Відмінності між версіями «"Молодіжна єдність"»
Alfa1 (обговорення • внесок) (Створена сторінка: '''Молодіжна єдність''' - українська радикальна організація, засновником та лідером якої...) |
Alfa1 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Молодіжна єдність''' - українська радикальна організація, засновником та лідером якої є Антон Давидченко, український колабораціоніст з Росією. | + | '''Молодіжна єдність''' - українська радикальна організація, засновником та лідером якої є [[Давидченко Антон|Антон Давидченко]], український колабораціоніст з Росією. |
− | == Діяльність == | + | ==Діяльність== |
Під час проросійських виступів в Україні у лютому-березні 2014 року радикальна організація «Молодіжна єдність» була основною рушійною силою проросійського руху в Одесі. Під прикриттям ідей недопущення у місто радикальних українських націоналістів та «бандерівців», лідер організації Давидченко закликав до федералізації України та відділення Одещини до новоствореного регіону. | Під час проросійських виступів в Україні у лютому-березні 2014 року радикальна організація «Молодіжна єдність» була основною рушійною силою проросійського руху в Одесі. Під прикриттям ідей недопущення у місто радикальних українських націоналістів та «бандерівців», лідер організації Давидченко закликав до федералізації України та відділення Одещини до новоствореного регіону. | ||
− | 28 лютого активісти «Молодіжної єдності» спільно з невідомими побили журналістів, що прийшли до мерії на засідання представників координаційних рад | + | |
− | 1 березня ними було влаштоване зібрання поблизу Куликового поля, на якому мітингувальники висловили свій протест політиці центральної влади і підтримку народу Криму та новому керівництву півострова. Крім того, вони вимагали надання російській мові статусу другої державної, федералізації країни | + | 28 лютого активісти «Молодіжної єдності» спільно з невідомими [http://www.048.ua/news/482176 побили журналістів], що прийшли до мерії на засідання представників координаційних рад. |
− | 3 березня того ж року Давидченко з однодумцями узяв штурмом будівлю Одеської ОДА, після чого над нею було піднято прапор Росії | + | |
+ | 1 березня ними було влаштоване зібрання поблизу Куликового поля, на якому мітингувальники висловили свій протест політиці центральної влади і підтримку народу Криму та новому керівництву півострова. Крім того, вони [http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016767/ вимагали надання російській мові статусу другої державної, федералізації країни]. | ||
+ | |||
+ | 3 березня того ж року Давидченко з однодумцями узяв штурмом будівлю Одеської ОДА, після чого над нею було [http://ukr.lb.ua/news/2014/03/03/257982_prorossiyskie_aktivisti_vzyali.html піднято прапор] Росії. Як зауважив пізніше сам Антон — підняття «триколора» було провокацією, за яку він відповідальності не несе. | ||
+ | [[Категорія:Україна]] | ||
+ | [[Категорія:Гібридний вплив РФ]] | ||
+ | [[Категорія:Організації]] |
Поточна версія на 16:45, 26 грудня 2021
Молодіжна єдність - українська радикальна організація, засновником та лідером якої є Антон Давидченко, український колабораціоніст з Росією.
Діяльність
Під час проросійських виступів в Україні у лютому-березні 2014 року радикальна організація «Молодіжна єдність» була основною рушійною силою проросійського руху в Одесі. Під прикриттям ідей недопущення у місто радикальних українських націоналістів та «бандерівців», лідер організації Давидченко закликав до федералізації України та відділення Одещини до новоствореного регіону.
28 лютого активісти «Молодіжної єдності» спільно з невідомими побили журналістів, що прийшли до мерії на засідання представників координаційних рад.
1 березня ними було влаштоване зібрання поблизу Куликового поля, на якому мітингувальники висловили свій протест політиці центральної влади і підтримку народу Криму та новому керівництву півострова. Крім того, вони вимагали надання російській мові статусу другої державної, федералізації країни.
3 березня того ж року Давидченко з однодумцями узяв штурмом будівлю Одеської ОДА, після чого над нею було піднято прапор Росії. Як зауважив пізніше сам Антон — підняття «триколора» було провокацією, за яку він відповідальності не несе.