Відмінності між версіями «Марат Баширов»
Alfa1 (обговорення • внесок) (Створена сторінка: Баширов Марат Фаатович (тат. Марат Фоат улы Бәширов, 20 січня 1964, Іжевськ) — російський по...) |
Alfa1 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | Баширов Марат Фаатович (тат. Марат Фоат улы Бәширов, 20 січня 1964, Іжевськ) — російський політтехнолог, з 4 липня по 20 серпня 2014 року — в. о. голови «Ради міністрів» терористичної організації «ЛНР». | + | [[Файл:Башир.jpg|міні|Марат Баширов]] |
+ | '''Баширов Марат Фаатович''' (тат. Марат Фоат улы Бәширов, 20 січня 1964, Іжевськ) — російський політтехнолог, з 4 липня по 20 серпня 2014 року — в. о. голови «Ради міністрів» терористичної організації «ЛНР». | ||
+ | |||
+ | === Антиукраїнська діяльність === | ||
+ | 4 липня 2014 лідер луганських сепаратистів В. Болотов призначив Баширова виконуючим обов'язки голови «Ради міністрів» «ЛНР». Останній, виконуючи вказівки з Росії, [http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/4/7030932/ організовував структуру влади терористів «ЛНР»], [http://tsn.ua/politika/uryadom-luganskih-teroristiv-keruvatime-rosiyanin-iz-gramotoyu-putina-357581.html керував незаконними збройними формуваннями]. | ||
+ | |||
+ | У липні 2014 Баширов потрапив до списку санкцій Євросоюзу. | ||
+ | |||
+ | Баширов особисто давав вказівки вивезти в Росію цінне обладнання з МПО «Імпульс», ТОВ "НП «Зоря», Луганського патронного заводу. Під час перебування Баширова «прем'єром» «ЛНР» була здійснена спроба встановити оперативний контроль над ПрАТ «ЛиНІК», Попаснянським вагоноремонтним заводом, Стахановським феросплавним заводом і Первомайським електромеханічним заводом. Також, з «мандатами від Баширова» приїжджали «нові директори» на ряд шахт об'єднань «Свердловантрацит» і «Ровенькиантрацит» (мова йде про 9 шахт, що належать ДТЕК на Луганщині). За час «прем'єрства» Баширова від російської агресії [http://glavcom.ua/publications/129768-lugansk-krym-i-%C2%ABmednye-truby%C2%BB-marata-bashirova.html загинуло понад 800 мирних жителів] Луганської області. | ||
+ | |||
+ | 20 серпня 2014 повернувся до Росії. Пізніше у соціальній мережі «Фейсбук» він, коментуючи свою відставку, заявив, що слід завершувати війну, адже немає ресурсів. | ||
+ | |||
+ | У вересні 2015 р. прізвище М. Баширова фігурує у списку осіб, на яких поширюється дія українських санкцій. | ||
+ | |||
+ | == Життєпис == | ||
+ | |||
+ | === Ранні роки === | ||
+ | Народився 20 січня 1964 року в місті Іжевськ, в татарській сім'ї. | ||
+ | |||
+ | === Освіта === | ||
+ | У 1986 р закінчив Іжевський механічний інститут за фахом «інженер конструктор-технолог радіоелектронної апаратури». | ||
+ | |||
+ | У 2008 р пройшов навчання в Академії народного господарства при Уряді РФ за програмою «Реформування та розвиток ЄЕС Росії». | ||
+ | |||
+ | У 2012 р закінчив факультет MBA «Зв'язки з державними органами (GR)» під керівництвом Голови Державної думи РФ С. Є. Наришкіна в Московському державному університеті ім. М. В. Ломоносова. | ||
+ | |||
+ | === Професійна діяльність === | ||
+ | Починав трудову кар'єру в 1987 році, коли був призначений інструктором Жовтневого райкому ВЛКСМ. | ||
+ | |||
+ | У 1987 році направлений на службу в органи МВС міста Іжевська. | ||
+ | |||
+ | З 1994 року був помічником депутата Ради Федерації РФ, голови комітету з міжнародних справ В. Підопригори. | ||
+ | |||
+ | З 1997 року був генеральним директором компанії «Імідж-контакт 18» (входить до складу консалтингової групи «Імідж-контакт»). | ||
+ | |||
+ | З 2003 по 2004 рік працював заступником начальника управління громадських зв'язків, керівником прес-служби губернатора Нижегородської області. | ||
+ | |||
+ | У квітні 2004 був радником генерального директора ЗАТ «Ренова». | ||
+ | |||
+ | З травня 2005 року був керівником Дирекції регіональних проектів АНО «Інститут корпоративного розвитку» (Група компаній «Ренова»). | ||
+ | |||
+ | З 1 лютого 2008 року є старшим віце-президентом зі стратегічних комунікацій КЕС-Холдингу. | ||
+ | |||
+ | 2011—2013 рр. — Директор по взаємодії з органами влади та стратегічних комунікацій ЗАТ «КЕС». | ||
+ | |||
+ | У 2010 році М. Баширов у ролі менеджера російської корпорації «Комплексні енергетичні системи» (КЕС), в інтересах «Газпрому», брав участь у «віджиманні» п'яти великих облгазів, які контролювала компанія «ГАЗЕКС-Україна». Завдання Баширова була в тому, щоб не тільки прибрати керівництво компанії, а й забезпечити перепродаж пакетів акцій облгазів «Реновою» «Газпрому». | ||
+ | |||
+ | Тоді український менеджмент «ГАЗЕКС-Україна» заблокував купівлю-продаж, чим фактично врятував «Харківгаз», «Харківміськгаз», «Криворіжгаз», «Дніпрогаз» та «Донецькміськгаз» від неминучого поглинання «Газпромом». | ||
+ | |||
+ | == Нагороди == | ||
+ | Визнаний найкращим фахівцем із зв'язку з органами державної влади в електроенергетичній галузі в 2011 і 2012 рр. | ||
+ | |||
+ | Нагороджений грамотою подяки Міністра енергетики Російської Федерації за значний внесок у формування кадрового потенціалу паливно-енергетичного комплексу. | ||
+ | |||
+ | Нагороджений грамотою подяки Президента Російської Федерації В. В. Путіна. | ||
+ | [[Категорія:РФ]] | ||
+ | [[Категорія:Гібридний вплив РФ]] | ||
+ | [[Категорія:Політтехнолог]] | ||
+ | [[Категорія:Терористи]] |
Поточна версія на 14:29, 2 січня 2022
Баширов Марат Фаатович (тат. Марат Фоат улы Бәширов, 20 січня 1964, Іжевськ) — російський політтехнолог, з 4 липня по 20 серпня 2014 року — в. о. голови «Ради міністрів» терористичної організації «ЛНР».
Зміст
Антиукраїнська діяльність
4 липня 2014 лідер луганських сепаратистів В. Болотов призначив Баширова виконуючим обов'язки голови «Ради міністрів» «ЛНР». Останній, виконуючи вказівки з Росії, організовував структуру влади терористів «ЛНР», керував незаконними збройними формуваннями.
У липні 2014 Баширов потрапив до списку санкцій Євросоюзу.
Баширов особисто давав вказівки вивезти в Росію цінне обладнання з МПО «Імпульс», ТОВ "НП «Зоря», Луганського патронного заводу. Під час перебування Баширова «прем'єром» «ЛНР» була здійснена спроба встановити оперативний контроль над ПрАТ «ЛиНІК», Попаснянським вагоноремонтним заводом, Стахановським феросплавним заводом і Первомайським електромеханічним заводом. Також, з «мандатами від Баширова» приїжджали «нові директори» на ряд шахт об'єднань «Свердловантрацит» і «Ровенькиантрацит» (мова йде про 9 шахт, що належать ДТЕК на Луганщині). За час «прем'єрства» Баширова від російської агресії загинуло понад 800 мирних жителів Луганської області.
20 серпня 2014 повернувся до Росії. Пізніше у соціальній мережі «Фейсбук» він, коментуючи свою відставку, заявив, що слід завершувати війну, адже немає ресурсів.
У вересні 2015 р. прізвище М. Баширова фігурує у списку осіб, на яких поширюється дія українських санкцій.
Життєпис
Ранні роки
Народився 20 січня 1964 року в місті Іжевськ, в татарській сім'ї.
Освіта
У 1986 р закінчив Іжевський механічний інститут за фахом «інженер конструктор-технолог радіоелектронної апаратури».
У 2008 р пройшов навчання в Академії народного господарства при Уряді РФ за програмою «Реформування та розвиток ЄЕС Росії».
У 2012 р закінчив факультет MBA «Зв'язки з державними органами (GR)» під керівництвом Голови Державної думи РФ С. Є. Наришкіна в Московському державному університеті ім. М. В. Ломоносова.
Професійна діяльність
Починав трудову кар'єру в 1987 році, коли був призначений інструктором Жовтневого райкому ВЛКСМ.
У 1987 році направлений на службу в органи МВС міста Іжевська.
З 1994 року був помічником депутата Ради Федерації РФ, голови комітету з міжнародних справ В. Підопригори.
З 1997 року був генеральним директором компанії «Імідж-контакт 18» (входить до складу консалтингової групи «Імідж-контакт»).
З 2003 по 2004 рік працював заступником начальника управління громадських зв'язків, керівником прес-служби губернатора Нижегородської області.
У квітні 2004 був радником генерального директора ЗАТ «Ренова».
З травня 2005 року був керівником Дирекції регіональних проектів АНО «Інститут корпоративного розвитку» (Група компаній «Ренова»).
З 1 лютого 2008 року є старшим віце-президентом зі стратегічних комунікацій КЕС-Холдингу.
2011—2013 рр. — Директор по взаємодії з органами влади та стратегічних комунікацій ЗАТ «КЕС».
У 2010 році М. Баширов у ролі менеджера російської корпорації «Комплексні енергетичні системи» (КЕС), в інтересах «Газпрому», брав участь у «віджиманні» п'яти великих облгазів, які контролювала компанія «ГАЗЕКС-Україна». Завдання Баширова була в тому, щоб не тільки прибрати керівництво компанії, а й забезпечити перепродаж пакетів акцій облгазів «Реновою» «Газпрому».
Тоді український менеджмент «ГАЗЕКС-Україна» заблокував купівлю-продаж, чим фактично врятував «Харківгаз», «Харківміськгаз», «Криворіжгаз», «Дніпрогаз» та «Донецькміськгаз» від неминучого поглинання «Газпромом».
Нагороди
Визнаний найкращим фахівцем із зв'язку з органами державної влади в електроенергетичній галузі в 2011 і 2012 рр.
Нагороджений грамотою подяки Міністра енергетики Російської Федерації за значний внесок у формування кадрового потенціалу паливно-енергетичного комплексу.
Нагороджений грамотою подяки Президента Російської Федерації В. В. Путіна.