Відмінності між версіями «Національне об'єднання (Франція)»
Alfa1 (обговорення • внесок) (Створена сторінка: «Національне об'єднання» (фр. Rassemblement national, скорочено RN), до 1 червня 2018 року «Націона́льн...) |
Alfa1 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | «Національне об'єднання» (фр. Rassemblement national, скорочено RN) | + | '''«Національне об'єднання»''' (фр. Rassemblement national, скорочено RN) - до 1 червня 2018 року «Національний фронт» (фр. Front National, скорочено FN) французька праворадикальна націоналістична політична партія, заснована Жаном-Марі Ле Пеном у 1972 році. Стоїть на засадах французького націоналізму, популізму та євроскептицизму. Більшість політичних коментаторів вважають RN ультравправою. |
+ | [[Файл:75px.png|міні|Rassemblement national]] | ||
+ | Офіційна кількість членів партії — 83 000. Вважається третьою найбільшою політичною партією Францїї, представлена у національному та Європейському парламенті. Входить до Альянсу європейських національних рухів. | ||
− | + | == Історія == | |
− | + | Деякий час Національний фронт співпрацював з українською партією ВО «Свобода» через Альянс Європейських Національних Рухів. | |
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | Історія | ||
− | Деякий час Національний фронт співпрацював з українською партією ВО «Свобода» через Альянс Європейських Національних Рухів. | ||
25 травня 2014 року Національний фронт Ле Пен здобув перемогу у Франції на виборах в Європарламент набравши 26 % голосів виборців, випередивши консервативний Союз на підтримку народного руху соціалістів, що прийшли до влади в 2012 році, які зазнали серйозної поразки, набравши всього близько 14 %. | 25 травня 2014 року Національний фронт Ле Пен здобув перемогу у Франції на виборах в Європарламент набравши 26 % голосів виборців, випередивши консервативний Союз на підтримку народного руху соціалістів, що прийшли до влади в 2012 році, які зазнали серйозної поразки, набравши всього близько 14 %. | ||
− | Політична програма | + | ==== Політична програма ==== |
Відзначається антиєвропейською та праворадикальною риторикою, націоналістичними поглядами і наголошує проти розширення Євросоюзу. Головною ж зовнішньополітичною метою Національного фронту є припинення існування ЄС і НАТО, а також заміна цих утворень «партнерством незалежних країн». Це партнерство, на їх думку, має включати в себе Росію і управлятися потрійним союзом Берліна, Парижа і Москви. | Відзначається антиєвропейською та праворадикальною риторикою, націоналістичними поглядами і наголошує проти розширення Євросоюзу. Головною ж зовнішньополітичною метою Національного фронту є припинення існування ЄС і НАТО, а також заміна цих утворень «партнерством незалежних країн». Це партнерство, на їх думку, має включати в себе Росію і управлятися потрійним союзом Берліна, Парижа і Москви. | ||
− | Російський банківський кредит | + | ==== Російський банківський кредит ==== |
− | Оскільки французькі банки відмовляли партії у фінансуванні, то керівництво звернулося до закордонних банків. 23 листопада з'явилася інформація, що Чесько-Російський банк (власник росіянин Роман Попов) виділив на проведення виборчої компанії кредит в 9 млн євро. Перша частина в 2 млн євро вже надійшла | + | Оскільки французькі банки відмовляли партії у фінансуванні, то керівництво звернулося до закордонних банків. 23 листопада з'явилася інформація, що Чесько-Російський банк (власник росіянин Роман Попов) виділив на проведення виборчої компанії кредит в 9 млн євро. Перша частина в 2 млн євро вже надійшла. У листопаді 2014 року Марін Ле Пен підтвердила, що партія отримала кредит в розмірі 9 мільйонів євро від Першого Чесько-Російського банку (ПЧРБ) в Москві для Національного фронту. У квітні 2015 року група хакерів опублікувала тексти та електронні листи між Тимуром Прокопенко, членом адміністрації Путіна, і Костянтином Риковим, колишнім депутатом Думи, які мають зв'язки з Францією, що обговорювали фінансову допомогу Росії Національному фронту в обмін на підтримку російської анексії Криму. |
+ | |||
+ | ==== Висловлювання лідерів ==== | ||
+ | Марін Ле Пен жорстко висловлювалася з приводу політики Франції щодо імміграції. Європарламент звинуватив її навіть у «підбурюванні до расової ненависті» і позбавив депутатського імунітету. Марін Ле Пен також висловлювала захоплення Путіним та його політикою. | ||
− | + | == «Національний фронт» та Україна == | |
− | + | Національний фронт Ле Пен серед інших ультраправих Євросоюзу є одним з основних союзників і прихильників політики Володимира Путіна в Європі. Марін Ле Пен охарактеризувала президента Росії Володимира Путіна як "захисника християнської спадщини європейської цивілізації". | |
− | + | Національний фронт вважає, що Україну підпорядкували США через українську кризу. Національний фронт засуджує антиросійські настрої в Східній Європі і підпорядкування Західної Європи інтересам НАТО в регіоні. | |
− | |||
− | Різні | + | Різні неонацисти і неофашисти і представники Національного фронту, склали основну частину європейських «спостерігачів» за нелегітимним «референдумом» в Криму і підтримали анексію Криму Росією в 2014 році. |
− | В квітні 2014 лідер французьких націоналістів Марін Ле Пен публічно заявила про підтримку терористів на Сході України, а в середині травня сказала, що розділяє з Путіним єдині цінності та заявила що хоче федералізації в Україні | + | В квітні 2014 лідер французьких націоналістів Марін Ле Пен публічно заявила про підтримку терористів на Сході України, а в середині травня сказала, що розділяє з Путіним єдині цінності та заявила що хоче федералізації в Україні. |
− | Критика | + | ==== Критика ==== |
Національний фронт і його лідери не раз потрапляли в скандали через звинувачення в антисемітизмі та расизмі. Так, наприклад, в Національному фронті виступали за заборону в школах Франції спеціального меню для учнів-мусульман, а мусульман, які вчиняють намаз на французьких вулицях, порівнювали з німецькими окупантами часів Другої світової. | Національний фронт і його лідери не раз потрапляли в скандали через звинувачення в антисемітизмі та расизмі. Так, наприклад, в Національному фронті виступали за заборону в школах Франції спеціального меню для учнів-мусульман, а мусульман, які вчиняють намаз на французьких вулицях, порівнювали з німецькими окупантами часів Другої світової. | ||
− | В травні 2014 міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойбле коментуючи результати виборів в Європарламент, назвав французьку ультраправу партію Національний фронт Марін Ле Пен «фашистською».[ | + | В травні 2014 міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойбле коментуючи результати виборів в Європарламент, назвав французьку ультраправу партію Національний фронт Марін Ле Пен «фашистською». |
+ | [[Категорія:Франція]] | ||
+ | [[Категорія:Гібридний вплив РФ]] | ||
+ | [[Категорія:Політичні партії]] |
Поточна версія на 21:27, 24 травня 2021
«Національне об'єднання» (фр. Rassemblement national, скорочено RN) - до 1 червня 2018 року «Національний фронт» (фр. Front National, скорочено FN) французька праворадикальна націоналістична політична партія, заснована Жаном-Марі Ле Пеном у 1972 році. Стоїть на засадах французького націоналізму, популізму та євроскептицизму. Більшість політичних коментаторів вважають RN ультравправою.
Офіційна кількість членів партії — 83 000. Вважається третьою найбільшою політичною партією Францїї, представлена у національному та Європейському парламенті. Входить до Альянсу європейських національних рухів.
Зміст
Історія
Деякий час Національний фронт співпрацював з українською партією ВО «Свобода» через Альянс Європейських Національних Рухів.
25 травня 2014 року Національний фронт Ле Пен здобув перемогу у Франції на виборах в Європарламент набравши 26 % голосів виборців, випередивши консервативний Союз на підтримку народного руху соціалістів, що прийшли до влади в 2012 році, які зазнали серйозної поразки, набравши всього близько 14 %.
Політична програма
Відзначається антиєвропейською та праворадикальною риторикою, націоналістичними поглядами і наголошує проти розширення Євросоюзу. Головною ж зовнішньополітичною метою Національного фронту є припинення існування ЄС і НАТО, а також заміна цих утворень «партнерством незалежних країн». Це партнерство, на їх думку, має включати в себе Росію і управлятися потрійним союзом Берліна, Парижа і Москви.
Російський банківський кредит
Оскільки французькі банки відмовляли партії у фінансуванні, то керівництво звернулося до закордонних банків. 23 листопада з'явилася інформація, що Чесько-Російський банк (власник росіянин Роман Попов) виділив на проведення виборчої компанії кредит в 9 млн євро. Перша частина в 2 млн євро вже надійшла. У листопаді 2014 року Марін Ле Пен підтвердила, що партія отримала кредит в розмірі 9 мільйонів євро від Першого Чесько-Російського банку (ПЧРБ) в Москві для Національного фронту. У квітні 2015 року група хакерів опублікувала тексти та електронні листи між Тимуром Прокопенко, членом адміністрації Путіна, і Костянтином Риковим, колишнім депутатом Думи, які мають зв'язки з Францією, що обговорювали фінансову допомогу Росії Національному фронту в обмін на підтримку російської анексії Криму.
Висловлювання лідерів
Марін Ле Пен жорстко висловлювалася з приводу політики Франції щодо імміграції. Європарламент звинуватив її навіть у «підбурюванні до расової ненависті» і позбавив депутатського імунітету. Марін Ле Пен також висловлювала захоплення Путіним та його політикою.
«Національний фронт» та Україна
Національний фронт Ле Пен серед інших ультраправих Євросоюзу є одним з основних союзників і прихильників політики Володимира Путіна в Європі. Марін Ле Пен охарактеризувала президента Росії Володимира Путіна як "захисника християнської спадщини європейської цивілізації".
Національний фронт вважає, що Україну підпорядкували США через українську кризу. Національний фронт засуджує антиросійські настрої в Східній Європі і підпорядкування Західної Європи інтересам НАТО в регіоні.
Різні неонацисти і неофашисти і представники Національного фронту, склали основну частину європейських «спостерігачів» за нелегітимним «референдумом» в Криму і підтримали анексію Криму Росією в 2014 році.
В квітні 2014 лідер французьких націоналістів Марін Ле Пен публічно заявила про підтримку терористів на Сході України, а в середині травня сказала, що розділяє з Путіним єдині цінності та заявила що хоче федералізації в Україні.
Критика
Національний фронт і його лідери не раз потрапляли в скандали через звинувачення в антисемітизмі та расизмі. Так, наприклад, в Національному фронті виступали за заборону в школах Франції спеціального меню для учнів-мусульман, а мусульман, які вчиняють намаз на французьких вулицях, порівнювали з німецькими окупантами часів Другої світової.
В травні 2014 міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойбле коментуючи результати виборів в Європарламент, назвав французьку ультраправу партію Національний фронт Марін Ле Пен «фашистською».