Олена Бондаренко

Олена Бондаренко

Олена Анатоліївна Бондаренко (уроджена: Коваленко) — проросійська громадська діячка та журналістка, народний депутат України 5-го, 6-го та 7-го скликань, обіймала посади 1-го заступника голови Комітету ВР з питань свободи слова та інформації, голови підкомітету з питань телебачення та радіомовлення Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації. Член фракції Партії регіонів з травня 2006 року. Відома проведенням антиукраїнської пропагандистської кампанії в російських мас-медіа, активна учасниця та натхненниця Антимайдану під час Революції Гідності.

Діяльність

Виступає за повернення права слухача «обирати музику, що подобається йому, а не політикам», вважаючи, що це є європейським принципом. Вважає українську журналістику продажною, безвідповідальною та непрофесійною, так само як і політику.

При намірі студентів перейменувати Донецький університет іменем Героя України та випускника цього вишу Василя Стуса, стала ініціатором антикампанії з найменування закладу іменем комуністичного лідера Володимира Дегтярьова.

Була одним зі 148-ми народних депутатів України, хто в червні 2013 року підписав Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму з проханням «визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення та засудити злочинні діяння українських націоналістів».

20 лютого 2014 року в інтерв'ю німецькому виданню «Spiegel Online» Олена Бондаренко називала дії міліції недостатньо жорсткими, а на питання журналіста, що деякі демонстранти були вбиті пострілом у голову, вона відповіла, що на площі не залишилося мирних демонстрантів, а залишилися тільки вандали, палії та збройні екстремісти.

В ефірі російського пропагандистського каналу Росія-24 на початку грудня 2017-го назвала Революцію гідності «гнилим майданом» і саме мирну революцію назвала причиною всіх проблем України.

12 лютого 2018 року в інтерв'ю Дмитру Гордону війну на Сході України назвала «громадянською».Вона також сказала, що регулярних частин російської армії на Донбасі не має, бойовиків так званих ДНР/ЛНР вона вважає «ополченцями», російські телеканали для неї не є ворожими. Коли Дмитро Гордон зазначив, що вважає Росію ворогом, тому що вона вбиває українців. Бондаренко заявила, що він плутає свої особисті поняття з об'єктивністю.

Біографія

Народилась 26 травня 1974 у Макіївці.

Освіта

• 1991—1996 — Донецький університет за спеціальністю «історія, журналістика», кваліфікація — історик та викладач історії.
• 2002—2003 — Донецька академія управління, отримала диплом з відзнакою за спеціальністю адміністративний менеджмент, кваліфікація магістр ділового адміністрування.

• Трудовий шлях
• 1994—1995 — кореспондент, тижневик «Донецкие новости».
• 1995—1998 — редактор інформаційної служби ТРК «Україна».
• 1998 — журналіст, ТРК «Інтер-сеал», Донецьке представництво телеканалу «Інтер».
• 1998—2001 — редактор інформаційної служби, ТРК «Новий Донбас».
• Член Національної спілки журналістів України.
• З 26 вересня 2014 — голова спостережної ради Українського медіахолдингу.

Політична діяльність

• 2001—2002 — помічник голови Донецької обласної ради, 2002—2006 — керівник пресслужби Донецької обласної ради, 2005—2006 — помічник-консультант нардепа України на громадських засадах.
• Входила до складу тимчасових слідчих комісій ВРУ з розслідування загибелі Георгія Гонгадзе та перевірки фактів корупції, зловживань службовим становищем з боку окремих посадових осіб МВС.
• Нардеп України 5-го скликання з квітня 2006 від Партії регіонів, № 125 в списку. На час виборів: керівник пресслужби Донецької обласної ради, б/п.
• Нардеп України 6-го скликання з листопада 2007-го, обрана за списками Партії регіонів.
• З грудня 2012-го — депутат Верховної Ради VII скликання від Партії регіонів (№ 47 у списку). Перший заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформації.

Законотворча

Як нардеп має відношення до законодавчих ініціатив у сфері культури, інформації й соціального фактора. Основні законодавчі ініціативи стосуються базових законів — про рекламу, про телебачення і радіомовлення, про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення.

• Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо забезпечення доступу до публічної інформації), реєстраційний № 7321, внесений народними депутатами України Оленою Бондаренко, Володимиром Ландіком та Юрієм Стецем (проєкт презентований як альтернатива Партії регіонів до законопроєкту депутата Андрія Шевченка про доступ до публічної інформації, тому частина позицій подана у порівнянні).
• Автор проєкту Закону про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської Конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення), що скасовує норму, згідно з якою музичні твори українських авторів та виконавців мають становити не менше 50 % загального обсягу мовлення. У пояснювальній записці зазначається, що «квоти на поширення музичних творів українських авторів чи виконавців, встановлені в чинній редакції Закону України „Про телебачення і радіомовлення“, не враховують кількості таких творів, що реально існують на сьогодні. Тому дотримання цих квот телерадіоорганізаціями призводить до того, що їх програми практично не відрізняються одна від одної, тобто аудиторія не отримує різноманітної інформації.»
• 5 червня 2012 р. голосувала за проєкт Закону України «Про засади державної мовної політики».