Ганапольський Матвій - Історія редагувань

Wiki admin в 21:29, 16 грудня 2018

2018-12-16T21:29:31Z

Wiki admin в 02:51, 16 грудня 2018

2018-12-16T02:51:08Z

Wiki admin: Створена сторінка: {{DISPLAYTITLE:Ганапольський Матвій Юрійович}} '''Матвій Юрійович Ганапольський''' ім'я при нар...

2018-12-16T00:56:58Z

Створена сторінка: {{DISPLAYTITLE:Ганапольський Матвій Юрійович}} '''Матвій Юрійович Ганапольський''' ім'я при нар...

Нова сторінка

{{DISPLAYTITLE:Ганапольський Матвій Юрійович}}

'''Матвій Юрійович Ганапольський''' ім'я при народженні Матвій Юрійович Марголіс[1] (Львів, Українська РСР, СРСР) — український та російський журналіст єврейського походження, театральний режисер, радіоведучий, телеведучий, письменник-фантаст.

Ведучий радіостанції «Ехо Москви» (з 1991), грузинського телеканалу «ПІК», кримськотатарського телеканалу ATR, радіостанції «Радіо Вєсті», Радіо «Ера» та каналів "[[112 канал|'''112 Україна''']]" та '''[["NewsOne"|NewsOne]]'''. Член президії Російського єврейського конгресу.[2] Колумніст газети«Московський комсомолець».[3]

=== Життєпис ===
Народився у Львові, жив на вул. Кутузова (з 1991 року — Ген. М. Тарнавського).

=== '''Освіта''' ===
Навчався в 6-й середній школі Львова і 193-й у Києві. Закінчив училище естрадного мистецтва в Києві (1973) та режисерський факультет ГІТІСа.

=== '''Кар'єра''' ===
Працював у театрах, у Київському (1981—1986) та Московському театрах естради, дитячої редакції Держтелерадіо СРСР. У ці роки на фірмі «Мелодія» як режисер записав три платівки «Слідство ведуть Колобки».

Довгий час працював у АТВ. Автор багатьох телепроектів, вів різні розважальні та політичні шоу. З 1991 року працював на радіостанції «Ехо Москви», де був автором рейтингових програм «Репліка», «Клінч», «Я — Ганапольский», «Розворот», «Бунт „Хорьків“». Автор телевізійних проектів «Бомонд» (ОРТ), «Ігри гладіаторів» (РТР), «Детектив-шоу» (ТВ-6, ОРТ, ТВЦ), «Цивілізація» (ПІК)[4]. В ніч з 31 травня на 1 червня в рамках програми «Один» на радіостанції «Ехо Москви» провів ефір українською мовою.[5]

Взимку 2014 року вів ток-шоу "Місце дії" на "[[112 канал|'''112 Україна''']]"

18 березня 2014 року став радіоведучим української радіостанції «Радіо Вєсті», але при цьому залишаючись оглядачем російської станції.[6].

З 1 березня 2016 — працює в ранковому ефірі на Радіо «Ера» . Передачі веде українською та російською мовами[7].

20 липня 2016 року Президент України Петро Порошенко надав українське громадянство Матвію Ганапольському[8]. В ефірі каналу "[[112 канал|112 Україна]]" він розповідав, як отримав його:
{| class="wikitable"
|'''«'''
|«Мені Петро Порошенко не давав українське громадянство. Я отримав його за правом народження. Я народився у Львові. Я просто пішов в паспортний стіл за місцем, де я був зареєстрований – я знімав квартиру – написав заяву, її розглянули. І без жодних проблем мені видали паспорт. Просто потім була зустріч журналістів з Порошенком. Мене туди запросили. Більше не запрошували. Я прийшов тоді туди, а там пан Ложкін, який був тоді головою Адміністрації. Ми заговорили, я розповів йому, що отримав український паспорт. А він сказав: «Вау, покажи!». Я показав, ми зробили фото. Але, оскільки це було в Адміністрації президента, сказали, що Порошенко видав мені паспорт»
|'''»'''
|}
[9]

з 2017 року ведучий програм "Ехо України", "18-" та "МЕМ" на Прямому

З червня по осінь 2018 року вів програму "Моя хата з краю" на Радио Пятница.

=== '''Погляди''' ===
21 липня 2014 року в ефірі передачі «На пике событий» (укр. ''«На вістрі подій»'') на «Радіо Вєсті» Матвій Ганапольський порівняв організаторів Форуму видавців у Львові з нацистами. Ведучий вдався до такої паралелі, порівнюючи застосування маркування російської книги на форумі, яке би вказувало на країну-виробника, з носінням євреями зірки Давида під час Третього Рейху.[10]

Матвій Ганапольський 11 березня 2008 року
{| class="wikitable"
|''«Тобто на них буде стояти марка — «Зроблено в Росії». Ось як, знаєте, як у цих самих, у гетто ставили шестикутну зірку та писали: «jude» — «євреї». Ось так і на книжках буде написано — «росіяни».''

розгорнути

'''''Оригінальний текст''(рос.)'''
|}
.[11]

Пізніше Ганапольський в ефірі каналу «NewsOne» за 03.09.2015 (з часу 17:29 хв.) пояснив детально свою позицію, зокрема, що на його думку не можна ставити книги в один ряд з ковбасою, адже не всі письменники-громадяни Росії обов'язково є ватниками.[12]

26 вересня 2014 року в ефірі передачі «На пике событий» (укр. ''«На вістрі подій»'') на «Радіо Вєсті» Матвій Ганапольський озвучив, на його думку, анекдот у якому українця назвав хохлом. Цей твір журналіст оцінив як «хороший».[13] Проте під час вранішніх ефірів від 3 та 8 липня, коли Матвій Ганапольський говорив серйозно на цю тему, прозвучали абсолютно протилежні думки: зокрема в ефірі за 3 липня (з часу 2:54:28) — … а тепер про хороше…, він говорить у розмові з Антоном Геращенком про заборону адміністрацією фейсбуку вживання слова «хохол»[14], а 8 липня продовжує цю тему (з часу 2:19:56 та пізніше з часу 2:42:55), схвалюючи заборону ображати українців.[15]

1 жовтня 2014 року в ранковому ефірі «Радіо Вєсті» Матвій Ганапольський висловився проти присвоєння українським вулицям імен видатних історичних діячів та героїв сучасності. Він запропонував називати вулиці нейтрально, пославшись при цьому на російський досвід.[16][17]

Припускає, що під час громадського голосування про присвоєння Міжнародному аеропорту «Бориспіль» імені видатної особистості, де найбільше голосів отримала кандидатура українського гетьмана Івана Мазепи, вдались до «технології штучно зібраних голосів».[18] Адже під час проведеного у липні в ефірі «Ранок Матвія Ганапольського» на Радіо «Ера» опитування в імпровізованих півфіналах перемогли кандидатури авіаторів Олега Антонова та Ігоря Сікорського, у фінальному опитування переміг перший[19].

=== '''«Нові стандарти журналістики»''' ===
18 травня 2015 року Матвій Ганапольський в ефірі української радіостанції «Радіо Вєсті» зачитав нібито заяву Федерації хокею Росії, що стосується програшу збірної Росії у фінальному матчі Чемпіонату світу з хокею проти збірної Канади. У цитаті, озвученій журналістом, йдеться про те, що збірна Росії програла тому, що збірна Канади вийшла на лід у кольорах «бандерівців» (чорно-червоні)[20]. У зв'язку з тим, що дана заява була відсутня на сайті Федерації хокею РФ, цитата, зачитана Матвієм, викликала негативну реакцію слухачів і вимогу привести джерело цитати, на що він відповів, що, якщо повідомлення з'явилося в ЗМІ і не було спростовано протягом доби Федерацією хокею Росії, це означає, що заява дійсно була зроблена офіційною особою і додаткових доказів не потребує. У цій же передачі журналіст назвав російський патріотизм «смердючим», а настрій російської хокейної команди тільки на перемогу — помилковим. Скандальні думки журналіста були процитовані в ЗМІ 19 травня 2015 з численними коментарями.

=== Особисте життя ===
Ганапольський одружений, його дружиною є грузинська журналістка Тамара Шенгелія[21].

Матвій Ганапольський на Московській міжнародній книжковій виставці-ярмарку2011 року

=== Книги ===
Матвій Ганапольський є автором фантастичних творів як «Приготування Вахруста» та «Прийде сіренький вовчок…»[22] та книг російською мовою:

· 2008 — «Кисло-солодка журналістика» <nowiki>ISBN 5-94663-714-2</nowiki>[23]

· 2009 — «Правосуддя для дурнів, або … Найнеймовірніші судові позови і рішення» <nowiki>ISBN 978-5-17-060707-5</nowiki>[24]

· 2010 — «Чорна рука та піраміда Хеопса» <nowiki>ISBN 978-5-17-068407-6</nowiki>[25]

· 2011 — «Чао, Італія!» <nowiki>ISBN 978-5-17-072916-6</nowiki>[26]

· 2011 — «Смайлики» <nowiki>ISBN 978-5-94663-754-1</nowiki>[27]

· 2012 — «Посміхайлики. Життєстверджуюча книга пропаленого циніка» <nowiki>ISBN 978-5-271-41495-4</nowiki>[28]

· 2012 — «Чорна Рука і таємниця Ейфелевої вежі» <nowiki>ISBN 978-5-271-43397-9</nowiki>[29]

· 2013 — «Найкращий підручник журналістики. Кисло-солодка книга про гроші, марнославство та президенти» <nowiki>ISBN 978-5-271-36630-7</nowiki>[30]

· 2013 — «Путін буде царем» <nowiki>ISBN 978-5-4438-0269-5</nowiki>[31]

Цінує творчість Пата Метені і використовує її як музичні теми для своїх радіопередач на «Ехо Москви»[32].

=== Премії та нагороди ===
· Премія «Міжнародної конфедерації журналістських спілок» (1995)[4]

· Премія «Золотий Овен» (1997)[4]

· Премія «ТЕФІ» за програму «Детектив-шоу» (двічі фіналіст; 2001, 2002)

· «Телегранд» (2004)[4]

· Премія Федерації єврейських громад Росії «Людина року» (2009)[4]

· Премія Москви[33]

=== Примітки ===
↓ Показувати повністю

1. ↑ Матвій Ганапольський // Ukrcenter, 2018

2. ↑ Структура Российского еврейского конгресса // Офиційний сайт РЕК(рос.)

3. ↑ Статті на сайті «МК»(рос.)

4. ↑ Перейти до:'''''а''''' '''''б''''' '''''в''''' '''''г''''' '''''д''''' Майстер-клас Матвія Ганапольського «Виклики сучасним медіа»

5. ↑ Ночной эфир (на украинском языке!) (рос.). «Эхо Москвы». 01.06.2014

6. ↑ Матвій Ганапольський на Радіо «Вісті»

7. ↑ Матвій Ганапольський на Радіо «Ера»

8. ↑ Російський журналіст Ганапольський став громадянином України. ''ukranews.com''. Українські новини. 2016-07-20.

9. ↑ Матвій Ганапольский: «Порошенко не видавав мені паспорт»|<nowiki>https://detector.media/medialife/article/133067/2017-12-20-matvii-ganapolskii-poroshenko-ne-vidavav-meni-pasport/</nowiki>

10. ↑ Ганапольський порівняв організаторів Форуму видавців з нацистами. Zaxid.net. 23.07.2014

11. ↑ Матвій Ганапольський наполягає, що порівнював українців з нацистами правильно. Євген Кисельов підтримав колегу. Дуся. Телекритика. 07.11.2014

12. ↑ Матвій Ганапольський пояснює, що він насправді мав на увазі, коли порівнював позначку «Зроблено в Росії» із «Зіркою Давида». NewsOne.(рос.)

13. ↑ Матвій Ганапольський на радіо «Вєсті»: «Споймали русский и хохол золотую рыбку…» Дуся. Телекритика. 26.09.2014

14. ↑ Матвій Ганапольський cхвалює заборону адміністрації Фейсбук слова «хохол», «Ранок з Матвієм Ганопольським», 3 липня(рос.)

15. ↑ Матвій Ганапольський схвалює заборону ображати українців, «Ранок з Матвієм Ганопольським», 8 липня(рос.)

16. ↑ Матвій Ганапольський проти того, щоби українці називали вулиці на честь своїх героїв. Дуся. Телекритика. 02.10.2014

17. ↑ Утро с Матвеем Ганапольским (рос. ). «Радио Вести». 01.10.2014

18. ↑ Окрилений Мазепа: Чи підтримає влада нове ім'я аеропорту «Бориспіль»?

19. ↑ Ранок з Матвієм Ганапольським

20. ↑ Правила журналистики от Матвея Ганапольского — YouTube

21. ↑ Матвій Ганапольський біографія, фото — дізнайся все!(рос.)

22. ↑ Матвій Ганапольський. «Прийде сіренький вовчок…»

23. ↑ «Кисло-сладкая журналистика»(рос.)

24. ↑ «Правосуддя для дурнів, або … Найнеймовірніші судові позови і рішення»(рос.)

25. ↑ «Чорна рука та піраміда Хеопса»(рос.)

26. ↑ Матвій Ганапольський. «Чао, Італія!»(рос.)

27. ↑ «Смайлики»(рос.)

28. ↑ «Посміхайлики»(рос.)

29. ↑ «Чорна Рука і таємниця Ейфелевої вежі»(рос.)

30. ↑ «Найкращий підручник журналістики. Кисло-солодка книга про гроші, марнославство та президенти» (рос.)

31. ↑ «Путін буде царем»(рос.)

32. ↑ «Денний розворот» від 9 вересня 2008, запис на сайті Москва.FM(рос.)

33. ↑ Ганапольський Матвій

=== Посилання ===
· Блог Матвія Ганапольського на сайті «Ехо Москви»(рос.)

· Блог Матвія Ганапольського на сайті Twitter(рос.)

· Твори Матвія Ганапольського на сайті ''Аргонавти Всесвіту''

· Утро с Матвеем Ганапольским(рос.)

· Журналіст брутально послав «ватника» у прямому ефірі

· Фантастичні оповідання М. Ганапольського

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{DISPLAYTITLE:Ганапольський Матвій Юрійович}}
+[[Файл:Ganapolskiy.jpg|міні]]
 '''Матвій Юрійович Ганапольський''' ім'я при народженні Матвій Юрійович Марголіс<sup>[1]</sup> (Львів, Українська РСР, СРСР) — український та російський журналіст єврейського походження, театральний режисер, радіоведучий, телеведучий, письменник-фантаст.

@@ Рядок 5: / Рядок 5: @@
 Ведучий радіостанції «Ехо Москви» (з 1991), грузинського телеканалу «ПІК», кримськотатарського телеканалу ATR, радіостанції «Радіо Вєсті», Радіо «Ера» та каналів "[[112 канал|'''112 Україна''']]" та '''[["NewsOne"|NewsOne]]'''. Член президії Російського єврейського конгресу.<sup>[2]</sup> Колумніст газети«Московський комсомолець».<sup>[3]</sup>
-=== Життєпис ===
+===Життєпис===
 Народився у Львові, жив на вул. Кутузова (з 1991 року — Ген. М. Тарнавського).
-=== '''Освіта''' ===
+==='''Освіта'''===
 Навчався в 6-й середній школі Львова і 193-й у Києві. Закінчив училище естрадного мистецтва в Києві (1973) та режисерський факультет ГІТІСа.
-=== '''Кар'єра''' ===
+==='''Кар'єра'''===
 Працював у театрах, у Київському (1981—1986) та Московському театрах естради, дитячої редакції Держтелерадіо СРСР. У ці роки на фірмі «Мелодія» як режисер записав три платівки «Слідство ведуть Колобки».
@@ Рядок 34: / Рядок 34: @@
 З червня по осінь 2018 року вів програму "Моя хата з краю" на Радио Пятница.
-=== '''Погляди''' ===
+==='''Погляди'''===
 липня 2014 року в ефірі передачі «На пике событий» (укр. ''«На вістрі подій»'') на «Радіо Вєсті» Матвій Ганапольський порівняв організаторів Форуму видавців у Львові з нацистами. Ведучий вдався до такої паралелі, порівнюючи застосування маркування російської книги на форумі, яке би вказувало на країну-виробника, з носінням євреями зірки Давида під час Третього Рейху.<sup>[10]</sup>
@@ Рядок 55: / Рядок 55: @@
 Припускає, що під час громадського голосування про присвоєння Міжнародному аеропорту «Бориспіль» імені видатної особистості, де найбільше голосів отримала кандидатура українського гетьмана Івана Мазепи, вдались до «технології штучно зібраних голосів».<sup>[18]</sup> Адже під час проведеного у липні в ефірі «Ранок Матвія Ганапольського» на Радіо «Ера» опитування в імпровізованих півфіналах перемогли кандидатури авіаторів Олега Антонова та Ігоря Сікорського, у фінальному опитування переміг перший<sup>[19]</sup>.
-=== '''«Нові стандарти журналістики»''' ===
+==='''«Нові стандарти журналістики»'''===
 травня 2015 року Матвій Ганапольський в ефірі української радіостанції «Радіо Вєсті» зачитав нібито заяву Федерації хокею Росії, що стосується програшу збірної Росії у фінальному матчі Чемпіонату світу з хокею проти збірної Канади. У цитаті, озвученій журналістом, йдеться про те, що збірна Росії програла тому, що збірна Канади вийшла на лід у кольорах «бандерівців» (чорно-червоні)<sup>[20]</sup>. У зв'язку з тим, що дана заява була відсутня на сайті Федерації хокею РФ, цитата, зачитана Матвієм, викликала негативну реакцію слухачів і вимогу привести джерело цитати, на що він відповів, що, якщо повідомлення з'явилося в ЗМІ і не було спростовано протягом доби Федерацією хокею Росії, це означає, що заява дійсно була зроблена офіційною особою і додаткових доказів не потребує. У цій же передачі журналіст назвав російський патріотизм «смердючим», а настрій російської хокейної команди тільки на перемогу — помилковим. Скандальні думки журналіста були процитовані в ЗМІ 19 травня 2015 з численними коментарями.
-=== Особисте життя ===
+===Особисте життя===
 Ганапольський одружений, його дружиною є грузинська журналістка Тамара Шенгелія<sup>[21]</sup>.
 Матвій Ганапольський на Московській міжнародній книжковій виставці-ярмарку2011 року
-=== Книги ===
+===Книги===
 Матвій Ганапольський є автором фантастичних творів як «Приготування Вахруста» та «Прийде сіренький вовчок…»<sup>[22]</sup> та книг російською мовою:
@@ Рядок 86: / Рядок 86: @@
 Цінує творчість Пата Метені і використовує її як музичні теми для своїх радіопередач на «Ехо Москви»<sup>[32]</sup>.
-=== Премії та нагороди ===
+===Премії та нагороди===
 ·       Премія «Міжнародної конфедерації журналістських спілок» (1995)<sup>[4]</sup>
@@ Рядок 99: / Рядок 99: @@
 ·       Премія Москви<sup>[33]</sup>
-=== Примітки ===
+===Примітки===
 ↓ Показувати повністю
@@ Рядок 168: / Рядок 168: @@
 .  ↑ Ганапольський Матвій
-=== Посилання ===
+===Посилання===
 ·       Блог Матвія Ганапольського на сайті «Ехо Москви»(рос.)
@@ Рядок 180: / Рядок 180: @@
 ·       Фантастичні оповідання М. Ганапольського