Корчинський Дмитро - Історія редагувань

213.110.160.228 в 12:37, 29 травня 2020

2020-05-29T12:37:43Z

Wiki admin: Створена сторінка: '''Дмитро́ Олекса́ндрович Корчи́нський''' (нар.22 січня 1964, Київ) — український літератор (...

2018-12-16T13:38:26Z

Створена сторінка: '''Дмитро́ Олекса́ндрович Корчи́нський''' (нар.22 січня 1964, Київ) — український літератор (...

Нова сторінка

'''Дмитро́ Олекса́ндрович Корчи́нський''' (нар.22 січня 1964, Київ) — український літератор (власне визначення), поет, політик, громадський діяч, журналіст, телеведучий. Лідер української партії Братство.

=== Родина ===
· Батько — Олександр Анатолійович (*1939), науковий співробітник Інституту технічної теплофізики НАН України;

· Мати — Людмила Василівна (1939), інженер, на пенсії;

· Дружина — Оксана Анатоліївна (1970) — народний депутат ВРУ 8 скликання від Партії Ляшка;

· Діти: син — Данило (1990).

=== Освіта ===
· 1981 — закінчив СШ № 206 (м. Київ)

· 1982–1984 — два роки навчався в Київському інституті харчової промисловості (факультет промислової теплоенергетики)[1]

· 1987 — один рік навчався в Київському університеті (історичний факультет)[2]

=== Діяльність ===

==== 1980—2000 роки ====
· 1985–1987 — служба в армії.

· 1987–1988 — учасник громадського об'єднання «Українська Гельсінська спілка» (УГС), студентських опозиційних об'єднань «Український культурологічний клуб», «Громада».[''джерело?'']

· 1989 — один із фундаторів і керівників «Спілки незалежної української молоді» (СНУМ). Брав участь в організації перших масових антикомуністичних акцій в Києві: екологічні, антивоєнні мітинги. Неодноразово затримувався і піддавався адміністративному арешту за політичну активність.

· 1990 — один із засновників і лідерів громадської організації «Українська міжпартійна асамблея» (згодом — «Українська національна асамблея» (УНА). Брав участь у заснуванні «Української народної самооборони» (УНСО). Учасник локальних конфліктів з політичних мотивів (Придністров'я, Абхазія, Чечня). Засновник радикальної організації «Щит Батьківщини».

· 1998 — організатор серії акцій у Одесі на захист місцевого самоврядування.

· Засновник і Президент громадської організації «Інститут проблем регіональної політики і сучасної політології» (від 1999).

==== 2000—2012 роки ====
Дмитро Корчинський і Аркадій Поважний

Дмитро Корчинський і мер Одеси Едуард Гурвіц

З УНА-УНСО був виключений.[3] 2002 року заснував політичну партію «Братство». Організатор акцій «Братства» у Києві та Одесі.

У 2001–2004 роках — ведучий телепрограм «Pro et contra» (ТЕТ), «Подвійний доказ» та «Проте» (канал «1+1»).

У президентських виборах 2004 року Дмитро Корчинський брав участь як кандидат. Подавати документи на реєстрацію до Центральної виборчої комісії приїхав на бронетранспортері (орендованому на кіностудії ім. Довженка).[4]

Після першого туру став на бік Віктора Януковича.[3] Після перемоги Віктора Ющенка «Братство» Корчинського об'єдналося з ідеологічно чужою Прогресивно-соціалістичною партією Наталії Вітренко та виступало проти руху нової влади до НАТО та зближення із США та ЄС.[3] За словами Корчинського, до їх новоутвореної опозиції мали приєднатися Партія регіонів та СДПУ(о).[5]

Разом з Олександром Дугіним та Наталією Вітренко входив до Вищої Ради українофобського «Міжнародного Євразійського Руху». У зв'язку з антиукраїнською діяльністю цієї організації «Братство» Дмитра Корчинського оголосило в жовтні 2007 року про припинення співпраці з нею.[6]

У 2009–2010 роках — ведучий телепрограми «Четверта влада» (ТРК Київ).

==== 2013—2014 роки ====
2013 року під час протестів Євромайдану, на офіційному сайті Всеукраїнської політичної партії «Братство» 30 листопада був опублікований заклик «Всі — на повстання!».[7][8] Зранку 1 грудня Корчинський також закликав до «Хрестового походу на Банкову».[8]

Того ж дня, за попереднім повідомленням МВС, понад 300 «радикально налаштованих» членів організації «Братство», на чолі з Корчинським, брали участь у спробі «штурму» Адміністрації Президента,[8][9] в ході якого заворушники кидали в міліцію каміння, бруківку, димові та вогняні шашки (фаєри), два коктейлі Молотова, петарди, застосовували сльозогінний газ,[10] били міліціонерів кийками та ланцюгом, а також намагалися відтіснити кордон міліції навантажувачем Longgong CDM833 (який у ЗМІ називали «бульдозером»)[11][12][13].

На той час опозиційні політики називали штурм провокацією, вигідною для провладних та проросійських сил.[8][14] Сам Корчинський, який був присутнім при штурмі (на одній зі світлин видно, що він стоїть на навантажувачі в центрі штурму[15]), заперечував свою причетність до його організації, однак назвав заворушників «найкращими людьми, кращою частиною української молоді».[10]Незабаром МВС повідомило, що Дмитра Корчинського немає серед підозрюваних у організації сутички[15].

Але вже 5 грудня київська прокуратура пред'явила підозру за ст. 294 Кримінального кодексу України щодо організації масових заворушень на Банковій 1 грудня. Корчинського оголошено у розшук.[16] Згідно з даними ТСН він одразу ж після штурму на Банковій виїхав за кордон.[17]

15 грудня 2013, згідно з заявою начальника Департаменту карного розшуку Василя Паскала, Корчинський був оголошений в міжнародний розшук:

Я впевнений, що найближчим часом місцезнаходження цієї особи буде встановлено... Також у нас є інформація, що окремі члени організації Корчинського - це 15 осіб, проживали у нього в офісі, він використовував цих осіб під час проведення найбільш радикально налаштованих акцій

Проте на сайті Інтерполу прізвище Корчинського виявити не вдалося.[18]

Такі організатори (сутичок), як Корчинський, на сьогодні перебувають за кордоном[19].

—начальник Головного слідчого управління МВС Микола Чинчін

Він відзначив, що Корчинський має можливість ховатися від слідства за кордоном, а молоді хлопці, які під його керівництвом чинили безлади, перебувають в Україні і будуть нести карну відповідальність[19].

5 лютого 2014 року Дмитро Корчинський був затриманий у Ізраїлі, але у МВС України його терміново зняли з міжнародного розшуку і передали документи в Ізраїль. Після цього лідера Братства відпустили[20][21]. 6 лютого він заявив про намір «з вірою у благодатність амністії» повернутися до України[22].

Після початку російсько-української війни одним з перших оголосив про початок спротиву окупантам[23], воював другим номером гранатометника в складі добровольчого спецбатальйону МВС Свята Марія.

=== Політичне спрямування та погляди ===
Скептично ставиться до демократії, є прихильником християнства та дотримується анархістських поглядів.[24] З часів заснування партії «Братство» Корчинського дехто пов'язув з Медведчуком та його тодішньою партією СДПУ(о).[25][26]

У грудні 2003 року Корчинський у інтерв'ю виданню «ЛІГА: Трибуна» висловив своє ставлення до діяльності Віктора Медведчука:[27][28]
{| class="wikitable"
|'''«'''
|У принципі, Медведчук мені подобається. І ось чому. Він представляє невелику солідарну групу, яка діє у ворожому оточенні і діє доволі успішно. Мені здається, що вся українська політика має бути такою, — нежіночою, жорсткою. Тобто люди, які прийшли до влади, мають забезпечувати собі цю владу. Я б на місці Медведчука робив би набагато жорсткіше, ніж він це робить. Я вважаю, що політика СДПУ(о) занадто м'яка щодо захисту власних інтересів.
|'''»'''
|}
У червні 2005 Віктор Медведчук заявив, що розцінює Корчинського «як істинного борця за свободу і демократію в Україні».[29]

=== Літературна діяльність ===
Дмитро Корчинський є автором поетичної збірки «Філософія смути», книги політичної публіцистики «Війна у натовпі» та прозово-поетичного кобзаря 2004 року «Революція от кутюр». Автор роману «Сяючий шлях», п'єси «Посттравматична рапсодія», багатьох есе. «Війна в натовпі» заборонена в Росії.[30]

=== Примітки ===
↓ Показувати повністю

1. ↑ Цитата: ''«Колись мій дід викладав тут економіку, згодом його закінчив мій батько і натурально впихнули туди і мене, і я з великими труднощами провчився два курси на факультеті „Промислова теплоенергетика“. Потім втік.»'' [1]

2. ↑ Цитата: ''«Я не закінчив історичний факультет, я закінчив перший курс історичного факультету, а потім з'ясувалося, що робити історію значно цікавіше, ніж її вивчати.»'' З інтерв'ю з Дмитром Корчинським — [2]

3. ↑ Перейти до:'''''а''''' '''''б''''' '''''в''''' Володимир Ар'єв. Скінхеди з «Братства» Корчинського // ''«Закрита Зона»'', ''5 канал'' (через Українську правду), 26.04.2005.

4. ↑ Корчинський-«сатаніст» приїхав у ЦВК на броньовику // ''Українська правда'', 19.07.2004.

5. ↑ Корчинський і Вітренко створюють народну опозицію і запрошують усіх без винятку // ''Корреспондент.net'', 23.02.2005.

6. ↑ Братство виходить із Міжнародного Євразійського руху

7. ↑ [3]

8. ↑ Перейти до:'''''а''''' '''''б''''' '''''в''''' '''''г''''' Продажные патриоты и агентура спецслужб. Кто организовал «кровавое воскресенье» // ''CRIME.in.ua'', 02.12.2013.

9. ↑ До безладів на Банковій причетні понад 300 членів «Братства» — МВС // ''УНН'', 01.12.2013.

10. ↑ Перейти до:'''''а''''' '''''б''''' Дмитро Корчинський: Штурмували Адміністрацію не провокатори, а найкращі люди країни // ''Главком'', 01.12.2013.

11. ↑ Пряме включення подій, що відбувались на Банковій // ''ТСН'', 01.12.2013.

12. ↑ Коктейли «Молотова» на Банковой // ''112.ua'', 01.12.2013.

13. ↑ Илья Варламов. Штурм Администрации президента, Киев (фото) // ''LiveJournal'', 02.12.2013.

14. ↑ Яценюк розповів, хто організував штурм адміністрації президента // ''ТСН'', 02.12.2013.

15. ↑ Перейти до:'''''а''''' '''''б''''' МВС попри заяви про причетність Корчинського до провокацій, його не підозрює // ''Українська правда'', 03.12.2013.

16. ↑ Заворушення на Банковій: лідер Братства Корчинський оголошений у розшук // ''Корреспондент.net'', 05.12.2013.

17. ↑ Корчинський після штурму Банкової виїхав до Росії // ''ТСН'', 05.12.2013.

18. ↑ Дзеркало Тижня: Корчинського оголошено у міжнародний розшук, 15.12.2013

19. ↑ Перейти до:'''''а''''' '''''б''''' BBC: Корчинського оголосили у міжнародний розшук, 15.12.2013

20. ↑ Провокатора з Банкової Корчинського затримали в Ізраїлі // Ракурс, 07.02.2014 12:54

21. ↑ Лідера «Братства» Дмитра Корчинського затримали в Ізраїлі // Новини УНІАН, 07.02.2014 | 11:57

22. ↑ Корчинський «з вірою у благодатність амністії» хоче повернутися до України // Новини УНІАН, 06.02.2014 | 16:27

23. ↑ Звернення Корчинського на Youtube

24. ↑ Про нас — БРАТСТВО // Неділя, 16 жовтня 2011, 17:33 | «Братство»

25. ↑ Дмитро Лиховій. Першими старт у передвиборчій медіа-кампанії взяли грошовиті партії «другого ешелону». Чи це їм допоможе? // ''Україна молода'' (через ''Українську правду''), 01.09.2005.

26. ↑ Соболєв: Корчинський завжди був пов'язаний з Медведчуком // ''Свобода слова'', ''ICTV'', 02.12.2013.

27. ↑ Интервью Д.Корчинского «ЛІГА: Трибуна» // ''Четверта влада'', 08.12.2003.

28. ↑ Д. Корчинський: «Віктор Медведчук мені подобається» // ''Ліга. Новости'', 11.12.2003.

29. ↑ Медведчук: Ющенко сам нацькував на себе Корчинського // ''ІА «Вголос»'', 22.06.2005.

30. ↑ Корчинський: Схоже, у РФ я вже в одному ряду з Марксом і Мандельштамом. ''Українська правда''. Процитовано 2017-01-04.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Дмитро́ Олекса́ндрович Корчи́нський''' (нар.22 січня 1964, Київ) — український літератор (власне визначення), поет, політик, громадський діяч, журналіст, телеведучий. Лідер української партії Братство.
-=== Родина ===
+Після першого туру виборів Президента України в 2004 став на бік Віктора Януковича.<sup>[3]</sup> Після перемоги Віктора Ющенка «Братство» Корчинського об'єдналося з ідеологічно чужою Прогресивно-соціалістичною партією Наталії Вітренко та виступало проти руху нової влади до НАТО та зближення із США та ЄС.<sup>[3]</sup> За словами Корчинського, до їх новоутвореної опозиції мали приєднатися Партія регіонів та СДПУ(о).<sup>[5]</sup>
 ·        Батько — Олександр Анатолійович (*1939), науковий співробітник Інституту технічної теплофізики НАН України;
@@ Рядок 10: / Рядок 14: @@
 ·        Діти: син — Данило (1990).
-=== Освіта ===
+===Освіта===
 ·        1981 — закінчив СШ № 206 (м. Київ)
@@ Рядок 17: / Рядок 21: @@
 ·        1987 — один рік навчався в Київському університеті (історичний факультет)<sup>[2]</sup>
-=== Діяльність ===
+===Діяльність===
-==== 1980—2000 роки ====
+====1980—2000 роки====
 ·        1985–1987 — служба в армії.
@@ Рядок 32: / Рядок 36: @@
 ·        Засновник і Президент громадської організації «Інститут проблем регіональної політики і сучасної політології» (від 1999).
-==== 2000—2012 роки ====
+====2000—2012 роки====
 Дмитро Корчинський і Аркадій Поважний
@@ Рядок 49: / Рядок 53: @@
 У 2009–2010 роках — ведучий телепрограми «Четверта влада» (ТРК Київ).
-==== 2013—2014 роки ====
+====2013—2014 роки====
 року під час протестів Євромайдану, на офіційному сайті Всеукраїнської політичної партії «Братство» 30 листопада був опублікований заклик «Всі — на повстання!».<sup>[7][8]</sup> Зранку 1 грудня Корчинський також закликав до «Хрестового походу на Банкову».<sup>[8]</sup>
@@ Рядок 74: / Рядок 78: @@
 Після початку російсько-української війни одним з перших оголосив про початок спротиву окупантам<sup>[23]</sup>, воював другим номером гранатометника в складі добровольчого спецбатальйону МВС Свята Марія.
-=== Політичне спрямування та погляди ===
+===Політичне спрямування та погляди===
 Скептично ставиться до демократії, є прихильником християнства та дотримується анархістських поглядів.<sup>[24]</sup> З часів заснування партії «Братство» Корчинського дехто пов'язув з Медведчуком та його тодішньою партією СДПУ(о).<sup>[25][26]</sup>
@@ Рядок 85: / Рядок 89: @@
 У червні 2005 Віктор Медведчук заявив, що розцінює Корчинського «як істинного борця за свободу і демократію в Україні».<sup>[29]</sup>
-=== Літературна діяльність ===
+===Літературна діяльність===
 Дмитро Корчинський є автором поетичної збірки «Філософія смути», книги політичної публіцистики «Війна у натовпі» та прозово-поетичного кобзаря 2004 року «Революція от кутюр». Автор роману «Сяючий шлях», п'єси «Посттравматична рапсодія», багатьох есе. «Війна в натовпі» заборонена в Росії.<sup>[30]</sup>
-=== Примітки ===
+===Примітки===
 ↓ Показувати повністю