Володимир Кулістіков

Володимир Кулістіков

Кулістіков Володимир Михайлович - російський пропагандист, журналіст, медіаменеджер, колишній генеральний директор телекомпанії "НТВ", радник гендиректора ВДТРК.

Діяльність

З приходом Кулістикова на посаду керівника НТВ у 2004 році прийнято пов'язувати різку зміну програмної політики цього найбільшого телеканалу у бік «жовтизни» та «закручування гайок». Наступного дня після призначення гендиректором Кулістіков закрив популярне ток-шоу Савіка Шустера «Свобода слова», а ефір НТВ швидко наповнився передачами та серіалами кримінального та таблоїдного характеру, які успішно вирішують завдання «обдурення» масової російської аудиторії.

З 2005 по 2008 роки на НТВ виходила програма Гліба Павловського та Максима Кононенка «Реальна політика», за відвертим зізнанням авторів, «чисто пропагандистська передача», прямо спрямована на зміцнення авторитарного режиму Володимира Путіна. Надалі канал не лише зберіг, а й посилив інтенсивність пропаганди Путіна як «лідера нації»: невипадково саме йому було довірено виробництво фільму-агітки «Один день із В.В. Путіним».

НТВ під керівництвом Кулістикова став лідером шаленої, агресивної та брехливої ​​пропаганди проти російської опозиції. У період зміцнення путінської влади у середині двохтисячних років на каналі демонструвалися відверто пропагандистські фільми, що формують образ ворогів із т.зв. «чорного списку» російської влади, в тому числі: про Михайла Ходорковського та справу ЮКОСу («Банди з ЮКОСу», «Теракт з передоплатою»), про Михайла Саакашвілі («Миша»), Бориса Березовського та Віктора Ющенка, про лідера несистемної Гаррі Каспарова («Хто замовляє хаос?»). При цьому Кулістіков цинічно заявляв, що якби Кремль його не стримував, то «виходячи з моєї особистої позиції — вони [фільми] були б ще жорсткішими», тому що «Кремль — це найліберальніша і найєвропейськіша інституція в нашій країні».

НТВ при Кулістікову набув сумнівної слави «каналу-донощика». Так, серія передач «Анатомія протесту» про «п'яту колону» була зроблена в класичному форматі фейкових розслідувань, впроваджувала в масову свідомість брехню про те, що несистемна опозиція нібито влаштовувала проплачені провокації, курувалась американським посольством і готувала «помаранчеву революцію». Ці матеріали стали основою реальних кримінальних справ проти активістів та лідерів громадянського протесту, відомих як «Болотна справа» та справа Сергія Удальцова.

НТВ під керівництвом Кулістикова зробив значний внесок в інформаційно-пропагандистське забезпечення актів міжнародної агресії російського режиму та злочинів проти людяності, включаючи війну з Грузією, окупацію та анексію Криму та воєнні дії на сході України, катастрофу MH-17, вбивство Литвиненка, Скрипалів та ін. Для ефективного вирішення завдань у рамках розв'язаної Кремлем «гібридної війни» використовувалася більшість програм каналу, включаючи інформаційне («Професія — репортер») та «кримінальне» мовлення, ток-шоу («Список Норкіна») та «документальні» фільми .

У 2014 році СБУ задовольнила клопотання Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про заборону в'їзду на територію України 49 працівникам російських ЗМІ, включаючи Кулістікова, у зв'язку з їхньою активною участю в інформаційно-пропагандистській війні та підтримці анексії Криму.

Показово, що після звільнення з керівної посади в НТВ у колумністи, Кулістіков обрав як публічну трибуну одіозний ресурс Арама Габрелянова продовжив виступати в ролі пропагандиста, просуваючи стандартний набір антиукраїнських та антизахідних тез.

Непрямим свідченням співучасті Кулістикова в злочинах путінського режиму є отримання ним вищих державних нагород, у тому числі: орденів «За заслуги перед Батьківщиною» (III та II ступенів), Ордена Пошани, почесних грамот та подяк уряду та президента РФ – «за великий особистий внесок у розвиток вітчизняних засобів масової інформації та заслуги у забезпеченні реалізації державної інформаційної політики».

Біографія

Володимир Кулістіков народився у Хемніце 20 травня 1952 року.

У 1974 році закінчив факультет міжнародної журналістики МДІМВ. З 1975 року працював у міністерстві зовнішньої торгівлі СРСР, потім в Інституті наукової інформації з суспільних наук, де займався європейським правом.

З 1985 року – заступник головного редактора журналу «Новий час».

1990-1993 - власний кореспондент арабської газети "Аль-Хаят" у Москві.

1993-1996 - кореспондент московського бюро радіостанції "Свобода".

З 1996 року працює на телеканалі НТВ: заступником, а потім і головним редактором служби інформації, заступником генерального директора, ведучим програми «Герой дня».

2000-2001 - голова правління РІА «Вісті» (РІА Новини).

2001–2002 – головний редактор та перший заступник гендиректора НТВ.

2002–2004 – заступник голови ВДТРК та директора дирекції інформаційних програм телеканалу «Росія».

З 5 липня 2004 року по 21 жовтня 2015 року – генеральний директор та головний редактор телекомпанії НТВ.

З жовтня 2015 року – радник генерального директора ФГУП «ВДТРК».

2016-2017 - колумніст «Life.ru» та газети «Московський комсомолець».