Юрій Павленко

Юрій Павленко

Юрій Павленко — український державний діяч, політик, Уповноважений Президента України з прав дитини (з 11 серпня 2011 до 24 лютого 2014), колишній Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту (з 7 лютого 2005 року до 29 листопада 2006 року, з 18 грудня 2007 до 3 березня 2010); голова Житомирської обласної державної адміністрації (27 грудня 2006 до 23 жовтня 2007 року), член Ради національної безпеки і оборони України (2007 рік). Народний депутат України IV, V, VI, VIII, IX скликань.

У липні 2019 року обраний до Верховної Ради України IX скликання за списком партії «Опозиційна платформа – За життя» (№25 у списку)

Діяльність

У червні 2017 р. голосував «проти» ключового законопроекту медреформи № 6327. А в січні 2018-го був серед 36 депутатів, які голосували проти прийняття Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.

Сьогодні Павленко постійно виступає з критикою ситуації зі свободою слова в Україні. Неодноразово ставав на захист телеканалів «Інтер» та «ТРК Україна», які звинувачувалися у проросійській орієнтації.

В 2021 році заявляв, що "санкції проти телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZIK є питанням свободи слова та розпалювання ворожнечі".

Юрій Павленко під час розгляду поправок до законопроекту про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів пропонував "навести лад у земельних відносинах та провести всеукраїнський референдум".

Біографія

Павленко Юрій Олексійович народився 20 березня 1975 року в м. Київ. Мати родом із Житомирської області, а батько — із Чернігівської, познайомилися під час навчання у Прилуцькому меліоративному технікумі.

Одружений, дружина — Юлія Вікторівна Павленко (Євсеєва), 1979 р.н. Удвох мають 3 синів. Є молодшим двоюрідним братом української співачки Марії Бурмаки.

У серпні 2020 року став одним із ініціаторів подання до Конституційного Суду щодо відповідності Конституції низки положень антикорупційного законодавства. 28 жовтня КСУ оприлюднив скандальне рішення, згідно з яким скасовується відповідальність за недостовірне декларування та саме електронне декларування.

Через рішення КСУ всі справи щодо недостовірного декларування мають бути закриті.

У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання від партії “Опозиційна платформа - За життя” номером 25 у списку як член партії. Член однойменної фракції. Член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. Член Політичної Ради партії “Опозиційна платформа - За життя”.

Депутат Верховної Ради 8 скликання, обраний від партії “Опозиційний Блок” (№24 у списку) як безпартійний. Член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

У 2015 році балотувався до Житомирської обласної ради від “Опозиційного блоку” першим кандидатом.

У 2011-2014 роках був Уповноваженим Президента України з прав дитини.

У 2010 році балотувався до Житомирської обласної ради від партії “Наша Україна”.

У 2010-2011 роках був головою ради експертів з місцевого самоврядування у ГО “Інститут соціально-економічного розвитку”.

Два рази обіймав посаду Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту (2005-2006, 2007-2010).

У 2006 та 2007 роках був обраний народним депутатом 5-го та 6-го скликань від блоків “Наша Україна (22 номер у списку) та “Наша Україна - Народна Самооборона” (7 номер у списку) відповідно, був членом партії “Народний Союз “Наша Україна”.

У грудні 2006 року був радником президента України Віктора Ющенка.

У 2006-2007 роках працював головою Житомирської ОДА.

У 2002 році був обраний до парламенту 4 скликання за списком блоку “Наша Україна”.

У 1998 році балотувався до Верховної Ради 3 скликання від Християнсько-демократичної партії України за списком (номер 25) та за 144 округом (Полтавська область).

З 1994 до 1998 року був депутатом Харківської районної у місті Києві ради.

У 1998-2001 роках працював директором ТОВ “Євро віжн плюс” та спеціалістом зі зв’язків з громадськістю у ВАТ ПБК “Славутич”.

З 1995 до 1997 року був журналістом, коментатором, ведучим на студії “TV-Табачук”.

1994-1996 роки - кореспондент інформаційного відділу Української республіканської партії.

У 1991-1994 роках обіймав керівні посади у молодіжних громадських об’єднаннях.

Закінчив КНУ ім.Т.Г.Шевченка за спеціальністю “історія”, НАДУ при Президентові України за фахом “державна служба”. Кандидат філософських наук. Заслужений працівник фізичної культури та спорту України.

Є фігурантом антикорупційного розслідування. Картка Павленка голосувала у Верховній Раді, коли він був у Житомирі.

Державні нагороди

• Орден «За заслуги» III ст. (26 червня 2008)
• Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (13 жовтня 2008) — за забезпечення високих спортивних результатів та успішний виступ національних збірних команд України на XXIX літніх Олімпійських іграх і XIII літніх Паралімпійських іграх у Пекіні
• Нагороджений Орденом Честі у квітні 2006 р. (Грузія).