Відмінності між версіями «Олаф Шольц»
Alfa1 (обговорення • внесок) (Створена сторінка: '''Олаф Шольц''' (нім. Olaf Scholz; нар. 14 червня 1958, Оснабрюк, Нижня Саксонія, ФРН) — німецький по...) |
Alfa1 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Олаф Шольц''' (нім. Olaf Scholz; нар. 14 червня 1958, Оснабрюк, Нижня Саксонія, ФРН) — німецький політик, член Соціал-демократичної партії, Федеральний канцлер Німеччини з 8 грудня 2021 року. | + | [[Файл:Olaf Scholz In March 2022.jpg|міні|Олаф Шольц]] |
+ | '''Олаф Шольц''' (нім. Olaf Scholz; нар. 14 червня 1958, Оснабрюк, Нижня Саксонія, ФРН) — німецький політик, член Соціал-демократичної партії, Федеральний канцлер Німеччини з 8 грудня 2021 року. | ||
+ | |||
+ | == Діяльність == | ||
+ | 15 січня 2022 року Олаф Шольц під час візиту до Росії [https://web.archive.org/web/20220217113104/https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/02/15/7134051/ закликав] до деескалації конфлікту на Сході України. Шольц заявив, що нинішня безпекова ситуація є найсерйознішою за багато останніх років. Він висловив стурбованість зростаючим тиском на громадянське суспільство в Росії. | ||
+ | |||
+ | 17 січня того ж року канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що підтримує політику попередньої влади щодо непостачання зброї Україні. Водночас, канцлер додав, що «не можна нехтувати пересуванням військ уздовж українського кордону. Вони є масштабними і становлять загрозу суверенітету України». 14 лютого того ж року під час офіційного візиту до Києва [https://web.archive.org/web/20220215101047/https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/14/7323971/ заявив, що питання про членство України в НАТО зараз не актуальне.] | ||
+ | |||
+ | 19 лютого під час Мюнхенської конференції з безпеки Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Захід та особисто він змушені доводити Путіну, що події на Донбасі не схожі на те, що відбувалось на Балканах у 90-х. Він також чув зауваження від Путіна на адресу Заходу про те, що у 90-х війська НАТО розпочали військове вторгнення у Сербію. Водночас, [https://web.archive.org/web/20220219122543/https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/19/7324607/ відповідаючи на питання про те, чи треба пришвидшити вступ України до ЄС та НАТО, Шольц заперечив це, відповівши, що це не розглядається]. | ||
+ | |||
+ | 22 лютого після визнання Путіним ОРДЛО призупинив сертифікацію «Північного Потоку-2». Шольц заявив, що Росія порушила свої міжнародні домовленості та вдалася до «незбагненного, несправедливого» кроку, визнавши незалежність територій, контрольованих угрупованнями «ЛНР» та «ДНР». Вже 24 лютого Путін заявив про початок «спеціальної військової операції в Донбасі», у відповідь на це Шольц [https://web.archive.org/web/20220224091744/https://www.dw.com/ru/kancler-germanii-olaf-sholc-mrachnyj-den-dlja-evropy/a-60894457 назвав день початку військової агресії проти Києва «жахливим днем для України та похмурим днем для Європи]». | ||
+ | |||
+ | 26 лютого під час зустрічі з головою уряду Польщі Матеушом Моравецьким змінив позицію щодо постачання Україні зброї та заявив, що Німеччина постачатиме Україні протитанкові засоби та ракети стінгер. Раніше відхиляв запити України на постачання Німеччиною зброї в зони конфлікту, що діє з Другої світової війни. Пізніше німецький канцлер повідомив, що Німеччина свідомо вивела з-під санкцій постачання енергоносіїв з РФ. За його словами, всі кроки розрахували так, щоб сильно вдарити по РФ, але залишитись стійкими у довгостроковій перспективі. | ||
+ | |||
+ | 9 березня стало відомо, що Німеччина на чолі з Шольцом — одна з небагатьох країн, яка блокує повне відключення російського «Сбербанка» від міжнародної міжбанківської системи SWIFT. | ||
+ | |||
+ | 17 березня канцлер [https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/17/7136150/ заявив про неприпустимість образ в бік усіх росіян,] оскільки за війну в Україні, на його думку, відповідальний тільки Путін. В Офісі президента назвали такий заклик «прагненням виправдати свою нерішучість». | ||
+ | |||
+ | 24 березня Шольц закликав посилити військово-технічну допомогу Збройним Силам України. Шольц вважає, що потрібно постійно постачати зброю Україні. 30 березня канцлер заявив про готовність Німеччини стати гарантом територіальної цілісності України. Того ж дня політик сказав, що Росія напала на Україну через імперіалістичні погляди. | ||
+ | |||
+ | На початку квітня західні ЗМІ повідомили, що Шольц відкладає остаточне рішення щодо того, чи надавати Україні високоякісні танки для війни проти Росії. 28 квітня німецький Бундестаг проголосував за документ, який закликає уряд пришвидшити та розширити надання Україні важкого озброєння. | ||
+ | |||
+ | 19 травня канцлер Олаф Шольц [https://finbalance.com.ua/news/sholts-kazhe-pro-nemozhlivist-priskorennya-vstupu-ukrani-do-s заявив, що вступ України в ЄС за прискореною процедурою - неможливий,] попри надзвичайні умови, зумовлені сторгненням РФ в Україну, але одночасно, зазначив, що блок має знайти швидкі й прагматичні рішення допомогти Україні . | ||
+ | |||
+ | == Біографія == | ||
+ | Олаф Шольц виріс у районі Гамбург-Ральштедт та був найстаршим серед своїх братів. Його батьки працювали в текстильній індустрії. Молодший брат Єнс Шольц (нар. 7 вересня 1959, Оснабрюк) працює анастезіологом та з 2009 року очолює раду правління університетської клініки в Шлезвіг-Гольштейні, а наймолодший брат Інґо Шольц є директором комп'ютерної компанії в Гамбурзі. Після закінчення гімназії 1977 року та проходження альтернативної служби Шольц вивчав право в Гамбурзькому університеті, який закінчив 1985 року. Шольц — фаховий юрист з трудового права та партнер у юридичній фірмі «''Zimmermann, Scholz und Partner''» у Гамбурзі. Крім того, з 1990 до 1998 року він був синдиком у Центральній асоціації німецьких споживчих спілок. | ||
+ | |||
+ | З травня до жовтня 2001 року Шольц був сенатором внутрішніх справ Гамбурга, з жовтня 2002 року до березня 2004 року — генеральним секретарем СДП, з листопада 2007 року до жовтня 2009 року — федеральним міністром праці та соціальних питань Німеччини у першому уряді Анґели Меркель, а з березня 2011 року до березня 2018 року — бургомістром Гамбурга, пропонував відкрити елітний університет. З 2000 до 2004 та з 2009 до 2018 року Шольц був головою СДП Гамбурга, а з 2009 до 2019 року — заступником федерального голови СДП. З 13 лютого 2018 року до 22 квітня 2018 року він виконував обов'язки федерального голови СДП. З 14 березня 2018 року по 8 грудня 2021 рік був міністром фінансів Німеччини. | ||
+ | |||
+ | == Особисте життя == | ||
+ | Олаф Шольц одружений із політичною діячкою (СДП) Бріттою Ернст. У пари немає дітей, політики проживають у Потсдамі. | ||
+ | |||
+ | == Позаполітична діяльність == | ||
+ | Шольц є членом гамбурзької ініціативи «Більше часу для дітей». З листопада 2006 року є меценатом проєкту «Освіта проти злочинності» — превентивного шкільного заходу в одному зі соціально-слабких районів Гамбурга. Проєкт заснований 2005 року студентською освітньою ініціативою у кварталі, меценатом якого був Олаф Шольц. | ||
+ | |||
+ | == Канцлерство == | ||
+ | |||
+ | === Вибори === | ||
+ | Спочатку за сухість та безпристрасність політика називали Шольцман, але потім він трохи змінив імідж і намагався виглядати більш живим, пристрасним та посміхатись. Тому, саме у Шольці, а не в його конкурентах німці побачили прийнятну заміну Ангелі Меркель, яка йде з посади. | ||
+ | |||
+ | Суперники виявились слабкі. Керівний «ХДС» поставив на чолі списку спочатку непопулярного в Німеччині Арміна Лашета. Кандидат від «зелених» Анналена Бербок, стартувала в квітні з позиції лідера перегонів, просто провалила передвиборчу кампанію. | ||
+ | |||
+ | Важливу роль відіграла обіцянка соціал-демократів та Шольца підняти погодинну оплату праці до 12 євро з нинішніх 9 євро 60 центів. | ||
+ | |||
+ | === Коаліція === | ||
+ | 6 грудня 2021 року члени партії «Союз 90/Зелені» схвалили рішення про участь у коаліції зі соціал-демократами та лібералами. | ||
+ | |||
+ | Три партії представили 177-сторінкову коаліційну угоду 24 листопада. Майбутній уряд планує збільшити державні інвестиції в зелені технології та цифровізацію, а з 2023 року повернутися до стратегії, відомої як «чорний нуль», за якої планові витрати фінансуватимуться не за рахунок нових кредитів, а виключно з бюджетних доходів. Також партії погодили відмову Німеччини від вугілля до 2030 року. | ||
+ | |||
+ | Крім того, за новою угодою, іммігранти зможуть подати заявку на німецьке громадянство після 5 років проживання у ФРН. Також дозволяється подвійне громадянство. Крім того, в угоді йдеться про плани легалізації регульованого збуту канабісу. Мінімальну заробітну плату мають підвищити до 12 євро за годину. | ||
+ | <br /> | ||
+ | [[Категорія:Німеччина]] | ||
+ | [[Категорія:Гібридний вплив РФ]] | ||
+ | [[Категорія:Політики]] |
Поточна версія на 14:37, 3 червня 2022
Олаф Шольц (нім. Olaf Scholz; нар. 14 червня 1958, Оснабрюк, Нижня Саксонія, ФРН) — німецький політик, член Соціал-демократичної партії, Федеральний канцлер Німеччини з 8 грудня 2021 року.
Зміст
Діяльність
15 січня 2022 року Олаф Шольц під час візиту до Росії закликав до деескалації конфлікту на Сході України. Шольц заявив, що нинішня безпекова ситуація є найсерйознішою за багато останніх років. Він висловив стурбованість зростаючим тиском на громадянське суспільство в Росії.
17 січня того ж року канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що підтримує політику попередньої влади щодо непостачання зброї Україні. Водночас, канцлер додав, що «не можна нехтувати пересуванням військ уздовж українського кордону. Вони є масштабними і становлять загрозу суверенітету України». 14 лютого того ж року під час офіційного візиту до Києва заявив, що питання про членство України в НАТО зараз не актуальне.
19 лютого під час Мюнхенської конференції з безпеки Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Захід та особисто він змушені доводити Путіну, що події на Донбасі не схожі на те, що відбувалось на Балканах у 90-х. Він також чув зауваження від Путіна на адресу Заходу про те, що у 90-х війська НАТО розпочали військове вторгнення у Сербію. Водночас, відповідаючи на питання про те, чи треба пришвидшити вступ України до ЄС та НАТО, Шольц заперечив це, відповівши, що це не розглядається.
22 лютого після визнання Путіним ОРДЛО призупинив сертифікацію «Північного Потоку-2». Шольц заявив, що Росія порушила свої міжнародні домовленості та вдалася до «незбагненного, несправедливого» кроку, визнавши незалежність територій, контрольованих угрупованнями «ЛНР» та «ДНР». Вже 24 лютого Путін заявив про початок «спеціальної військової операції в Донбасі», у відповідь на це Шольц назвав день початку військової агресії проти Києва «жахливим днем для України та похмурим днем для Європи».
26 лютого під час зустрічі з головою уряду Польщі Матеушом Моравецьким змінив позицію щодо постачання Україні зброї та заявив, що Німеччина постачатиме Україні протитанкові засоби та ракети стінгер. Раніше відхиляв запити України на постачання Німеччиною зброї в зони конфлікту, що діє з Другої світової війни. Пізніше німецький канцлер повідомив, що Німеччина свідомо вивела з-під санкцій постачання енергоносіїв з РФ. За його словами, всі кроки розрахували так, щоб сильно вдарити по РФ, але залишитись стійкими у довгостроковій перспективі.
9 березня стало відомо, що Німеччина на чолі з Шольцом — одна з небагатьох країн, яка блокує повне відключення російського «Сбербанка» від міжнародної міжбанківської системи SWIFT.
17 березня канцлер заявив про неприпустимість образ в бік усіх росіян, оскільки за війну в Україні, на його думку, відповідальний тільки Путін. В Офісі президента назвали такий заклик «прагненням виправдати свою нерішучість».
24 березня Шольц закликав посилити військово-технічну допомогу Збройним Силам України. Шольц вважає, що потрібно постійно постачати зброю Україні. 30 березня канцлер заявив про готовність Німеччини стати гарантом територіальної цілісності України. Того ж дня політик сказав, що Росія напала на Україну через імперіалістичні погляди.
На початку квітня західні ЗМІ повідомили, що Шольц відкладає остаточне рішення щодо того, чи надавати Україні високоякісні танки для війни проти Росії. 28 квітня німецький Бундестаг проголосував за документ, який закликає уряд пришвидшити та розширити надання Україні важкого озброєння.
19 травня канцлер Олаф Шольц заявив, що вступ України в ЄС за прискореною процедурою - неможливий, попри надзвичайні умови, зумовлені сторгненням РФ в Україну, але одночасно, зазначив, що блок має знайти швидкі й прагматичні рішення допомогти Україні .
Біографія
Олаф Шольц виріс у районі Гамбург-Ральштедт та був найстаршим серед своїх братів. Його батьки працювали в текстильній індустрії. Молодший брат Єнс Шольц (нар. 7 вересня 1959, Оснабрюк) працює анастезіологом та з 2009 року очолює раду правління університетської клініки в Шлезвіг-Гольштейні, а наймолодший брат Інґо Шольц є директором комп'ютерної компанії в Гамбурзі. Після закінчення гімназії 1977 року та проходження альтернативної служби Шольц вивчав право в Гамбурзькому університеті, який закінчив 1985 року. Шольц — фаховий юрист з трудового права та партнер у юридичній фірмі «Zimmermann, Scholz und Partner» у Гамбурзі. Крім того, з 1990 до 1998 року він був синдиком у Центральній асоціації німецьких споживчих спілок.
З травня до жовтня 2001 року Шольц був сенатором внутрішніх справ Гамбурга, з жовтня 2002 року до березня 2004 року — генеральним секретарем СДП, з листопада 2007 року до жовтня 2009 року — федеральним міністром праці та соціальних питань Німеччини у першому уряді Анґели Меркель, а з березня 2011 року до березня 2018 року — бургомістром Гамбурга, пропонував відкрити елітний університет. З 2000 до 2004 та з 2009 до 2018 року Шольц був головою СДП Гамбурга, а з 2009 до 2019 року — заступником федерального голови СДП. З 13 лютого 2018 року до 22 квітня 2018 року він виконував обов'язки федерального голови СДП. З 14 березня 2018 року по 8 грудня 2021 рік був міністром фінансів Німеччини.
Особисте життя
Олаф Шольц одружений із політичною діячкою (СДП) Бріттою Ернст. У пари немає дітей, політики проживають у Потсдамі.
Позаполітична діяльність
Шольц є членом гамбурзької ініціативи «Більше часу для дітей». З листопада 2006 року є меценатом проєкту «Освіта проти злочинності» — превентивного шкільного заходу в одному зі соціально-слабких районів Гамбурга. Проєкт заснований 2005 року студентською освітньою ініціативою у кварталі, меценатом якого був Олаф Шольц.
Канцлерство
Вибори
Спочатку за сухість та безпристрасність політика називали Шольцман, але потім він трохи змінив імідж і намагався виглядати більш живим, пристрасним та посміхатись. Тому, саме у Шольці, а не в його конкурентах німці побачили прийнятну заміну Ангелі Меркель, яка йде з посади.
Суперники виявились слабкі. Керівний «ХДС» поставив на чолі списку спочатку непопулярного в Німеччині Арміна Лашета. Кандидат від «зелених» Анналена Бербок, стартувала в квітні з позиції лідера перегонів, просто провалила передвиборчу кампанію.
Важливу роль відіграла обіцянка соціал-демократів та Шольца підняти погодинну оплату праці до 12 євро з нинішніх 9 євро 60 центів.
Коаліція
6 грудня 2021 року члени партії «Союз 90/Зелені» схвалили рішення про участь у коаліції зі соціал-демократами та лібералами.
Три партії представили 177-сторінкову коаліційну угоду 24 листопада. Майбутній уряд планує збільшити державні інвестиції в зелені технології та цифровізацію, а з 2023 року повернутися до стратегії, відомої як «чорний нуль», за якої планові витрати фінансуватимуться не за рахунок нових кредитів, а виключно з бюджетних доходів. Також партії погодили відмову Німеччини від вугілля до 2030 року.
Крім того, за новою угодою, іммігранти зможуть подати заявку на німецьке громадянство після 5 років проживання у ФРН. Також дозволяється подвійне громадянство. Крім того, в угоді йдеться про плани легалізації регульованого збуту канабісу. Мінімальну заробітну плату мають підвищити до 12 євро за годину.