Відмінності між версіями «Людмила Козловська»
Alfa1 (обговорення • внесок) |
Alfa1 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Козловская-Людмила.jpg|міні|Людмила Козловська]] | [[Файл:Козловская-Людмила.jpg|міні|Людмила Козловська]] | ||
+ | |||
'''Козловська Людмила Петрівна''' – громадська діячка, правозахисниця. Засновниця міжнародної неурядової організації "[[“Відкритий діалог”|Відкритий діалог]]", що спонсорується РФ. Дружина [[Бартош Крамек|Бартоша Крамека]], польського громадського активіста та співголови фонду "[[“Відкритий діалог”|Відкритий діалог]]". | '''Козловська Людмила Петрівна''' – громадська діячка, правозахисниця. Засновниця міжнародної неурядової організації "[[“Відкритий діалог”|Відкритий діалог]]", що спонсорується РФ. Дружина [[Бартош Крамек|Бартоша Крамека]], польського громадського активіста та співголови фонду "[[“Відкритий діалог”|Відкритий діалог]]". | ||
==Діяльність== | ==Діяльність== | ||
У 2014 році після анексії Криму отримала громадянство РФ. | У 2014 році після анексії Криму отримала громадянство РФ. | ||
+ | |||
+ | У 2009 році Козловська заснувала організацію "Відкритий діалог", що спонсорується і керується громадянами Росії. Це відбулось після форуму з прав людини в Центральній Азії, який вона організувала в Польщі в 2008 році за участю активістів з Казахстану, Узбекистану і Киргизстану, а також після знайомства з [[Анджей Гжиб|Анджеєм Гжибом]], євродепутатом, який запросив її до Європейського парламенту виступити зі звітом про права людини в Казахстані та Узбекистані. | ||
У 2018 році Козловській було заборонено в'їзд в Шенгенську зону, оскільки польський уряд назвав її загрозою національній безпеці. | У 2018 році Козловській було заборонено в'їзд в Шенгенську зону, оскільки польський уряд назвав її загрозою національній безпеці. |
Версія за 15:17, 7 вересня 2021
Козловська Людмила Петрівна – громадська діячка, правозахисниця. Засновниця міжнародної неурядової організації "Відкритий діалог", що спонсорується РФ. Дружина Бартоша Крамека, польського громадського активіста та співголови фонду "Відкритий діалог".
Діяльність
У 2014 році після анексії Криму отримала громадянство РФ.
У 2009 році Козловська заснувала організацію "Відкритий діалог", що спонсорується і керується громадянами Росії. Це відбулось після форуму з прав людини в Центральній Азії, який вона організувала в Польщі в 2008 році за участю активістів з Казахстану, Узбекистану і Киргизстану, а також після знайомства з Анджеєм Гжибом, євродепутатом, який запросив її до Європейського парламенту виступити зі звітом про права людини в Казахстані та Узбекистані.
У 2018 році Козловській було заборонено в'їзд в Шенгенську зону, оскільки польський уряд назвав її загрозою національній безпеці.
Козловська являється акредитованим лобістом громадянина Казахстану Мухтара Аблязова в Європейському парламенті, де вона користується підтримкою з боку членів Європарламенту, таких як Гай Верхофстадт, головний представник Brexit в Європейському парламенті і британських членів Європарламенту Клер Муді і Джулі Уорд. Хор.
У 2018 році СБУ відкрила на Козловську справу за статтями Кримінального кодексу ч. 1 ст. 109 “Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій” та ст. 111 “Державна зрада”.
Також Людмила Петрівна підозрюється в співпраці з ФСБ, оскільки її брат Козловський Дмитро є найбільшим донором фонду і тісно пов'язаний з російською військовою промисловістю (його завод “Маяк”, виробляє морське освітлення для російського флоту) й також є засновником 6 організацій, діючих в окупованому Криму. Як брат Людмили Козловської, він пожертвував на потреби фонду півтора мільйона злотих в період 2012-2015 років, що становить 70% загального доходу “Відкритого діалогу” в цілому.
Біографія
Народилася 17 березня 1985 року в місті Севастополь, УРСР.
Зі слів Козловської, в 13-річному віці вoнa, нібито відкрила в Севастополі першу українську бібліотеку і будучи підлітком організовувала протести під штабом Чорноморського флоту РФ на захист будівлі бібліотеки. Насправді ж, ця "заслуга" була явно перебільшеною, а інформація сфальсифікованою, оскільки в самій бібліотеці немає слідів Козловської, а перша українська бібліотека була створена в 1998 році за підтримки української діаспори.
Черговою брехнею Козловської є і те, що в 2004 році, під час “помаранчевої революції”, вона активно брала участь в радикальній опозиційній організації “Чорна пора” в Севастополі. Активісти цієї організації заперечують цей факт.
У минулому координатор міжнародних проектів в рамках фонду “Відкритий діалог” в області розвитку проектів і підприємства “ЕС.T.Ком” (Україна).
Навчалася в Польщі, де разом з львів'янином Іваном Шерстюком у 2009 році заснувала фонд “Відкритий діалог”. Одружена з поляком Бартошем Крамеком - громадським і політичним діячем і главою ради згаданого фонду.