Відмінності між версіями «Рьотцер Флоріан»
Beta (обговорення • внесок) |
|||
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Флоріан Рьотцер (Florian Rötzer)''' - німецький журналіст, проросійський пропагандист, дотримується проросійської спрямованості щодо розслідування у справі МН-17. | '''Флоріан Рьотцер (Florian Rötzer)''' - німецький журналіст, проросійський пропагандист, дотримується проросійської спрямованості щодо розслідування у справі МН-17. | ||
+ | |||
+ | Співзасновник інтернет-журналу «Телеполіс» (Telepolis). Телеполіс отримав європейську премію онлайн-журналістики в 2000 році за висвітлення проекту [[Ешелон (Echelon)]] – системи спостереження за воєнними та дипломатичними комунікаціями СРСР та його союзників під час Холодної війни, створеної країнами альянсу Five eyes. | ||
[[Файл:Florian-rotzer.png|міні|Флоріан Рьотцер]] | [[Файл:Florian-rotzer.png|міні|Флоріан Рьотцер]] | ||
Поточна версія на 20:52, 8 грудня 2020
Флоріан Рьотцер (Florian Rötzer) - німецький журналіст, проросійський пропагандист, дотримується проросійської спрямованості щодо розслідування у справі МН-17.
Співзасновник інтернет-журналу «Телеполіс» (Telepolis). Телеполіс отримав європейську премію онлайн-журналістики в 2000 році за висвітлення проекту Ешелон (Echelon) – системи спостереження за воєнними та дипломатичними комунікаціями СРСР та його союзників під час Холодної війни, створеної країнами альянсу Five eyes.
Біографія
Вивчав філософію в Мюнхенському університеті імені Людвіга і Максиміліана.
З 1996 року - головний редактор інтернет-журналу «Телеполіс» (Telepolis) і видавець серії книг «Телеполіс».
Публікується у виданні "Хайзе" (Heise).
У журналі «Кунстфорум Інтернаціональ» (Kunstforum International) Рьотцер опублікував кілька томів, серед яких:
Том 100 «Мистецтво і філософія» (Kunst und Philosophie), 1989 рік;
Том 116 «З утопії колективного мистецтва» (Von der Utopie der kollektiven Kunst), 1991 рік;
Том 124 «Новий образ світу» (Das neue Bild der Welt), 1993 рік;
Том 132 «Майбутнє тіла I» (Die Zukunft des Körpers I), 1995 рік;
Том 133 «Майбутнє тіла II» (Die Zukunft des Körpers II), 1996 год;
Том 165 «Мистецтво і війна» (Kunst und Krieg), 2003 год.
Проросійська позиція по MH17
Німецький журналіст Флоріан Рьотцер «здивувався», що ніхто не звинувачує Україну в загибелі під Донецьком малайзійського лайнера, що прямував рейсом MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур. Його статтю опублікувало інтернет-видання Heise.
На його думку, хоча після доповіді Спільної слідчої групи, що займається розслідуванням катастрофи, як і раніше залишалося безліч питань без відповідей, в першу чергу, стосувалися доказів чиєїсь відповідальності, які могли б враховуватися судом, уряду Нідерландів та Австралії нібито поспішили звинуватити в катастрофі МН17 Росію.
Рьотцер вважає, що з тактичних міркувань вони не дозволили Україні приєднатися до звинувачень - її участь в JIT багато хто оцінює нібито критично, оскільки Україна безпосередньо залучена в конфлікт.
Він переконаний, що Амстердам і Канберра не сподіваються на просування розслідування. За його словами, вони розраховують, що Москва хоча б частково визнає вину і виплатить компенсацію родичам жертв трагедії. Однак Рьотцер упевнений, що Росію не влаштовує такий сценарій: вона готова тільки до переговорів і лише в тому випадку, якщо учасники не висуватимуть "безпідставні політичні звинувачення".
Рьотцер також вважає, що Європейський суд з прав людини спеціально затягує розгляд справи про компенсації родичам жертв, тому що для Заходу це дуже "делікатний момент".
Рьотцер заявив, що офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова звинуватила Нідерланди в спробі приховування відомостей про аварію MH17. Так, вона стверджує, що нідерландська сторона не оприлюднила службову переписку, щоб "вивести з-під удару" Київ і знову покласти провину на Росію.
Рьотцер припустив, що нідерландські депутати зажадали публікації цих документів, тому що у них були обґрунтовані підозри в тому, що Україна не усвідомлювала ризики для цивільних літаків.
"Примітно, однак, що на Заході ніхто не критикує Київ за те, що він в рамках так званої "антитерористичної операції" задіяв збройні сили, а потім і зовсім ВПС проти повсталих українців, які організували рух проти Майдану, через що конфлікт, власне , і загострився", - заявив Рьотцер.
В липні 2020 року він звернув увагу на курйозність і поспішність, з якою Нідерланди нібито подали щодо РФ позов до ЄСПЛ у справі про катастрофу літака рейсу MH17. Флоріан Рьотцер наголосив, що звернення було подано до завершення судового процесу в самій країні.
Рьотцер звертає увагу, що до справи не долучили дані українських радарів, відомості натовської системи AWACS. Крім того, суд нібито не дозволив стороні захисту послухати півгодинний запис мовного реєстратора переговорів екіпажу лайнера, що був збитий.
Правоохоронні органи чомусь відмовилися перевірити справжність наданих обвинувачами даних, що, на думку Рьотцера, є дивним.
Він звернув увагу на те, що нідерландські правоохоронці нібито не хочуть на основі документів з'ясувати, в якій країні перебувала ракета від ЗРК «Бук», яку виготовили в СРСР в 1986 році. Адже в Нідерландах стверджують, що саме з такого зенітно-ракетного комплексу був збитий лайнер.
На думку Рьотцер, це пов’язано з тим, що Нідерланди бояться, що суд може винести «неправильне» рішення. Подача позову в ЄСПЛ може стати елементом тиску на нідерландську судову систему, заявив Рьотцер.