Відмінності між версіями «Коновалов Іван»

Матеріал з Shpionopedia
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: 1. Іван Павлович Коновалов (25 грудня 1967 Осинники, Кемеровська область, СРСР) - російський...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
1. Іван Павлович Коновалов (25 грудня 1967 Осинники, Кемеровська область, СРСР) - російський військовий журналіст. Кандидат історичних наук. З 1992 року по 2003 рік працював на російських телевізійних каналах. Потім був військовим оглядачем видавництва “Коммерсантъ” та інформаційного агентства “РИА Новости”. Автор ряду робіт про збройні конфлікти сучасної історії, а також з проблем будівництва Збройних сил Росії.  
+
[[Файл:Іван.jpg|міні|Іван Коновалов]]
2. У журналістику потрапив після закінчення школи в місті Новокузнецьку (Кемеровська область), де згодом працював кореспондентом багатотиражної газети “На стройке”.
+
'''Іван Коновалов''' - російський військовий журналіст, кандидат історичних наук. Працював на російських телевізійних каналах “Царьград ТВ”, “Звезда”, у видавництві “Коммерсантъ” та інформаційного агентства “РИА Новости”. У 2016-2017 роках - начальник сектору військової політики і економіки Російського інституту стратегічних досліджень.
 +
 
 +
== Діяльність ==
 +
Іван Коновалов позиціонує себе як військовий оглядач та експерт з проблем будівництва Збройних сил Росії.  
 +
 
 +
[https://kam.business-gazeta.ru/article/373721 Поширює] проросійські деструктивні наративи та [https://yandex.com/turbo/argumenti.ru/s/world/2021/01/705945?utm_source=yxnews&utm_medium=mobile підтримує] окупацію України. У 2014 році працював на Сході України як військовий кореспондент видання “[[ТАСС]]”.
 +
 
 +
== Біографія ==
 +
Іван Павлович Коновалов народився 25 грудня 1967 року в м. Осінніки, Кемеровська область, СРСР.
 +
 
 +
У журналістику потрапив після закінчення школи в місті Новокузнецьку (Кемеровська область), де згодом працював кореспондентом багатотиражної газети “На стройке”.
 +
 
 
У 1986-1988 роках відслужив строкову службу в Радянській армії в Монголії.  
 
У 1986-1988 роках відслужив строкову службу в Радянській армії в Монголії.  
У 1989 році вступив на денне відділення факультету журналістики Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова, який закінчив в 1994 році.
+
 
 +
У 1989 році вступив на денне відділення факультету журналістики Московського державного університету імені Михайла Ломоносова.
 +
 
 +
З 1994 по 2003 рік був військовим кореспондентом “Первого каналу ТВ (ОРТ)”, “Второй канал”, “ТБ-6 – ТВС”, працював в Чечні (обидві військові компанії), Таджикистані, Афганістані, Іраку, Сомалі, Сербії та Косово . Особливу популярність здобув завдяки репортажам з Багдаду під час війни 2003 року в Іраку.
 +
 
 +
В 2003-2006 роках був заступником директора Центру аналізу стратегії і технологій.  
 +
 
 +
У 2006 році. - ведучий програми “Военный совет” на радіо “Маяк”.
 +
 
 +
З 2008 по 2011 рік - військовий оглядач Видавничого дому “Коммерсантъ”.
 +
 
 
У 2010 році в Інституті Африки РАН захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за темою “Розпад держави і громадянська війна в Сомалі”.
 
У 2010 році в Інституті Африки РАН захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за темою “Розпад держави і громадянська війна в Сомалі”.
З 1994 по 2003 рік був військовим кореспондентом “Первого каналу ТВ (ОРТ)”, “Второй канал”, “ТБ-6 – ТВС”, працював в Чечні (обидві військові компанії), Таджикистані, Афганістані, Іраку, Сомалі, Сербії та Косово . Особливу популярність здобув завдяки репортажам з Багдаду під час війни 2003 року в Іраку.
+
 
2003-2006 рр. заступник директора Центру аналізу стратегії і технологій. У 2006 р - ведучий програми “Военный совет” на радіо “Маяк”.
 
З 2008 по 2011 рік - військовий оглядач Видавничого дому “Коммерсантъ”
 
 
У 2011-2012 роках - військовий оглядач агентства “РИА Новости”.
 
У 2011-2012 роках - військовий оглядач агентства “РИА Новости”.
З жовтня 2012 року по грудень 2016 року - директор Центру стратегічної кон'юнктури. Дослідницька організація, яка займається питаннями міжнародної безпеки, будівництва збройних сил, оборонної промисловості та військово-технічного співробітництва.
+
 
У 2016-2017 рр. - начальник сектора військової політики і економіки Російського інституту стратегічних досліджень.
+
З жовтня 2012 року по грудень 2016 року - директор Центру стратегічної кон'юнктури. (Дослідницька організація, яка займається питаннями міжнародної безпеки, будівництва збройних сил, оборонної промисловості та військово-технічного співробітництва.)
З березня по червень 2017 року - військовий оглядач і експерт на каналі “Царьград ТВ”
+
 
 +
У 2016-2017 роках - начальник сектору військової політики і економіки Російського інституту стратегічних досліджень.
 +
 
 +
З березня по червень 2017 року - військовий оглядач і експерт на каналі “Царьград ТВ”.
 +
 
 
У 2017-2018 роках - креативний продюсер Телерадіокомпанії Збройних сил Російської Федерації “Звезда”.
 
У 2017-2018 роках - креативний продюсер Телерадіокомпанії Збройних сил Російської Федерації “Звезда”.
З 10.05.2018 - директор з розвитку Фонду сприяння технологіями XXI століття.
+
 
3. Поширює проросійські деструктивні наративи (https://kam.business-gazeta.ru/article/373721) та підтримує окупацію України (https://yandex.com/turbo/argumenti.ru/s/world/2021/01/705945?utm_source=yxnews&utm_medium=mobile).  У 2014 році працював військовим кореспондентом “ТАСС”  на Сході України.
+
З 10 травня 2018 року - директор з розвитку Фонду сприяння технологіями XXI століття.
Можна добавити якість загальні наративи.
+
<br />
 +
[[Категорія:РФ]]
 +
[[Категорія:Гібридний вплив РФ]]
 +
[[Категорія:Журналісти]]
 +
[[Категорія:Експерти]]

Версія за 21:20, 28 квітня 2021

Іван Коновалов

Іван Коновалов - російський військовий журналіст, кандидат історичних наук. Працював на російських телевізійних каналах “Царьград ТВ”, “Звезда”, у видавництві “Коммерсантъ” та інформаційного агентства “РИА Новости”. У 2016-2017 роках - начальник сектору військової політики і економіки Російського інституту стратегічних досліджень.

Діяльність

Іван Коновалов позиціонує себе як військовий оглядач та експерт з проблем будівництва Збройних сил Росії.

Поширює проросійські деструктивні наративи та підтримує окупацію України. У 2014 році працював на Сході України як військовий кореспондент видання “ТАСС”.

Біографія

Іван Павлович Коновалов народився 25 грудня 1967 року в м. Осінніки, Кемеровська область, СРСР.

У журналістику потрапив після закінчення школи в місті Новокузнецьку (Кемеровська область), де згодом працював кореспондентом багатотиражної газети “На стройке”.

У 1986-1988 роках відслужив строкову службу в Радянській армії в Монголії.

У 1989 році вступив на денне відділення факультету журналістики Московського державного університету імені Михайла Ломоносова.

З 1994 по 2003 рік був військовим кореспондентом “Первого каналу ТВ (ОРТ)”, “Второй канал”, “ТБ-6 – ТВС”, працював в Чечні (обидві військові компанії), Таджикистані, Афганістані, Іраку, Сомалі, Сербії та Косово . Особливу популярність здобув завдяки репортажам з Багдаду під час війни 2003 року в Іраку.

В 2003-2006 роках був заступником директора Центру аналізу стратегії і технологій.

У 2006 році. - ведучий програми “Военный совет” на радіо “Маяк”.

З 2008 по 2011 рік - військовий оглядач Видавничого дому “Коммерсантъ”.

У 2010 році в Інституті Африки РАН захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за темою “Розпад держави і громадянська війна в Сомалі”.

У 2011-2012 роках - військовий оглядач агентства “РИА Новости”.

З жовтня 2012 року по грудень 2016 року - директор Центру стратегічної кон'юнктури. (Дослідницька організація, яка займається питаннями міжнародної безпеки, будівництва збройних сил, оборонної промисловості та військово-технічного співробітництва.)

У 2016-2017 роках - начальник сектору військової політики і економіки Російського інституту стратегічних досліджень.

З березня по червень 2017 року - військовий оглядач і експерт на каналі “Царьград ТВ”.

У 2017-2018 роках - креативний продюсер Телерадіокомпанії Збройних сил Російської Федерації “Звезда”.

З 10 травня 2018 року - директор з розвитку Фонду сприяння технологіями XXI століття.