Вакаров Василь

Василь Вакаров

Вакаров Василь - політичний коментатор, член «незалежного пулу експертів» ІНПОЛІТ, члени якого часто фігурують у піарних статтях на користь тих чи інших політиків.

Діяльність

Протягом 2018—2019 років активно піарив Юлію Тимошенко та Віктора Медведчука.

В Інтернеті фігурує також як політолог та заступник голови громадської спілки «Центр запобігання та протидії корупції».

Частий гість підконтрольних Медведчуку телеканалів «112» та «Newsone», також бере участь участь у російських пропагандистських ток-шоу. Крім того, на сайті партії «Опозиційна платформа — За життя!» розміщено 17 коментарів Вакарова — всі вони, зрозуміло, про супервпливового та незамінного Віктора Медведчука.

Від лютого 2018 року веде блог на платформі korrespondent.net (належить олігарху Сергію Курченку, який утік до Росії разом із Януковичем). Майже в цей самий час Вакаров починає активно дописувати на сайті ІНПОЛІТ.

Як і Медведчук та інші проросійські політики, гостро критикував створення української помісної православної церкви, а також діяльність міністра охорони здоров’я Уляни Супрун.

Улітку 2018 року став учасником робочої групи з розробки «концепції народної Конституції» Юлії Тимошенко, а вже з серпня 2018 року почав активно піарити лідерку «Батьківщини».

Щодо війни на Сході та російської агресії в України, Василь Вакаров заявляв, що "Конфлікт на Донбасі виник між українськими елітами" та що "збройний конфлікт на сході України не є війною, адже жодна із сторін, включаючи країну-агресора, її не оголошувала".

Біографія

З 1973 до 1981 рр. навчався у восьмирічній школі — інтернат м. Виноградова

З 1981 до 1983 у класі з поглибленим вивченням математики Ужгородської школи — інтернат № 2

У 1991 році закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, отримав кваліфікацію юриста .

Кар'єра

З 1991 до 1994 рр. працював юрисконсультом у Службі добровільної праці та соціального захисту молоді м. Києва.

У 1994—2000 рр. — заступник директора Київського молодіжного центра праці.

З 1996 року — адвокат.

У 2000—2008 рр. — заступник директора, директор Української фінансової компанії «Альфа-капітал». Компанією була здійснена реконструкція будинку по вул. Саксаганського, 96 у м. Києві — пам'ятки архітектури

З 2008 до 2010 — депутат Дніпровської районної ради у м. Києві.

У 2008—2009 — радник Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту.

З жовтня 2009 до квітня 2011 працював головним спеціалістом апарату Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України. За час роботи провів антикорупційну експертизу 60 проектів нормативно-правових актів.

У 2011—2013 — завідувач сектору з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

З жовтня 2013 по червень 2014 — головний спеціаліст відділу з питань антикорупційної політики Адміністрації Президента України.

З червня по жовтень 2014 року — завідувач відділу з питань антикорупційної політики, Т.в.о. керівника Головного управління з питань діяльності правоохоронних органів та протидії корупції Адміністрації Президента України.

Пішов із Адміністрації на знак не згоди з антикорупційною політикою Президента Порошенка.

Лютий 2015 року — учасник конкурсу на зайняття посади директора Національного антикорупційного бюро України.

Червень-грудень 2015 учасник конкурсу з відбору кандидатів на посаду членів національного агентства з питань запобігання корупції.

Жовтень 2015 — травень 2016 заступник керівника громадської спілки ЦЕНТР ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ, організації, яка провела перші антикорупційні (митний та Євро 2012) форуми у м. Львові

Регалії

Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ст. Указ Президента України від 24 червня 2004 р. № 5825.

Заслужений юрист України. Указ Президента України від 24 листопада 2008 р. № 1072.