Азаров Микола Янович

Азаров Микола

Азаров Микола Янович - політик російського походження, колишній Прем’єр-міністр України часів президента Віктора Януковича. З ініціативи очолюваного Азаровим уряду було призупинено підготовку до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що призвело до Революції гідності. Перебуває в розшуку СБУ. Регулярно спричиняє інформаційні приводи для російської пропаганди для дискредитації України.

Діяльність у РФ

Події на Майдані Микола Азаров назвав «технологією повалення законного уряду», 28 січня 2014 року подав у відставку. Після втечі Віктора Януковича з України Микола Азаров також виїхав із країни спочатку до Австрії, згодом разом із сім'єю осів у Росії, не відмовившись від українського громадянства.  

Очолює так званий «Комітет порятунку України», що звертається до міжнародних судових інстанцій, аби визнати події 2014 року в Україні державним переворотом.

У 2017 році повідомив російській пропагандистській газеті «Извєстія», що формує український «уряд у вигнанні» після рішення московського суду, який у грудні визнав протести на Майдані в Україні «переворотом».

Микола Азаров створює інформаційні приводи з дискредитацією України на міжнародній арені, які широко цитуються пропагандистськими ЗМІ РФ.

Так, у травні 2020 року заявив у своєму Twitter, що Україна в 1922 році увійшла до складу СРСР без Харкова, Одеси, Донецька, Луганська, а також Криму та Львова. Цитата мовою оригіналу: «Все эти земли Украина получила, находясь в составе Советского Союза, причем полностью бесплатно! А новоиспеченные так называемые патриоты только и научились, что земли эти разбазаривать, да еще и ценой десятков тысяч человеческих жизней».

У січні 2020 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення застосувала до телеканалу «Максі-ТВ» (ТОВ "Наша Прага", м. Київ) оголосила попередження та наклала штраф «за поширення мови ворожнечі через трансляцію передачі «Гордон» від 5 жовтня 2019 року (прямий ефір, гість передачі Микола Азаров, представлений ведучим як експрем’єр-міністр України), зафіксовано висловлювання, що мають ознаки порушення вимог законів України «Про інформацію» та «Про телебачення і радіомовлення».

«В інтерв’ю ми фіксуємо фрази про «государственный переворот, который произошел в Украине» щодо подій в 2014 році, – пояснив рішення член Нацради Сергій Костинський. – Неодноразове використання гостем студії формулювання «державний переворот» та відсутність зауважень до цього формулювання з боку ведучого є спотворенням інформації та навмисною підміною понять, а також є поширенням необ’єктивної інформації про події, які відбулися наприкінці 2013 – на початку 2014 років. Використання формулювання «конфликт на Юго-Востоке» є підміною понять та спробою фальсифікувати історичні події, які визначено у нормативно-правових актах як «збройна агресія».

Біографія

Мико́ла Я́нович Аза́ров, уродж. Пахло́ (нар. 17 грудня 1947, Калуга, РРФСР, СРСР) –  політичний діяч російського походження.

Прем'єр-міністр України з 11 березня 2010 до 28 січня 2014, перший віце-прем'єр-міністр та міністр фінансів України в першому (2002–2005) та другому (2006–2007) урядах Віктора Януковича. Голова державної податкової адміністрації України в 1996–2002 роках. З серпня 2015 року голова організації «Комітету спасіння України».

Один із співзасновників та колишній Голова (з 23 квітня 2010 по 28 лютого 2014) Партії регіонів.

Батько – Пахло Яан Робертович, гірничий інженер, естонець, мати – Квасникова (Азарова) Катерина Павлівна.

Прізвище Азаров успадковане ним від бабусі, у якої перебував в дитинстві на вихованні. Закінчив у 1970 році Московський державний університет за спеціальністю геолог-геофізик. З 1971 до 1976 року – начальник дільниці, головний інженер у тресті «Тулашахтоосушення» комбінату «Тулавугілля». В 1976–1984 роках – завідувач лабораторії, потім відділу Підмосковного науково-дослідного і проектно-конструкторського вугільного інституту.

З 1984 до 1995 року – заступник директора та директор Українського державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки та маркшейдерської справи.

1994—1998 рр. — народний депутат України другого скликання, голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, член Президії Верховної Ради України. 1995—1998 рр. — член валютно-кредитної Ради Кабінету Міністрів України. 1997 р. — член Вищої економічної Ради Президента України. 1998 р. — член Міжвідомчої комісії із питань регулювання ринку продовольства, цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників. 1999 р. — член Координаційного комітету по боротьбі із корупцією і організованою злочинністю при Президентові України.

1996 — 2002 рр. – Голова Державної податкової адміністрації України; член Ради національної безпеки і оборони України.

У 1993–1994 рр. був виконувачем обов'язків голови Партії праці. З листопада 2000 року – член президії Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України». 5 березня 2001 року очолив Партію регіонів, а через півроку подав у відставку з цієї посади. У квітні 2003 року на 5-му з'їзді Партії регіонів обраний головою політради. 23 квітня 2010 року обраний Головою Партії регіонів України.

Листопад 2002 –3 лютого 2005 – Перший віце-прем'єр-міністр України, міністр фінансів України. У грудні 2004 – січні 2005 (після відпустки, а згодом відставки Віктора Януковича та перед призначенням Юлії Тимошенко) в. о. Прем'єр-міністра України.

26 березня 2006 обраний до Верховної Ради за списком Партії регіонів. У серпні 2006 його знову призначено на посаду першого віце-прем'єра та міністра фінансів в уряді Віктора Януковича.

11 березня 2010 року обрано Прем'єр-міністром України.

21 листопада 2013 року уряд на чолі з Миколою Азаровим розпорядився призупинити підготовку до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що призвело до виникнення Євромайдану.

24 листопада 2013 року в інтерв'ю російському «Першому каналу» прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив, що на його думку під час Помаранчевої революції було «втілено технологію повалення законного уряду», натомість з Євромайданом влада «не має наміру гратися». Азаров обґрунтував рішення уряду рецесією, обсягами світової кризи, існуючими умовами фінансового ринку та економічним тиском РФ.

22 січня 2014 року назвав учасників події в центрі Києва терористами, які повинні відповісти за свої дії.

28 січня 2014 подав у відставку з посади Прем'єр-міністра України, яку цього ж дня затвердив президент. Разом з прем'єром пішов у відставку і весь його уряд. Згідно з Конституцією України,

З 3 червня 2014 року перебуває у розшуку СБУ.

Після відставки Микола Азаров покинув територію України й полетів до Австрії.

28 лютого 2014 уряди Австрії й Швейцарії оголосили про арешт його активів з метою запобігання ризику незаконного привласнення фінансових активів української держави.

У серпні 2015 він разом з іншими колишніми високопосадовцями України часів президентства Януковича заснував «Комітет порятунку України», що виступив з позицій російської пропаганди.

20 серпня 2015 року Міністерство закордонних справ України анулювало дипломатичний паспорт Миколи Азарова. Він позбавлений паспорта як особа, що «…втратила підстави для користування дипломатичним паспортом і не повернула до МЗС паспортний документ у передбачений законодавством термін».

8 грудня 2016 року була виявлена квартира із речами прем'єра-втікача Миколи Азарова^. Серед речей Миколи Азарова були знайдені десятки ікон та релігійних книг, датованих 19 століттям, оригінали (відповідно до висновків експертів) творів живопису Іллі Рєпіна, Василя Тропініна та Нікоса Сафронова. А ще столове срібло, пам'ятні монети, нагородна зброя з дозволами на ім'я «прем'єра-втікача», козацька шабля та важливі документи