Відмінності між версіями «Погребінський Михайло»
Alfa (обговорення • внесок) (Створена сторінка: Погребинський Михайло Борисович — український політтехнолог, політичний експерт, дир...) |
Alfa (обговорення • внесок) |
||
(Не показані 3 проміжні версії цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | Погребинський Михайло Борисович — український політтехнолог, політичний експерт, директор "Київського центру політичних досліджень і конфліктології" (КЦПДК). | + | '''Погребинський Михайло Борисович''' — український політтехнолог, політичний експерт, директор "Київського центру політичних досліджень і конфліктології" (КЦПДК). |
Один із авторів горезвісних темників доби президентства Леоніда Кучми. | Один із авторів горезвісних темників доби президентства Леоніда Кучми. | ||
− | Російський журналіст Євген Кисельов охарактеризував його як «клеврета | + | Російський журналіст Євген Кисельов охарактеризував його як «клеврета [[Медведчук, Віктор Володимирович|Медведчука]]<nowiki/>». |
+ | |||
+ | [[Файл:Погребінський Михайло.jpg|міні|Михайло Погребінський ]] | ||
+ | Після відходу від влади в Україні проросійських сил, на чолі з Віктором Януковичем, у 2014 році, Погребинський став активним політичним коментатором для різноманітних проросійськи налаштованих ЗМІ: "РІА Новини Україна", "Комсомольская правда в Украине", Україна.ру, RT російською, "Вести", "Evrasia Mirror" тощо. | ||
+ | |||
+ | ==Політичні погляди== | ||
+ | Є активним пропонентом так званого «русского міра» та [https://www.youtube.com/watch?v=ukG__fG6Zd8 вважає] себе представником «російської України» в Києві.Озвучує ідеї сильних сепаратистських тенденцій в Україні, висловлює ідеї, що на окупованій РФ території так званих Д/ЛНР "будується більш справедливе суспільство", категоричний противник співпраці України з МВФ. | ||
+ | |||
+ | ==Біографія== | ||
+ | '''''Михайло Борисович Погребинський''''' народився 7 грудня 1946 у Києві. | ||
+ | |||
+ | В 1969 році закінчив фізичний факультет Київського університету ім.Тараса Шевченка. Спеціальність: «фізик-теоретик». | ||
+ | |||
+ | З 1969 по 1990 роки працював у Київському інституті мікроприладів, де мав посади інженера, провідного інженера та начальника лабораторії фізико-математичного моделювання. У цей період членом жодної партії не був, включно з КПРС . | ||
+ | |||
+ | 1989 року вперше взяв участь, як менеджер, у виборчій кампанії Юрія Щербака на виборах народних депутатів СРСР. Потім брав активну участь у президентських виборах 1994 (був членом виборчого штабу кандидата у президенти Леоніда Кучми), після перемоги 4 місяці працював у Адміністрації президента. Брав участь у президентських виборах 1999 року, парламентських виборах 1998 (виборча кампанія блоку «Соціально-ліберальне об'єднання» (СЛОн)) та виборах до Верховної Ради України 2002 року (виборча кампанія Соціал-демократичної партії України (об'єднаної)). | ||
+ | |||
+ | Від 1989 року активно співпрацював з Міжрегіональною депутатською групою, був одним з засновників об'єднання «Нова Україна». | ||
+ | |||
+ | 1990 року обраний депутатом Київської міської Ради народних депутатів, 1992 — обраний членом міськвиконкому від демократичного блоку. | ||
+ | |||
+ | Від січня 1992 до 1993 року був директором Центру ринкових реформ. | ||
+ | |||
+ | 1993 — радник віце-спікера Верховної Ради. | ||
+ | |||
+ | Від 1993 року директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології (КЦПДК) — експертно-аналітичної структури, заснованої 1993 року. Діяльність КЦПДК спрямована на дослідження процесів трансформації українського суспільства та держінституцій. | ||
+ | |||
+ | Від 1998 до 2000 року входив до складу Ради експертів з внутрішньої політики при Президентові України Л. Кучмі. Був радником Прем'єр-міністра Валерія Пустовойтенка. | ||
+ | |||
+ | 2002 року обійняв посаду радника глави Адміністрації Президента [[Медведчук, Віктор Володимирович|Віктора Медведчука]]. Обіймав цю посаду до 2004 року . У цей період допомагав готувати темники для українських ЗМІ. | ||
+ | |||
+ | 2004 року був радником у виборчому штабі кандидата в президенти Віктора Януковича . | ||
+ | |||
+ | У 2012-2014 роках активно співпрацював з громадським рухом «Український вибір» Віктора Медведчука . | ||
+ | |||
+ | Від жовтня 2014 до грудня 2016 — колумніст російського видання «Lenta.ru» . | ||
+ | |||
+ | Із травня 2019 вів аналітичну програму "Погляд на тиждень" на [[112 канал|"112 Україна]]" | ||
+ | |||
+ | ==Нагороди== | ||
+ | Нагороджений Орденом Дружби (Російська Федерація, 14 липня 2011 року). Нагороду постійному коментатору «Російської газети» М. Погребинському вручив Надзвичайний і Повноважний Посол Росії в Україні Михайло Зурабов.<br /> | ||
+ | [[Категорія:Гібридний вплив РФ]] | ||
+ | [[Категорія:Експерти]] | ||
+ | [[Категорія:Україна]] |
Поточна версія на 07:05, 9 червня 2020
Погребинський Михайло Борисович — український політтехнолог, політичний експерт, директор "Київського центру політичних досліджень і конфліктології" (КЦПДК). Один із авторів горезвісних темників доби президентства Леоніда Кучми. Російський журналіст Євген Кисельов охарактеризував його як «клеврета Медведчука».
Після відходу від влади в Україні проросійських сил, на чолі з Віктором Януковичем, у 2014 році, Погребинський став активним політичним коментатором для різноманітних проросійськи налаштованих ЗМІ: "РІА Новини Україна", "Комсомольская правда в Украине", Україна.ру, RT російською, "Вести", "Evrasia Mirror" тощо.
Політичні погляди
Є активним пропонентом так званого «русского міра» та вважає себе представником «російської України» в Києві.Озвучує ідеї сильних сепаратистських тенденцій в Україні, висловлює ідеї, що на окупованій РФ території так званих Д/ЛНР "будується більш справедливе суспільство", категоричний противник співпраці України з МВФ.
Біографія
Михайло Борисович Погребинський народився 7 грудня 1946 у Києві.
В 1969 році закінчив фізичний факультет Київського університету ім.Тараса Шевченка. Спеціальність: «фізик-теоретик».
З 1969 по 1990 роки працював у Київському інституті мікроприладів, де мав посади інженера, провідного інженера та начальника лабораторії фізико-математичного моделювання. У цей період членом жодної партії не був, включно з КПРС .
1989 року вперше взяв участь, як менеджер, у виборчій кампанії Юрія Щербака на виборах народних депутатів СРСР. Потім брав активну участь у президентських виборах 1994 (був членом виборчого штабу кандидата у президенти Леоніда Кучми), після перемоги 4 місяці працював у Адміністрації президента. Брав участь у президентських виборах 1999 року, парламентських виборах 1998 (виборча кампанія блоку «Соціально-ліберальне об'єднання» (СЛОн)) та виборах до Верховної Ради України 2002 року (виборча кампанія Соціал-демократичної партії України (об'єднаної)).
Від 1989 року активно співпрацював з Міжрегіональною депутатською групою, був одним з засновників об'єднання «Нова Україна».
1990 року обраний депутатом Київської міської Ради народних депутатів, 1992 — обраний членом міськвиконкому від демократичного блоку.
Від січня 1992 до 1993 року був директором Центру ринкових реформ.
1993 — радник віце-спікера Верховної Ради.
Від 1993 року директор Київського центру політичних досліджень та конфліктології (КЦПДК) — експертно-аналітичної структури, заснованої 1993 року. Діяльність КЦПДК спрямована на дослідження процесів трансформації українського суспільства та держінституцій.
Від 1998 до 2000 року входив до складу Ради експертів з внутрішньої політики при Президентові України Л. Кучмі. Був радником Прем'єр-міністра Валерія Пустовойтенка.
2002 року обійняв посаду радника глави Адміністрації Президента Віктора Медведчука. Обіймав цю посаду до 2004 року . У цей період допомагав готувати темники для українських ЗМІ.
2004 року був радником у виборчому штабі кандидата в президенти Віктора Януковича .
У 2012-2014 роках активно співпрацював з громадським рухом «Український вибір» Віктора Медведчука .
Від жовтня 2014 до грудня 2016 — колумніст російського видання «Lenta.ru» .
Із травня 2019 вів аналітичну програму "Погляд на тиждень" на "112 Україна"
Нагороди
Нагороджений Орденом Дружби (Російська Федерація, 14 липня 2011 року). Нагороду постійному коментатору «Російської газети» М. Погребинському вручив Надзвичайний і Повноважний Посол Росії в Україні Михайло Зурабов.