Девід Коберн

David Coburn)

Девід Коберн - (англ. David Coburn) шотландський політик, бізнесмен. З 2014 по 2019 рік був членом Європейського парламенту від Шотландії. До грудня 2018 року був лідером Партії незалежності Великобританії (UKIP) у Шотландії.

Діяльність

В 2016 році депутат Європарламенту Коберн висловлювався на підтримку російського пропагандистського каналу Russia Today, рахунки якого були заморожені у Британії. Він написав низку повідомлень у Twitter, в яких пообіцяв "зробити все", щоб підтримати RT і, заявив, "якщо людина бажає слухати урядовий рупор, вони має перемкнути на Бі-бі-сі".

Девід Коберн голосував проти надання безвізового режиму Україні, проти надання макрофінансової допомоги в розмірі 1 млрд євро для України.

У дебатах в Європарламенті по Азову голосував проти додаткових тимчасових преференцій для України.

Крім того, у червні 2018 року Девід Коберн разом із Джонатаном Арноттом та Натаном Гілом зустрічалися у Страсбурзі з лідером «Опозиційного блоку», колишнім членом «Партії регіонів», Олександром Вілкулом й обговорювали з ним «системний тиск української влади на Вілкула».

У жовтні 2018 року відвідував український телеканал «112 Україна» та став на захист свободи слова в Україні, а точніше — каналів «112 Україна» і NewsOne.

Біографія

Девід Коберн народився 11 лютого 1959 року в Глазго.

Освіту здобув освіту в Глазго, після чого вивчав право в Університеті Лідса, але не отримав диплом. Потім він працював арт-дилером і фінансовим трейдером в лондонському Сіті, перш ніж став власником транспортної компанії.

Політична кар'єра

Коберн боровся за округ Олд Бекслі і Сідкап на південному сході Лондона в 2010 році і зайняв п'яте місце з 1532 голосами.

Він також балотувався в Бекслі і Бромлі на виборах в Лондонську Асамблею в 2012 році, зайнявши четверте місце.

Коберн балотувався і домігся успіху на виборах до Європейського парламенту в 2014 році, щоб стати членом Європейського парламенту від виборчого округу Шотландії в якості члена UKIP Scotland.

В кінці 2013 року UKIP Scotland була розпущена після того, як боротьба розлучила регіональну партію; адміністративний орган партії був розпущений, Майк Скотт-Хейворд (голова і головний збирач коштів) пішов, а лідер UKIP Найджел Фарадж звільнив лорда Крістофера Монктона по електронній пошті. Основна партія в цілому і UKIP Шотландія зосередилися на підтримці кандидатів на майбутніх європейських виборах. Після того, як Кобурн отримав місце, він був призначений лідером UKIP Шотландії.

У 2015 році Коберн порівняв міністра уряду Шотландії Хумзу Юсуфа з засудженим терористом Абу Хамзою, пізніше вибачившись і назвавши це «жартом». Тодішній лідер UKIP Найджел Фарадж назвав це «жартом з поганим тоном», а тодішній президент Європейського парламенту Мартін Шульц заявив, що, хоча зауваження «не гідні будь-якого обраного члена», він не може діяти відповідно до зауважень, зробленими ззовні.

У квітні 2015 року аккаунт в Вікіпедії, керований офісом Кобурна, був заблокований на невизначений термін за редагування, яке суперечить статті Кобурна в Вікіпедії. Кобурн стверджував, що наказав одному зі своїх співробітників внести зміни, щоб очистити сторінку від «сміття» і «нісенітниці»; деякі новинні агентства приписують ці зміни самому Коберну.

На загальних виборах 2015 року Коберн балотувався від виборчого округу Фолкерк. Під час кампанії він виступав за проведення гідророзриву в цьому районі, не дивлячись на місцеві проблеми.

У липні 2016 року Коберн заявив про свою підтримку Стівена Вулфа на виборах керівництва UKIP замість Найджела Фараджа.

На загальних виборах 2017 року Кобурн безуспішно балотувався за Кірколді і Кауденбіта, отримавши всього 1,2% голосів і втративши свій депозит в гонці.

7 грудня 2018 року Коберн покинув UKIP і став незалежним депутатом Європарламенту. Він приєднався до партії Brexit в лютому 2019 року, але не домагався переобрання на виборах до Європейського парламенту в 2019 році і відмовився від посади депутата Європарламенту 1 липня 2019 року до завершення офіційного виходу Великобританії з ЄС.

Після загальних виборів 2019 року Коберн подав заявку на приєднання до шотландських консерваторів, але отримав відмову за вказівкою лідера партії Джексона Карлоу.