Alfa1 в 17:42, 15 березня 2022

2022-03-15T17:42:12Z

Alfa1: Створена сторінка: '''Юрій Хаджимуратович Караєв''' (біл. Юрый Хаджымуратавіч Караеў) — генерал-майор міліці...

2022-03-15T17:34:46Z

Створена сторінка: '''Юрій Хаджимуратович Караєв''' (біл. Юрый Хаджымуратавіч Караеў) — генерал-майор міліці...

Нова сторінка

'''Юрій Хаджимуратович Караєв''' (біл. Юрый Хаджымуратавіч Караеў) — генерал-майор міліції, колишній міністр внутрішніх справ Республіки Білорусь (11 червня 2019 — 29 жовтня 2020)[1]. Один із керівників силових органів Білорусі в період акцій протесту 2020 року. Відповідальний за приховування результатів виборів президента Білорусі в серпні 2020 року. Віддавав накази про силовий розгін мирних мітингів із застосуванням гумових куль, вогнепальної зброї, світлошумових гранат і водометів проти беззбройних протестувальників, а також за насильство й тортури в білоруських силових структурах і місцях позбавлення волі.

← Попередня версія		Версія за 17:42, 15 березня 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
−	'''Юрій Хаджимуратович Караєв''' (біл. Юрый Хаджымуратавіч Караеў) — генерал-майор міліції, колишній міністр внутрішніх справ Республіки Білорусь (11 червня 2019 — 29 жовтня 2020)~~[1]~~. Один із керівників силових органів Білорусі в період акцій протесту 2020 року. Відповідальний за приховування результатів виборів президента Білорусі в серпні 2020 року. Віддавав накази про силовий розгін мирних мітингів із застосуванням гумових куль, вогнепальної зброї, світлошумових гранат і водометів проти беззбройних протестувальників, а також за насильство й тортури в білоруських силових структурах і місцях позбавлення волі.	+	[[Файл:Юрій караєв.jpg\|міні\|Юрій Караєв]]
		+	'''Юрій Хаджимуратович Караєв''' (біл. Юрый Хаджымуратавіч Караеў) — генерал-майор міліції, колишній міністр внутрішніх справ Республіки Білорусь (11 червня 2019 — 29 жовтня 2020). Один із керівників силових органів Білорусі в період акцій протесту 2020 року. Відповідальний за приховування результатів виборів президента Білорусі в серпні 2020 року. Віддавав накази про силовий розгін мирних мітингів із застосуванням гумових куль, вогнепальної зброї, світлошумових гранат і водометів проти беззбройних протестувальників, а також за насильство й тортури в білоруських силових структурах і місцях позбавлення волі.
		+
		+	== Біографія ==
		+	Народився 21 червня 1966 року в російському місті Орджоникидзе.
		+
		+	1987 року закінчив Саратовське вище військове командне Червонознаменне училище Внутрішніх військ МВС РФ імені Ф. Е. Дзержинського. Служив у Могильові, потім — у Мінському полку оперативного призначення МВС СРСР. Брав участь в бойових діях у Нагірному Карабасі. У 1992—1994 роках командував навчальною ротою 3-ої окремої Червонопрапорної бригади оперативного призначення<sup>[en]</sup> Внутрішніх військ МВС Білорусі (в/ч 3214).
		+
		+	1996 року закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе (Москва), факультет Генерального штабу Збройних сил Військової академії Республіки Білорусь. Служив командиром військової частини 5527 (П'ятий окремий спеціальний міліцейський батальйон, Бобруйськ; 1999—2005), військової частини 5525 (спеціальна міліцейська бригада, Гомель), командиром батальйону військової частини 3214 (Уруччя; командир частини — Д. В. Павліченко).
		+
		+	З липня 2008 року — командир полку міліції спеціального призначення ГУВС Мінського міськвиконкому, з жовтня 2008 до червня 2009 року — командир військової частини 3214 (3-тя окрема Червонопрапорна бригада оперативного призначення<sup>[en]</sup>). З 2009 року — перший заступник начальника оперативної і бойової підготовки внутрішніх військ МВС, з 2012 — заступник міністра внутрішніх справ — командувач Внутрішніми військами.
		+
		+	11 червня 2019 року призначений міністром внутрішніх справ Білорусі.
		+
		+	Також є головою Білоруської федерації кікбоксингу й тайського боксу .
		+
		+	У грудні 2019 року заявляв, що міліція країни буде позбавлятися від іміджу «карального органу» й перестане застосовувати «палично-галочну» систему, та буде оцінювати результативність роботи за кінцевими результатами без застосування планів або нормативів.
		+
		+	=== Протести в Білорусі (2020) ===
		+	На 4-й день протестів після виборів президента Білорусі в 2020 році, Караєв [https://www.interfax.ru/world/721690 підтвердив], що співробітники МВС могли наносити травми випадковим людям, «які потрапили під роздачу», і повідомив, що серед понад 6 тисяч затриманих громадян є особи, на яких не складалися адміністративні справи. УВКПЛ ООН засудило насильство з боку міліції.
		+
		+	У ході боротьби силових органів з акціями протесту загинуло щонайменше 2 людини, більше 200 отримали поранення різного ступеня тяжкості і близько 7 тисяч осіб були затримані. До затриманих співробітники силових структур [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B2_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A5%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87#cite_note-10 застосовували] різні види залякування, включно з погрозами, приниженнями, масовими побиттями та катуваннями.
		+
		+	== Міжнародні санкції ==
		+	31 серпня 2020 року Караєв [https://web.archive.org/web/20200901051108/https://news.tut.by/economics/698739.html був включений] в список осіб, на яких накладено безстрокову заборону на в'їзд до Латвії, п'ятирічну заборону на в'їзд до Естонії і заборона на в'їзд до Литви у зв'язку з тим, що своїми діями він організував і підтримав фальсифікацію президентських виборів 9 серпня і подальше насильницьке придушення протестів.
		+
		+	2 жовтня 2020 року Караєва включили до «Чорного списку ЄС<sup>[be]</sup>» як екс-міністра внутрішніх справ, який залишився активним при режимі Лукашенка в якості помічника президента — інспектора по Гродненської області і несе відповідальність за кампанію репресій і залякування, що проводиться силами МВС в результаті президентських виборів 2020 року, зокрема довільні арешти і жорстоке поводження, включно тортури, мирних демонстрантів, а також залякування і насильство щодо журналістів. У той же день був [https://home.treasury.gov/news/press-releases/sm1143 включений до списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб● США].
		+
		+	Крім того, Караєва в свої санкційні списки включили Велика Британія, Канада, Швейцарія. 20 листопада 2020 року до жовтневого пакету санкцій ЄС приєдналися Албанія, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Північна Македонія, Чорногорія та Україна.
		+
		+	== Сім'я ==
		+	Батько — Хаджимурат Тимофійович Караєв, працював електрослюсарем; мати — Раїса Михайлівна, працювала інженером.
		+
		+	Сестра — Тамара, живе у Владикавказі.
		+
		+	Син — Герман; випускник Білоруського економічного університету, тренер з кіокушинкай.
		+	[[Категорія:Білорусь]]
		+	[[Категорія:Гібридний вплив РФ]]
		+	[[Категорія:Держслужбовець]]

Юрій Караєв - Історія редагувань

Alfa1 в 17:42, 15 березня 2022

Alfa1: Створена сторінка: '''Юрій Хаджимуратович Караєв''' (біл. Юрый Хаджымуратавіч Караеў) — генерал-майор міліці...