Відмінності між версіями «Ганапольський Матвій»
(Створена сторінка: {{DISPLAYTITLE:Ганапольський Матвій Юрійович}} '''Матвій Юрійович Ганапольський''' ім'я при нар...) |
|||
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{DISPLAYTITLE:Ганапольський Матвій Юрійович}} | {{DISPLAYTITLE:Ганапольський Матвій Юрійович}} | ||
− | + | [[Файл:Ganapolskiy.jpg|міні]] | |
'''Матвій Юрійович Ганапольський''' ім'я при народженні Матвій Юрійович Марголіс<sup>[1]</sup> (Львів, Українська РСР, СРСР) — український та російський журналіст єврейського походження, театральний режисер, радіоведучий, телеведучий, письменник-фантаст. | '''Матвій Юрійович Ганапольський''' ім'я при народженні Матвій Юрійович Марголіс<sup>[1]</sup> (Львів, Українська РСР, СРСР) — український та російський журналіст єврейського походження, театральний режисер, радіоведучий, телеведучий, письменник-фантаст. | ||
Ведучий радіостанції «Ехо Москви» (з 1991), грузинського телеканалу «ПІК», кримськотатарського телеканалу ATR, радіостанції «Радіо Вєсті», Радіо «Ера» та каналів "[[112 канал|'''112 Україна''']]" та '''[["NewsOne"|NewsOne]]'''. Член президії Російського єврейського конгресу.<sup>[2]</sup> Колумніст газети«Московський комсомолець».<sup>[3]</sup> | Ведучий радіостанції «Ехо Москви» (з 1991), грузинського телеканалу «ПІК», кримськотатарського телеканалу ATR, радіостанції «Радіо Вєсті», Радіо «Ера» та каналів "[[112 канал|'''112 Україна''']]" та '''[["NewsOne"|NewsOne]]'''. Член президії Російського єврейського конгресу.<sup>[2]</sup> Колумніст газети«Московський комсомолець».<sup>[3]</sup> | ||
− | === Життєпис === | + | ===Життєпис=== |
Народився у Львові, жив на вул. Кутузова (з 1991 року — Ген. М. Тарнавського). | Народився у Львові, жив на вул. Кутузова (з 1991 року — Ген. М. Тарнавського). | ||
− | === '''Освіта''' === | + | ==='''Освіта'''=== |
Навчався в 6-й середній школі Львова і 193-й у Києві. Закінчив училище естрадного мистецтва в Києві (1973) та режисерський факультет ГІТІСа. | Навчався в 6-й середній школі Львова і 193-й у Києві. Закінчив училище естрадного мистецтва в Києві (1973) та режисерський факультет ГІТІСа. | ||
− | === '''Кар'єра''' === | + | ==='''Кар'єра'''=== |
Працював у театрах, у Київському (1981—1986) та Московському театрах естради, дитячої редакції Держтелерадіо СРСР. У ці роки на фірмі «Мелодія» як режисер записав три платівки «Слідство ведуть Колобки». | Працював у театрах, у Київському (1981—1986) та Московському театрах естради, дитячої редакції Держтелерадіо СРСР. У ці роки на фірмі «Мелодія» як режисер записав три платівки «Слідство ведуть Колобки». | ||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
З червня по осінь 2018 року вів програму "Моя хата з краю" на Радио Пятница. | З червня по осінь 2018 року вів програму "Моя хата з краю" на Радио Пятница. | ||
− | === '''Погляди''' === | + | ==='''Погляди'''=== |
21 липня 2014 року в ефірі передачі «На пике событий» (укр. ''«На вістрі подій»'') на «Радіо Вєсті» Матвій Ганапольський порівняв організаторів Форуму видавців у Львові з нацистами. Ведучий вдався до такої паралелі, порівнюючи застосування маркування російської книги на форумі, яке би вказувало на країну-виробника, з носінням євреями зірки Давида під час Третього Рейху.<sup>[10]</sup> | 21 липня 2014 року в ефірі передачі «На пике событий» (укр. ''«На вістрі подій»'') на «Радіо Вєсті» Матвій Ганапольський порівняв організаторів Форуму видавців у Львові з нацистами. Ведучий вдався до такої паралелі, порівнюючи застосування маркування російської книги на форумі, яке би вказувало на країну-виробника, з носінням євреями зірки Давида під час Третього Рейху.<sup>[10]</sup> | ||
Рядок 55: | Рядок 55: | ||
Припускає, що під час громадського голосування про присвоєння Міжнародному аеропорту «Бориспіль» імені видатної особистості, де найбільше голосів отримала кандидатура українського гетьмана Івана Мазепи, вдались до «технології штучно зібраних голосів».<sup>[18]</sup> Адже під час проведеного у липні в ефірі «Ранок Матвія Ганапольського» на Радіо «Ера» опитування в імпровізованих півфіналах перемогли кандидатури авіаторів Олега Антонова та Ігоря Сікорського, у фінальному опитування переміг перший<sup>[19]</sup>. | Припускає, що під час громадського голосування про присвоєння Міжнародному аеропорту «Бориспіль» імені видатної особистості, де найбільше голосів отримала кандидатура українського гетьмана Івана Мазепи, вдались до «технології штучно зібраних голосів».<sup>[18]</sup> Адже під час проведеного у липні в ефірі «Ранок Матвія Ганапольського» на Радіо «Ера» опитування в імпровізованих півфіналах перемогли кандидатури авіаторів Олега Антонова та Ігоря Сікорського, у фінальному опитування переміг перший<sup>[19]</sup>. | ||
− | === '''«Нові стандарти журналістики»''' === | + | ==='''«Нові стандарти журналістики»'''=== |
18 травня 2015 року Матвій Ганапольський в ефірі української радіостанції «Радіо Вєсті» зачитав нібито заяву Федерації хокею Росії, що стосується програшу збірної Росії у фінальному матчі Чемпіонату світу з хокею проти збірної Канади. У цитаті, озвученій журналістом, йдеться про те, що збірна Росії програла тому, що збірна Канади вийшла на лід у кольорах «бандерівців» (чорно-червоні)<sup>[20]</sup>. У зв'язку з тим, що дана заява була відсутня на сайті Федерації хокею РФ, цитата, зачитана Матвієм, викликала негативну реакцію слухачів і вимогу привести джерело цитати, на що він відповів, що, якщо повідомлення з'явилося в ЗМІ і не було спростовано протягом доби Федерацією хокею Росії, це означає, що заява дійсно була зроблена офіційною особою і додаткових доказів не потребує. У цій же передачі журналіст назвав російський патріотизм «смердючим», а настрій російської хокейної команди тільки на перемогу — помилковим. Скандальні думки журналіста були процитовані в ЗМІ 19 травня 2015 з численними коментарями. | 18 травня 2015 року Матвій Ганапольський в ефірі української радіостанції «Радіо Вєсті» зачитав нібито заяву Федерації хокею Росії, що стосується програшу збірної Росії у фінальному матчі Чемпіонату світу з хокею проти збірної Канади. У цитаті, озвученій журналістом, йдеться про те, що збірна Росії програла тому, що збірна Канади вийшла на лід у кольорах «бандерівців» (чорно-червоні)<sup>[20]</sup>. У зв'язку з тим, що дана заява була відсутня на сайті Федерації хокею РФ, цитата, зачитана Матвієм, викликала негативну реакцію слухачів і вимогу привести джерело цитати, на що він відповів, що, якщо повідомлення з'явилося в ЗМІ і не було спростовано протягом доби Федерацією хокею Росії, це означає, що заява дійсно була зроблена офіційною особою і додаткових доказів не потребує. У цій же передачі журналіст назвав російський патріотизм «смердючим», а настрій російської хокейної команди тільки на перемогу — помилковим. Скандальні думки журналіста були процитовані в ЗМІ 19 травня 2015 з численними коментарями. | ||
− | === Особисте життя === | + | ===Особисте життя=== |
Ганапольський одружений, його дружиною є грузинська журналістка Тамара Шенгелія<sup>[21]</sup>. | Ганапольський одружений, його дружиною є грузинська журналістка Тамара Шенгелія<sup>[21]</sup>. | ||
Матвій Ганапольський на Московській міжнародній книжковій виставці-ярмарку2011 року | Матвій Ганапольський на Московській міжнародній книжковій виставці-ярмарку2011 року | ||
− | === Книги === | + | ===Книги=== |
Матвій Ганапольський є автором фантастичних творів як «Приготування Вахруста» та «Прийде сіренький вовчок…»<sup>[22]</sup> та книг російською мовою: | Матвій Ганапольський є автором фантастичних творів як «Приготування Вахруста» та «Прийде сіренький вовчок…»<sup>[22]</sup> та книг російською мовою: | ||
Рядок 86: | Рядок 86: | ||
Цінує творчість Пата Метені і використовує її як музичні теми для своїх радіопередач на «Ехо Москви»<sup>[32]</sup>. | Цінує творчість Пата Метені і використовує її як музичні теми для своїх радіопередач на «Ехо Москви»<sup>[32]</sup>. | ||
− | === Премії та нагороди === | + | ===Премії та нагороди=== |
· Премія «Міжнародної конфедерації журналістських спілок» (1995)<sup>[4]</sup> | · Премія «Міжнародної конфедерації журналістських спілок» (1995)<sup>[4]</sup> | ||
Рядок 99: | Рядок 99: | ||
· Премія Москви<sup>[33]</sup> | · Премія Москви<sup>[33]</sup> | ||
− | === Примітки === | + | ===Примітки=== |
↓ Показувати повністю | ↓ Показувати повністю | ||
Рядок 168: | Рядок 168: | ||
33. ↑ Ганапольський Матвій | 33. ↑ Ганапольський Матвій | ||
− | === Посилання === | + | ===Посилання=== |
· Блог Матвія Ганапольського на сайті «Ехо Москви»(рос.) | · Блог Матвія Ганапольського на сайті «Ехо Москви»(рос.) | ||
Рядок 180: | Рядок 180: | ||
· Фантастичні оповідання М. Ганапольського | · Фантастичні оповідання М. Ганапольського | ||
+ | [[Категорія:Гібридний вплив РФ]] | ||
+ | [[Категорія:Медіа]] |
Поточна версія на 21:29, 16 грудня 2018
Матвій Юрійович Ганапольський ім'я при народженні Матвій Юрійович Марголіс[1] (Львів, Українська РСР, СРСР) — український та російський журналіст єврейського походження, театральний режисер, радіоведучий, телеведучий, письменник-фантаст.
Ведучий радіостанції «Ехо Москви» (з 1991), грузинського телеканалу «ПІК», кримськотатарського телеканалу ATR, радіостанції «Радіо Вєсті», Радіо «Ера» та каналів "112 Україна" та NewsOne. Член президії Російського єврейського конгресу.[2] Колумніст газети«Московський комсомолець».[3]
Зміст
Життєпис
Народився у Львові, жив на вул. Кутузова (з 1991 року — Ген. М. Тарнавського).
Освіта
Навчався в 6-й середній школі Львова і 193-й у Києві. Закінчив училище естрадного мистецтва в Києві (1973) та режисерський факультет ГІТІСа.
Кар'єра
Працював у театрах, у Київському (1981—1986) та Московському театрах естради, дитячої редакції Держтелерадіо СРСР. У ці роки на фірмі «Мелодія» як режисер записав три платівки «Слідство ведуть Колобки».
Довгий час працював у АТВ. Автор багатьох телепроектів, вів різні розважальні та політичні шоу. З 1991 року працював на радіостанції «Ехо Москви», де був автором рейтингових програм «Репліка», «Клінч», «Я — Ганапольский», «Розворот», «Бунт „Хорьків“». Автор телевізійних проектів «Бомонд» (ОРТ), «Ігри гладіаторів» (РТР), «Детектив-шоу» (ТВ-6, ОРТ, ТВЦ), «Цивілізація» (ПІК)[4]. В ніч з 31 травня на 1 червня в рамках програми «Один» на радіостанції «Ехо Москви» провів ефір українською мовою.[5]
Взимку 2014 року вів ток-шоу "Місце дії" на "112 Україна"
18 березня 2014 року став радіоведучим української радіостанції «Радіо Вєсті», але при цьому залишаючись оглядачем російської станції.[6].
З 1 березня 2016 — працює в ранковому ефірі на Радіо «Ера» . Передачі веде українською та російською мовами[7].
20 липня 2016 року Президент України Петро Порошенко надав українське громадянство Матвію Ганапольському[8]. В ефірі каналу "112 Україна" він розповідав, як отримав його:
« | «Мені Петро Порошенко не давав українське громадянство. Я отримав його за правом народження. Я народився у Львові. Я просто пішов в паспортний стіл за місцем, де я був зареєстрований – я знімав квартиру – написав заяву, її розглянули. І без жодних проблем мені видали паспорт. Просто потім була зустріч журналістів з Порошенком. Мене туди запросили. Більше не запрошували. Я прийшов тоді туди, а там пан Ложкін, який був тоді головою Адміністрації. Ми заговорили, я розповів йому, що отримав український паспорт. А він сказав: «Вау, покажи!». Я показав, ми зробили фото. Але, оскільки це було в Адміністрації президента, сказали, що Порошенко видав мені паспорт» | » |
[9]
з 2017 року ведучий програм "Ехо України", "18-" та "МЕМ" на Прямому
З червня по осінь 2018 року вів програму "Моя хата з краю" на Радио Пятница.
Погляди
21 липня 2014 року в ефірі передачі «На пике событий» (укр. «На вістрі подій») на «Радіо Вєсті» Матвій Ганапольський порівняв організаторів Форуму видавців у Львові з нацистами. Ведучий вдався до такої паралелі, порівнюючи застосування маркування російської книги на форумі, яке би вказувало на країну-виробника, з носінням євреями зірки Давида під час Третього Рейху.[10]
Матвій Ганапольський 11 березня 2008 року
«Тобто на них буде стояти марка — «Зроблено в Росії». Ось як, знаєте, як у цих самих, у гетто ставили шестикутну зірку та писали: «jude» — «євреї». Ось так і на книжках буде написано — «росіяни».
розгорнути Оригінальний текст(рос.) |
.[11]
Пізніше Ганапольський в ефірі каналу «NewsOne» за 03.09.2015 (з часу 17:29 хв.) пояснив детально свою позицію, зокрема, що на його думку не можна ставити книги в один ряд з ковбасою, адже не всі письменники-громадяни Росії обов'язково є ватниками.[12]
26 вересня 2014 року в ефірі передачі «На пике событий» (укр. «На вістрі подій») на «Радіо Вєсті» Матвій Ганапольський озвучив, на його думку, анекдот у якому українця назвав хохлом. Цей твір журналіст оцінив як «хороший».[13] Проте під час вранішніх ефірів від 3 та 8 липня, коли Матвій Ганапольський говорив серйозно на цю тему, прозвучали абсолютно протилежні думки: зокрема в ефірі за 3 липня (з часу 2:54:28) — … а тепер про хороше…, він говорить у розмові з Антоном Геращенком про заборону адміністрацією фейсбуку вживання слова «хохол»[14], а 8 липня продовжує цю тему (з часу 2:19:56 та пізніше з часу 2:42:55), схвалюючи заборону ображати українців.[15]
1 жовтня 2014 року в ранковому ефірі «Радіо Вєсті» Матвій Ганапольський висловився проти присвоєння українським вулицям імен видатних історичних діячів та героїв сучасності. Він запропонував називати вулиці нейтрально, пославшись при цьому на російський досвід.[16][17]
Припускає, що під час громадського голосування про присвоєння Міжнародному аеропорту «Бориспіль» імені видатної особистості, де найбільше голосів отримала кандидатура українського гетьмана Івана Мазепи, вдались до «технології штучно зібраних голосів».[18] Адже під час проведеного у липні в ефірі «Ранок Матвія Ганапольського» на Радіо «Ера» опитування в імпровізованих півфіналах перемогли кандидатури авіаторів Олега Антонова та Ігоря Сікорського, у фінальному опитування переміг перший[19].
«Нові стандарти журналістики»
18 травня 2015 року Матвій Ганапольський в ефірі української радіостанції «Радіо Вєсті» зачитав нібито заяву Федерації хокею Росії, що стосується програшу збірної Росії у фінальному матчі Чемпіонату світу з хокею проти збірної Канади. У цитаті, озвученій журналістом, йдеться про те, що збірна Росії програла тому, що збірна Канади вийшла на лід у кольорах «бандерівців» (чорно-червоні)[20]. У зв'язку з тим, що дана заява була відсутня на сайті Федерації хокею РФ, цитата, зачитана Матвієм, викликала негативну реакцію слухачів і вимогу привести джерело цитати, на що він відповів, що, якщо повідомлення з'явилося в ЗМІ і не було спростовано протягом доби Федерацією хокею Росії, це означає, що заява дійсно була зроблена офіційною особою і додаткових доказів не потребує. У цій же передачі журналіст назвав російський патріотизм «смердючим», а настрій російської хокейної команди тільки на перемогу — помилковим. Скандальні думки журналіста були процитовані в ЗМІ 19 травня 2015 з численними коментарями.
Особисте життя
Ганапольський одружений, його дружиною є грузинська журналістка Тамара Шенгелія[21].
Матвій Ганапольський на Московській міжнародній книжковій виставці-ярмарку2011 року
Книги
Матвій Ганапольський є автором фантастичних творів як «Приготування Вахруста» та «Прийде сіренький вовчок…»[22] та книг російською мовою:
· 2008 — «Кисло-солодка журналістика» ISBN 5-94663-714-2[23]
· 2009 — «Правосуддя для дурнів, або … Найнеймовірніші судові позови і рішення» ISBN 978-5-17-060707-5[24]
· 2010 — «Чорна рука та піраміда Хеопса» ISBN 978-5-17-068407-6[25]
· 2011 — «Чао, Італія!» ISBN 978-5-17-072916-6[26]
· 2011 — «Смайлики» ISBN 978-5-94663-754-1[27]
· 2012 — «Посміхайлики. Життєстверджуюча книга пропаленого циніка» ISBN 978-5-271-41495-4[28]
· 2012 — «Чорна Рука і таємниця Ейфелевої вежі» ISBN 978-5-271-43397-9[29]
· 2013 — «Найкращий підручник журналістики. Кисло-солодка книга про гроші, марнославство та президенти» ISBN 978-5-271-36630-7[30]
· 2013 — «Путін буде царем» ISBN 978-5-4438-0269-5[31]
Цінує творчість Пата Метені і використовує її як музичні теми для своїх радіопередач на «Ехо Москви»[32].
Премії та нагороди
· Премія «Міжнародної конфедерації журналістських спілок» (1995)[4]
· Премія «Золотий Овен» (1997)[4]
· Премія «ТЕФІ» за програму «Детектив-шоу» (двічі фіналіст; 2001, 2002)
· «Телегранд» (2004)[4]
· Премія Федерації єврейських громад Росії «Людина року» (2009)[4]
· Премія Москви[33]
Примітки
↓ Показувати повністю
1. ↑ Матвій Ганапольський // Ukrcenter, 2018
2. ↑ Структура Российского еврейского конгресса // Офиційний сайт РЕК(рос.)
3. ↑ Статті на сайті «МК»(рос.)
4. ↑ Перейти до:а б в г д Майстер-клас Матвія Ганапольського «Виклики сучасним медіа»
5. ↑ Ночной эфир (на украинском языке!) (рос.). «Эхо Москвы». 01.06.2014
6. ↑ Матвій Ганапольський на Радіо «Вісті»
7. ↑ Матвій Ганапольський на Радіо «Ера»
8. ↑ Російський журналіст Ганапольський став громадянином України. ukranews.com. Українські новини. 2016-07-20.
9. ↑ Матвій Ганапольский: «Порошенко не видавав мені паспорт»|https://detector.media/medialife/article/133067/2017-12-20-matvii-ganapolskii-poroshenko-ne-vidavav-meni-pasport/
10. ↑ Ганапольський порівняв організаторів Форуму видавців з нацистами. Zaxid.net. 23.07.2014
11. ↑ Матвій Ганапольський наполягає, що порівнював українців з нацистами правильно. Євген Кисельов підтримав колегу. Дуся. Телекритика. 07.11.2014
12. ↑ Матвій Ганапольський пояснює, що він насправді мав на увазі, коли порівнював позначку «Зроблено в Росії» із «Зіркою Давида». NewsOne.(рос.)
13. ↑ Матвій Ганапольський на радіо «Вєсті»: «Споймали русский и хохол золотую рыбку…» Дуся. Телекритика. 26.09.2014
14. ↑ Матвій Ганапольський cхвалює заборону адміністрації Фейсбук слова «хохол», «Ранок з Матвієм Ганопольським», 3 липня(рос.)
15. ↑ Матвій Ганапольський схвалює заборону ображати українців, «Ранок з Матвієм Ганопольським», 8 липня(рос.)
16. ↑ Матвій Ганапольський проти того, щоби українці називали вулиці на честь своїх героїв. Дуся. Телекритика. 02.10.2014
17. ↑ Утро с Матвеем Ганапольским (рос. ). «Радио Вести». 01.10.2014
18. ↑ Окрилений Мазепа: Чи підтримає влада нове ім'я аеропорту «Бориспіль»?
19. ↑ Ранок з Матвієм Ганапольським
20. ↑ Правила журналистики от Матвея Ганапольского — YouTube
21. ↑ Матвій Ганапольський біографія, фото — дізнайся все!(рос.)
22. ↑ Матвій Ганапольський. «Прийде сіренький вовчок…»
23. ↑ «Кисло-сладкая журналистика»(рос.)
24. ↑ «Правосуддя для дурнів, або … Найнеймовірніші судові позови і рішення»(рос.)
25. ↑ «Чорна рука та піраміда Хеопса»(рос.)
26. ↑ Матвій Ганапольський. «Чао, Італія!»(рос.)
27. ↑ «Смайлики»(рос.)
28. ↑ «Посміхайлики»(рос.)
29. ↑ «Чорна Рука і таємниця Ейфелевої вежі»(рос.)
30. ↑ «Найкращий підручник журналістики. Кисло-солодка книга про гроші, марнославство та президенти» (рос.)
31. ↑ «Путін буде царем»(рос.)
32. ↑ «Денний розворот» від 9 вересня 2008, запис на сайті Москва.FM(рос.)
33. ↑ Ганапольський Матвій
Посилання
· Блог Матвія Ганапольського на сайті «Ехо Москви»(рос.)
· Блог Матвія Ганапольського на сайті Twitter(рос.)
· Твори Матвія Ганапольського на сайті Аргонавти Всесвіту
· Утро с Матвеем Ганапольским(рос.)
· Журналіст брутально послав «ватника» у прямому ефірі
· Фантастичні оповідання М. Ганапольського