Андрій Макаров - Історія редагувань

Alfa1 в 14:35, 4 квітня 2022

2022-04-04T14:35:28Z

Alfa1: Створена сторінка: Макаров Андрій Михайлович Професійна сфера діяльності/офіційна посада/біографія: Росі...

2022-04-04T14:26:39Z

Створена сторінка: Макаров Андрій Михайлович Професійна сфера діяльності/офіційна посада/біографія: Росі...

Нова сторінка

Макаров Андрій Михайлович
Професійна сфера діяльності/офіційна посада/біографія:
Російський юрист, політик, телеведучий, депутат Державної думи РФ шести скликань (крім третього), член фракції «Єдина Росія», голова комітету з бюджету та податків, співавтор Податкового кодексу та інших законів, засновник адвокатського бюро «Андрій Макаров та Олександр Тобак».

Андрій Макаров народився у Москві 22 липня 1954 року.

1976 року закінчив юридичний факультет МДУ. Після закінчення працював там же викладачем, після скорочення працював у ВНДІ МВС СРСР, вважався неофіційним спічрайтером міністра. В 1979 захистив дисертацію з використання науково-технічних засобів у кримінальному процесі. Кандидат юридичних наук.

У 1983-1993 роках – адвокат Московської міської колегії адвокатів. Захищав Ю. М. Чурбанова у «бавовняній справі».
1990 року як громадський обвинувач виступав у справі лідера товариства «Пам'ять» Смирнова-Осташвілі.

З 1990 року – юридичний директор, з 1992 – керівник фонду «Культурна ініціатива» («Фонд Сороса»).
1992 - обвинувач по «Справі КПРС» в Конституційному Суді РФ.

1993 - член робочої групи з підготовки проекту нової Конституції РФ.

З 29 квітня 1993 року - начальник управління із забезпечення діяльності Міжвідомчої комісії Ради безпеки РФ по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією у вищих ешелонах влади.

У 1993 обраний до Державної думи РФ першого скликання за списком «Демократичний вибір Росії».
У 1994-1997 роках очолював Російську шахову федерацію.

З 1998 року - член колегії Держподаткової служби (пізніше - МНС) РФ.

У 2003 році працював радником губернатора та віце-губернатором Кемеровської області з правового забезпечення економічної діяльності.

З 2003 року по теперішній час – депутат усіх скликань Державної думи Росії від «Єдиної Росії». Член, заступник голови та голова комітету з бюджету та податків.

З 29 березня по 14 жовтня 2010 року – ведучий проекту «Справедливість» на РЕН-ТВ; з 29 серпня 2011 року по 29 жовтня 2013 року – ведучий програми «Свобода і справедливість» на «Першому каналі».

Звинувачується у:
Безпосередній та активній співучасті в узурпації влади та формуванні в Росії режиму персоналістської диктатури.

Основа звинувачення — багаторічна діяльність як депутата та одного з керівників Держдуми РФ від «партії влади», участь у створенні та підтримці системи легітимації насильства та свавілля під виглядом демократичної законотворчості, ініціювання, лобіювання та пропаганду законодавчого оформлення рішень на користь основних бенефіціарів шляху.

Як впливовий функціонер «Єдиної Росії» періодично виступав із ініціативами зміцнення та оновлення партії. Так, перемога партії на думських виборах 2003 була названа «похідною від високого рейтингу президента Путіна», і єдиноросів закликали більше «не ховатися за спиною президента». У квітні 2005 року разом із групою депутатів від партії «Єдина Росія» та губернаторами Дмитром Зеленіним та Михайлом Прусаком оприлюднив «Звернення до членів партії», в якому висловлювалася тривога за подальшу долю ЄР.

Автор та ініціатор численних законів, спрямованих проти вільного ринку та малого та середнього бізнесу та на збереження та зміцнення олігархічного характеру російської економіки.

У 2014 році Макаров ініціював поправки до Податкового кодексу про нові муніципальні збори з 22 видів бізнесу. Найбільші ділові об'єднання, включаючи сервильні «Ділову Росію», «Опору Росії», ТПП та РСПП дали негативні висновки на законопроект.

У 2015 році представив законопроект про легалізацію закордонної власності та капіталів.

Розробник «закону Андрія Макарова» (або «закону Ротенберга»), за яким особа, яка перебуває під іноземними санкціями, може не визнаватись податковим резидентом Росії, якщо у нього є податкове резидентство іншої держави. Документ прийнятий 22 березня 2017 року голосами фракції «Єдина Росія», але має зворотну силу, за якою повернення прибуткового податку можливе з 2014 року. На той момент за цим законом від оподаткування в Росії звільнялися діячі Новоросії, Криму, 41 парламентарій та вищі чиновники, пропагандисти, олігархи. Сам Макаров назвав закон інструментом захисту прав громадян РФ, зокрема у Криму.

Восени 2018 року оголосив про плани вилучення доходів у самозайнятих, які не стали на податковий облік: «Ми пропонуємо, що у випадку, якщо виявляється у людини такий дохід, а вона не зареєструвалася і не сплачує [податки], вона сплачує штраф у розмірі того доходу , який він одержав».

Як впливовий депутат від «партії влади» та один із керівників Держдуми РФ брав участь у підготовці та прийнятті більшості антиправових рішень цього органу, включаючи акти, які законодавчо оформляють агресію РФ проти суверенної України, окупацію та анексію Криму.

Макаров періодично виступає в ролі одного з ключових експертів-пропагандистів, які нібито обґрунтовують економічну необхідність вживання антисоціальних заходів. Так, закон про підвищення ПДВ у 2018 році він назвав «найменш болючим рішенням із усіх можливих рішень для економіки».

Говорячи про різке зростання військових витрат Росії, пояснив його переходом від кредитного фінансування відомства до казначейського, а також геополітичною ситуацією, зокрема політикою США: «На жаль, дуже багато військових витрат є абсолютно вимушеними. Хоча, звичайно, ми знайшли б цим грошам інше застосування. Але коли президент США заявляє такі речі, я боюся, що військові витрати також є необхідною умовою існування держави».

2013 року закликав не поспішати з пенсійною реформою, назвавши дії уряду «судомними поривами, спрямованими на покриття дефіциту Пенсійного фонду». А у 2018 році так само впевнено та цинічно обґрунтовував необхідність пенсійної реформи та захищав запропоновану урядом модель: «Питання про те, чи підвищувати пенсійний вік, чи не підвищувати, більше не варто. Після того, як ми опублікували дані щодо військових пенсіонерів, і з'ясувалося, що не в 2024 році у нас зрівняється кількість працюючих та кількість пенсіонерів, а ми вже зараз зрівнялися, ясно, що питання підвищення пенсійного віку — це вже не питання, це необхідність». .

Макаров — один із найактивніших пропагандистів путінізму — системи влади авторитарного типу, заснованої на звеличенні ролі Володимира Путіна.

У лютому 2019 року, коментуючи президентське послання, заявив: «Це, безумовно, прораховані рішення, виходячи з того потенціалу, який країна за ці роки накопичила, незважаючи на жодні санкції та кризи. Цей потенціал нам дозволяє вирішувати абсолютно новий рівень завдань, поставлених Президентом».

Раніше на з'їзді ЄР заявляв: «Указ Президента, національні цілі, національні проекти – все це підтверджує, що ті головні завдання, які були поставлені Партією, вони були й залишаються абсолютно актуальними, тобто головні завдання Партії у цій сфері було визначено безперечно правильно… Найважливішою частиною дискусії стало обговорення, як діяльність Партії має бути вбудована у спільну роботу з виконання тих завдань, які поставлені Президентом, як об'єднати зусилля федерального центру, регіонів, парламентського та партійного контролю над виконанням цих завдань».

Непрямими свідченнями співучасті Макарова у злочинах путінського режиму є призначення на статусні посади та отримання найвищих нагород, у тому числі: орден Пошани, Медаль другого ступеня імені Столипіна, Почесна грамота від президента Росії.

Макарова неодноразово викривали у лобістській діяльності, зокрема на користь конкретних корпорацій.

Непрямим свідченням є також ознаки корупційного походження значної власності Андрія Макарова з сім'єю, включаючи земельні ділянки, житлову нерухомість у Росії та Іспанії; квартири та автомобілі. До кінця 2018 року у декларації депутата залишилися квартира на 53 кв. м та легковий автомобіль. Річний дохід становив 4855931 рубль. Переказ власності припав на 2015 рік.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Макаров Андрій Михайлович
+[[Файл:Andrej-Makarov-e1551872918127-250x333.jpg|міні|тт]]
-Професійна сфера діяльності/офіційна посада/біографія:
+'''Макаров Андрій Михайлович''' - російський юрист, політик, телеведучий, депутат Державної думи РФ шести скликань (крім третього), член фракції «Єдина Росія», голова комітету з бюджету та податків, співавтор Податкового кодексу та інших законів, засновник адвокатського бюро «Андрій Макаров та Олександр Тобак».
 Андрій Макаров народився у Москві 22 липня 1954 року.
@@ Рядок 28: / Рядок 55: @@
 З 29 березня по 14 жовтня 2010 року – ведучий проекту «Справедливість» на РЕН-ТВ; з 29 серпня 2011 року по 29 жовтня 2013 року – ведучий програми «Свобода і справедливість» на «Першому каналі».
-Основа звинувачення — багаторічна діяльність як депутата та одного з керівників Держдуми РФ від «партії влади», участь у створенні та підтримці системи легітимації насильства та свавілля під виглядом демократичної законотворчості, ініціювання, лобіювання та пропаганду законодавчого оформлення рішень на користь основних бенефіціарів шляху.
+[[Категорія:РФ]]
+[[Категорія:Гібридний вплив РФ]]
-Як впливовий функціонер «Єдиної Росії» періодично виступав із ініціативами зміцнення та оновлення партії. Так, перемога партії на думських виборах 2003 була названа «похідною від високого рейтингу президента Путіна», і єдиноросів закликали більше «не ховатися за спиною президента». У квітні 2005 року разом із групою депутатів від партії «Єдина Росія» та губернаторами Дмитром Зеленіним та Михайлом Прусаком оприлюднив «Звернення до членів партії», в якому висловлювалася тривога за подальшу долю ЄР.
+[[Категорія:Політики]]
+[[Категорія:Правозахисники]]
-Автор та ініціатор численних законів, спрямованих проти вільного ринку та малого та середнього бізнесу та на збереження та зміцнення олігархічного характеру російської економіки.
+[[Категорія:Пропагандисти]]