Відмінності між версіями «Хайнц-Крістіан Штрахе»

Матеріал з Shpionopedia
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: 1. Хайнц-Крістіан Штрахе (нім. Heinz-Christian Strache) - австрійський політичний діяч, лідер Австрі...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
1. Хайнц-Крістіан Штрахе (нім. Heinz-Christian Strache) - австрійський політичний діяч, лідер Австрійської партії свободи (АПС) з 23 квітня 2005 року по 18 травня 2019. Віце-канцлер Австрії і федеральний міністр спорту з 18 грудня 2017 року по 18 травня 2019, в кабінеті Себастьяна Курца. 18 травня 2019 подав у відставку.
+
[[Файл:Ьламопильт.jpg|міні|Heinz-Christian Strache]]
2. Народився 12 червня 1969 у Відні, Австрія. Народився і виріс у Відні. В молодості був членом неформальної ультраправої організації “Vandalia”. За освітою Штрахе стоматолог (залишив приватну практику 2000 року), з 1991 року - в політиці.  
+
'''Хайнц-Крістіан Штрахе''' (нім. Heinz-Christian Strache) - австрійський політичний діяч, лідер Австрійської партії свободи (АПС) (з 23 квітня 2005 року - 18 травня 2019 року). Віце-канцлер Австрії і федеральний міністр спорту в кабінеті Себастьяна Курца (з 18 грудня 2017 року - 18 травня 2019 року).
 +
 
 +
== Діяльність ==
 +
Штрахе є прихильником обмеження імміграції до Австрії і зміни державної політики щодо вже прибулих іммігрантів і їх інтеграції. Вимагав надання рівних прав жінкам-мусульманкам і створення власної митрополії для Російської Православної Церкви в Австрії, вважаючи, що це сприятиме більшій інтеграції іммігрантів в австрійське суспільство.
 +
 
 +
Його звинувачують у прихильності неонацизму, а також в антисемітизмі і запереченні Голокосту. [http://www.jewish.ru/theme/world/2008/10/news994267596.php На думку] керівника єврейської громади Відня, Штрахе набагато небезпечніше Хайдера”, оскільки він “звеличує нацистські ідеї”. Представники єврейської громади Австрії також звинувачують Штрахе в тому, що він “призначає на високі партійні посади людей з неонацистськими переконаннями”.
 +
 
 +
У 2017 році критикував “Революцію Гідності”, заявляв що вона була організована західними спецслужбами. Крім цього, [https://ria.ru/20171219/1511220953.html підтримав] проведення референдуму на півострові Крим.  
 +
 
 +
17 травня 2019 року в німецьких виданнях “Suddeutsche Zeitung” і “Spiegel” [https://www.spiegel.de/politik/ausland/heinz-christian-strache-geheim-videos-belasten-fpoe-chef-a-1268059.html з'явилися уривки відеозаписів], на яких відображена зустріч Штрахе і Йоханна Гуденуса з жінкою, яка представилася племінницею російського олігарха. Зустріч відбулася на Ібіці в 2017 році, за три місяці до виборів в парламент. Згідно “Spiegel”, жінка завила, що хоче інвестувати особливо великі суми грошей в економіку Австрії, і при цьому кілька разів натякнула, що це можуть бути брудні гроші, проте, Хайнц-Крістіан Штрахе продовжив обговорення інвестиційних можливостей в Австрії. Передбачалося, що жінка купить істотну частку газети “Кронен Цайтунг” і посприяє зміні складу журналістів, щоб допомогти партії Штрахе (АПС) перемогти на виборах. В обмін на це політик пообіцяв передати їй частину держзамовлень в області будівництва. Далі він згадав про деяких великих австрійських підприємців, які жертвують гроші АПС через підставну організацію, в обхід Рахункової палати.
 +
 
 +
== Біографія ==
 +
Народився 12 червня 1969 у Відні, Австрія. В молодості був членом неформальної ультраправої організації “Vandalia”. За освітою Штрахе стоматолог (залишив приватну практику 2000 року), з 1991 року - в політиці.  
 +
 
 
У 1991-96 роках - депутат ради Третього району (Ландштрассе) у Відні, в 1996-2006 - депутат Віденського міської ради.  
 
У 1991-96 роках - депутат ради Третього району (Ландштрассе) у Відні, в 1996-2006 - депутат Віденського міської ради.  
 +
 
У 1993 році очолив регіональне відділення АПС в Третьому районі (Ландштрассе), в 2004 році - відділення АПС у Відні. У 2004-05 роках Штрахе був заступником голови АПС. В цей час АПС домоглася своїх максимальних успіхів в історії, домігшись підтримки 27% виборців на парламентських виборах 1999 року і на деякий час увійшовши до складу правлячої коаліції. У той час Штрахе вважався учнем і послідовником багаторічного лідера та ідеолога партії Йорга Хайдера, який і привів партію до успіху.  
 
У 1993 році очолив регіональне відділення АПС в Третьому районі (Ландштрассе), в 2004 році - відділення АПС у Відні. У 2004-05 роках Штрахе був заступником голови АПС. В цей час АПС домоглася своїх максимальних успіхів в історії, домігшись підтримки 27% виборців на парламентських виборах 1999 року і на деякий час увійшовши до складу правлячої коаліції. У той час Штрахе вважався учнем і послідовником багаторічного лідера та ідеолога партії Йорга Хайдера, який і привів партію до успіху.  
Контакти з правими екстремістами до початку політичної кар'єри
+
 
 
У віці 15 років Штрахе вступив в Пангерманську студентську корпорацію “Pennale Burschenschaft Vandalia Wien”. Там він познайомився з кількома ультраправими екстремістами, в тому числі з відомим неонацистом і заперечувачем Голокосту Готфрідом Кюсселем. Протягом семи років Штрахе полягав у відносинах з дочкою військового злочинця і південнотірольского сепаратиста Норберта Бургера. Через Бургера Штрахе познайомився і з іншими ультраправими діячами.
 
У віці 15 років Штрахе вступив в Пангерманську студентську корпорацію “Pennale Burschenschaft Vandalia Wien”. Там він познайомився з кількома ультраправими екстремістами, в тому числі з відомим неонацистом і заперечувачем Голокосту Готфрідом Кюсселем. Протягом семи років Штрахе полягав у відносинах з дочкою військового злочинця і південнотірольского сепаратиста Норберта Бургера. Через Бургера Штрахе познайомився і з іншими ультраправими діячами.
 +
 
У 1985-1986 Штрахе брав участь в “національному наметовому таборі”, організованому студентськими спілками, в Каринтії; а також, разом з декількома австрійськими неонацистами, - в військово-спортивних навчаннях, учасники яких були одягнені у військову форму і були озброєні гумовими кийками, а також, імовірно, вогнепальною зброєю. Там же знаходилися відомі австрійські неонацисти Андреас Тиер і Юрген Хатценбіхлер. Участь Штрахе в цих заходах і його зв'язку з цими людьми були підтверджені в 2007 році фотографіями і свідченнями очевидців.  
 
У 1985-1986 Штрахе брав участь в “національному наметовому таборі”, організованому студентськими спілками, в Каринтії; а також, разом з декількома австрійськими неонацистами, - в військово-спортивних навчаннях, учасники яких були одягнені у військову форму і були озброєні гумовими кийками, а також, імовірно, вогнепальною зброєю. Там же знаходилися відомі австрійські неонацисти Андреас Тиер і Юрген Хатценбіхлер. Участь Штрахе в цих заходах і його зв'язку з цими людьми були підтверджені в 2007 році фотографіями і свідченнями очевидців.  
 +
 
31 грудня 1989 року Штрахе брав участь у зустрічі німецької молодіжної неонацистської організації “Wiking-Jugend” близько Фульда. Пізніше Штрахе стверджував, що метою зустрічі була операція по перекиданню пакетів з гуманітарною допомогою на територію НДР. Він також стверджував, що ніколи не був членом “Wiking-Jugend” і що з тих пір ніколи не мав інших контактів з цією організацією.
 
31 грудня 1989 року Штрахе брав участь у зустрічі німецької молодіжної неонацистської організації “Wiking-Jugend” близько Фульда. Пізніше Штрахе стверджував, що метою зустрічі була операція по перекиданню пакетів з гуманітарною допомогою на територію НДР. Він також стверджував, що ніколи не був членом “Wiking-Jugend” і що з тих пір ніколи не мав інших контактів з цією організацією.
У 1990 році Штрахе відвідав передвиборчий захід групи “Nein zur Ausländerflut” ( “Ні - потоку іноземців”). Лідером групи був ультраправий публіцист Хорст Розенкранц, в списку був також відомий журналіст-ревізіоніст і заперечувачГолокосту Герд Хонзік, який свого часу публікувався в правоекстремістських журналах під псевдонімом-анаграмою “Gerhon Endsik” (звучить схоже на “нацистське слово” “Endsieg” – “остаточна перемога”).
+
 
 +
У 1990 році Штрахе відвідав передвиборчий захід групи “Nein zur Ausländerflut” ( “Ні - потоку іноземців”). Лідером групи був ультраправий публіцист Хорст Розенкранц, в списку був також відомий журналіст-ревізіоніст і заперечувач Голокосту Герд Хонзік, який свого часу публікувався в правоекстремістських журналах під псевдонімом-анаграмою “Gerhon Endsik” (звучить схоже на “нацистське слово” “Endsieg” – “остаточна перемога”).
 +
 
 
У 1990 році Штрахе також взяв участь в заході німецької ультраправої партії “Німецький народний союз” DVU. Під час цього заходу німецька поліція вилучила у нього газовий пістолет. У 2007 році Штрахе пояснив, що взяв його “для самооборони від бритоголових”.
 
У 1990 році Штрахе також взяв участь в заході німецької ультраправої партії “Німецький народний союз” DVU. Під час цього заходу німецька поліція вилучила у нього газовий пістолет. У 2007 році Штрахе пояснив, що взяв його “для самооборони від бритоголових”.
  
 
Після початку політичної кар'єри в 1991 році Штрахе дистанціюється від контактів з неонацистами і правими екстремістами.
 
Після початку політичної кар'єри в 1991 році Штрахе дистанціюється від контактів з неонацистами і правими екстремістами.
3. Штрахе виступає перш за все як прихильник обмеження імміграції до Австрії і зміни державної політики щодо вже прибули іммігрантів і їх інтеграції. Вимагав надання рівних прав жінкам-мусульманкам і створення власної митрополії для Російської Православної Церкви в Австрії, вважаючи, що це сприятиме більшій інтеграції іммігрантів в австрійське суспільство.
+
 
Штрахе звинувачують у прихильності неонацизму, а також в антисемітизмі і заперечення Голокосту. На думку керівника єврейської громади Відня, Штрахе набагато небезпечніше Хайдера”, оскільки він “звеличує нацистські ідеї” (http://www.jewish.ru/theme/world/2008/10/news994267596.php). Представники єврейської громади Австрії також звинувачують Штрахе в тому, що він “призначає на високі партійні посади людей з неонацистськими переконаннями”.
+
<br />
17 травня 2019 року в німецьких виданнях “Suddeutsche Zeitung” і “Spiegel” з'явилися уривки відеозаписів, на яких відображена зустріч Штрахе і Йоханна Гуденуса з жінкою, яка представилася племінницею російського олігарха. Зустріч відбулася на Ібіці в 2017 році, за три місяці до виборів в парламент. Згідно “Spiegel”, жінка завила, що хоче інвестувати особливо великі суми грошей в економіку Австрії, і при цьому кілька разів натякнула, що це можуть бути брудні гроші, проте, Хайнц-Крістіан Штрахе продовжив обговорення інвестиційних можливостей в Австрії. Передбачалося, що жінка купить істотну частку газети “Кронен Цайтунг” і посприяє зміні складу журналістів, щоб допомогти партії Штрахе (АПС) перемогти на виборах. В обмін на це політик пообіцяв передати їй частину держзамовлень в області будівництва. Далі він згадав про деякі великих австрійських підприємців, які жертвують гроші АПС через підставну організацію, в обхід Рахункової палати.( https://www.spiegel.de/politik/ausland/heinz-christian-strache-geheim-videos-belasten-fpoe-chef-a-1268059.html)
 
У 2017 році критикував “Революцію Гідності”, заявляв що вона була організована західними спецслужбами. Крім цього, підтримав проведення референдуму на півострові Крим. (https://ria.ru/20171219/1511220953.html)
 

Версія за 13:22, 13 вересня 2021

Heinz-Christian Strache

Хайнц-Крістіан Штрахе (нім. Heinz-Christian Strache) - австрійський політичний діяч, лідер Австрійської партії свободи (АПС) (з 23 квітня 2005 року - 18 травня 2019 року). Віце-канцлер Австрії і федеральний міністр спорту в кабінеті Себастьяна Курца (з 18 грудня 2017 року - 18 травня 2019 року).

Діяльність

Штрахе є прихильником обмеження імміграції до Австрії і зміни державної політики щодо вже прибулих іммігрантів і їх інтеграції. Вимагав надання рівних прав жінкам-мусульманкам і створення власної митрополії для Російської Православної Церкви в Австрії, вважаючи, що це сприятиме більшій інтеграції іммігрантів в австрійське суспільство.

Його звинувачують у прихильності неонацизму, а також в антисемітизмі і запереченні Голокосту. На думку керівника єврейської громади Відня, Штрахе набагато небезпечніше Хайдера”, оскільки він “звеличує нацистські ідеї”. Представники єврейської громади Австрії також звинувачують Штрахе в тому, що він “призначає на високі партійні посади людей з неонацистськими переконаннями”.

У 2017 році критикував “Революцію Гідності”, заявляв що вона була організована західними спецслужбами. Крім цього, підтримав проведення референдуму на півострові Крим.

17 травня 2019 року в німецьких виданнях “Suddeutsche Zeitung” і “Spiegel” з'явилися уривки відеозаписів, на яких відображена зустріч Штрахе і Йоханна Гуденуса з жінкою, яка представилася племінницею російського олігарха. Зустріч відбулася на Ібіці в 2017 році, за три місяці до виборів в парламент. Згідно “Spiegel”, жінка завила, що хоче інвестувати особливо великі суми грошей в економіку Австрії, і при цьому кілька разів натякнула, що це можуть бути брудні гроші, проте, Хайнц-Крістіан Штрахе продовжив обговорення інвестиційних можливостей в Австрії. Передбачалося, що жінка купить істотну частку газети “Кронен Цайтунг” і посприяє зміні складу журналістів, щоб допомогти партії Штрахе (АПС) перемогти на виборах. В обмін на це політик пообіцяв передати їй частину держзамовлень в області будівництва. Далі він згадав про деяких великих австрійських підприємців, які жертвують гроші АПС через підставну організацію, в обхід Рахункової палати.

Біографія

Народився 12 червня 1969 у Відні, Австрія. В молодості був членом неформальної ультраправої організації “Vandalia”. За освітою Штрахе стоматолог (залишив приватну практику 2000 року), з 1991 року - в політиці.

У 1991-96 роках - депутат ради Третього району (Ландштрассе) у Відні, в 1996-2006 - депутат Віденського міської ради.

У 1993 році очолив регіональне відділення АПС в Третьому районі (Ландштрассе), в 2004 році - відділення АПС у Відні. У 2004-05 роках Штрахе був заступником голови АПС. В цей час АПС домоглася своїх максимальних успіхів в історії, домігшись підтримки 27% виборців на парламентських виборах 1999 року і на деякий час увійшовши до складу правлячої коаліції. У той час Штрахе вважався учнем і послідовником багаторічного лідера та ідеолога партії Йорга Хайдера, який і привів партію до успіху.

У віці 15 років Штрахе вступив в Пангерманську студентську корпорацію “Pennale Burschenschaft Vandalia Wien”. Там він познайомився з кількома ультраправими екстремістами, в тому числі з відомим неонацистом і заперечувачем Голокосту Готфрідом Кюсселем. Протягом семи років Штрахе полягав у відносинах з дочкою військового злочинця і південнотірольского сепаратиста Норберта Бургера. Через Бургера Штрахе познайомився і з іншими ультраправими діячами.

У 1985-1986 Штрахе брав участь в “національному наметовому таборі”, організованому студентськими спілками, в Каринтії; а також, разом з декількома австрійськими неонацистами, - в військово-спортивних навчаннях, учасники яких були одягнені у військову форму і були озброєні гумовими кийками, а також, імовірно, вогнепальною зброєю. Там же знаходилися відомі австрійські неонацисти Андреас Тиер і Юрген Хатценбіхлер. Участь Штрахе в цих заходах і його зв'язку з цими людьми були підтверджені в 2007 році фотографіями і свідченнями очевидців.

31 грудня 1989 року Штрахе брав участь у зустрічі німецької молодіжної неонацистської організації “Wiking-Jugend” близько Фульда. Пізніше Штрахе стверджував, що метою зустрічі була операція по перекиданню пакетів з гуманітарною допомогою на територію НДР. Він також стверджував, що ніколи не був членом “Wiking-Jugend” і що з тих пір ніколи не мав інших контактів з цією організацією.

У 1990 році Штрахе відвідав передвиборчий захід групи “Nein zur Ausländerflut” ( “Ні - потоку іноземців”). Лідером групи був ультраправий публіцист Хорст Розенкранц, в списку був також відомий журналіст-ревізіоніст і заперечувач Голокосту Герд Хонзік, який свого часу публікувався в правоекстремістських журналах під псевдонімом-анаграмою “Gerhon Endsik” (звучить схоже на “нацистське слово” “Endsieg” – “остаточна перемога”).

У 1990 році Штрахе також взяв участь в заході німецької ультраправої партії “Німецький народний союз” DVU. Під час цього заходу німецька поліція вилучила у нього газовий пістолет. У 2007 році Штрахе пояснив, що взяв його “для самооборони від бритоголових”.

Після початку політичної кар'єри в 1991 році Штрахе дистанціюється від контактів з неонацистами і правими екстремістами.