського. Кандидат мистецтвознавства.
		+
		+	З 1982 р по 1983 р — служба в театрально-армійській команді.
		+
		+	З 1983 р по 1985 р — редактор журналу «Театральная жизнь».
		+
		+	З 1985 по 1988 — завідувач відділом гумору журналу «Огонек».
		+
		+	З 1988 р по 1990 р — працює в альманасі «Наша спадщина». Друкувався в газеті «Советская Россия».
		+
		+	З 1990 р — завідувач відділом журналу «Родина».
		+
		+	У 1991 р — завідувач відділом літератури та мистецтва «Независимой газеты».
		+
		+	З 1992 по 2016 рік — автор і ведучий програми «Момент істини».
		+
		+	У 1992—1997 роках «Момент істини» виходив на каналі РТР. У 1997 році вступив в конфлікт з головою ВГТРК Миколою Сванідзе та його заступником Михайлом Лесіним, в результаті якого «Момент істини» зняли з ефіру.
		+
		+	У 1998—2006 роках — автор і ведучий програми в форматі інтерв'ю «Русский век» на телеканалі НТВ, потім на телеканалі ТВЦ.
		+
		+	Також вів програми «Крадене повітря» і «Російські люди» на телеканалі ТНТ, «Навколо Кремля» на каналі REN-TV і «Національне надбання» на ТВЦ.
		+
		+	У 2007 році було порушено Слідчим комітетом Російської Федерації кримінальну справу про незаконне прослуховування, в тому числі Караулова.
		+
		+	12 листопада 2013 року на програмі «Спеціальний кореспондент» — «Лицедії» з Аркадієм Мамонтовим, журналістом телеканалу «Росія-1», вступив в дискусію з редактором газети «The Moscow Times» Майклом Бомом з США з приводу рівня розвитку Росії і США.
		+
		+	Автор політичних книг «Навколо Кремля» (друге видання книги вийшло в 2 томах у видавництві «Слово»). Перше видання книги «Навколо Кремля» вийшло в 1990 році і, на думку автора, мета цієї книги полягала в тому, щоб "через цикл діалогів показати, як протягом одного року жила і розвивалася суспільно-політична думка, куди і до чого йшли … "; «Русское солнце». Автор монографій «Театр, 1980-ті», «Олег Іванович Борисов», «Спрощений театр».
		+
		+	Автор документального 4-серійного фільму «Невідомий Путін».
		+
		+	З квітня 2018 року робить випуски на своєму офіційному ютуб-каналі «Офіційний канал Андрія Караулова». Канал має понад 1,5 млн передплатників.
		+	[[Категорія:РФ]]
		+	[[Категорія:Гібридний вплив РФ]]
		+	[[Категорія:Журналісти]]

Андрій Караулов - Історія редагувань

Alfa1 в 09:09, 24 березня 2022

Alfa1: Створена сторінка: '''Андрій Вікторович Караулов'''— радянський і російський журналіст, телеведучий, блоге...