Відмінності між версіями «Наталія Ейсмонт»
Alfa1 (обговорення • внесок) (Створена сторінка: '''Наталія Миколаївна Ейсмонт''' (біл. Наталля Мікалаеўна Эйсмант; до заміжжя — Селюн (або...) |
Alfa1 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Наталія Миколаївна Ейсмонт''' (біл. Наталля Мікалаеўна Эйсмант; до заміжжя — Селюн (або Сікорська), на телебаченні — Кірсанова) — білоруська журналістка, з 2014 року — прессекретар президента Республіки Білорусь Олександра Лукашенка. Ейсмонт називають «однією з найбільш впливових жінок у керівництві країни». Багато опонентів і колишні прихильники Лукашенка вважають її відповідальною за «відірваність президента від реальності». | + | [[Файл:Natalia Eismot.jpg|міні|Наталля Мікалаеўна Эйсмант]] |
+ | '''Наталія Миколаївна Ейсмонт''' (біл. Наталля Мікалаеўна Эйсмант; до заміжжя — Селюн (або Сікорська), на телебаченні — Кірсанова) — білоруська журналістка, з 2014 року — прессекретар президента Республіки Білорусь Олександра Лукашенка. Ейсмонт називають «однією з найбільш впливових жінок у керівництві країни». Багато опонентів і колишні прихильники Лукашенка вважають її відповідальною за «відірваність президента від реальності». | ||
+ | |||
+ | == Біографія == | ||
+ | Дівоче прізвище, ймовірно, Селюн; на телебаченні працювала під прізвищем Кірсанова. Закінчила Мінський державний музичний коледж імені М. І. Глінки, потім — Білоруську державну академію мистецтв (спеціальність — «актор драматичного театру і кіно»). Деякий час працювала в Білоруському музичному театрі (театр музкомедії). 2006 року почала працювати в Белтелерадіокомпанії телеведучою. Вела, зокрема, телепередачі «Навіны рэгіена» і «Ділове життя» на центральних телеканалах. Там же познайомилася з майбутнім чоловіком Іваном Ейсмонтом<sup>[be]</sup> (псевдонім — Михайлов) — міліціонером, запрошеним на телебачення. | ||
+ | |||
+ | 2014 року Олександр Лукашенко призначив її прессекретарем. Обставини знайомства з президентом та обіймання цієї посади не зрозумілі. Допускається, що з Лукашенком її познайомила подруга Дарина Шманай — переможниця конкурсу краси «Королева весна», яка нерідко супроводжувала Лукашенка з 2014 року. Модельєр Олександр Варламов припустив, що Лукашенко і Наталю Ейсмонт звела її зовиця, журналістка Ганна Ейсмонт (сестра Івана). 2018 року Іван Ейсмонт був призначений головою Белтелерадіокомпанії. | ||
+ | |||
+ | 2019 року заявила в інтерв'ю, що «диктатура — це вже наш бренд», відстоюючи позитивне сприйняття диктатури. За її словами, диктатура уособлює «порядок, дисципліну і абсолютно нормальне спокійне життя». 2020 року, коментуючи відсутність заходів по обмеженню розповсюдження коронавірусу, заявила, що позиція Лукашенка з цього питання є ретельно продуманою і що введення карантину було б занадто жорсткою мірою: «якби Батька сказав ввести комендантську годину і закрити квартири, ви ж знаєте, миша б не проповзла». Передбачається, що вона веде або безпосередньо причетна до ведення телеграм-каналу пресслужби Лукашенка. | ||
+ | |||
+ | Під час масових протестів 2020 року разом із Наталею Кочановою представляла державу на зустрічі зі страйкувальниками-працівниками очолюваної чоловіком Белтелерадіокомпанії. 23 вересня Наталія Ейсмонт дезінформувала журналістів про час початку інавгурації Лукашенка, заявивши, що «''ближче до часу інавгурації ми вам обов'язково повідомимо [про її проведення]''», хоча захід розпочався через 2 години без обіцяного повідомлення. | ||
+ | |||
+ | == Міжнародні санкції == | ||
+ | 6 листопада 2020 року Ейсмонт включили до «Чорного списку ЄС». Рада Європейського Союзу визнала Ейсмонт відповідальною за координацію медіа-діяльності Лукашенка, включно з підготовкою заяв і організацією публічних виступів, підтримку режиму Лукашенка, у тому числі кампанії репресій та залякування, що проводиться державним апаратом після президентських виборів 2020 року. Згідно з рішенням ЄС, зокрема, своїми публічними заявами на захист президента і критикою активістів опозиції, а також мирних демонстрантів, зроблених після президентських виборів, вона посприяла серйозному підриву демократії та верховенства закону в Білорусі. Крім того, Ейсмонт в свої санкційні списки включили Велика Британія, Канада, Швейцарія. | ||
+ | |||
+ | 21 червня 2021 року Ейсмонт також додали до списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб США. | ||
+ | |||
+ | == Причетність до вбивства Романа Бондаренка == | ||
+ | За даними BYPOL, за допомогою отриманих аудіозаписів та виставлень рахунків за мобільні телефони їм вдалося точно встановити коло осіб, причетних до вбивства Романа Бандаренка з Мінська, який помер у лікарні після побиття. Ейсмонт входить до їхнього числа. |
Версія за 17:48, 15 березня 2022
Наталія Миколаївна Ейсмонт (біл. Наталля Мікалаеўна Эйсмант; до заміжжя — Селюн (або Сікорська), на телебаченні — Кірсанова) — білоруська журналістка, з 2014 року — прессекретар президента Республіки Білорусь Олександра Лукашенка. Ейсмонт називають «однією з найбільш впливових жінок у керівництві країни». Багато опонентів і колишні прихильники Лукашенка вважають її відповідальною за «відірваність президента від реальності».
Біографія
Дівоче прізвище, ймовірно, Селюн; на телебаченні працювала під прізвищем Кірсанова. Закінчила Мінський державний музичний коледж імені М. І. Глінки, потім — Білоруську державну академію мистецтв (спеціальність — «актор драматичного театру і кіно»). Деякий час працювала в Білоруському музичному театрі (театр музкомедії). 2006 року почала працювати в Белтелерадіокомпанії телеведучою. Вела, зокрема, телепередачі «Навіны рэгіена» і «Ділове життя» на центральних телеканалах. Там же познайомилася з майбутнім чоловіком Іваном Ейсмонтом[be] (псевдонім — Михайлов) — міліціонером, запрошеним на телебачення.
2014 року Олександр Лукашенко призначив її прессекретарем. Обставини знайомства з президентом та обіймання цієї посади не зрозумілі. Допускається, що з Лукашенком її познайомила подруга Дарина Шманай — переможниця конкурсу краси «Королева весна», яка нерідко супроводжувала Лукашенка з 2014 року. Модельєр Олександр Варламов припустив, що Лукашенко і Наталю Ейсмонт звела її зовиця, журналістка Ганна Ейсмонт (сестра Івана). 2018 року Іван Ейсмонт був призначений головою Белтелерадіокомпанії.
2019 року заявила в інтерв'ю, що «диктатура — це вже наш бренд», відстоюючи позитивне сприйняття диктатури. За її словами, диктатура уособлює «порядок, дисципліну і абсолютно нормальне спокійне життя». 2020 року, коментуючи відсутність заходів по обмеженню розповсюдження коронавірусу, заявила, що позиція Лукашенка з цього питання є ретельно продуманою і що введення карантину було б занадто жорсткою мірою: «якби Батька сказав ввести комендантську годину і закрити квартири, ви ж знаєте, миша б не проповзла». Передбачається, що вона веде або безпосередньо причетна до ведення телеграм-каналу пресслужби Лукашенка.
Під час масових протестів 2020 року разом із Наталею Кочановою представляла державу на зустрічі зі страйкувальниками-працівниками очолюваної чоловіком Белтелерадіокомпанії. 23 вересня Наталія Ейсмонт дезінформувала журналістів про час початку інавгурації Лукашенка, заявивши, що «ближче до часу інавгурації ми вам обов'язково повідомимо [про її проведення]», хоча захід розпочався через 2 години без обіцяного повідомлення.
Міжнародні санкції
6 листопада 2020 року Ейсмонт включили до «Чорного списку ЄС». Рада Європейського Союзу визнала Ейсмонт відповідальною за координацію медіа-діяльності Лукашенка, включно з підготовкою заяв і організацією публічних виступів, підтримку режиму Лукашенка, у тому числі кампанії репресій та залякування, що проводиться державним апаратом після президентських виборів 2020 року. Згідно з рішенням ЄС, зокрема, своїми публічними заявами на захист президента і критикою активістів опозиції, а також мирних демонстрантів, зроблених після президентських виборів, вона посприяла серйозному підриву демократії та верховенства закону в Білорусі. Крім того, Ейсмонт в свої санкційні списки включили Велика Британія, Канада, Швейцарія.
21 червня 2021 року Ейсмонт також додали до списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб США.
Причетність до вбивства Романа Бондаренка
За даними BYPOL, за допомогою отриманих аудіозаписів та виставлень рахунків за мобільні телефони їм вдалося точно встановити коло осіб, причетних до вбивства Романа Бандаренка з Мінська, який помер у лікарні після побиття. Ейсмонт входить до їхнього числа.