Alfa1 в 22:14, 22 січня 2022

2022-01-22T22:14:19Z

Alfa1 в 21:52, 22 січня 2022

2022-01-22T21:52:54Z

Alfa1: Створена сторінка: Валерій Володимирович Кауров — український колабораціоніст з Росією, проросійський г...

2022-01-22T21:47:44Z

Створена сторінка: Валерій Володимирович Кауров — український колабораціоніст з Росією, проросійський г...

Нова сторінка

Валерій Володимирович Кауров — український колабораціоніст з Росією, проросійський громадський діяч, політик, лідер православних об'єднань (УПЦ МП) України. Бере участь у діяльності проросійських організацій в Україні, головний редактор порталу «Єдіноє Отєчество» і газети «Православный телеграфъ». Відомий завдяки організації акцій протесту проти української мови і навчань НАТО в Одесі. Обстоює ідеї знищення української державності шляхом федералізації й подальшого відділення її територій[1]. Був нагороджений Російською Православною Церквою за свою діяльність Орденом Св. Князя Даніїла Московського ІІІ ступені.

← Попередня версія		Версія за 21:52, 22 січня 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
−	Валерій Володимирович Кауров — український колабораціоніст з Росією, проросійський громадський діяч, політик, лідер православних об'єднань (УПЦ МП) України. Бере участь у діяльності проросійських організацій в Україні, головний редактор порталу «Єдіноє Отєчество» і газети «Православный телеграфъ». Відомий завдяки організації акцій протесту проти української мови і навчань НАТО в Одесі. Обстоює ідеї знищення української державності шляхом федералізації й подальшого відділення її територій~~[1]~~. Був нагороджений Російською Православною Церквою за свою діяльність Орденом Св. Князя Даніїла Московського ІІІ ступені.	+	'''Валерій Володимирович Кауров''' — український колабораціоніст з Росією, проросійський громадський діяч, політик, лідер православних об'єднань (УПЦ МП) України.
		+
		+	== Діяльність ==
		+	Бере участь у діяльності проросійських організацій в Україні, головний редактор порталу «Єдіноє Отєчество» і газети «Православный телеграфъ». Відомий завдяки організації акцій протесту проти української мови і навчань НАТО в Одесі.
		+
		+	Обстоює ідеї знищення української державності шляхом федералізації й подальшого відділення її територій.
		+
		+	Був нагороджений Російською Православною Церквою за свою діяльність Орденом Св. Князя Даніїла Московського ІІІ ступені.
		+
		+	== Біографія ==
		+	Про батька Валерія Каурова нічого невідомо. Його мати працювала у Чорноморському морському пароплавстві і була вимушена віддати сина на виховання державі майже з моменту народження. Навколо етнічного походження Каурова вирує безліч чуток. Його опоненти стверджують, що він має циганське коріння, сам Валерій Володимирович ці чутки заперечує і стверджує, що він етнічний росіянин, корінням з Уралу. Після закінчення інтернату поступив на навчання до ПТУ, де отримав спеціальність фрезерувальника. Вже в 17 років Кауров був засуджений до 3 років позбавлення волі за особливо злісне хуліганство, відбував покарання в Чернігівській області. Семирічний строк відбував у виправно-трудовій колонії м. Прилуки.
		+
		+	Після звільнення з тюрми, до середини 1980-х продовжив працювати різноробом на одеському заводі «Електронмаш». Покинувши завод Кауров організував кооператив по пошиву штанів, до яких ліпили ярлики відомих фірм і продавали, як оригінальні. Вже в 1990-х роках займається прибутковішим бізнесом, стає генеральним директором фірми «Интеродекс». В середині 1990-х років його знову арештовують за звинуваченням в несплаті податків. Поки тривало слідство Кауров сидів 2 місяці в ізоляторі і зрештою був звільнений, а пізніше виправданий по амністії. Після визволення, свою долю в підприємстві він віддав своєму партнеру по підприємству — кримінальному авторитету Ігорю Маркову («Марадонні»), і більше бізнесом не займався..
		+
		+	Саме в цей час він стає віруючим і бере участь у діяльності православної громади Одеси, організовує поїздки по святим місцям та паломництво. Він також відвідує разом з сином Романом Санакарський чоловічий монастир. Пізніше його призначено уставщиком-паломником при Свято-Сретенській церкві м. Черноморка під Одесою. У цей час він також починає займатися політичною діяльністю, організує «Єдіноє Отєчество».
		+
		+	У 2007 році в міністерство Закордонних справ Російської Федерації на нього був написаний колективний донос «соратниками з боротьби», на ґрунті ділення фінансування з Росії, який продемонстрував значні масштаби фінансових вливань російського уряду для функціонування подібних організацій в Україні.
		+
		+	Працював в кредитному союзі «Україна» (Одеса). З 2011 року голова наглядової ради цієї кредитівки, яка невдовзі збанкрутувала, а її очільників обвинувачено в фінансових махінаціях. Відтак, очільника цієї спілка Каурова також було обвинувачено в незаконному присвоєнні 59 мільйонів 835 тисяч 444 гривень.
		+
		+	== Політична діяльність ==
		+
		+	=== Президентські вибори 2004 р. ===
		+	Політичну діяльність почав у 2001 р., коли на знак протесту проти приїзду до України папи Римського Івана Павла ІІ створив і очолив одеську обласну організація «Єдіноє отєчество». На чолі цієї організації брав участь у акціях протесту у Києві з приводу відвідин папи Римського. Під час Помаранчевої революції підтримував Віктора Януковича. Під час переголосування другого туру президентських виборів був ініціатором акцій протесту, зокрема розчавлювання апельсинів котком в Одесі та блокуванні автотраси Одеса-Київ. В грудні 2004 р. прокуратура Одеської області порушила проти Каурова кримінальну справу за статтею 279 УК України по факту блокування автостради. У 2005 р. Кауров створив «Союз православних громадян України», який є складовою частиною російського «Союзу православних громадян» під егідою Московського Патріархату.
		+
		+	=== Протести проти участі в навчаннях НАТО ===
		+	Влітку 2006 р. Кауров разом з іншими противниками участі України в навчаннях НАТО брав участь у акціях протесту і блокуванні підрозділів НАТО в Феодосії. Це призвело до зриву навчань у 2006 р. У 2006 р. Кауров був 10-им у списку Прогресивної Соціалістичної партії на чолі з Наталією Вітренко, однак ПСПУ не подолала 3-відсотковий бар'єр і не була представлена в парламенті. Також у 2006 р. Кауров виступив на чолі т. зв. Російського маршу в Одесі, де поруч з закликами до єдності з Росією були й антисемітські гасла.
		+
		+	У 2007 р. була зроблена спроба знову зашкодити навчанням НАТО. Однак, розпорядженням Приморського суду м. Одеси акції протесту проти навчань були заборонені. Попри це, «Єдиному Отєчеству» був наданий дозвіл на проведення маршу на честь останнього російського імператора Миколи ІІ. Коли ж маніфестація відхилилася від дозволенного маршруту і перекрила рух Кауров був затриманий і оштрафований на 170 грн. за адміністративне порушення.
		+
		+	Низка громадських організацій і релігійних об'єднань висловили стурбованість діяльністю Каурова і його організації і звинуватили його в дестабілізації релігійно-суспільної ситуації в регіоні. В цей час прес-служба Одеської єпархії УПЦ МП оприлюднила заяву в якій заперечувала зв'язки, або підтримку Каурова і його організації з боку церкви. Також почали поширюватися чутки, що УПЦ МП навіть відлучила Каурова від одного з таїнств церкви — причастя.
		+
		+	=== Облиття фекаліями ===
		+	У квітні 2007 р. Кауров і «Єдіноє Отєчество» брало участь у акції в захист російської мови «Я говорю по-русски!»(укр. ''Я розмовляю російською''). Ця акція викликала негативну реакцію представників української громади міста, оскільки, крім іншого вона проходила під такими ксенофобськими гаслами як «Наши дети — не дитлохи», «Держите государственный язык за государственными зубами» та інші. 5 квітня 2007 р. під час проведення мітингу в Одесі на Каурова вилили 10 літрів фекалій. Відповідальність за цю акцію взяло «Братство» Дмитра Корчинського. За власним визнанням організаторів акції на веб-сторінці організації, ця акція було відповіддю на розпалювання Кауровим, за їх словами «міжнаціональної ворожнечі у багатонаціональному українському народі, яка упроваджується сьогодні в Україні насильницькими методами за російські кошти». Після скоєння нападу, активістів затримали, але після перевірки документів і медичної допомоги відпустили. Братство Корчинського висловило догану учасникам нападу на Каурова. Цей випадок отримав розголос майже у всіх ЗМІ країни і став об'єктом численних жартів і глузувань. Колишній однопартієць Каурова Наталія Вітренко прокоментувала ці події наступним чином:
		+	{\| class="wikitable"
		+	\|
		+	\|Він відійшов від нас і організовує якісь дивні акції. А з партією Братство ми проводили всього два сумісні мітинги в 2005 році – тоді вона приєдналися до наших мітингів. Це маргінали, які мене не хвилюють, втім, так само, як і Валерій Кауров.
		+	\|
		+	\|}
		+
		+	=== Нагорода РПЦ ===
		+	18 червня 2007 р. за увагу та працю на благо церкви і в зв'язку з його 50-річчям Кауров був нагороджений орденом Російської православної церкви Св. князя Даніїла Московського (ІІІ ступені). Нагороду вручив голова відділу зовнішніх стосунків Московського патріархата митрополит Смоленський і Калінінградський Кирил.
		+
		+	=== Засудження Каурова православними організаціями ===
		+	В листопаді 2007 року велика кількість православних (пов'язаних з УПЦ МП) та проросійських організацій України надіслала колективного листа на ім'я Міністра закордонних справ РФ, посла Росії в Україні, та керівника представництва в Україні Російського центра міжнародного наукового та культурного співробітництва. В цьому листі засуджено громадську діяльність Валерія Каурова, а його самого звинувачено в політичному та фінансовому шахрайстві. 21 грудня 2007 року Архієрейський собор УПЦ МП прийняв спеціальну резолюцію про діяльність громадської організації «Союз Православних Громадян України» та її голови, Валерія Каурова. Резолюція наголошує, що діяльність вказаної організації «не має відношення до Української православної Церкви. Голова цієї організації, пан Валерій Кауров, не має права представляти позицію УПЦ МП та висловлюватись від її імені з будь-яких питань». Собор також засвідчив, що окремі дії та висловлювання В. Каурова «спрямовані проти Української Православної Церкви та шкодять її рятівній місії у суспільстві». Резолюція також визнала деструктивним втручання в церковне життя України «політичних та навколоцерковних організацій, в тому числі і закордонних, котрі підтримують діяльність пана Каурова та його прибічників». Пізніше Валерій Кауров вдавався до прямої брехні щодо резолюцій Арієрейського Собору УПЦ МП, що було знову спростовано головою УПЦ МП митрополитом Володимиром.
		+
		+	=== Конфлікт із ПСПУ ===
		+	Десятого липня 2008 року прес-служба ПСПУ розповсюдила заяву, в якій звинуватила Валерія Каурова та його організацію в брехні щодо їхньої участі в акціях «анти-НАТО» та розкраданні коштів спільно з депутатом Держдуми Росії Костянтином Затуліним та керівником так званого «українського філіалу Інституту Країн СНД» Володимиром Корніловим.
		+
		+	=== «Народна республіка Новоросія» ===
		+	21 квітня 2014 року Валерій Кауров оголосив себе новообраним президентом «Народної реуспубліки Новоросія», про утворення котрої оголосили деякі православні активісти Одеси.
		+	[[Категорія:Україна]]
		+	[[Категорія:Гібридний вплив РФ]]
		+	[[Категорія:Громадський діяч]]
		+	[[Категорія:Сепаратисти]]

Валерій Кауров - Історія редагувань

Alfa1 в 22:14, 22 січня 2022

Alfa1 в 21:52, 22 січня 2022

Alfa1: Створена сторінка: Валерій Володимирович Кауров — український колабораціоніст з Росією, проросійський г...