Відмінності між версіями «Олег Ясинський»
Alfa1 (обговорення • внесок) (Створена сторінка: Олег Владиславович Ясинський - український журналіст-міжнародник, незалежний журналіс...) |
Alfa1 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Олег Владиславович Ясинський - український журналіст-міжнародник | + | [[Файл:1025457522.jpg|міні|'''Олег Владиславович Ясинський''' ]] |
| + | '''Олег Владиславович Ясинський''' - український журналіст-міжнародник], який проживає в Чилі і пише на суспільно-політичні теми, перекладач. Власний кореспондент російської служби Бі-Бі-Сі, «Нової газети», журналу «Думка». | ||
| + | == Діяльність == | ||
| + | Олег Ясинський просуває в російських ЗМІ антиукраїнські та антизахідні наративи. Зокрема, [https://www.youtube.com/watch?v=hU3BDTi2QCo вважає], що Україна повністю контролюється Заходом, для якого не існує війни на Донбасі. Дискредитує українське керівництво держави й закликає український народ самоорганізовуватись для прийняття важливих рішень щодо існуючих проблем.Також [https://ukraina.ru/interview/20210708/1031799710.html заявляє], що "антикомуністичні закони і декомунізація України - це саморуйнування насамперед самої України". | ||
| − | == Біографія == | + | В 2020 році брав участь в організованому УПЦ (МП) проросійському форумі «Люди миру» у Святогірську Донецької області. |
| − | + | ==Біографія== | |
| − | Випускник Київського державного педагогічного інституту за спеціальністю «викладач російської мови та літератури» і «викладач французької мови». Був представником чилійського аташе з питань культури і пресі на Україні. За організацію спільних українсько-чилійських культурних заходів став почесним консулом Чилі в Києві. У 1994 році переїхав до Сантьяго, там одружився на | + | Народився 18 січня 1967 у Києві. |
| + | |||
| + | Випускник Київського державного педагогічного інституту за спеціальністю «викладач російської мови та літератури» і «викладач французької мови». | ||
| + | |||
| + | Був представником чилійського аташе з питань культури і пресі на Україні. За організацію спільних українсько-чилійських культурних заходів став почесним консулом Чилі в Києві. | ||
| + | |||
| + | У 1994 році переїхав до Сантьяго, там одружився на чилійці і з тих пір постійно проживає в країні (в 2014 році згадував, що з тих пір майже кожен рік відвідував Україну). Так як в початковий період не мав візи, то працював різноробочим. Після отримання посвідки на проживання почав займатися театральними постановками. Пізніше став власним кореспондентом Бі-бі-сі та перекладачем чилійського МЗС, після чого почав друкуватися в альтернативній пресі СНД і Чилі. | ||
Познайомив російськомовного читача з творами Едуардо Галеано, Луїс Сепульведа і Субкоманданте Маркоса. | Познайомив російськомовного читача з творами Едуардо Галеано, Луїс Сепульведа і Субкоманданте Маркоса. | ||
| + | [[Категорія:Україна]] | ||
| + | [[Категорія:Латинська Америка]] | ||
| + | [[Категорія:Гібридний вплив РФ]] | ||
| + | [[Категорія:Журналісти]] | ||
Поточна версія на 18:59, 26 липня 2021
Олег Владиславович Ясинський - український журналіст-міжнародник], який проживає в Чилі і пише на суспільно-політичні теми, перекладач. Власний кореспондент російської служби Бі-Бі-Сі, «Нової газети», журналу «Думка».
Діяльність
Олег Ясинський просуває в російських ЗМІ антиукраїнські та антизахідні наративи. Зокрема, вважає, що Україна повністю контролюється Заходом, для якого не існує війни на Донбасі. Дискредитує українське керівництво держави й закликає український народ самоорганізовуватись для прийняття важливих рішень щодо існуючих проблем.Також заявляє, що "антикомуністичні закони і декомунізація України - це саморуйнування насамперед самої України".
В 2020 році брав участь в організованому УПЦ (МП) проросійському форумі «Люди миру» у Святогірську Донецької області.
Біографія
Народився 18 січня 1967 у Києві.
Випускник Київського державного педагогічного інституту за спеціальністю «викладач російської мови та літератури» і «викладач французької мови».
Був представником чилійського аташе з питань культури і пресі на Україні. За організацію спільних українсько-чилійських культурних заходів став почесним консулом Чилі в Києві.
У 1994 році переїхав до Сантьяго, там одружився на чилійці і з тих пір постійно проживає в країні (в 2014 році згадував, що з тих пір майже кожен рік відвідував Україну). Так як в початковий період не мав візи, то працював різноробочим. Після отримання посвідки на проживання почав займатися театральними постановками. Пізніше став власним кореспондентом Бі-бі-сі та перекладачем чилійського МЗС, після чого почав друкуватися в альтернативній пресі СНД і Чилі.
Познайомив російськомовного читача з творами Едуардо Галеано, Луїс Сепульведа і Субкоманданте Маркоса.
