|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | {{Картка:Лідер
| + | Медведчук Володимир Володимирович |
| − | | ім'я = Медведчук Віктор Володимирович
| + | Родился 7 августа 1954 года в поселке Почет Абанского района Красноярского края (РФ). |
| − | | зображення = Viktor Medvedchuk (2016-05-25).jpg
| |
| − | | розмір_зображення = 250px
| |
| − | | підпис_під_зображенням =
| |
| | | | |
| − | | посада = 5-й [[Глава Адміністрації Президента України]]
| + | Медіа активи: |
| − | | попередник = [[Литвин Володимир Михайлович]]
| + | 112 канал, NewsOne, Zik. |
| − | | наступник =
| |
| − | | початок_терміну = [[12 червня]] [[2002]]
| |
| − | | кінець_терміну = [[21 січня]] [[2005]]
| |
| | | | |
| − | | посада2 = 5-й [[Перший заступник Голови Верховної Ради України]]
| + | Бізнес активи: |
| − | | початок_терміну2 = [[1 лютого]] [[2000]]
| + | Контроль через дружину Оксану Марченко над фірмами «Укркапітал», «Спорт-тур», «Терра-інвест», «Гармонія». |
| − | | кінець_терміну2 = [[13 грудня]] [[2001]]
| + | «Креатив Трейдинг», Wexler Global LP (Велика Британія) і Gikka Limited (Британські Виргінські острова) пов’язані з Медведчуком через «Глуско Україна» (ключові менеджери Андрій Тарнавський та Олексій Костяк). |
| − | | попередник2 = [[Мартинюк Адам Іванович]]
| + | Proton Energy Group |
| − | | наступник2 = [[Васильєв Геннадій Андрійович]]
| |
| | | | |
| − | | посада3 = 4-й [[Заступник Голови Верховної Ради України]]
| + | Політичні проекти: |
| − | | початок_терміну3 = [[9 липня]] [[1998]]
| + | Партія прав людини – член з 1993 |
| − | | кінець_терміну3 = [[1 лютого]] [[2000]]
| + | СДПУ – член з 1994 |
| − | | попередник3 = [[Мусіяка Віктор Лаврентійович]]
| + | СДПУ (о) - з 1995 |
| − | | наступник3 = [[Гавриш Степан Богданович]]
| + | Громадські проекти: |
| | + | «Центр Правова Держава» - Голова наглядової ради з 2008 року |
| | + | «Українській вибір» - засновник та голова з квітня 2012р. «Український вибір» брав участь в операції «Русская весна». |
| | | | |
| − | | віце-президент =
| + | Зв’язки |
| − | | президент = [[Леонід Кучма]]
| + | Родинні: |
| − | | президент2 =
| + | Первая жена — Марина Владимировна Лебедева (дочь известного киевского адвоката), вторая — Наталия Георгиевна Гаврилюк (1952). |
| − | | прем'єр-міністр =
| + | Третья жена Оксана Марченко, известная телеведущая. Воспитывает дочь Дарью (20 мая 2004 года) и пасынка (1997) Богдана Марченко, который учится ныне заграницей. |
| − | | дата_народження = 7.8.1954
| + | Старшая дочь Ирина (1982), живет в Москве. Училась в простой киевской школе. 29 октября 2005 года вышла замуж за кандидата математических наук Андрея Рюмина. |
| − | | місце_народження = [[Почет (село)|Почет]], [[Абанський район]], [[Красноярський край]], [[СРСР]]
| + | Младший брат Сергей Владимирович - бизнес-партнер. |
| − | | дата_смерті =
| + | Есть сводный брат Владимир Гулько (1946). Живет в Одесской области. Братья с ним не общаются после смерти матери в 1980 году из-за наследства. |
| − | | місце_смерті =
| + | Отец Владимир Медведчук работал на немцев во время Второй мировой войны. Родился 5 августа 1918 года в селе Корнин Житомирской области. |
| − | | громадянство =
| + | Мать Фаина Григорьевна Гулько - родилась 16 октября 1925 года в селе Борщаговка Винницкой области. |
| − | | національність =
| + | Светлана Медведева - крестная мать младшей дочери Медведчука от Марченко (2004). Первая леди РФ, жена третьего президента страны Дмитрия Медведева. |
| − | | виборчий_округ =
| + | Владимир Путин - крестный отец младшей дочери Медведчука от Марченко (2004). Президент РФ. На поминках по Алексию ІІ назвал Медведчука своим другом, написав для сотого номера журнала Главред эссе о нем. |
| − | | дружина = [[Марченко Оксана Михайлівна]]
| |
| − | | чоловік =
| |
| − | | діти =
| |
| − | | родичі =
| |
| − | | професія =
| |
| − | | релігія =
| |
| − | | особистий підпис = [[Файл:V.Medvedchuk.signature.JPG|100пкс]]
| |
| − | | нагороди = {{{!}} style="background: transparent"
| |
| − | {{!}} {{Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня}}
| |
| − | {{!}}-
| |
| − | {{!}} {{Орден За заслуги I ступеня (Україна)}}
| |
| − | {{!}} {{Орден За заслуги II ступеня (Україна)}}
| |
| − | {{!}} {{Почесна відзнака Президента України}}
| |
| − | {{!}}-
| |
| − | {{!}} {{Заслужений юрист України}}
| |
| − | {{!}}}
| |
| − | | партія = [[СДПУ(О)]]
| |
| − | }}
| |
| − | ''' Ві́ктор Володи́мирович Медведчу́к''' ({{н}} {{ДН|7|8|1954}}; [[Почет (село)|Почет]], [[Абанський район]], [[Красноярський край]], [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]]) — український<ref>[http://politrada.com/dossier/Viktor-Vladimirovich-Medvedchuk/ Політрада]</ref><ref>[http://www.profi-forex.org/wiki/medvedchuk-viktor-vladimirovich.html Биржевой лидер. Энциклопедия. Медведчук Виктор Владимирович]</ref><ref>[http://www.people.su/72882 Интересные истории об известных личностях. ВИКТОР ВЛАДИМИРОВИЧ МЕДВЕДЧУК: БИОГРАФИЯ]</ref><ref>[http://www.peoples.ru/state/politics/viktor_medvedchyk Люди. Виктор Медведчук.Viktor Medvedchyk]</ref> політик, державний та громадський діяч, нардепутат України II-IV-го скликань, перший заступник Голови [[Верховна Рада України|ВРУ]] (лютий 2000 — грудень 2001), [[Глава Адміністрації Президента України|Глава АП України]] (2002—2005). [[Заслужений юрист України]].
| |
| | | | |
| − | Прихильник федеративного устрою держави. З 2012 року голова Всеукраїнської громадської організації [[Український вибір|"Всеукраїнський громадський рух «Український вибір»]]<ref>[http://rgo.informjust.ua Мінюст України: Реєстр громадських об'єднань]</ref>.
| + | Спецслужби: |
| | + | Агент КДБ, агентурний псевдонім «Соколовський». |
| | | | |
| − | == Життєпис ==
| + | Політичні та бізнесові: |
| − | Народився [[7 серпня]] [[1954]] року у с. Почет [[Абанський район|Абанського району]] [[Красноярський край|Красноярського краю]] [[РСФСР]] у сім'ї службовців.
| + | Григорий Суркис - руководит ФФУ. Член чудесной семерки. |
| | + | Игорь Суркис - владелец ФК Динамо (Киев). Член чудесной семерки. |
| | + | Валентин Згурский - украинский олигарх и лендлорд. Член чудесной семерки. |
| | + | Юрий Лях (покойный, 3.12.2004) - украинский олигарх. Член чудесной семерки. |
| | + | Богдан Губский - украинский олигарх. Член чудесной семерки. |
| | + | Юрий Карпенко - член чудесной семерки. Внук друга Могилевича - Льва Берковича Германа, делового при блатных 1980-х и бизнес-партнер "семерки". |
| | + | Игорь Коломойский - экс-компаньон. Поддерживают отношения. |
| | + | Клюев Андрей Петрович – экс-вице-премьер-министр Украины. Член ПРУ ("старый донецкий"). Бизнес-партнер. |
| | + | Злочевский Николай Владиславович – экс-министр экологии и природных ресурсов Украины. Бизнес-партнер. |
| | + | Андрей Портнов - клерк в Администрации Януковича. Младший союзник в политике. |
| | + | Ренат Кузьмин – экс-замгенпрокурора Украины. Младший союзник в политике. |
| | | | |
| − | Батько Володимир Нестерович Медведчук народився 5 серпня 1918 року у селі [[Корнин (смт)|Корнин]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. Мати Фаїна Григорівна Гулько народилася 16 жовтня 1925 року в селі [[Борщагівка (Погребищенський район)|Борщагівка]] [[Вінницька область|Вінницької області]].
| + | Проблемные связи |
| | + | Константин Григоришин – российско-украинский олигарх. Обвинял Медведчука и Суркиса в попытках отобрать бизнес (облэнерго). |
| | + | Виктор Ющенко - третий президент Украины. Извечный политический оппонент Медведчука, который, говорят, в разгар противостояния экс-банкира с Тимошенко курировал у последней российское "путинское" направление. Доказательство - назначение в советники главы Кабмина якобы остающегося близким к Медведчуку Александра Задорожнего. |
| | + | Виктор Балога - ушел к Ющенко от эсдеков. Экс-глава Секретариата президента. |
| | | | |
| − | Батька Медведчука Володимира Нестеровича через фізичні вади (наслідок хвороби туберкульозу кісток у дитячому віці) під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] не взяли до війська. У роки німецької окупації, від квітня 1942-го до листопада 1943 року він працював у трудовому відділі німецьких окупаційних сил — установі з використання робочої сили, основним завданням якої було виконання завдань німецької адміністрації щодо примусового вивезення на роботу до Німеччини працездатної української молоді. У листопаді 1943 року, після відступу німецьких військ, його заарештовано СМЕРШ, військовою контррозвідкою Народного комісаріату оборони, і засуджено до 8 років ув'язнення і 4 років заслання із формулюванням «за участь в українській націоналістичній діяльності», хоча насправді батько Віктора Медведчука підтримував політику колабораціонізму (співпраці із німецькими окупантами): за його участі було вивезено понад 2 тисячі українців до Німеччини як рабів організації «Аrbeitstamt». Історик Дмитро Чобіт схиляється до думки, що Володимира Медведчука працівники [[НКВС]] змусили назвати себе членом [[ОУН]] під впливом тортур і залякування.<ref name="cho01"/> Заслання відбував в селищі Почет Красноярського краю.
| + | Біографія: |
| | + | 1972 год - экспедитор Киевского железнодорожного почтамта. |
| | + | 1978 год - окончил юридический факультет Киевского государственного университета имени Шевченко. |
| | + | 1978 год - адвокат Киевской городской коллегии адвокатов. Защищал Василия Стуса, Вячеслава Брюханова и Юрия Литвина. |
| | + | 1989 год - заведующий юридической консультацией Шевченковского района Киева. |
| | + | 1990 год - президент Союза адвокатов Украины. |
| | + | 1990 год - член правления Союза адвокатов СССР от Украины. |
| | + | 1991 год - основатель адвокатской группы BIM. |
| | + | 1993 год - советник первого президента Украины Кравчука. |
| | + | 1994 год - член СДПУ (возглавлял Василий Онопенко). |
| | + | 1997 год - народный депутат Украины II - IV созывов. |
| | + | 1998 год - возглавил СДПУ(О). |
| | + | 1998 год - заместитель председателя Верховной Рады Украины Александра Ткаченко. |
| | + | 2000 год - первый заместитель председателя Верховной Рады Украины Ивана Плюща. |
| | + | Июнь 2002 года - глава Администрации Президента Украины Леонида Кучмы. |
| | + | 18 июля 2003 года - женился на Оксане Марченко в Форосе. Обряд венчания провел владыка УПЦ МП Митрополит Владимир. Праздновали на государственной даче Заря (Форос). На свадьбе присутствовали Леонид Кучма с супругой, Виктор Янукович и Михаил Касьянов с супругами, Ринат Ахметов, Виктор Пинчук, младший брат Медведчука Сергей, Сергей Тигипко и другие. Поздравительные телеграммы присылали президенты Польши Александр Квасьневский и Молдовы Владимир Воронин. |
| | + | 2004 год - его младшую дочь Дарью крестили президент РФ и будущая первая леди России. |
| | + | 2004 год - стал одним из отцов пресловутой "конституционной реформы" 2004 года, урезавшей полномочия главы государства в пользу парламента. |
| | + | Январь 2005 года - глава политсовета СДПУ(О). |
| | + | Март 2006 года - не прошел в ВРУ с блоком "Не Так!" |
| | + | 2006 год - сложил с себя полномочия главы партии. |
| | + | 2008 год - журнал Фокус в рейтинге богатейших украинцев оценил состояние Медведчука в 460 миллионов. |
| | | | |
| − | У середині 60-х років сім'я Медведчуків залишила Сибір і переїхала до с. Корнин Житомирської області. Згодом батьки придбали невеличкий дерев'яний будинок у містечку [[Борова (Фастівський район)|Борова]] Фастівського району Київської області, куди й перебралася сім'я. У цьому селищі Віктор Медведчук закінчив восьмирічку, а потім продовжив навчання у середній школі.
| + | Любит Brioni. |
| − | | + | Отдыхает в Монте-Карло и на Кипре. |
| − | 1971 року закінчив Борівську середню школу і спробував вступити до Вищої школи міліції. Але не був прийнятий через вади біографії батька.
| + | Занимается пауэрлифтингом. |
| − | | + | КМС по спринту. |
| − | Трудову діяльність Віктор Медведчук розпочав 22 листопада 1971 року сортувальником 2-го класу цеху експедиції періодичних видань Київського призалізничного поштамту. Від початку 1972 року одночасно став «позаштатним працівником міліції» на станції [[Мотовилівка (станція)|Мотовилівка]].
| |
| − | | |
| − | Влітку 1972 року успішно склав вступні екзамени на юридичний факультет [[Київський університет|Київського державного університету ім. Шевченка]], однак за конкурсом не пройшов. Проте 12 вересня 1972 року наказом № 445-у ректора [[Київський університет|Київського державного університету ім. Т.Шевченка]] був зарахований до складу студентів на підставі дозволу МВССО УРСР. Причиною чого, на думку [[Чобіт Дмитро Васильович|Дмитра Чобота]], автора біографічної книги «Нарцис. Штрихи до політичного портрета Віктора Медведчука», була «таємна співпраця з міліцією»,<ref name="cho01">Дмитро Чобіт. [http://exlibris.org.ua/medv/01.html З ранньої біографії] // ''Нарцис або Штрихи до політичного портрету Віктора Медведчука''. / Післямова [[Сверстюк Євген Олександрович|Є. Сверстюка]]. — Київ — Броди: «Просвіта». — 2001.</ref> що підтвердив Верховний Суд України<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/298825-verhovnij-sud-viznav-shcho-kdb-doviryalo-medvedchuku Верховний суд визнав, що КДБ довіряло Медведчуку]</ref>.
| |
| − | | |
| − | Під час навчання на другому курсі юридичного факультету [[Київський університет|Київського держуніверситету]] став командиром [[Дзержинці|комсомольського оперативного загону]] добровільної народної дружини Ленінського райкому комсомолу столиці [[УРСР]]. 8 листопада 1973 року під час чергування побив разом з іще двома членами оперативного загону неповнолітнього Андрія Маратовича Кричака.<ref name="cho02">Дмитро Чобіт. [http://exlibris.org.ua/medv/02.html Кримінальний доброволець] // ''Нарцис або Штрихи до політичного портрету Віктора Медведчука''. / Післямова [[Сверстюк Євген Олександрович|Є. Сверстюка]]. — Київ — Броди: «Просвіта». — 2001.</ref>
| |
| − | | |
| − | 25 квітня 1974 року за вироком народного суду Ленінського району міста Києва під головуванням судді Крученюк підсудні В. В. Медведчук, І. Д. Яковенко та С. В. Авраменко були засуджені за статтею 102 Кримінального кодексу УРСР до 2 років позбавлення волі кожен за те, що вони 8 листопада 1973 року побили неповнолітнього Андрія Маратовича Кричака, заподіявши йому тілесні ушкодження середньої тяжкості. Всі обвинувачені були взяті під варту прямо в залі суду.<ref name="cho02"/>
| |
| − | | |
| − | 6 червня 1974 року постановою судової колегії з кримінальних справ Київського міського суду під головуванням судді Сапронова вирок Ленінського народного суду було скасовано, справу повернуто на додаткове розслідування. Згодом перекваліфіковано в статтю 166 ч. ІІ (Перевищення влади або службових повноважень), за якою передбачено значно менше покарання. І, виходячи з позитивних характеристик та участі у підрозділах міліції, добровільних народних дружинах притягнення до кримінальної відповідальності вважалося недоцільним.<ref name="cho02"/>
| |
| − | | |
| − | 24 червня 1975 року наказом ректора [[Київський університет|Київського держуніверситету ім. Т.Шевченка]] В.Медведчука було відраховано з числа студентів III курсу денного навчання юридичного факультету. 20 травня 1976 року поновлено у складі студентів на підставі розпорядження міністра вищої і середньої спеціальної освіти СРСР.<ref name="cho02"/>
| |
| − | | |
| − | Від середини 1970 років{{Fact}} — співробітник [[КДБ СРСР]].
| |
| − | | |
| − | == Юридична діяльність ==
| |
| − | У 1978 році закінчив юридичний факультет [[Київський університет|Київського державного університету ім. Тараса Шевченка]] і був направлений на роботу адвокатом Київської міської колегії адвокатів. В ній потрапив у групу «підібраних» адвокатів, яким органи МВС і КДБ доручали вести важливі справи. Серед особливо резонансних, у яких В.Медведчук брав участь як адвокат, були судові процеси над літераторами-дисидентами [[Литвин Юрій Тимонович|Юрієм Литвином]], [[Стус Василь Семенович|Василем Стусом]], директором Чорнобильської АЕС Віктором Брюхановим.<ref name="cho02"/>
| |
| − | | |
| − | === Справа Юрія Литвина ===
| |
| − | Юрій Литвин отримав 3 роки позбавлення волі у колонії суворого режиму. І в останньому слові так оцінив захист з боку Медведчука: «Пасивність мого адвоката Медведчука в захисті обумовлена не його професійним профанством, а тими вказівками, які він одержав згори, і підлеглістю: він не сміє розкривати механізму вчиненої проти мене провокації. Адвокатська участь у таких справах зведена нанівець — це ще одне свідчення відсутності в СРСР інституту адвокатури при розгляді політичних справ, де садять людей „інакодумаючих“…»{{Fact}}.
| |
| − | | |
| − | === Справа Василя Стуса ===
| |
| − | Адвокатом [[Стус Василь Семенович|Василя Стуса]] Медведчука затвердили, незважаючи на чисельні протести обвинуваченого. Суд проходив за зачиненими дверима. Відомий [[письменник]], правозахисник, громадський діяч і друг Василя Стуса [[Євген Сверстюк]] згадує: «Коли Стус зустрівся з призначеним йому адвокатом, то відразу відчув, що Медведчук є людиною комсомольського агресивного типу, що він його не захищає, не хоче його розуміти і, власне, не цікавиться його справою. І Василь Стус відмовився від цього адвоката».<ref>[http://exlibris.org.ua/medv/03.html Адвокат Василя Стуса]</ref> Сам Медведчук наполягає, що роль адвоката в таких процесах була мінімальною: «Якщо хтось думає, що я міг би врятувати Василя Стуса, то він або брехун, або ніколи не жив у Радянському Союзі й не знає, що це таке. Рішення за такими справами ухвалювалося не у суді, а в партійних інстанціях і КДБ. Суд лише офіційно затверджував оголошений вирок» (цит. за офіційним інтернет-сайтом Медведчука).
| |
| − | | |
| − | Про методи захисту, які використовував Медведчук, свідчить «Хроника текущих событий»: «Адвокат у своїй промові сказав, що всі злочини Стуса заслуговують покарання, але він просить звернути увагу на те, що Стус, працюючи у 1979—1980 рр. на підприємствах Києва, виконував норму; крім того, він переніс тяжку операцію шлунка. Після промови адвоката засідання суду було перервано. 2 жовтня засідання почалося прямо з читання вироку (таким чином, у Стуса було вкрадене належне йому за законом „останнє слово“)».<ref>«Хроника текущих событий», № 58, Москва, Самвидав, 1980. — С.74—78</ref>
| |
| − | | |
| − | Суд засудив Василя Стуса до максимального покарання — 10 років таборів особливого режиму і 5 років заслання. Загинув Стус [[4 вересня]] [[1985]] року в тюремному карцері табору особливого режиму.
| |
| − | | |
| − | У 2016 році, до 25-ї річниці незалежності України, адвокати Роман Титикало та Ілля Костін підготували «правовий аналіз судової справи дисидента 35 років потому». Серед іншого, вони з'ясували, що «Визнаючи в суді вину свого підзахисного Стуса (при запереченні вини самим підзахисним), адвокат Медведчук порушив свій професійний обов'язок, фактично відмовився від захисту Стуса, чим грубо порушив право останнього на захист у суді».<ref>[http://www.pravda.com.ua/cdn/graphics/2016/08/stus/ Стус без шансу на захист: ведмежа послуга Медведчука], 23 серпня 2016, Українська Правда</ref>
| |
| − | | |
| − | === Справа Миколи Кунцевича ===
| |
| − | У 1985 році Медведчука призначають захищати дисидента [[Микола Кунцевич|Миколу Кунцевича]], і після того, як прокурор вимагав підсудному 3 роки позбавлення волі, адвокат у слові захисту заявив{{Fact}}:
| |
| − | {{цитата|
| |
| − | Я повністю згоден з товаришем прокурором щодо міри покарання. Але, за незрозумілими для мене причинами, товариш прокурор забув про те, що підсудний ще не відбув один рік та дев'ять місяців із попереднього терміну. Вважаю, що необхідно додати цей термін до нового покарання.
| |
| − | {{oq|ru|Я полностью согласен с товарищем прокурором, в отношении меры наказания. Но товарищ прокурор, по непонятным мне причинам забыл о том, что у подсудимого не отбыто один год и девять месяцев из предыдущего срока наказания. Считаю что необходимо этот срок присовокупить к новому наказанию.»}}
| |
| − | }}
| |
| − | Суд урахував це прохання.
| |
| − | | |
| − | === Справа Віктора Брюханова ===
| |
| − | Від послуг адвоката спочатку хотів відмовитися і Брюханов, який згодом теж сказав, що його «ніхто не захищав»: «Процес був закритим. Всередину пускали лише журналістів. Я спочатку відмовлявся від адвоката, бо розумів, що справа вирішена завчасно, але згодом дружина мене умовила… Суддя Верховного Суду виніс той вирок, який від нього вимагали. Гадаю, якби для мене знайшли „розстрільну“ статтю, то й розстріляли б. Але не знайшли»<ref>Інтерв'ю Брюханова — «Факти», 18 жовтня 2000</ref>.
| |
| − | | |
| − | === Міжнародна адвокатська компанія «Бі. Ай. Ем» ===
| |
| − | 1992 року Медведчук створив фірму [[Міжнародна адвокатська компанія "Бі.Ай.Ем"]], співзасновниками якої були також [[Суркіс Григорій Михайлович|Григорій Суркіс]], його молодший брат [[Суркіс Ігор Михайлович|Ігор]], [[Згурський Валентин Арсентійович|Валентин Згурський]], [[Карпенко Юрій Михайлович|Юрій Карпенко]], [[Губський Богдан Володимирович|Богдан Губський]], [[Лях Юрій Іванович|Юрій Лях]]. Серед основних напрямків діяльності фірми, за твердженнями [[Чобіт Дмитро Васильович|Дмитра Чобота]], було сприяння відкриттю закордонних валютних рахунків, реєстрації підприємств у офшорних зонах та набуттю нерухомості у закордонних країнах.
| |
| − | | |
| − | == Законотворча діяльність ==
| |
| − | За час роботи протягом 2-4 скликань у [[Верховна Рада України|ВРУ]] народним депутатом Медведчуком було підготовлено і внесено на розгляд Верховної Ради України низку проектів законів та постанов.
| |
| − | | |
| − | Зокрема:
| |
| − | * Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про адвокатуру» (03.06.97)
| |
| − | * [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=7808 Про політичну опозицію у Верховній Раді України] (28.02.2000)
| |
| − | * Про внесення змін до Закону України «Про Вищу раду юстиції» (01.03.2000)<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=7908|title=Офіційний портал Верховної Ради України|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
| |
| − | * [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=8275 Про направлення до КСУ проекту закону про внесення змін до КУ за результатами референдуму]" (28.04.2000);
| |
| − | * Про внесення змін та доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (18.06.2001);<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=10546|title=Офіційний портал Верховної Ради України|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
| |
| − | * Проект Судового кодексу України (24.04.2001).
| |
| − | 2001 року Медведчук вніс до ВРУ законопроект «Про державний (фінансовий) контроль за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами».<ref>{{Cite web|url=http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2806-iii|title=Офіційний портал Верховної Ради України|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref> Він передбачав механізм публічного контролю за доходами та видатками таких осіб для запобігання корупції. Передбачалось, що треба декларувати не лише доходи, а й боргові та кредитні зобов'язання і права майнового характеру. Законопроект не було прийнято.
| |
| − | | |
| − | Жовтень 2002—січень 2005 — глава Адміністрації Президента України, брав участь у роботі Комісії з опрацювання законопроектів про внесення змін до Конституції України та виборчих законів.<ref>{{Cite web|url=http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/895/2002|title=Про організацію роботи з підготовки законопроектів про вне... {{!}} від 03.10.2002 № 895/2002|website=zakon3.rada.gov.ua|accessdate=2016-12-28}}</ref>
| |
| − | | |
| − | Один з авторів так званої «конституційної реформи» 2004 року, що передбачала зміну конституції і перехід до парламентсько-президентської республіки.
| |
| − | | |
| − | Доктор юридичних наук (1997), академік Національної академії правових наук України (2000), академік Міжнародної Слов'янської академії, дійсний член [[Академія економічних наук України|Академії економічних наук]] (1998), [[заслужений юрист України]] (з 1992 року), професор (2001).
| |
| − | | |
| − | == Громадська і політична діяльність ==
| |
| − | [[Файл:Medvedchuk2.jpg|міні|300пкс|Зустріч голови адміністрації Президента України Віктора Медведчука з Президентом Росії [[Путін Володимир Володимирович|Путіним]]. [[Ново-Огарьово]]. [[2004]].]]
| |
| − | 1978—1989 Адвокат Київської міської колегії адвокатів.
| |
| − | | |
| − | У судовому процесі [[29 вересня]] — [[2 жовтня]] [[1980]] року був адвокатом [[Василь Стус|Василя Стуса]]. Вимагав для нього найбільшого покарання.<ref>{{cite web|url=http://kipiani.org/plain.cgi?451|title=АдвоКАТИ й ЖЕРТВА|author=Вахтанг Кіпіані|date=2003-09-04|website=Українська Правда|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HaQ0cCTt|archivedate=2013-06-23}}</ref><ref>[http://exlibris.org.ua/medv/03.html Дмитро Чобіт. «Нарцис, або штрих до політичного портрету Віктора Медведчука»]</ref>
| |
| − | | |
| − | З 1989 Завідувач юридичної консультації Шевченківського району м. Києва (1989—1991).
| |
| − | | |
| − | З 1990 Президент [[Спілка адвокатів України|Спілки адвокатів України]]. Член Правління Спілки адвокатів СРСР від України (1990-91 рр.)
| |
| − | | |
| − | З 1991 Президент Міжнародної адвокатської компанії «БіАйЕм».
| |
| − | | |
| − | З 1994 Член Координаційного комітету з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю при Президенті України (1994-99 рр.). Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України.
| |
| − | | |
| − | З 1995 Член Ради роботодавців і товаровиробників при Президенті України (1995—2000 рр.).
| |
| − | | |
| − | З 1996 Радник Президента України з питань податкової політики (1996—2000 рр.).
| |
| − | | |
| − | 1997 — вибраний нардепом України другого скликання за Іршавським виборчим округом № 171. Тоді виборча комісія нарахувала 94,16 % голосів «за».<ref>{{Cite web|url=http://courier.com.ua/politika_i_politiki/viktor_medvedchuk_glava_administratsii_prezidenta_ukrainy/|title=Виктор медведчук. глава администрации президента украины - Читаем - Курьер - Всеукраинская Интернет-газета|website=courier.com.ua|accessdate=2017-02-01}}</ref>
| |
| − | | |
| − | Член Комітету з питань законності і правопорядку (1997—98 рр.). Член Координаційної Ради з питань судово-правової реформи при Президенті України (1997—2000 рр.). Член Вищої економічної Ради Президента України. Член Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи.
| |
| − | | |
| − | З 1998 Народний депутат України третього скликання, [[заступник Голови Верховної Ради України]] (1998—2000 рр.). Член Вищої Ради юстиції. Член Координаційної Ради з питань місцевого самоврядування. Заступник Голови Координаційної Ради з питань внутрішньої політики.
| |
| − | | |
| − | Очолював [[Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України|ТСК]] по підготовці і попередньому розгляду проекту нової редакції Цивільного кодексу України, а також по опрацюванню та підготовці до розгляду Верховною Радою України проекту Господарського (комерційного) кодексу України (1998).
| |
| − | | |
| − | З 1999 Голова Національної Ради з питань молодіжної політики при Президенті України.
| |
| − | | |
| − | 2000—2001 [[Перший заступник Голови Верховної Ради України]] (01 лютого 2000-13 грудня 2001).
| |
| − | | |
| − | З 2001 Член фракції [[СДПУ(О)]] (з 14 грудня 2001).
| |
| − | | |
| − | 2002 Народний депутат України четвертого скликання. Голова фракції СДПУ(О) (13 травня 02 — 12 червня 02)
| |
| − | | |
| − | 2002—2005 Глава Адміністрації Президента України.
| |
| − | | |
| − | З 2002 Голова Комісії державних нагород та геральдики (з червня 2002 р.)
| |
| − | | |
| − | З 2002 Голова Організаційного комітету з проведення Року України в Російській Федерації (з червня 2002 р.)
| |
| − | | |
| − | З 2002 Член Ради національної безпеки і оборони України (з червня 2002 р.)
| |
| − | | |
| − | З 2002 Керівник робочої групи з підготовки пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади (з червня 2002 р.)
| |
| − | | |
| − | З 2002 Заступник голови Ради з питань інформаційної політики при Президентові України (з вересня 2002 р.)
| |
| − | | |
| − | З 2002 Голова Комісії з питань забезпечення роботи міжнародних експертів з питань експорту станцій радіоелектронної розвідки [[Кольчуга (станція радіотехнічної розвідки)|«Кольчуга»]] (з жовтня 2002 р.)
| |
| − | | |
| − | З 2002 Голова наглядової ради Національного палацу "Україна (з листопада 2002 р.)
| |
| − | | |
| − | З 2002 Співголова Координаційної ради з підготовки та видання Національного атласу України (з грудня 2002 р.)
| |
| − | | |
| − | З 2002 Голова Організаційного комітету з проведення Року Російської Федерації в Україні (з грудня 2002 р.)
| |
| − | | |
| − | З 2003 Голова Координаційної ради з питань державної служби при Президентові України (з січня 2003 р.)
| |
| − | | |
| − | З 2003 Голова Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів до 150-річчя Східної (Кримської) війни 1853—1856 років (з липня 2003 р.)
| |
| − | | |
| − | З 2003 Голова Координаційної комісії з питань реконструкції автомобільної дороги Київ-Одеса на ділянці від Жашкова до Червонознам'янки (з липня 2003 р.)
| |
| − | | |
| − | З 2003 Голова Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів, присвячених 150-річчю від дня народження І. Я. Франка (з вересня 2003 р.)
| |
| − | | |
| − | З 2004 Голова Наглядової ради Національної академії державного управління при Президентові України (з лютого 2004 р.)
| |
| − | | |
| − | З 2008 року Голова наглядової ради громадської організації «[[Центр Правова Держава]]»
| |
| − | | |
| − | == Партійна діяльність ==
| |
| − | З 1993 — член Партії прав людини.
| |
| − | | |
| − | У 1994 р. — разом з іншими членами ППЛ — увійшов до складу СДПУ.
| |
| − | | |
| − | З 1995 Член Центральної Ради партії СДПУ, а згодом [[СДПУ(О)]] (1995-98 рр.).
| |
| − | | |
| − | Голова комісії з питань правової реформи СДПУ (1995-96 рр.).
| |
| − | | |
| − | Член Політбюро (до 1998 р. — Правління) [[СДПУ(О)]] з січня 1995 р.
| |
| − | | |
| − | У 1996—1998 рр. — заступник голови [[СДПУ(О)]].
| |
| − | | |
| − | У 1998—2007 рр. — голова [[СДПУ(о)]].
| |
| − | | |
| − | Делегат І-ІІ з'їздів Партії прав людини, ІХ-ХХ з'їздів [[СДПУ(О)]].
| |
| − | | |
| − | [[4 липня]] [[2007]] року [[Верховний Суд України]] ухвалив рішення, визнавши<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/298825-verhovnij-sud-viznav-shcho-kdb-doviryalo-medvedchuku Верховний суд визнав, що КДБ довіряло Медведчуку Правда про Медведчука] // ''Корреспондент.net'', 03.08.2007</ref>, що оспорені Медведчуком фрагменти книги «Нарцис» відповідають дійсності. Рішення збіглося в часі з проведенням з'їзду [[Партія регіонів|Партії регіонів]] наступного дня, де відбувалося голосування за виборчий список кандидатів у депутати, де за попередніми даними мав фігурувати Медведчук (при тому, що інші вагомі члени СДПУ(о) Шуфрич та Папієв таки перейшли до Партії регіонів).<ref>[http://expres.ua/news/2007/07/27/18228-medvedchuk-shufrych-papiyev-vyidut-radu-plechah-yanukovycha Медведчук, Шуфрич та Папієв в'їдуть в Раду на плечах Януковича?] // ''Expres.ua'', 27.07.2007.</ref> Експерти твердили<ref>http://www.bbc.co.uk/ukrainian/domestic/story/2007/07/070731_regions_list_ak.shtml Партія регіонів узгодила список на вибори</ref>, що входження до списку регіоналів Віктора Медведчука, який за кілька днів залишив посаду лідера соціал-демократів<ref>http://iplus.com.ua/bin/article.php?article_id=3944 Медведчук більше не голова СДПУ(о)</ref>, може стати початком повернення його у велику політику. Але Віктора Медведчука не виявилося в списках, що пізніше пояснила член політради Партії регіонів [[Ганна Герман]]<ref>http://www.unian.net/ukr/news/news-206320.html Чому в списку Партії регіонів немає Медведчука</ref>. Вона вважає, що робота в парламенті не цікавить колишнього голову СДПУ(О), і він «має намір зосередити свої зусилля на своїй професійній діяльності».
| |
| − | | |
| − | 2 липня 2009 року Окружний адміністративний суд Києва повністю задовольнив позов Медведчука до Ющенка. Суд визнав протиправною та незаконною бездіяльність глави держави в питанні проголошення всеукраїнського референдуму щодо вступу України в НАТО та її участі в Єдиному економічному просторі разом з Росією, Казахстаном та Білоруссю, а також зобов'язав президента проголосити відповідний референдум шляхом видання указу.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2009/7/9/98039.htm Ющенка зобов'язали оголосити референдум по НАТО і ЄЕП]</ref>
| |
| − | | |
| − | == Заяви та політичні погляди ==
| |
| − | * У 2001 році заявив, буцімто з усіх існуючих в Україні православних юрисдикцій єдиною законною та канонічною є [[УПЦ МП|УПЦ Московського Патріархату]].<ref>Інформаційний вісник. Під загальною редакцією В. Анісімова. Випуск № 4-6. К.: Прес-служба УПЦ, 2002. — с. 58</ref>
| |
| − | * Веде пропаганду за приєднання України до [[Митний союз Білорусі, Казахстану і Росії|Митного союзу]] із [[Російська Федерація|Росією]], витрачаючи на це значні кошти.<ref>У рамках передвиборчої кампанії по [[Вибори Президента України 2014|виборах Президента України 2014 року]] рекламні білборди з відповідним текстом розміщені по всій Україні.{{джерело?}}</ref>
| |
| − | * У червні [[2005]] заявив, що розцінює [[Корчинський Дмитро Олександрович|Дмитра Корчинського]] «як істинного борця за свободу і демократію в Україні».<ref>[http://vgolos.com.ua/news/medvedchuk_yushchenko_sam_natskuvav_na_sebe_korchynskogo_28254.html Медведчук: Ющенко сам нацькував на себе Корчинського] // ''ІА «Вголос»'', 22.06.2005.</ref>
| |
| − | | |
| − | == [[Євромайдан]] ==
| |
| − | Активісти [[Євромайдан]]у вважають, що одним з замовників розбійного нападу на журналістку [[Чорновол Тетяна Миколаївна|Тетяну Чорновол]] міг бути саме Віктор Медведчук.<ref>[http://ukr1.pravda.com.ua/news/2013/12/28/7008795/ Замовником нападу на Чорновол міг бути Медведчук і ще дехто] Українська правда, 28 грудня 2013 р.</ref>
| |
| − | Активісти Євромайдану організували автопробіг до будинку Віктора Медведчука, щоб оголосити йому свій протест.<ref name="Палац Медведчука">[http://ukr1.pravda.com.ua/news/2013/12/29/7008823/ Автомайдан приїхав до Медведчука і зламав йому паркан] Українська правда, 29 грудня 2013 р.</ref> Активісти акції називали Віктора Медведчука «ляльководом» та безпосередньо пов'язували його ім'я із усіма кривавими подіями на Євромайдані — [[Силовий розгін Євромайдану в Києві]] 30 листопада, побиття людей під час [[Події біля Адміністрації Президента України 1 грудня 2013 року|подій біля Адміністрації Президента]] 1 грудня та [[Штурм Євромайдану]] 11 грудня 2013 р.<ref name="Палац Медведчука"/> Проте до учасників акції ніхто не вийшов й вони вишикувалися вздовж паркану і просто в нього стукали. Частина пікетувальників насідала на ворота, від чого ті зламалися.<ref name="Палац Медведчука"/>
| |
| − | | |
| − | На такі дії учасників акції Віктор Медведчук відреагував того ж дня, назвавши це [[вандалізм]]ом і висловив свою готовність до [[війна|війни]]:<ref>[http://ukr1.pravda.com.ua/news/2013/12/29/7008828/ Медведчук — Майдану: Хочете воювати? Я вмію] Українська правда, 29 грудня 2013 р.</ref>
| |
| − | {{Цитата|''Їм'' (опозиційним лідерам) ''хочеться воювати? Я воювати вмію. У нас достатньо сил і можливостей, щоб відстояти наші погляди і переконання''.}}
| |
| − | У відповідь Медведчуку було зазначено, що він незаконно заволодів дачними будинками у [[Пуща-Водиця|Пущі-Водиці]], на місці яких збудував свій маєток.<ref name="незаконна приватизація">[http://ukr1.pravda.com.ua/news/2013/12/30/7008835/ Медведчука просять розповісти про приватизацію під свій палац] Українська правда, 30 грудня 2013 р.</ref> Про цей факт свідчить заява [[Чечетов Михайло Васильович|Михайла Чечетова]], який на час незаконної приватизації дачних будинків Медведчуком у 2004 р. обіймав посаду голови [[Фонд державного майна України|Фонду держмайна]]. У своїй заяві до ДСБЕЗ [[МВС України]] від 25 серпня 2005 р. Михайло Чечетов засвідчує, що він<ref name="незаконна приватизація"/>
| |
| − | {{Цитата|''під адміністративним і психологічним тиском Голови [[Адміністрація Президента України|Адміністрації Президента України]] Медведчука В.В., будучи неправомочною особою, здійснив незаконну [[Приватизація|приватизацію]] державного майна — дачних житлових будиночків N15 і N38 будинку відпочинку «Пуща-Водиця» Адміністрації Президента України на користь [[Закрите акціонерне товариство|ЗАТ]] футбольний клуб «Динамо Київ»''.}}
| |
| − | Віктор Медведчук був одним із [[акціонер]]ів [[Динамо (Київ)|ФК «Динамо»]].<ref name="адвокат"/>
| |
| − | | |
| − | Того ж дня Медведчук намагався спростувати цю інформацію, а його адвокат почав вимагати від [[Українська правда|Української правди]] опублікувати спростування.<ref name="адвокат">[http://ukr1.pravda.com.ua/news/2013/12/30/7008871/ Медведчук заперечує незаконну приватизацію] Українська правда, 30 грудня 2013 р.</ref> Проте Віктор Медведчук не надав документів, які підтверджують правдивість його слів, тому газета стверджує, що не може спростувати цю опубліковану інформацію.<ref name="адвокат"/>
| |
| − | | |
| − | == Міжнародні санкції ==
| |
| − | | |
| − | [[17 березня]] [[2014]] року США ввели персональні санкції проти переліку осіб, які загрожують миру, безпеці, стабільності, суверенітету та територіальній цілісності України, та за підрив демократичних інститутів і процесів в Україні. У цьому списку осіб знаходиться і Віктор Медведчук. Він звинувачується урядом США в наданні суттєвої фінансової, матеріальної та технологічної підтримки [[Янукович Віктор Федорович|Януковичу]], і в тому, що він є одним із лідерів організації [[Український вибір]], члени якої займаються діями чи політикою, які підривають демократичні процеси або установи в Україні та загрожують миру, безпеці, стабільності, суверенітету та територіальній цілісності України<ref>[http://ukraine.usembassy.gov/statements/fact-sheet-sanctions2.html The White House, Office of the Press Secretary, March 17, 2014]</ref>.
| |
| − | | |
| − | == Співпраця з терористичними організаціями і посередництво ==
| |
| − | [[23 червня]] [[2014]] року, відповідно до звіту [[ОБСЄ]], представляв на переговорах терористичні організації [[Донецька народна республіка|ДНР]] і [[Луганська народна республіка|ЛНР]]<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/06/140624_dk_osce_medvedchuk_representative.shtml Звіт ОБСЄ: Медведчук на переговорах представляв ДНР і ЛНР]</ref>. Офіційний представник України інформацію щодо ролі Медведчука в переговорному процесі коментувати відмовився.<ref>[http://ru.tsn.ua/politika/medvedchuk-i-shufrich-ne-predstavlyali-ukrainu-na-peregovorah-s-terroristami-chalyy-373199.html Медведчук и Шуфрич не представляли Украину на переговорах з терористами — Чалый] {{ref-ru}}</ref>
| |
| − | | |
| − | З перших днів [[Російська збройна агресія проти України (2014—2017)|війни з Росією]] Медведчук неодноразово заявляв про своє бажання врегулювати цей конфлікт мирним шляхом, почати «широкий діалог між Києвом і Донбасом», щоправда, не згадуючи про ініціатора військових дій — Російську Федерацію..
| |
| − | | |
| − | З травня 2014 року Медведчук і [[Шуфрич Нестор Іванович|Нестор Шуфрич]] вели переговори з представниками терористичних організацій [[Луганська народна республіка|ЛНР]] і [[Донецька народна республіка|ДНР]] щодо припинення ними військових дій на Донбасі.<ref>{{Cite web|url=http://www.unian.net/politics/932939-shufrich-rasskazal-kto-upolnomochil-medvedchuka-vesti-peregovoryi-v-donetske.html|title=Шуфрич рассказал, кто уполномочил Медведчука вести переговоры в Донецке|last=|first=|date=25.06.2014|website=http://www.unian.net/|publisher=|language=|accessdate=}}</ref> В результаті вдалося досягти угоди про «початок діалогу» між Тристоронньою контактною групою (до якої входять представники ОБСЄ, України та Росії) і ДНР з ЛНР.
| |
| − | | |
| − | 23 і 27 червня було домовлено про запровадження режиму припинення вогню,<ref>{{Cite web|url=http://112.ua/politika/na-peregovorah-v-donecke-storony-dogovorilis-o-prekraschenii-ognya-do-27-iyunya-kuchma-78815.html|title="Мы договорились о двустороннем прекращении огня до 10 утра 27 июня", – заявил Кучма на брифинге по окончании встречи|last=|first=|date=23.06.2014|website=112.ua|publisher=|language=|accessdate=}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.segodnya.ua/regions/donetsk/boeviki-dnr-gotovy-prekratit-ogon-do-30-iyunya--532245.html|title=Боевики "ДНР" готовы прекратить огонь до 30 июня|last=|first=|date=27.06.2014|website=http://www.segodnya.ua/|publisher=|language=|accessdate=}}</ref> який за фактом неодноразово порушувався терористами і тому фактично заважав [[Збройні сили України|ЗСУ]] звільняти території і оборонятись.<ref>{{Cite web|url=http://zik.ua/news/2016/11/17/obsye_fiksuie_znachne_porushennya_rezhymu_prypynennya_vognyu_na_donbasi__naybilshe_993039|title=ОБСЄ фіксує значне порушення режиму припинення вогню на Донбасі – найбільше цього року|website=zik.ua|language=ua|accessdate=2017-01-23}}</ref>
| |
| − | | |
| − | У червні 2014 року федеральний канцлер Німеччини [[Ангела Меркель]] запропонувала призначити Медведчука посередником для забезпечення діяльності Тристоронньої контактної групи.<ref>{{Cite web|url=http://zn.ua/POLITICS/merkel-predlozhila-vvesti-medvedchuka-v-peregovory-kontaktnoy-gruppy-razgovor-s-poroshenko-ollandom-i-putinym-147828_.html|title=Меркель по итогам четырехсторонней телеконференции с президентами Украины, Росси и Франции предложила поддержать три совместных шага.|last=|first=|date=25.06.2014|website=http://zn.ua/|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
| |
| − | | |
| − | З 20 грудня 2014 року Медведчук займається питанням обміну заручниками, що утримуються терористами, із полоненими терористами, затриманими українськими військовими. За розпорядженням керівництва [[Служба безпеки України|СБУ]] Медведчука призначено спецпредставником для переговорів щодо врегулювання ситуації в зоні АТО в Мінську.<ref>{{Cite web|url=http://ipress.ua/news/sbu_pryznachyla_medvedchuka_spetspredstavnykom_na_peregovorah_u_minsku__ap_107722.html|title=СБУ призначила Медведчука спецпредставником на переговорах у Мінську, - АП|last=|first=|date=31.01.2015|website=ipress.ua|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
| |
| − | | |
| − | З травня 2015 року входить до складу в рамках підгрупи з гуманітарних питань Тристоронньої групи здійснює обмін полоненими. Спільно з місією [[Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця|Червоного Хреста]] в Україні займається пошуком зниклих осіб. З грудня 2014 року до початку листопада 2016 року терористами було звільнено 403 особи.<ref>{{Cite web|url=http://ua.112.ua/polityka/iryna-herashchenko-rozpovila-pro-misiiu-medvedchuka-v-perehovornomu-protsesi-326261.html|title=Ірина Геращенко розповіла про місію Медведчука в переговорному процесі|last=|first=|date=20.06.2016|website=ua.112.ua|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
| |
| − | | |
| − | === Антидержавна антиукраїнська таємна провокаційна діяльність ===
| |
| − | 18 липня 2017 року у Криму таємно зустрічався з Президентом Росії Володимиром Путіним та обговорював питання, зміст яких недоступний широкій громадськості України<ref>[http://www.rbc.ru/politics/24/08/2017/599eb4db9a79471c73167796 Путин в Крыму встречался с лидером «Украиснкого выбора» /РБК-RU, 24.08.2017/]</ref>,<ref>[http://www.sobytiya.info/news/v-krymu-putin-tayno-vstretilsya-s-medvedchukom В Крыму Путин тайно встречался с Медведчуком /События Крыма, 25.08.2017/]</ref>.
| |
| − | | |
| − | У березні 2018 року афільовані до нього особи були затримані за [[Справа Рубана — Савченко|Справою Рубана — Савченко]].<ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2418781-glava-sbu-ruban-povazanij-iz-ukrainskim-viborom-medvedcuka.html |title=Глава СБУ: Рубан пов'язаний із "Українським вибором" Медведчука |author= |date=2018-03-09 |website=https://www.ukrinform.ua/ |publisher=[[Укрінформ]] |accessdate=13 березня 2018}}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.pravda.com.ua/columns/2018/03/21/7175324/ |title=Рубан, Савченко і Ко: "Трест", який луснув |author=Олег Романчук |date=2018-03-21 |website=https://www.pravda.com.ua/ |publisher=[[Українська правда]] |accessdate=23 березня 2018}}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/29087935.html |title=Рубан зі зброєю: хто і як бачить затримання «протеже Медведчука» в зоні АТО |author= |date=2018-03-09 |website=https://www.radiosvoboda.org/ |publisher=[[Радіо «Свобода»]] |accessdate=23 березня 2018}}</ref>
| |
| − | | |
| − | == Монополізація ринку природного газу ==
| |
| − | У лютому [[2017]] року журналісти [[Схеми: корупція в деталях|телепрограми «Схеми»]] виявили, що підконтрольна Петру Порошенку [[Служба безпеки України]] заблокувала роботу 16-м традиційним компаніям-імпортерам зрідженого газу в Україні під приводом причетності до терористичних організацій на Сході України. Натомість на ринок ввійшли чотири нові компанії «Глуско Україна», «Креатив Трейдинг», Wexler Global LP (Велика Британія) і Gikka Limited (Британські Виргінські острова), що пов'язані з кумом [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Путіна]] Медведчуком<ref>[https://ru.tsn.ua/groshi/na-ukrainskiy-rynok-szhizhennogo-gaza-zashli-firmy-kotorye-vedut-k-medvedchuku-i-roshen-smi-809455.html Деятельность традиционных 16 импортеров сжиженного газа заблокирована СБУ] {{ref-ru}}</ref>.
| |
| − | | |
| − | == Нагороди ==
| |
| − | * [[1992]] — [[Заслужений юрист України]]<ref name="vru">[http://www.vru.gov.ua/index.php?u,mvvu,medvedvvu Офіційний сайт Вищої ради юстиції України. Медведчук Віктор Володимирович.]</ref>
| |
| − | * [[1996]] — [[Почесна відзнака Президента України]]<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=753/96 Указ Президента України № 753/96 від 22 серпня 1996 року «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»]</ref>
| |
| − | * [[1998]] — [[Орден «За заслуги» (Україна)|орден «За заслуги»]] ІІ ступеня<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1116/98 Указ Президента України № 1116/98 від 7 жовтня 1998 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом „За заслуги“»]</ref>
| |
| − | * [[2000]] — [[Орден «За заслуги» (Україна)|орден «За заслуги»]] І ступеня — повний кавалер ордена «За заслуги»<ref name="vru" />
| |
| − | * [[2004]] — [[орден князя Ярослава Мудрого]] V ступеня<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=874/2004 Указ Президента України № 874/2004 від 7 серпня 2004 року «Про нагородження В. Медведчука орденом князя Ярослава Мудрого»]</ref>
| |
| − | | |
| − | == Особисте життя ==
| |
| − | * [[Оксана Марченко]] ({{н|а}} {{Дата|1973|04|28}}) — дружина (з [[2003]]) і мати сина ({{н}} [[1997]]) від іншого та спільної доньки. {{вік|1973|04|28}}. Телеведуча.
| |
| − | * Дарина Медведчук ({{н|а}} {{Дата|2004|05|}}) — донька. Школярка. Похресниця [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Путіна]] і [[Медведєва Світлана|Світлани Медвєдєвої]]. {{вік|2004|05|15}}. <ref>{{cite web |url=http://gazeta.ua/articles/politics/_druzhina-medvedchuka-rozpovila-chomu-putin-stav-yihnim-kumom-foto/191192 |назва=Дружина Медведчука розповіла, чому Путін став їхнім кумом |дата=2007-11-12 |веб-сайт=[[Gazeta.ua]] |видавець= |дата-доступу=28 грудня 2015}}</ref><ref>{{cite web |url=http://nashigroshi.org/2015/10/16/putin-ne-ryatuje-medvedchuka-vid-sudiv/ |назва=Путін не рятує Медведчука від судів |прізвище=Ірина Салій, Юрій Ніколов |дата=2015-10-16 |веб-сайт=[[Наші гроші]] |видавець= |дата-доступу=2016-01-04}}</ref> Таким чином, Віктор Медведчук є [[кум (рідня)|кумом]] президента Російської Федерації [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Путіна]].<ref>[http://tabloid.pravda.com.ua/person/47372d5025f16/ Медведчук і Марченко помінялися місцями] — ТаблоID, 11.11.2007.</ref>
| |
| − | | |
| − | Власник яхти Royal Romance<ref>[https://www.superyachtfan.com/superyacht_royal_romance.html Yacht Royal Romance, owned by Ukrainian oligarch Viktor Medvedchuk]</ref> та літака Dassault Falcon 900EX (P4-GEM)<ref>[https://www.private-jet-fan.com/russian_jet_owners.html The Private Jet Owners Register — Russian Jet Owners]</ref>.
| |
| − | | |
| − | == Див. також ==
| |
| − | * [[Клан Путіна]]
| |
| − | * [[Козак Тарас Романович]]
| |
| − | * [[Нісан Мойсеєв]]
| |
| − | | |
| − | == Примітки ==
| |
| − | {{reflist|3}}
| |
| − | | |
| − | == Література ==
| |
| − | * ''Л. В. Губерський''. Медведчук Віктор Володимирович // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
| |
| − | | |
| − | == Посилання ==
| |
| − | {{Вікіцитати}}
| |
| − | {{commonscat|Viktor Medvedchuk}}
| |
| − | * [http://exlibris.org.ua/medv/ Дмитро Чобіт. НАРЦИС. Штрихи до політичного портрета Віктора Медведчука]
| |
| − | * [http://www.korespondent.net/main/80457/ Верховний суд визнав, що КДБ довіряло Медведчуку]
| |
| − | * [http://dovidka.com.ua/fcontent.php?parm=h.c5R2mR36sWX0WT9.wZ Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»]
| |
| − | * [http://kipiani.org/plain.cgi?451 АдвоКАТИ й ЖЕРТВА]
| |
| − | * [http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/04/3/79214/ «Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?»] [[Вахтанг Кіпіані]] // [[Історична правда]], 03 квітня 2012
| |
| − | * [http://inpress.ua/ru/speech/14267-kost-bondarenko-o-stavke-putina-na-medvedchuka Кость Бондаренко. О ставке Путина на Медведчука]
| |
| − | * [http://inpress.ua/ru/politics/13863-viktor-medvedchuk-pervyy-kum-sodruzhestva Виктор Медведчук. Первый кум Содружества: Виктор Медведчук стремится быть не президентом Украины, а российским наместником в нашей стране.]
| |
| − | * {{cite web |url=https://zik.ua/news/2018/01/05/medvedchuk_buv_bezposeredno_prychetnyy_do_spravy_gongadze__valeriy_ivasyuk_1240245 |title=Медведчук був безпосередньо причетний до справи Гонгадзе, – Валерій Івасюк |author= |date=2018-01-05 |website=https://zik.ua/ |publisher=[[ZIK (інформаційна агенція)|ZIK]] |accessdate=23 березня 2018}}
| |
| − | | |
| − | {{Голови Верховної Ради УРСР та керівництва Верховної Ради України}}
| |
| − | {{Заступник Голови Верховної Ради України}}
| |
| − | {{Керівники Адміністрації Президента України}}
| |
| − | {{бібліоінформація}}
| |
| − | | |
| − | [[Категорія:Уродженці Красноярського краю]]
| |
| − | [[Категорія:Політики України]]
| |
| − | [[Категорія:Українські правники]]
| |
| − | [[Категорія:Українські олігархи]]
| |
| − | [[Категорія:Члени НСЖУ]]
| |
| − | [[Категорія:Випускники Київського університету]]
| |
| − | [[Категорія:Народні депутати України 2-го скликання]]
| |
| − | [[Категорія:Народні депутати України 3-го скликання]]
| |
| − | [[Категорія:Перші заступники Голів Верховної Ради України]]
| |
| − | [[Категорія:Заступники Голів Верховної Ради України]]
| |
| − | [[Категорія:Члени СДПУ (о)]]
| |
| − | [[Категорія:Члени РНБО]]
| |
| − | [[Категорія:Особи, до яких застосовано санкції за підтримку загарбницької політики Путіна]]
| |
| − | [[Категорія:Відмічені в українофобії]]
| |
| − | [[Категорія:Члени конституційних комісій в Україні]]
| |
| − | [[Категорія:Українські громадські діячі]]
| |
