Відмінності між версіями «Сара Вагенкнехт»
Alfa1 (обговорення • внесок) |
Alfa1 (обговорення • внесок) |
||
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:918.jpg|міні|Сара Вагенкнехт]] | [[Файл:918.jpg|міні|Сара Вагенкнехт]] | ||
− | '''Сара Вагенкнехт''' - (нім. Sahra Wagenknecht) німецький політик, доктор економічних наук, журналістка, член [ | + | '''Сара Вагенкнехт''' - (нім. Sahra Wagenknecht) німецький політик, доктор економічних наук, журналістка, член [[Ліві|Лівої партії Німеччини]] (ЛПН). З липня 2004 року по липень 2009 року — депутат Європарламенту від фракції ЕОЛ/ЛЗС. З вересня 2009 року — депутат Бундестагу, де з 2011 року вона виконувала обов’язки заступника голови лівої фракції. З 2010 по 2014 роки Ваґенкнехт — заступниця голови партії. 13 жовтня 2015 року Ваґенкнехт і [[Дітмар Барч]] замінили тодішнього виконувача обов'язків голови групи [[Грегор Гізі|Ґреґора Ґізі]], таким чином, до 2017 року вона була головою опозиції. |
==Діяльність== | ==Діяльність== | ||
− | У [ | + | У [[Ліві|Лівій партії]] Сара Ваґенкнехт просуває антикапіталістичний порядок і критикує діяльність партії у складі земельних коаліційних урядів. Вона підтримує ліві уряди Латинської Америки і є спікером мережі солідарності з Венесуелою «''Venezuela Avanza''». Також політик просуває на міжнародній арені проросійські наративи щодо України, ЄС та США. Так, зокрема 4 вересня 2018 року в Берліні Сара Ваґенкнехт [https://aufstehen.de/web/ представила] новий політичний рух лівого спрямування «Вставайте» (нім. ''Aufstehen''), основною ціллю якого є залучення німецьких виборців лівих поглядів, які розчаровані традиційними партіями. В програмі руху [https://www.gazeta.ru/politics/2018/09/07_a_11952163.shtml задекларовано] «Припинення льодовикового періоду, який панує у відносинах з Росією». |
4 червня 2014 року Сара Вагенкнехт виступила в бундестазі з різкою критикою на адресу Ангели Меркель за її позицію щодо збройного конфлікту на сході України. Крім того, Вагенкнехт просуває кампанію по зображенню України в якості нацистської держави, стверджуючи, що «в уряді Києва ключові пости зайняті нацистами». | 4 червня 2014 року Сара Вагенкнехт виступила в бундестазі з різкою критикою на адресу Ангели Меркель за її позицію щодо збройного конфлікту на сході України. Крім того, Вагенкнехт просуває кампанію по зображенню України в якості нацистської держави, стверджуючи, що «в уряді Києва ключові пости зайняті нацистами». | ||
Рядок 29: | Рядок 29: | ||
У 1997 році Ваґенкнехт вийшла заміж за журналіста, режисера і підприємця Ральфа Томаса Німаєра. | У 1997 році Ваґенкнехт вийшла заміж за журналіста, режисера і підприємця Ральфа Томаса Німаєра. | ||
− | 12 листопада 2011 року колишній голова СДПН Оскар Лафонтен публічно заявив, що вони із Сарою Ваґенкнехт «вже впродовж певного часу є близькими друзями». До цього моменту вони обоє вже жили окремо від своїх родин, хоча Німеєр і Ваґенкнехт залишилися друзями. Шлюб Ваґенкнехт із Німаєром був розірваний у березні 2013 року, а 21 березня 2015 року стало відомо, що ще до Різдва 2014 року Ваґенкнехт і Лафонтен таємно побралися. | + | 12 листопада 2011 року колишній голова СДПН [[Оскар Лафонтен]] публічно заявив, що вони із Сарою Ваґенкнехт «вже впродовж певного часу є близькими друзями». До цього моменту вони обоє вже жили окремо від своїх родин, хоча Німеєр і Ваґенкнехт залишилися друзями. Шлюб Ваґенкнехт із Німаєром був розірваний у березні 2013 року, а 21 березня 2015 року стало відомо, що ще до Різдва 2014 року Ваґенкнехт і Лафонтен таємно побралися. |
==Політична кар'єра== | ==Політична кар'єра== |
Поточна версія на 14:49, 3 червня 2022
Сара Вагенкнехт - (нім. Sahra Wagenknecht) німецький політик, доктор економічних наук, журналістка, член Лівої партії Німеччини (ЛПН). З липня 2004 року по липень 2009 року — депутат Європарламенту від фракції ЕОЛ/ЛЗС. З вересня 2009 року — депутат Бундестагу, де з 2011 року вона виконувала обов’язки заступника голови лівої фракції. З 2010 по 2014 роки Ваґенкнехт — заступниця голови партії. 13 жовтня 2015 року Ваґенкнехт і Дітмар Барч замінили тодішнього виконувача обов'язків голови групи Ґреґора Ґізі, таким чином, до 2017 року вона була головою опозиції.
Діяльність
У Лівій партії Сара Ваґенкнехт просуває антикапіталістичний порядок і критикує діяльність партії у складі земельних коаліційних урядів. Вона підтримує ліві уряди Латинської Америки і є спікером мережі солідарності з Венесуелою «Venezuela Avanza». Також політик просуває на міжнародній арені проросійські наративи щодо України, ЄС та США. Так, зокрема 4 вересня 2018 року в Берліні Сара Ваґенкнехт представила новий політичний рух лівого спрямування «Вставайте» (нім. Aufstehen), основною ціллю якого є залучення німецьких виборців лівих поглядів, які розчаровані традиційними партіями. В програмі руху задекларовано «Припинення льодовикового періоду, який панує у відносинах з Росією».
4 червня 2014 року Сара Вагенкнехт виступила в бундестазі з різкою критикою на адресу Ангели Меркель за її позицію щодо збройного конфлікту на сході України. Крім того, Вагенкнехт просуває кампанію по зображенню України в якості нацистської держави, стверджуючи, що «в уряді Києва ключові пости зайняті нацистами».
Також Сара Вагенкнехт виступає проти політики турецького лідера Ердогана, вважаючи, що він виконує роль хрещеного батька терористів.
В інтерв'ю Der Tagesspiegel Вагенкнехт підкреслила, що «Заходу потрібно не вводити санкції проти Росії і тим більше не виключати її з G8. Пора повернутися до політики розрядки і зрозуміти, що безпека Європи можлива лише за підтримки Москви, тому з її інтересами теж необхідно рахуватися.
У червні 2018 року співголова фракції Лівої партії Сара Вагенкнехт заявила, що Росію необхідно повернути до складу «Великої вісімки», щоб мати можливість протистояти США.
Також Сара Вагенкнехт закликала утриматися учасників дискусій навколо «Північного потоку - 2» від лицемірства і подвійних стандартів. За її словами, ті, хто вимагають відмови від російського газопроводу, повинні так само виступати проти поставок нафти і газу з Саудівської Аравії і США, викритих в жахливих злочинах.
Біографія
Сара Ваґенкнехт народилася 16 липня 1969 року в Єні. Мати — німкеня. Батько — іранець, який навчався у Західному Берліні і мав можливість відвідувати її матір, яка проживала тоді в НДР, отримуючи одноденні візи. Мати працювала в держорганізації. Сара росла спочатку в селі поблизу Єни у бабусі та дідуся, а з початком навчання у 1976 році переїхала з матір'ю в Східний Берлін.
Під час навчання у гімназії вступила в Союз вільної німецької молоді. У 1988 році закінчила гімназію. Одного разу, під час обов'язкових у НДР занять з військової підготовки, відмовилася приймати їжу, що було сприйнято як голодування. Була взята «на примітку» владою. Незважаючи на це, у березні 1989 року вступила в ряди СЄПН, щоб «оновити систему зсередини».
Освіта
З 1990 року почала вивчати німецьку філософію і літературу в Єнському університеті та Берлінському університеті імені Гумбольдта. Через деякий час кинула навчання у Берліні. Перевелася у Гронінгенський університет (Нідерланди). У 1996 році успішно закінчила його, захистивши звання магістра. Дипломна робота, присвячена інтерпретації раціоналізму молодим Карлом Марксом, була видана окремою книгою «Vom Kopf auf die Füße? Zur Hegelrezeption des jungen Marx, oder: Das Problem einer dialektisch-materialistischen Wissenschaftsmethode» (укр. «З голови на ноги? До сприйняття Гегеля молодим Марксом, або: Проблема діалектико-матеріалістичного наукового методу»).
У 2005 році приступила до роботи над дисертацією за темою «The Limits of Choice. Saving Decisions and Basic Needs in Developed Countries» («Межі вибору. Рятівні рішення і основні потреби в розвинених країнах»), яку успішно захистила у 2012 році, ставши доктором природознавства. Докторська робота була також видана окремою книгою у 2013 році.
Особисте життя
У 1997 році Ваґенкнехт вийшла заміж за журналіста, режисера і підприємця Ральфа Томаса Німаєра.
12 листопада 2011 року колишній голова СДПН Оскар Лафонтен публічно заявив, що вони із Сарою Ваґенкнехт «вже впродовж певного часу є близькими друзями». До цього моменту вони обоє вже жили окремо від своїх родин, хоча Німеєр і Ваґенкнехт залишилися друзями. Шлюб Ваґенкнехт із Німаєром був розірваний у березні 2013 року, а 21 березня 2015 року стало відомо, що ще до Різдва 2014 року Ваґенкнехт і Лафонтен таємно побралися.
Політична кар'єра
На початку 1989 року вступила в Соціалістичну єдину партію Німеччини (СЄПН). Після перетворення СЄПН у Партію демократичного соціалізму (ПДС) у 1991 році була обрана в Національний комітет цієї партії, приєдналася до її ортодоксальної марксистської фракції — Комуністичної платформи.
На федеральних виборах 1998 року висувалася кандидаткою НДС у Дортмунді.
На європейських виборах 1999 року була обрана представником НДС у Європейському парламенті, в якому була членом Комітету з економічних та монетарних справ, а також членом Європейсько-латиноамериканської асамблеї.
З об'єднанням НДС із партією «Праця і соціальна справедливість — Виборча альтернатива» й утворенням у 2007 році Лівої партії почала боротися за посаду віце-голови цієї партії, але спочатку зазнала невдачі через симпатії до колишньої НДР — її відмовилися підтримати партійні лідери Лотар Біскі і Грегор Гізі. На федеральних виборах 2009 року перемогла в Північному Рейні—Вестфалії. Будучи депутатом Бундестагу, стала представницею ЛПН з економічної політики. 15 травня 2010 року Сару Ваґенкнехт було обрано віце-головою ЛПН (75,3 % голосів), а 8 листопада 2011 року першою віце-головою ЛПН (61,8 % голосів).
З серпня 2012 року — працює в редакції газети «Neues Deutschland».
У [/Ліві Лівій партії] Сара Ваґенкнехт просуває антикапіталістичний порядок і критикує діяльність партії у складі земельних коаліційних урядів. Вона підтримує ліві уряди Латинської Америки і є спікером мережі солідарності з Венесуелою «Venezuela Avanza».
4 вересня 2018 року в Берліні Сара Ваґенкнехт представила новий політичний рух лівого спрямування «Вставайте» (нім. Aufstehen). Основною ціллю руху «Вставайте» залучити німецьких виборців лівих поглядів, які розчаровані традиційними партіями. Однак, керівники таких традиційних партій як Ліві, СДПН та Зелені ставляться до руху з пересторогою, намагаючись уникнути розколу у таборі лівих.