Корчинський Дмитро

Дмитро́ Олекса́ндрович Корчи́нський (нар.22 січня 1964, Київ) — український літератор (власне визначення), поет, політик, громадський діяч, журналіст, телеведучий. Лідер української партії Братство.

Після першого туру виборів Президента України в 2004 став на бік Віктора Януковича.^[3] Після перемоги Віктора Ющенка «Братство» Корчинського об'єдналося з ідеологічно чужою Прогресивно-соціалістичною партією Наталії Вітренко та виступало проти руху нової влади до НАТО та зближення із США та ЄС.^[3] За словами Корчинського, до їх новоутвореної опозиції мали приєднатися Партія регіонів та СДПУ(о).^[5]

Разом з Олександром Дугіним та Наталією Вітренко входив до Вищої Ради українофобського «Міжнародного Євразійського Руху». У зв'язку з антиукраїнською діяльністю цієї організації «Братство» Дмитра Корчинського оголосило в жовтні 2007 року про припинення співпраці з нею.^[6]

Родина

·        Батько — Олександр Анатолійович (*1939), науковий співробітник Інституту технічної теплофізики НАН України;

·        Мати — Людмила Василівна (1939), інженер, на пенсії;

·        Дружина — Оксана Анатоліївна (1970) — народний депутат ВРУ 8 скликання від Партії Ляшка;

·        Діти: син — Данило (1990).

Освіта

·        1981 — закінчив СШ № 206 (м. Київ)

·        1982–1984 — два роки навчався в Київському інституті харчової промисловості (факультет промислової теплоенергетики)^[1]

·        1987 — один рік навчався в Київському університеті (історичний факультет)^[2]

Діяльність

1980—2000 роки

·        1985–1987 — служба в армії.

·        1987–1988 — учасник громадського об'єднання «Українська Гельсінська спілка» (УГС), студентських опозиційних об'єднань «Український культурологічний клуб», «Громада».^{[джерело?]}

·        1989 — один із фундаторів і керівників «Спілки незалежної української молоді» (СНУМ). Брав участь в організації перших масових антикомуністичних акцій в Києві: екологічні, антивоєнні мітинги. Неодноразово затримувався і піддавався адміністративному арешту за політичну активність.

·        1990 — один із засновників і лідерів громадської організації «Українська міжпартійна асамблея» (згодом — «Українська національна асамблея» (УНА). Брав участь у заснуванні «Української народної самооборони» (УНСО). Учасник локальних конфліктів з політичних мотивів (Придністров'я, Абхазія, Чечня). Засновник радикальної організації «Щит Батьківщини».

·        1998 — організатор серії акцій у Одесі на захист місцевого самоврядування.

·        Засновник і Президент громадської організації «Інститут проблем регіональної політики і сучасної політології» (від 1999).

2000—2012 роки

Дмитро Корчинський і Аркадій Поважний

Дмитро Корчинський і мер Одеси Едуард Гурвіц

З УНА-УНСО був виключений.^[3] 2002 року заснував політичну партію «Братство». Організатор акцій «Братства» у Києві та Одесі.

У 2001–2004 роках — ведучий телепрограм «Pro et contra» (ТЕТ), «Подвійний доказ» та «Проте» (канал «1+1»).

У президентських виборах 2004 року Дмитро Корчинський брав участь як кандидат. Подавати документи на реєстрацію до Центральної виборчої комісії приїхав на бронетранспортері (орендованому на кіностудії ім. Довженка).^[4]

Після першого туру став на бік Віктора Януковича.^[3] Після перемоги Віктора Ющенка «Братство» Корчинського об'єдналося з ідеологічно чужою Прогресивно-соціалістичною партією Наталії Вітренко та виступало проти руху нової влади до НАТО та зближення із США та ЄС.^[3] За словами Корчинського, до їх новоутвореної опозиції мали приєднатися Партія регіонів та СДПУ(о).^[5]

Разом з Олександром Дугіним та Наталією Вітренко входив до Вищої Ради українофобського «Міжнародного Євразійського Руху». У зв'язку з антиукраїнською діяльністю цієї організації «Братство» Дмитра Корчинського оголосило в жовтні 2007 року про припинення співпраці з нею.^[6]

У 2009–2010 роках — ведучий телепрограми «Четверта влада» (ТРК Київ).

2013—2014 роки

2013 року під час протестів Євромайдану, на офіційному сайті Всеукраїнської політичної партії «Братство» 30 листопада був опублікований заклик «Всі — на повстання!».^[7][8] Зранку 1 грудня Корчинський також закликав до «Хрестового походу на Банкову».^[8]

Того ж дня, за попереднім повідомленням МВС, понад 300 «радикально налаштованих» членів організації «Братство», на чолі з Корчинським, брали участь у спробі «штурму» Адміністрації Президента,^[8][9] в ході якого заворушники кидали в міліцію каміння, бруківку, димові та вогняні шашки (фаєри), два коктейлі Молотова, петарди, застосовували сльозогінний газ,^[10] били міліціонерів кийками та ланцюгом, а також намагалися відтіснити кордон міліції навантажувачем Longgong CDM833 (який у ЗМІ називали «бульдозером»)^[11][12][13].

На той час опозиційні політики називали штурм провокацією, вигідною для провладних та проросійських сил.^[8][14] Сам Корчинський, який був присутнім при штурмі (на одній зі світлин видно, що він стоїть на навантажувачі в центрі штурму^[15]), заперечував свою причетність до його організації, однак назвав заворушників «найкращими людьми, кращою частиною української молоді».^[10]Незабаром МВС повідомило, що Дмитра Корчинського немає серед підозрюваних у організації сутички^[15].

Але вже 5 грудня київська прокуратура пред'явила підозру за ст. 294 Кримінального кодексу України щодо організації масових заворушень на Банковій 1 грудня. Корчинського оголошено у розшук.^[16] Згідно з даними ТСН він одразу ж після штурму на Банковій виїхав за кордон.^[17]

15 грудня 2013, згідно з заявою начальника Департаменту карного розшуку Василя Паскала, Корчинський був оголошений в міжнародний розшук:

Я впевнений, що найближчим часом місцезнаходження цієї особи буде встановлено... Також у нас є інформація, що окремі члени організації Корчинського - це 15 осіб, проживали у нього в офісі, він використовував цих осіб під час проведення найбільш радикально налаштованих акцій

Проте на сайті Інтерполу прізвище Корчинського виявити не вдалося.^[18]

Такі організатори (сутичок), як Корчинський, на сьогодні перебувають за кордоном^[19].

—начальник Головного слідчого управління МВС Микола Чинчін

Він відзначив, що Корчинський має можливість ховатися від слідства за кордоном, а молоді хлопці, які під його керівництвом чинили безлади, перебувають в Україні і будуть нести карну відповідальність^[19].

5 лютого 2014 року Дмитро Корчинський був затриманий у Ізраїлі, але у МВС України його терміново зняли з міжнародного розшуку і передали документи в Ізраїль. Після цього лідера Братства відпустили^[20][21]. 6 лютого він заявив про намір «з вірою у благодатність амністії» повернутися до України^[22].

Після початку російсько-української війни одним з перших оголосив про початок спротиву окупантам^[23], воював другим номером гранатометника в складі добровольчого спецбатальйону МВС Свята Марія.

Політичне спрямування та погляди

Скептично ставиться до демократії, є прихильником християнства та дотримується анархістських поглядів.^[24] З часів заснування партії «Братство» Корчинського дехто пов'язув з Медведчуком та його тодішньою партією СДПУ(о).^[25][26]

У грудні 2003 року Корчинський у інтерв'ю виданню «ЛІГА: Трибуна» висловив своє ставлення до діяльності Віктора Медведчука:^[27][28]

«

У принципі, Медведчук мені подобається. І ось чому. Він представляє невелику солідарну групу, яка діє у ворожому оточенні і діє доволі успішно. Мені здається, що вся українська політика має бути такою, — нежіночою, жорсткою. Тобто люди, які прийшли до влади, мають забезпечувати собі цю владу. Я б на місці Медведчука робив би набагато жорсткіше, ніж він це робить. Я вважаю, що політика СДПУ(о) занадто м'яка щодо захисту власних інтересів.

»

У червні 2005 Віктор Медведчук заявив, що розцінює Корчинського «як істинного борця за свободу і демократію в Україні».^[29]

Літературна діяльність

Дмитро Корчинський є автором поетичної збірки «Філософія смути», книги політичної публіцистики «Війна у натовпі» та прозово-поетичного кобзаря 2004 року «Революція от кутюр». Автор роману «Сяючий шлях», п'єси «Посттравматична рапсодія», багатьох есе. «Війна в натовпі» заборонена в Росії.^[30]

Примітки

↓ Показувати повністю

1.     ↑ Цитата: «Колись мій дід викладав тут економіку, згодом його закінчив мій батько і натурально впихнули туди і мене, і я з великими труднощами провчився два курси на факультеті „Промислова теплоенергетика“. Потім втік.» [1]

2.     ↑ Цитата: «Я не закінчив історичний факультет, я закінчив перший курс історичного факультету, а потім з'ясувалося, що робити історію значно цікавіше, ніж її вивчати.» З інтерв'ю з Дмитром Корчинським — [2]

3.     ↑ Перейти до:^{а б в} Володимир Ар'єв. Скінхеди з «Братства» Корчинського // «Закрита Зона», 5 канал (через Українську правду), 26.04.2005.

4.     ↑ Корчинський-«сатаніст» приїхав у ЦВК на броньовику // Українська правда, 19.07.2004.

5.     ↑ Корчинський і Вітренко створюють народну опозицію і запрошують усіх без винятку // Корреспондент.net, 23.02.2005.

6.     ↑ Братство виходить із Міжнародного Євразійського руху

7.     ↑ [3]

8.     ↑ Перейти до:^{а б в г} Продажные патриоты и агентура спецслужб. Кто организовал «кровавое воскресенье» // CRIME.in.ua, 02.12.2013.

9.     ↑ До безладів на Банковій причетні понад 300 членів «Братства» — МВС // УНН, 01.12.2013.

10.  ↑ Перейти до:^{а б} Дмитро Корчинський: Штурмували Адміністрацію не провокатори, а найкращі люди країни // Главком, 01.12.2013.

11.  ↑ Пряме включення подій, що відбувались на Банковій // ТСН, 01.12.2013.

12.  ↑ Коктейли «Молотова» на Банковой // 112.ua, 01.12.2013.

13.  ↑ Илья Варламов. Штурм Администрации президента, Киев (фото) // LiveJournal, 02.12.2013.

14.  ↑ Яценюк розповів, хто організував штурм адміністрації президента // ТСН, 02.12.2013.

15.  ↑ Перейти до:^{а б} МВС попри заяви про причетність Корчинського до провокацій, його не підозрює // Українська правда, 03.12.2013.

16.  ↑ Заворушення на Банковій: лідер Братства Корчинський оголошений у розшук // Корреспондент.net, 05.12.2013.

17.  ↑ Корчинський після штурму Банкової виїхав до Росії // ТСН, 05.12.2013.

18.  ↑ Дзеркало Тижня: Корчинського оголошено у міжнародний розшук, 15.12.2013

19.  ↑ Перейти до:^{а б} BBC: Корчинського оголосили у міжнародний розшук, 15.12.2013

20.  ↑ Провокатора з Банкової Корчинського затримали в Ізраїлі // Ракурс, 07.02.2014 12:54

21.  ↑ Лідера «Братства» Дмитра Корчинського затримали в Ізраїлі // Новини УНІАН, 07.02.2014 | 11:57

22.  ↑ Корчинський «з вірою у благодатність амністії» хоче повернутися до України // Новини УНІАН, 06.02.2014 | 16:27

23.  ↑ Звернення Корчинського на Youtube

24.  ↑ Про нас — БРАТСТВО // Неділя, 16 жовтня 2011, 17:33 | «Братство»

25.  ↑ Дмитро Лиховій. Першими старт у передвиборчій медіа-кампанії взяли грошовиті партії «другого ешелону». Чи це їм допоможе? // Україна молода (через Українську правду), 01.09.2005.

26.  ↑ Соболєв: Корчинський завжди був пов'язаний з Медведчуком // Свобода слова, ICTV, 02.12.2013.

27.  ↑ Интервью Д.Корчинского «ЛІГА: Трибуна» // Четверта влада, 08.12.2003.

28.  ↑ Д. Корчинський: «Віктор Медведчук мені подобається» // Ліга. Новости, 11.12.2003.

29.  ↑ Медведчук: Ющенко сам нацькував на себе Корчинського // ІА «Вголос», 22.06.2005.

30.  ↑ Корчинський: Схоже, у РФ я вже в одному ряду з Марксом і Мандельштамом. Українська правда. Процитовано 2017-01-04.