Євгенія Більченко

Євгенія Віталіївна Більченко — українська поетеса, прозаїк, культурологиня, філософ, перекладачка, доктор культурології, кандидатка педагогічних наук, колишня професорка кафедри культурології факультету філософської освіти та науки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Характеризує себе як «клята космополітка, російська поетеса, українська громадянка, лівий філософ Європи, антиглобалістка, анархістка, постмодерністка, пацифістка і лузерка» (рос. Я - проклятый космополит, русский поэт, украинский гражданин, левый философ Европы, антиглобалист, анархист, постмодернист, пацифист и лузер).

Арткураторка й організаторка актуальних артпрактик в галузі поезії. Пише свої літературні твори російською мовою. За антиукраїнську пропаганду, заперечення російської агресії та маніпулювання суспільно значущою інформацією є фігуранткою бази «Миротворець».

Діяльність

Вважає, що в Україні після подій Революції гідності утворився тоталітарний режим, а до влади прийшли олігархи та нацисти, а також що у війні у Донбасі порівну винна і Україна, і Росія і називає її «громадянською війною».

Більченко назвала «раґулізацією» закон про мовні квоти та прояви українського патріотизму: "Раніше я вважала, що так, нічого такого не було, — що вся ця раґулізація під приводом «боротьби за національні цінності» з тематиками дисертацій, репертуарами концертів і вже не м'яким придушенням російського слова настала пізніше, коли націоналістична мода витіснила ліберальну."

Вона публічно розкритикувала новий закон про мову, назвавши це «звичайним фашизмом», назвала Україну тоталітарною державою де є неонацизм, а в Росії не бачить жодних проявів тоталітаризму чи українофобії. Більченко вважає, що українська влада є керована «вуличними етнорадикалами», що займаються «фашизмом» і «Бухенвальдом». Вона також переконана, що в Україні процвітає людиноненависницька ідеологія і ксенофобія, діє «націоналістична цензура», а Україна є «онкохворою американською колонією».

Більченко також порадила втікати з України: "Біжіть звідси подалі, тут – дно дна. Повна втрата соборності, цивілізованості і незалежності. Не прощайте мене, рідня".

До 2017 року Більченко вела колонку на «Ліга.net», яка, за її ж словами, була: з критикою українського режиму, із закликами зупинити русофобію, напади на російську мову і російськомовних людей, неадекватні навіть в умовах війни».

2017 року Більченко звернулася до російських лібералів: "Як можна вийти до демократії ім'ям країни, де толерують Гітлера? Дайте моїй бідній Україні спокій, скажіть своїм керівникам, лібералам, щоб вони припинили це істеричне пейзанство (ідилічне зображення селянства) навколо моєї Батьківщини. Пам'ятайте, що кожного разу, обмазуючись синьо-жовтим кольором, ви не захищаєте мої права, а сприяєте їх подальшому порушенню, бо намагаєтесь канонізувати український варіант зачистки. Це така латентна фашизація, що не було сил терпіти… Я з власної волі нікуди з цього пекла не поїду, і я хочу, щоб сліпі російські ліберали-українофіли нарешті прозріли, показавши їм їхні помилки на власному прикладі".

Того ж року Більченко в одному з інтерв'ю назвала перехід громадян Україна на українську мову «істерикою неофітів», яка є для неї «смішною і сумною»: "Багато моїх знайомих літераторів, які раніше говорили російською мовою, дуже швидко «перекувалися» і тепер пишуть «правильні» вірші, створюють «потрібні» тексти, перекручують свою нову українську, змінюють вигляд своїх сторінок у соцмережах і т. д. Спостерігати цю істерику неофітів смішно і сумно, особливо з боку людей, які чудово почувалися за радянської влади, а тепер стали затятими патріотами".

2018 року Більченко розкаялася в тому, що брала участь у Революції гідності, і попросила вибачення у світу, Донбасу та Одеси: "Світе, вибач нам. Донбасе й Одесо, вибачте нам, ми не знали, що коїмо, і тільки у Бога в царстві незнання є пом'якшувальною обставиною".

24 січня 2021 року, у своєму зверненні до президента України Володимира Зеленського, Більченко сказала, що її переслідують за політичною і національною ознакою, та за «вільне висловлювання своєї думки», при цьому вона не згадує, як обзивала «екстремістами», «фашистами» та «неонацистами» тих, хто не поділяє її політичних поглядів.

Більченко листується з російським терористом Захаром Прилєпіним, який виступив на її захист.

У грудні 2021 року виявилося, що Більченко переїхала до Росії. Звідти вона скаржилася на цькування в РФ.

Біографія

З 1997 до 2001 навчалась на культурологічному факультеті КНУ культури і мистецтв. Спеціальність: «культуролог, викладач теорії та історії культури». З 2002 року — аспірантка кафедри культурології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. 2006 року захистила кандидатську дисертацію з релігійно-освітньої проблематики Київської Русі, у 2012 році — докторську дисертацію з проблематики діалогу культур у сучасному суспільстві.

Перекладає вірші українських поетів російською мовою. 2017 року заснувала літературно-поетичну студію, як для початківців, так і для відомих поетів, у місті Києві. Улітку того ж року побувала в Москві та Санкт-Петербурзі, де протягом трьох тижнів провела кілька творчих виступів.

Наприкінці 2021 року переїхала до Росії.