Відмінності між версіями «Заборона»
Alfa1 (обговорення • внесок) |
Alfa1 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Заборона''' - онлайн-видання, що функціонує за рахунок грантових коштів на базі громадської організації «Заборона медіа» з 2017 року. Видання висвітлює теми порушень прав людини, теми культури, міграції, безпеки, організованої злочинності тощо. | + | '''Заборона''' (Zaborona.com) - онлайн-видання, що функціонує за рахунок грантових коштів на базі громадської організації «Заборона медіа» з 2017 року. Видання висвітлює теми порушень прав людини, теми культури, міграції, безпеки, організованої злочинності тощо. |
[[Файл:Fb-prev-zero.jpg|міні|Заборона]] | [[Файл:Fb-prev-zero.jpg|міні|Заборона]] | ||
«Заборона» позиціонує себе як медіа про соціальні тренди та культуру в постсоціалістичних країнах Східної Європи. Фінансується з внесків читачів на Патреоні, грантів міжнародних організацій та партнерств. Редакцію підтримують Open Society Foundation, Free Press Unlimited, National Endowment for Democracy та Journalismfund.eu. | «Заборона» позиціонує себе як медіа про соціальні тренди та культуру в постсоціалістичних країнах Східної Європи. Фінансується з внесків читачів на Патреоні, грантів міжнародних організацій та партнерств. Редакцію підтримують Open Society Foundation, Free Press Unlimited, National Endowment for Democracy та Journalismfund.eu. | ||
| − | Власницею інтернет-видання Zaborona.com є [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%86%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Катерина Сергацкова]. | + | Власницею інтернет-видання Zaborona.com є [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%86%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Катерина Сергацкова]. У зв'язку з численними контроверсійними діями та заявами Сєргацкової, її часто [http://web.archive.org/web/20201125100939/https://babel.ua/texts/52634-katya-sergackova-stavit-nepriyemni-zapitannya-slidchim-u-spravi-pavla-sheremeta-i-zasnovnikam-stopfake-mi-stavimo-nepriyemni-zapitannya-kati-sergackoviy-velike-interv-yu звинувачують] у роботі на спецслужби Росії, називаючи «фахівцем із дискредитації України» та «пʼятою колоною». Зокрема найбільше контроверсійностей пов'язаних з нею з'явилися у період її діяльності в окупованому Росією Донбасі у 2014 році як військового-журналіста на Російсько-українській війні на сході України, а також у період після 2017 року як спів-засновника та власника інтернет-видання Zaborona.com. |
| − | + | Під час війни на сході України Сєргацкова, перебуваючи в окупованому Донбасі у якості журналіста, [http://web.archive.org/web/20160811014906/http://life.pravda.com.ua/society/2016/06/6/213382/ зробила] ряд контроверсійних заяв щодо України та Збройних сил України, зокрема у 2014 році звинувачувала вояків підрозділу МВС Дніпро-1 в умисному вбивстві мирних місцевих донбаських цивільних жителів Красноармійська. Речник МВС України згодом категорично [http://web.archive.org/web/20210303064032/https://texty.org.ua/fragments/53492/Jak_u_Krasnoarmijsku_ukrajinski_vijskovi_vbyly_miscevogo-53492/ спростував] звинувачення у перебуванні та участі підрозділу МВС Дніпро-1 у зазначеному інциденті в Красноармійську. | |
| − | + | ||
| − | + | Видання поширює проросійські месседжі про зв'язок України/СБУ з ІДІЛ. У 2018 році фактчекінгова організація StopFake [http://web.archive.org/web/20200815031046/https://www.stopfake.org/uk/vis-zla-yak-rosijski-j-chastyna-ukrayinskyh-zmi-rozkruchuyut-temu-sbu-idil/ з'ясувала], що ще з 2015 року кремлівські пропагандистські медіа поширювала фейки про зв'язки Україна/СБУ та ісламською терористичною організацією ІДІЛ, й наводили приклад українського zaborona.com, що також поширювало ці ж фейкові меседжі наприклад у [http://web.archive.org/web/20190410004102/https://detector.media/infospace/article/129498/2017-09-02-igil-sky-news-i-korruptsionnyi-khab/ «розслідувальній» статті] Сєргацкової 2017 року на цю тему. | |
| − | + | ||
| − | + | У 2020 році "Забороні" знову [http://web.archive.org/web/20200707071535if_/https://zaborona.com/stopfake-i-faktcheking-y-facebook/ закинули] підігрування російським пропагандистським наративам, а саме поширення проросійських месседжів про «зв'язок української фактчекінгової організації StopFake з неонацистами». Незалежна медійна рада, яка розглядала [http://shpionopedia.org/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0?veaction=edit скаргу] ГО “Центр Медіареформи” (проєкт StopFake) з приводу публікації виданням “Заборона” матеріалу з заголовком “Фейсбук заблокував Заборону за критику неонацистів Виявилося, що українські фактчекери соцмережі тісно з ними товаришують” дійшла висновку, що публікація “Заборони” необґрунтовано та упереджено дискредитує проєкт StopFake як фактчекера, а також вводить в оману читачів щодо наявного механізму взаємодії фактчекерів та платформи Facebook. | |
| − | + | ||
| − | + | Також в 2020 році видання [https://zaborona.com/ru/ukrainczy-stali-zalozhnikami-v-irake/ звинуватило] Україну у нелегальній поставці озброєнь. | |
| − | Також в 2020 році видання | + | |
| − | В 2021 році журналісти Заборони опублікували розслідування про справу щодо вбивства Павла Шеремета, що цілеспрямовано | + | В 2021 році журналісти Заборони опублікували розслідування про справу щодо вбивства Павла Шеремета, що цілеспрямовано [https://nv.ua/ukraine/politics/ubiystvo-sheremeta-novoe-rassledovanie-o-svyazi-suprugov-grishchenko-s-sbu-novosti-ukrainy-50142209.html дискредитує] Службу Безпеки України. |
| − | https://nv.ua/ukraine/politics/ubiystvo-sheremeta-novoe-rassledovanie-o-svyazi-suprugov-grishchenko-s-sbu-novosti-ukrainy-50142209.html | ||
Поточна версія на 14:37, 24 березня 2021
Заборона (Zaborona.com) - онлайн-видання, що функціонує за рахунок грантових коштів на базі громадської організації «Заборона медіа» з 2017 року. Видання висвітлює теми порушень прав людини, теми культури, міграції, безпеки, організованої злочинності тощо.
«Заборона» позиціонує себе як медіа про соціальні тренди та культуру в постсоціалістичних країнах Східної Європи. Фінансується з внесків читачів на Патреоні, грантів міжнародних організацій та партнерств. Редакцію підтримують Open Society Foundation, Free Press Unlimited, National Endowment for Democracy та Journalismfund.eu.
Власницею інтернет-видання Zaborona.com є Катерина Сергацкова. У зв'язку з численними контроверсійними діями та заявами Сєргацкової, її часто звинувачують у роботі на спецслужби Росії, називаючи «фахівцем із дискредитації України» та «пʼятою колоною». Зокрема найбільше контроверсійностей пов'язаних з нею з'явилися у період її діяльності в окупованому Росією Донбасі у 2014 році як військового-журналіста на Російсько-українській війні на сході України, а також у період після 2017 року як спів-засновника та власника інтернет-видання Zaborona.com.
Під час війни на сході України Сєргацкова, перебуваючи в окупованому Донбасі у якості журналіста, зробила ряд контроверсійних заяв щодо України та Збройних сил України, зокрема у 2014 році звинувачувала вояків підрозділу МВС Дніпро-1 в умисному вбивстві мирних місцевих донбаських цивільних жителів Красноармійська. Речник МВС України згодом категорично спростував звинувачення у перебуванні та участі підрозділу МВС Дніпро-1 у зазначеному інциденті в Красноармійську.
Видання поширює проросійські месседжі про зв'язок України/СБУ з ІДІЛ. У 2018 році фактчекінгова організація StopFake з'ясувала, що ще з 2015 року кремлівські пропагандистські медіа поширювала фейки про зв'язки Україна/СБУ та ісламською терористичною організацією ІДІЛ, й наводили приклад українського zaborona.com, що також поширювало ці ж фейкові меседжі наприклад у «розслідувальній» статті Сєргацкової 2017 року на цю тему.
У 2020 році "Забороні" знову закинули підігрування російським пропагандистським наративам, а саме поширення проросійських месседжів про «зв'язок української фактчекінгової організації StopFake з неонацистами». Незалежна медійна рада, яка розглядала скаргу ГО “Центр Медіареформи” (проєкт StopFake) з приводу публікації виданням “Заборона” матеріалу з заголовком “Фейсбук заблокував Заборону за критику неонацистів Виявилося, що українські фактчекери соцмережі тісно з ними товаришують” дійшла висновку, що публікація “Заборони” необґрунтовано та упереджено дискредитує проєкт StopFake як фактчекера, а також вводить в оману читачів щодо наявного механізму взаємодії фактчекерів та платформи Facebook.
Також в 2020 році видання звинуватило Україну у нелегальній поставці озброєнь.
В 2021 році журналісти Заборони опублікували розслідування про справу щодо вбивства Павла Шеремета, що цілеспрямовано дискредитує Службу Безпеки України.
