Марін Ле Пен - Історія редагувань

Alfa1 в 21:39, 24 травня 2021

2021-05-24T21:39:59Z

Alfa1 в 21:33, 24 травня 2021

2021-05-24T21:33:33Z

Alfa1 в 11:34, 30 квітня 2021

2021-04-30T11:34:25Z

Alfa1 в 21:07, 29 квітня 2021

2021-04-29T21:07:11Z

Alfa1 в 21:02, 29 квітня 2021

2021-04-29T21:02:03Z

Alfa1: Створена сторінка: '''Марін Ле Пен''' (фр. Marine Le Pen) — французький державний діяч, політик. Депутат Національни...

2021-04-29T20:57:23Z

Створена сторінка: '''Марін Ле Пен''' (фр. Marine Le Pen) — французький державний діяч, політик. Депутат Національни...

Нова сторінка

'''Марін Ле Пен''' (фр. Marine Le Pen) — французький державний діяч, політик. Депутат Національних зборів Франції від 11-го виборчого округу департаменту Па-де-Кале. Лідер політичної партії “Національний фронт”. У минулому - кандидат на пост президента Франції на виборах 2017 року (друге місце у другому турі), на виборах 2012 року (третє місце в першому турі). Дочка французького політика-націоналіста Жана-Марі Ле Пена.

== Діяльність ==

23 листопада 2014 року керівництво партії “Національний фронт” отримало кредит в 9 млн. євро від Чесько-Російського банку (власник росіянин Роман Попов) на проведення виборчої кампанії партії (https://www.unian.ua/world/1012721-frantsuzkih-ultrapravih-sponsorue-rosiyskiy-bank.html). До цього банки Франції, ЄС та США відмовили партії у кредитуванні. Пізніше право стягнення цього боргу з партії було кілька раз переуступлено. В січні 2020 кінцевий володар цього права російська фірма “Авиазапчасть”, яка належить вихідцям з ФСБ та ГРУ, зажадала від керівництва партії виплати боргу. (https://www.svoboda.org/a/30414648.html).
Неодноразово наголошувала на налагодженні стратегічного партнерства з РФ. (https://iz.ru/news/552397).
17 березня 2014 року Марін Ле Пен визнала законними результати “загальнокримського референдуму” про статус Криму. (https://www.vesti.ru/article/1822106)
12 квітня 2014 року в ході зустрічі в Москві з головою Державної думи Федеральних зборів Російської Федерації Сергієм Наришкіним (під час свого другого візиту до російської столиці в якості лідера партії “Національний фронт”) Марін Ле Пен засудила жорстку позицію західних країн щодо Росії у зв'язку з війною на сході Україні і політику санкцій проти Росії. (https://www.vesti.ru/article/1805141).

== Біографія ==

Марін народилася 5 серпня 1968 року, м. Нейї-сюр-Сен, Франція. Наймолодша з трьох доньок Жана Марі Ле Пена від шлюбу з першою дружиною П'єреттою Лалан. Після закінчення школи навчалася на факультеті права Паризького університету. Після закінчення університету 1991 року працювала адвокатом. Під час юридичної практики надавала послуги нелегальним іммігрантам. Була заміжня з Франком Шафруа, від цього шлюбу має трьох дітей. Її другим чоловіком був Ерік Йоріо, колишній секретар “Національного фронту”, з яким вона пізніше теж розлучилася.
Була членом Національного фронту, де головував її батько Жан-Марі Ле Пен ще з 1986 року. Вперше брала участь у виборах в Парижі у 24-річному віці, однак набрала лише 11 % голосів. 1998 року була обрана до регіональної ради Па-де-Кале. У 2004 та 2009 роках обиралася до Європейського парламенту від регіону Іль-де-Франс.
Ще до відставки її батька, голови Національного фронту заявляла про бажання брати участь у виборах голови партії. 12 квітня 2010 року Жан-Марі Ле Пен заявив про відставку з посади голови партії і був обраний почесним головою “Національного фронту”. Під час виборів голови партії 15–16 січня 2011 року отримала майже 68 % голосів і стала головою партії.
У першому турі президентських виборів 22 квітня 2012 року посіла третє місце, набравши 18.0 % голосів. У своїй передвиборчій програмі засуджувала військову кампанію НАТО і країн ЄС в Лівії, виступала за багатополярний світ, за вихід Франції з НАТО, за поглиблення співпраці з Росією і проти “демонізації Росії країнами Євросоюзу з подачі США” (https://www.kommersant.ru/doc/1793754).
7 травня 2017 в другому турі президентських виборів (33,9%) програла Емманюелю Макрону, який отримав 66,1%.
15 червня 2017 року Європарламент позбавив Ле Пен депутатської недоторканості. Цим рішенням був задоволений запит мера Ніцци Крістіана Естрозі, якого вона звинуватила у фінансуванні ісламістських організацій.
У січні 2020 року Ле Пен заявила, що братиме участь в наступних президентських виборах.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:Марін.jpg|міні|Marine Le Pen]]
-'''Марін Ле Пен''' (фр. Marine Le Pen) — французький державний діяч, політик. Депутатка Національних зборів Франції від 11-го виборчого округу департаменту Па-де-Кале. Лідер політичної партії “Національний фронт”. У минулому - кандидат на пост президента Франції на виборах 2017 року (друге місце у другому турі), на виборах 2012 року (третє місце в першому турі). Дочка французького політика-націоналіста Жана-Марі Ле Пена.
+'''Марін Ле Пен''' (фр. Marine Le Pen) — французький державний діяч, політик. Депутатка Національних зборів Франції від 11-го виборчого округу департаменту Па-де-Кале. Лідер політичної партії “Національний фронт”. У минулому - кандидат на пост президента Франції на виборах 2017 року (друге місце у другому турі), на виборах 2012 року (третє місце в першому турі). Дочка французького політика-націоналіста [[Жан-Марі Ле Пен|Жана-Марі Ле Пена]].
 ==Діяльність==

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 ==Діяльність==
-Марін Ле Пен як лідерка політичної партії “Національний фронт” [https://iz.ru/news/552397 просуває] у Франції ідею щодо налагодження стратегічного партнерства з РФ, не визнає російську агресію в Україні й поширює антиукраїнські та антиамериканські наративи.
+Марін Ле Пен як лідерка політичної партії “[[Національне об'єднання (Франція)|Національний фронт]]” [https://iz.ru/news/552397 просуває] у Франції ідею щодо налагодження стратегічного партнерства з РФ, не визнає російську агресію в Україні й поширює антиукраїнські та антиамериканські наративи.
 березня 2014 року Марін Ле Пен [https://www.vesti.ru/article/1822106 визнала] законними результати так званого “загальнокримського референдуму” про статус Криму.

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 ==Діяльність==
-листопада 2014 року керівництво партії “Національний фронт” отримало кредит в 9 млн. євро від Чесько-Російського банку (власник росіянин Роман Попов) на проведення виборчої кампанії партії (https://www.unian.ua/world/1012721-frantsuzkih-ultrapravih-sponsorue-rosiyskiy-bank.html). До цього банки Франції, ЄС та США відмовили партії у кредитуванні. Пізніше право стягнення цього боргу з партії було кілька раз переуступлено. В січні 2020 кінцевий володар цього права російська фірма “Авиазапчасть”, яка належить вихідцям з ФСБ та ГРУ, зажадала від керівництва партії виплати боргу. (https://www.svoboda.org/a/30414648.html).
+Марін Ле Пен як лідерка політичної партії “Національний фронт” [https://iz.ru/news/552397 просуває] у Франції ідею щодо налагодження стратегічного партнерства з РФ, не визнає російську агресію в Україні й поширює антиукраїнські та антиамериканські наративи.
-Неодноразово наголошувала на налагодженні стратегічного партнерства з РФ. (https://iz.ru/news/552397).
-березня 2014 року Марін Ле Пен визнала законними результати “загальнокримського референдуму” про статус Криму. (https://www.vesti.ru/article/1822106)
+березня 2014 року Марін Ле Пен [https://www.vesti.ru/article/1822106 визнала] законними результати так званого “загальнокримського референдуму” про статус Криму.
-квітня 2014 року в ході зустрічі в Москві з головою Державної думи Федеральних зборів Російської Федерації Сергієм Наришкіним (під час свого другого візиту до російської столиці в якості лідера партії “Національний фронт”) Марін Ле Пен засудила жорстку позицію західних країн щодо Росії у зв'язку з війною на сході Україні і політику санкцій проти Росії. (https://www.vesti.ru/article/1805141).
 ==Біографія==

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 ==Біографія==
-Марін народилася 5 серпня 1968 року, м. Нейї-сюр-Сен, Франція. Наймолодша з трьох доньок Жана Марі Ле Пена від шлюбу з першою дружиною П'єреттою Лалан. Після закінчення школи навчалася на факультеті права Паризького університету. Після закінчення університету 1991 року працювала адвокатом. Під час юридичної практики надавала послуги нелегальним іммігрантам. Була заміжня з Франком Шафруа, від цього шлюбу має трьох дітей. Її другим чоловіком був Ерік Йоріо, колишній секретар “Національного фронту”, з яким вона пізніше теж розлучилася.
+Марін народилася 5 серпня 1968 року, м. Нейї-сюр-Сен, Франція.
 Була членом Національного фронту, де головував її батько Жан-Марі Ле Пен ще з 1986 року. Вперше брала участь у виборах в Парижі у 24-річному віці, однак набрала лише 11 % голосів. 1998 року була обрана до регіональної ради Па-де-Кале. У 2004 та 2009 роках обиралася до Європейського парламенту від регіону Іль-де-Франс.
 Ще до відставки її батька, голови Національного фронту заявляла про бажання брати участь у виборах голови партії. 12 квітня 2010 року Жан-Марі Ле Пен заявив про відставку з посади голови партії і був обраний почесним головою “Національного фронту”. Під час виборів голови партії 15–16 січня 2011 року отримала майже 68 % голосів і стала головою партії.
 У першому турі президентських виборів 22 квітня 2012 року посіла третє місце, набравши 18.0 % голосів. У своїй передвиборчій програмі засуджувала військову кампанію НАТО і країн ЄС в Лівії, виступала за багатополярний світ, за вихід Франції з НАТО, за поглиблення співпраці з Росією і проти “демонізації Росії країнами Євросоюзу з подачі США” (https://www.kommersant.ru/doc/1793754).
 травня 2017 в другому турі президентських виборів (33,9%) програла Емманюелю Макрону, який отримав 66,1%.
 червня 2017 року Європарламент позбавив Ле Пен депутатської недоторканості. Цим рішенням був задоволений запит мера Ніцци Крістіана Естрозі, якого вона звинуватила у фінансуванні ісламістських організацій.
 У січні 2020 року Ле Пен заявила, що братиме участь в наступних президентських виборах.
 [[Категорія:Франція]]
 [[Категорія:Гібридний вплив РФ]]
 [[Категорія:Політики]]