Відмінності між версіями «Костянтин Бондаренко»

Матеріал з Shpionopedia
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: 1. Костянтин Петрович Бондаренко (творчий псевдонім Кость Бондаренко, нар. 2 травня 1969, П...)
 
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
1. Костянтин Петрович Бондаренко (творчий псевдонім Кость Бондаренко, нар. 2 травня 1969, Погребище, Вінницька область, Українська РСР) український політолог, керівник фонду “Українська політика”, засновник аналітичного центру “Інститут Горшеніна”.
+
[[Файл:Бонд.jpg|міні|Кость Бондаренко]]
2. Виховувався в родині викладачів. Середню школу закінчив із золотою медаллю. Строкову службу в рядах Радянської армії проходив у Туркестанському військовому окрузі (стратегічна авіація).
+
'''Костянтин Петрович Бондаренко''' - (творчий псевдонім Кость Бондаренко) український політолог, керівник фонду “Українська політика”, засновник аналітичного центру “Інститут Горшеніна”.  
1994 — закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Фахівець з історії міжнародних відносин. Дипломна робота на тему “Німецька політика стосовно України в роки Другої світової війни”.
 
Після закінчення університету — на викладацькій і науковій роботі. Керував відділом політики газети “Поступ” (Львів). Брав участь в створенні Центру політичних досліджень “Нова хвиля” (Львів).
 
У березні 1997 року захистив дисертацію, має вчений ступінь кандидата історичних наук.
 
У різні роки як консультант-аналітик брав участь у різних політичних проектах (Народно-демократична партія, Народний блок Литвина, партія “Реформи і порядок”, партія “Пора” і ін.). Входив до громадських рад при Президенті, голові Верховної Ради, Міністерстві закордонних справ.
 
З березня 2012 року очолює Фонд “Українська політика”.
 
Як журналіст співпрацює з газетами “Дзеркало тижня”, “Факти”, “Київський телеграф”, інтернет-виданнями “Українська правда”, “Оглядач”, “Полеміка” тощо.
 
Був автором і ведучим програми на “Громадському Радіо”.
 
  
 +
==Діяльність==
 +
Просуває інтереси колишніх регіоналів — Сергія Тігіпка, Олександра Вілкула, Василя Горбаля, Наталії Королевської, Юрія Іванющенка та Сергія Льовочкіна. Прізвище Бондаренка [https://www.depo.ua/rus/politics/ukrayinski-eksperti-zasvitilisya-v-poshti-surkova-03112016143600 згадується] серед експертів у зламаній пошті помічника президента Росії Владислава Суркова.
  
Просуває інтереси колишніх регіоналів — Сергія Тігіпка, Олександра Вілкула, Василя Горбаля, Наталії Королевської, Юрія Іванющенка та Сергія Льовочкіна. Прізвище Бондаренка згадується серед експертів у зламаній пошті помічника президента Росії Владислава Суркова (https://www.depo.ua/rus/politics/ukrayinski-eksperti-zasvitilisya-v-poshti-surkova-03112016143600)
 
 
Напередодні президентських виборів 2019 року часто фігурував на ахметівському телеканалі «Україна» та піарив там партнера олігарха — «опоблоківця» Вілкула.  
 
Напередодні президентських виборів 2019 року часто фігурував на ахметівському телеканалі «Україна» та піарив там партнера олігарха — «опоблоківця» Вілкула.  
 +
 
У 2014—2015 роках піарив депутатку від «Опозиційного блоку» Наталію Королевську.
 
У 2014—2015 роках піарив депутатку від «Опозиційного блоку» Наталію Королевську.
У травні 2016 року захищав екс-регіонала Сергія Льовочкіна від критики за просування проросійського погляду на Мінські домовленості (https://archive.is/BrXYW).
+
 
 +
У травні 2016 року [https://archive.is/BrXYW захищав] екс-регіонала Сергія Льовочкіна від критики за просування проросійського погляду на Мінські домовленості.
 +
 
 
У 2016—2017 роках захищав ще одного колишнього соратника Януковича — Юрія Іванющенка (він же «Юра Єнакіївський»).
 
У 2016—2017 роках захищав ще одного колишнього соратника Януковича — Юрія Іванющенка (він же «Юра Єнакіївський»).
Як зазначає видання «Детектор медіа» ( https://ms.detector.media/manipulyatsii/post/22443/2019-02-13-zirky-sotsiologichnoi-estrady-yaki-reytyngy-ogoloshuyut-u-telenovynakh/), під час президентської кампанії 2019 року фонд «Українська політика», керівником якого є Бондаренко, показував, як Олександр Вілкул успішно «наздоганяє та переганяє» свого екс-союзника Юрія Бойка, а Олег Ляшко (ще один тодішній партнер Ахметова) 15 січня нібито посідав упевнене третє місце (9,3 %) після Петра Порошенка (10,4 %) та Юлії Тимошенко (12,8 %). Коментував ці дані найчастіше саме Кость Бондаренко. Сайт інституції повниться публікаціями про не здійснені владою обіцянки, не надто вдалий форум Порошенка, фальсифікації влади на виборах й іншу критику всіх, крім «опозиціонерів» (https://uapolicy.org/index.php/2019/01/25/promezhutochnyj-analiz-osnovnyh-uchastnikov-prezidentskoj-gonki/).
+
 
У 2021 році співпрацював з проросійським блогером Анатолієм Шарієм, записавши російською мовою низку лекцій про ОУН, УПА та український націоналізм для одного з його ютуб-каналів. (https://www.youtube.com/watch?v=kPgnmL_cGRc&feature=youtu.be)
+
Як [https://ms.detector.media/manipulyatsii/post/22443/2019-02-13-zirky-sotsiologichnoi-estrady-yaki-reytyngy-ogoloshuyut-u-telenovynakh/ зазначає] «Детектор медіа» під час президентської кампанії 2019 року фонд «Українська політика», керівником якого є Бондаренко, показував, як Олександр Вілкул успішно «наздоганяє та переганяє» свого екс-союзника Юрія Бойка, а Олег Ляшко (ще один тодішній партнер Ахметова) 15 січня нібито посідав упевнене третє місце (9,3 %) після Петра Порошенка (10,4 %) та Юлії Тимошенко (12,8 %). [https://uapolicy.org/index.php/2019/01/25/promezhutochnyj-analiz-osnovnyh-uchastnikov-prezidentskoj-gonki/ Коментував] ці дані найчастіше саме Кость Бондаренко. Сайт інституції повниться публікаціями про нездійснені владою обіцянки, не надто вдалий форум Порошенка, фальсифікації влади на виборах й іншу критику всіх, крім «опозиціонерів».
 +
 
 +
У 2021 році [https://www.youtube.com/watch?v=kPgnmL_cGRc&feature=youtu.be співпрацював] з проросійським блогером Анатолієм Шарієм, записавши російською мовою низку лекцій про ОУН, УПА та український націоналізм для одного з його ютуб-каналів.
 +
 
 +
==Біографія==
 +
Костянтин Бондаренко народився 2 травня 1969 року в місті Погребище Вінницької області.
 +
 
 +
Виховувався в родині викладачів. Середню школу закінчив із золотою медаллю. Строкову службу в рядах Радянської армії проходив у Туркестанському військовому окрузі (стратегічна авіація).
 +
 
 +
У 1994 році  закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Фахівець з історії міжнародних відносин. Дипломна робота на тему “Німецька політика стосовно України в роки Другої світової війни”.
 +
 
 +
Після закінчення університету перебував на викладацькій і науковій роботі. Керував відділом політики в газеті “Поступ” (Львів). Брав участь в створенні Центру політичних досліджень “Нова хвиля” (Львів).
 +
 
 +
У березні 1997 року захистив дисертацію, має вчений ступінь кандидата історичних наук.
 +
 
 +
У різні роки як консультант-аналітик брав участь у різних політичних проектах (Народно-демократична партія, Народний блок Литвина, партія “Реформи і порядок”, партія “Пора”). Входив до громадських рад при Президенті, голові Верховної Ради, Міністерстві закордонних справ.
 +
 
 +
З березня 2012 року очолює Фонд “Українська політика”.
 +
 
 +
Як журналіст співпрацює з газетами “Дзеркало тижня”, “Факти”, “Київський телеграф”, інтернет-виданнями “Українська правда”, “Оглядач”, “Полеміка” тощо.
 +
 
 +
Був автором і ведучим програми на “Громадському Радіо”.
 +
[[Категорія:Україна]]
 +
[[Категорія:Гібридний вплив РФ]]
 +
[[Категорія:Політолог]]
 +
[[Категорія:Журналісти]]

Поточна версія на 20:31, 26 квітня 2021

Кость Бондаренко

Костянтин Петрович Бондаренко - (творчий псевдонім Кость Бондаренко) український політолог, керівник фонду “Українська політика”, засновник аналітичного центру “Інститут Горшеніна”.

Діяльність

Просуває інтереси колишніх регіоналів — Сергія Тігіпка, Олександра Вілкула, Василя Горбаля, Наталії Королевської, Юрія Іванющенка та Сергія Льовочкіна. Прізвище Бондаренка згадується серед експертів у зламаній пошті помічника президента Росії Владислава Суркова.

Напередодні президентських виборів 2019 року часто фігурував на ахметівському телеканалі «Україна» та піарив там партнера олігарха — «опоблоківця» Вілкула.

У 2014—2015 роках піарив депутатку від «Опозиційного блоку» Наталію Королевську.

У травні 2016 року захищав екс-регіонала Сергія Льовочкіна від критики за просування проросійського погляду на Мінські домовленості.

У 2016—2017 роках захищав ще одного колишнього соратника Януковича — Юрія Іванющенка (він же «Юра Єнакіївський»).

Як зазначає «Детектор медіа» під час президентської кампанії 2019 року фонд «Українська політика», керівником якого є Бондаренко, показував, як Олександр Вілкул успішно «наздоганяє та переганяє» свого екс-союзника Юрія Бойка, а Олег Ляшко (ще один тодішній партнер Ахметова) 15 січня нібито посідав упевнене третє місце (9,3 %) після Петра Порошенка (10,4 %) та Юлії Тимошенко (12,8 %). Коментував ці дані найчастіше саме Кость Бондаренко. Сайт інституції повниться публікаціями про нездійснені владою обіцянки, не надто вдалий форум Порошенка, фальсифікації влади на виборах й іншу критику всіх, крім «опозиціонерів».

У 2021 році співпрацював з проросійським блогером Анатолієм Шарієм, записавши російською мовою низку лекцій про ОУН, УПА та український націоналізм для одного з його ютуб-каналів.

Біографія

Костянтин Бондаренко народився 2 травня 1969 року в місті Погребище Вінницької області.

Виховувався в родині викладачів. Середню школу закінчив із золотою медаллю. Строкову службу в рядах Радянської армії проходив у Туркестанському військовому окрузі (стратегічна авіація).

У 1994 році закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Фахівець з історії міжнародних відносин. Дипломна робота на тему “Німецька політика стосовно України в роки Другої світової війни”.

Після закінчення університету перебував на викладацькій і науковій роботі. Керував відділом політики в газеті “Поступ” (Львів). Брав участь в створенні Центру політичних досліджень “Нова хвиля” (Львів).

У березні 1997 року захистив дисертацію, має вчений ступінь кандидата історичних наук.

У різні роки як консультант-аналітик брав участь у різних політичних проектах (Народно-демократична партія, Народний блок Литвина, партія “Реформи і порядок”, партія “Пора”). Входив до громадських рад при Президенті, голові Верховної Ради, Міністерстві закордонних справ.

З березня 2012 року очолює Фонд “Українська політика”.

Як журналіст співпрацює з газетами “Дзеркало тижня”, “Факти”, “Київський телеграф”, інтернет-виданнями “Українська правда”, “Оглядач”, “Полеміка” тощо.

Був автором і ведучим програми на “Громадському Радіо”.