Монтян Тетяна

Монтян Тетяна

Монтян Тетяна Миколаївна - правознавиця, адвокатка, публіцистка, громадська активістка, блогерка. Відома своїми проросійськими поглядами, підтримкою сепаратистів з ОРДЛО та частими виступами на російських пропагандистських каналах.

Діяльність

В 2014 році виступала проти повалення режиму Януковича, називаючи Євромайдан «олігархічним бунтом» та покладаючи на його учасників частину відповідальності в розпалюванні війни Росії проти України. В подальшому в ефірі російських пропагандистів закликала «вішати на стовпах» тих, кого називала «майдаунами».

На початку грудня 2014 відвідала території Луганської та Донецької області, що знаходяться під контролем терористів та військових збройних сил Росії, у тому числі Луганськ, Алчевськ і Донецьк, зустрілася з ватажками терористичного угрупування «Призрак (Привид)» Мозговим та Шевченком. Висвітлювала хід поїздки на своїй сторінці в Facebook. В результаті цієї пропагандистської акції, організованої ГО «Офіцерський корпус», був звільнений солдат 40-го мотопіхотного батальйону Володимир Крутолевич, який близько трьох місяців знаходився в полоні у терористів ЛНР. За підсумками поїздки Тетяна Монтян 10 грудня разом із журналістом 17 каналу Дмитром Філімоновим провела пресконференцію у пресцентрі «Українських новин», закликавши до негайного припинення вогню та проведення переговорів.

На початку квітня 2015 року без відповідного дозволу Державної прикордонної служби України перетнула кордон між Росією та Україною з метою потрапити на території Луганської та Донецької областей, що знаходяться під контролем терористів та військових збройних сил Росії, внаслідок чого Центром «Миротворець» Тетяна Монтян була внесена до бази даних осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів проти громадської безпеки.

В подальші роки продовжувала регулярно надавати інформаційну підтримку проросійським терористам.

Біографія

Тетяна Монтян народилася 29 серпня 1972 року в Керчі. Її мати, Монтян (Ніколенко) Катерина Іванівна, працювала шкільним вчителем фізики й астрономії. Батько, Микола Михайлович Монтян, працював на цивільному флоті старшим судномеханіком. Навчалася в місцевій середній школі № 12. У 1984 році батьки переїхали на постійне місце проживання до Херсона, де вона пішла у спеціалізовану школу (гімназію) № 6 з інтенсивним вивченням англійської мови.

Освіта

У 1989—1994 роках здобувала освіту на юридичному факультеті Московського держуніверситету ім. Ломоносова, спеціалізація — конституційне право. Впродовж навчання досліджувала мусульманське право як юридичний феномен. Курсовою роботою другого курсу стало дослідження «Зеленої книги» Муаммара Каддафі, а третього — «Доктрина божественної еманації у верховній владі в ісламі шиїтського напряму й теократична держава Аятоли Хомейні в Ірані».

У дипломній роботі «Мусульманське право як одна зі світових правових систем та його імплементація в конституційному праві сучасних мусульманських держав» вивчала вплив ісламських норм та інститутів на всі сфери життя сучасних мусульманських держав. Проходила практику в Московському карному розшуку (МУР).

Кар'єра і подальше життя

У 1994 році, після закінчення університету, приїхала з Москви до Києва. З 1995 — адвокатка Київської міської колегії адвокатів. Спеціалізувалася переважно на карних справах.

Справа «9 березня» і захист активістів УНА-УНСО

4 червня 2001 року СБУ офіційно порушила кримінальну справу проти 19 учасників акції 9 березня 2001 року «Україна без Кучми» за 2-ю частиною статті 71 Кримінального кодексу України (1960 року), вважаючи кваліфікованими ознаками злочину «спричинення великої матеріальної шкоди державі» та «заподіяння тілесних ушкоджень значній кількості працівників міліції». Тетяна Монтян виступала адвокатом членів УНА-УНСО, зокрема, тодішнього лідера організації Андрія Шкіля. Судовий процес супроводжувався брутальними порушеннями. За словами адвоката Тетяни Монтян, обвинувальний висновок фігурантам справи містив багато помилок та невідповідностей.

5 лютого 2002 року проти Тетяни Монтян було порушено кримінальну справу, а 22 травня 2002 — пред'явлено обвинувачення в остаточній редакції й оголошено про закінчення попереднього слідства. Проти неї прокурором м. Києва була порушена справа за опір співробітникам міліції і вона була відсторонена від захисту. Тетяну Монтян обвинувачували у тому, що вона нібито вдарила конвоїра, який перехопив записку, передану їй із клітки підсудних. Таким чином, за версією обвинувачення, опір співробітникам міліції полягав у тому, що адвокатка намагалася запобігти перехопленню конвоїром записки, котра була передана до зали суду підсудним своєму адвокату.

На думку Тетяни, справа проти неї була сфабрикована, тому що названі в постанові нібито обвинувальні факти взагалі не мали місця і в процесі слідства, щоб підтвердити обвинувачення, не було зібрано жодних доказів, окрім свідчень «потерпілого». Причиною появи цієї кримінальної справи Тетяна Монтян вважала помсту з боку судді Івана Волика за її позицію захисника в справі УНА-УНСО.

Захисником Тетяни Монтян виступав її чоловік — тодішній суддя Апеляційного суду м. Києва Юрій Василенко. На той момент вона була вагітна четвертою дитиною.

Згідно із законом про судоустрій, внаслідок порушення кримінальної справи Тетяна Монтян втратила право (на час дії судового процесу) займатися адвокатською практикою за кримінальними справами. У 2005 році справа була закрита через те, що сплинув строк давності притягнення її до кримінальної відповідальності.

Реформа Житлово-комунального господарства

Через неможливість тимчасово здійснювати адвокатську діяльність за кримінальними справами, Тетяна Монтян повністю присвятила себе цивільному та господарському праву, а саме — розробці механізмів врегулювання проблем щодо спільного майна, реформуванням системи реєстрації майнових прав.

За словами Тетяни Монтян, вони зі своїм чоловіком не сплачували квартплату ЖЕКу майже 11 років, оскільки приватний ЖЕК (фактичним власником якого є народний депутат України від «Партії регіонів» Нвер Мхітарян) витрачав на утримання будинку у шість разів менше, ніж збирав з мешканців за квитанціями. З 2006 року Тетяна Монтян почала процес створення у власному будинку ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку). Об'єднання вдалося заснувати у січні 2011 року.

Паралельно адвокатка допомагала іншим співвласникам багатоквартирних будинків позбутися ЖЕКів, котрі завищувала тарифи на обслуговування будинків та неналежним чином виконували свої обов'язки, та створити ОСББ у будинках.

2006 року Тетяна Монтян розробила проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який має на меті посилити розвиток колективної власності на житло та вдосконалити механізми прийняття колективних рішень. Лише в 2012 році окремі положення розробленого нею законопроєкту були сприйняті чиновниками МінЖКГ. Тетяна Монтян розвиває концепції західних вчених — Дональда Будро і Рендела Холкома, а також Роберта Нельсона. Тетяна Монтян відстоює позицію, що ОСББ є окремим випадком спільної дії і першим кроком до створення так званого приватного уряду. Тобто, завдяки гнучкості управлінських механізмів, приватні сусідські об'єднання здатні поступово перебрати на себе функції муніципалітетів, бо краще розпоряджаються та доглядають за підконтрольною їм територією.

У 2009 році Тетяна Монтян виступала адвокаткою мешканців будинку по вулиці Межигірській, 5, у яких Головне управління комунальної власності м. Києва прагнуло відібрати підвальне приміщення. Результатом перемоги у цій справі стало визнання протиправним та скасування щодо цього будинку Рішення Київської міської Ради від 27.12.2001 року № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва», згідно з яким нежитлові приміщення — горища, підвали — вважалися майном не мешканців будинків, а «територіальної громади». Скасування скандального рішення № 208 призвело до того, що чиновники втратили правові підстави для привласнення майна мешканців.

Необхідність сприяти виникненню нових ОСББ та покращенню нормативно-правової бази змусило Кабінет Міністрів України 15 грудня 2011 року створити Національну раду з питань функціонування ОСББ, членом якої стала Монтян.

21 травня 2011 року Тетяна Монтян оголосила голодування на знак протесту щодо ухвалення нового Житлового кодексу України, який, на її думку, «надавав можливість комунальній мафії грабувати чималий ресурс». Голодування тривало 42 дні (закінчилося 7 липня), протягом цього часу Тетяна Монтян схудла з 73 до 57,2 кг. Своє рішення адвокатка пояснила тим, що в неї залишився лише такий спосіб привернення уваги до цієї проблеми. Результатом голодування стало відтермінування голосування за Житловий кодекс, який не ухвалено й досі.

6 березня 2012 адвокатка виграла справу у Вищому Господарському суді справу № 2/297 та довела, що ЖЕКи, які не мають консенсусного (одноголосного) рішення всіх співвласників будинку, вважаються такими, що обслуговують будинок без правових підстав. Таким чином, на підставі зазначеного рішення суду Тетяна Монтян заявила, що 99 % ЖЕКів в Україні не мають юридичних підстав для обслуговування багатоквартирних будинків, тобто — діють нелегітимно.

Робота експертом Європейської Комісії

З 2010 року Тетяна Монтян є експерткою Єврокомісії з питань розробки механізмів врегулювання проблем щодо спільного майна і реформування системи реєстрації майнових прав. В рамках співпраці зі структурами ЄС вона вивчала досвід інших країн із зазначеної тематики, зокрема, США, Грузії та Естонії. В той же час 28 жовтня 2013 року журналіст svidomo.org Олег Кіселевський оприлюднив відповідь Єврокомісії на інформаційний запит, в якій стверджується, що «пані Монтян не є експерткою фінансованих нами правових проєктів».

У 2011 році Тетяною Монтян у співавторстві з грецьким експертом був підготовлений звіт «Вдосконалення системи реєстрації майна в Україні: приклади кращого європейського досвіду». У звіті досліджується найкращий європейський досвід в сфері реєстрації майнових прав — прав на нерухоме майно та прав інтелектуальної власності — та пропонуються рекомендації стосовно реформи української системи реєстрації майнових прав.

Участь у «Помаранчевій революції»

Тетяна Монтян брала безпосередню участь у створенні громадянської кампанії «Пора!» (чорної). Здійснювала юридичну підтримку і захист кампанії.

Під час президентських виборів 2004 року Тетяна Монтян відповідала за протидію фальсифікаціям результатів виборів у Миколаївській області. Разом з іншими адвокатами вона координувала роботу близько 600 членів виборчих комісій і спостерігачів