Відмінності між версіями «Пушков Олексій»
Zeta (обговорення • внесок) (Створити порожню сторінку) |
Zeta (обговорення • внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | '''Олексій Пушков''' (''рос. Алексей Пушков'') – російський державний і громадський діяч. Член Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації, голова тимчасової комісії Ради Федерації з інформаційної політики та взаємодії із засобами масової інформації. Депутат Державної Думи VI скликання, член фракції «Єдина Росія», голова Комітету ДЕРЖДУМИ з міжнародних справ (2011-2016). | ||
+ | == Робота та політичні погляди == | ||
+ | Журналіст, автор і ведучий аналітичної програми «Постскриптум» на телеканалі «ТВ Центр». Заслужений працівник культури (2004). У вересні 2015 року [https://www.president.gov.ua/documents/5492015-19437 включений] в санкційний список України. | ||
+ | |||
+ | Робота Олексія Пушкова у програмі «Постскриптум» на «ТВ Центр» часто піддається критиці з боку телевізійних оглядачів. Їх основні претензії зводяться до відкритої антизахідної [https://lenizdat.ru/articles/1035896/ пропаганди], а також необґрунтованим критичним висловлюванням на адресу російських опозиційних [https://web.archive.org/web/20180102073720/https://xayanhao.com.www.openrussia.org/notes/716866/ політиків] і громадських діячів. | ||
+ | |||
+ | 28 квітня 2014 року введені обмежувальні [https://www.newsru.com/world/28apr2014/obama_new_sa.html санкції] США. | ||
+ | |||
+ | Особа, [https://myrotvorets.center/criminal/pushkov-aleksej-konstantinovich/ відповідальна] за політичні рішення про викрадення, вивіз на територію Російської Федерації, незаконне утримання і фабрикацію справи проти Надії Савченко; за політичну легітимацію в очах міжнародної громадськості дій РФ щодо Савченко. | ||
+ | |||
+ | У 2014 році потрапив до бази [https://myrotvorets.center/criminal/pushkov-aleksej-konstantinovich/ сайту] «Миротворець» . | ||
+ | |||
+ | Олексій Пушков [https://rusvesna.su/news/1590943325 заявляв], що «України в нинішніх кордонах ніколи не існувало». Також [https://rusvesna.su/news/1590943325 зазначав], що "треба було залишити їй "споконвічні землі" – кілька областей на схід від Києва без виходу до моря". | ||
+ | [[Файл:Pushkov3 d 850.jpg|міні|Олексій Пушков]] | ||
+ | <br /> | ||
+ | |||
+ | == Біографія == | ||
+ | Народився в родині радянського дипломата в Китаї. Батько, Пушков Костянтин Михайлович (1921-2019) співробітник Генерального консульства СРСР в Пекіні. Мати, Пушкова Маргарита Володимирівна (1927-2007), китаїст, перекладач, викладач китайської мови. | ||
+ | |||
+ | Навчався в московській спецшколі № 12 з поглибленим вивченням французької мови (Москва, Спасопесковський провулок). | ||
+ | |||
+ | Закінчив у 1976 році МДІМВ МЗС СРСР за спеціальністю «міжнародні відносини». Працював в ООН (Женева). | ||
+ | |||
+ | У 1991-1995 роках був заступником головного редактора тижневика «Московские новости» з міжнародного напрямку; в цій ролі був шеф-редактором англійської, французької, німецької та іспанської версії газети. | ||
+ | |||
+ | У 1993-2000 роках — член редакційної колегії американського журналу Foreign Policy, що видається Фондом Карнегі у Вашингтоні. У 2004 році був членом Наглядової ради Московського фонду Карнегі. | ||
+ | |||
+ | З 1993 року — член і постійний експерт Всесвітнього економічного форуму в Давосі. | ||
+ | |||
+ | У 1995-1996 роках — заступник генерального директора — директор Дирекції по зв'язках з громадськістю та ЗМІ ОРТ, а з 1996 по 1998 рік — директор Дирекції міжнародних зв'язків цього телеканалу. Був політичним оглядачем «Незалежної газети», вів рубрику «Особиста думка». | ||
+ | |||
+ | З 1998 року — керівник і ведучий програми «Постскриптум» на телеканалі «ТВ Центр». | ||
+ | |||
+ | З 2002 року — член редколегії американського журналу «Нешнл інтерест» (National Interest), що видається Центром Ніксона (Center for the National Interest) у Вашингтоні. З 2005 року є членом Лондонського Міжнародного Інституту стратегічних досліджень. | ||
+ | |||
+ | У 2004-2016 роках — член Президентської ради з розвитку громадянського суспільства. | ||
+ | |||
+ | У 2008-2011 роках — директор Інституту актуальних міжнародних проблем (ИАМП) Дипломатичній академії МЗС РФ. | ||
+ | |||
+ | У 2009 році став лауреатом Бунінської премії за книгу «Путінські гойдалки. Постскриптум: десять років в оточенні». | ||
+ | |||
+ | У 2011 році обраний депутатом Державної думи РФ VI скликання за списками партії «Єдина Росія», не будучи її членом. Призначений головою Комітету з міжнародних справ Державної Думи. Член фракції «Єдиної Росії» в Держдумі. | ||
+ | |||
+ | З 2012 року — голова делегації Федеральних Зборів РФ у ПАРЄ (Страсбург). Віце-президент і член Бюро ПАРЄ. | ||
+ | [[Категорія:Гібридний вплив РФ]] | ||
+ | [[Категорія:Політики]] | ||
+ | [[Категорія:Журналісти]] | ||
+ | [[Категорія:Росія]] |
Поточна версія на 18:14, 1 червня 2020
Олексій Пушков (рос. Алексей Пушков) – російський державний і громадський діяч. Член Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації, голова тимчасової комісії Ради Федерації з інформаційної політики та взаємодії із засобами масової інформації. Депутат Державної Думи VI скликання, член фракції «Єдина Росія», голова Комітету ДЕРЖДУМИ з міжнародних справ (2011-2016).
Робота та політичні погляди
Журналіст, автор і ведучий аналітичної програми «Постскриптум» на телеканалі «ТВ Центр». Заслужений працівник культури (2004). У вересні 2015 року включений в санкційний список України.
Робота Олексія Пушкова у програмі «Постскриптум» на «ТВ Центр» часто піддається критиці з боку телевізійних оглядачів. Їх основні претензії зводяться до відкритої антизахідної пропаганди, а також необґрунтованим критичним висловлюванням на адресу російських опозиційних політиків і громадських діячів.
28 квітня 2014 року введені обмежувальні санкції США.
Особа, відповідальна за політичні рішення про викрадення, вивіз на територію Російської Федерації, незаконне утримання і фабрикацію справи проти Надії Савченко; за політичну легітимацію в очах міжнародної громадськості дій РФ щодо Савченко.
У 2014 році потрапив до бази сайту «Миротворець» .
Олексій Пушков заявляв, що «України в нинішніх кордонах ніколи не існувало». Також зазначав, що "треба було залишити їй "споконвічні землі" – кілька областей на схід від Києва без виходу до моря".
Біографія
Народився в родині радянського дипломата в Китаї. Батько, Пушков Костянтин Михайлович (1921-2019) співробітник Генерального консульства СРСР в Пекіні. Мати, Пушкова Маргарита Володимирівна (1927-2007), китаїст, перекладач, викладач китайської мови.
Навчався в московській спецшколі № 12 з поглибленим вивченням французької мови (Москва, Спасопесковський провулок).
Закінчив у 1976 році МДІМВ МЗС СРСР за спеціальністю «міжнародні відносини». Працював в ООН (Женева).
У 1991-1995 роках був заступником головного редактора тижневика «Московские новости» з міжнародного напрямку; в цій ролі був шеф-редактором англійської, французької, німецької та іспанської версії газети.
У 1993-2000 роках — член редакційної колегії американського журналу Foreign Policy, що видається Фондом Карнегі у Вашингтоні. У 2004 році був членом Наглядової ради Московського фонду Карнегі.
З 1993 року — член і постійний експерт Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
У 1995-1996 роках — заступник генерального директора — директор Дирекції по зв'язках з громадськістю та ЗМІ ОРТ, а з 1996 по 1998 рік — директор Дирекції міжнародних зв'язків цього телеканалу. Був політичним оглядачем «Незалежної газети», вів рубрику «Особиста думка».
З 1998 року — керівник і ведучий програми «Постскриптум» на телеканалі «ТВ Центр».
З 2002 року — член редколегії американського журналу «Нешнл інтерест» (National Interest), що видається Центром Ніксона (Center for the National Interest) у Вашингтоні. З 2005 року є членом Лондонського Міжнародного Інституту стратегічних досліджень.
У 2004-2016 роках — член Президентської ради з розвитку громадянського суспільства.
У 2008-2011 роках — директор Інституту актуальних міжнародних проблем (ИАМП) Дипломатичній академії МЗС РФ.
У 2009 році став лауреатом Бунінської премії за книгу «Путінські гойдалки. Постскриптум: десять років в оточенні».
У 2011 році обраний депутатом Державної думи РФ VI скликання за списками партії «Єдина Росія», не будучи її членом. Призначений головою Комітету з міжнародних справ Державної Думи. Член фракції «Єдиної Росії» в Держдумі.
З 2012 року — голова делегації Федеральних Зборів РФ у ПАРЄ (Страсбург). Віце-президент і член Бюро ПАРЄ.