Юрій Ковальчук

Матеріал з Shpionopedia
Версія від 14:27, 5 березня 2022, створена Alfa1 (обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Юрій Ковальчук

Юрій Валентинович Ковальчук — російський підприємець, основний акціонер і колишній голова ради директорів банку «Росія». Фігурант санкційних списків ЄС, США, ряду інших країн. У часи СРСР займався науковою і науково-адміністративною роботою, був одним з керівників ФТІ ім. Йоффе в Ленінграді.

Біографія

Народився в родині радянського історика українського походження Валентина Михайловича Ковальчука (1916—2013). У 1974 році закінчив фізичний факультет Ленінградського державного університету. Доктор фізико-математичних наук (1985). У 1987—1991 роках — перший заступник директора Фізико-технічного інституту ім. Йоффе, Академії наук СРСР.

З лютого 1991 року — заступник голови правління (віце-президент) Асоціації спільних підприємств Санкт-Петербурга. У 1991 році став президентом Центру перспективних технологій і розробок. У 1992 році Ковальчук та інші заснували ЗАТ «Копорація СТРІМ» рос. ЗАО "Корпорация "СТРИМ". "СТРІМ" таємно перевозив стратегічну сировину.. У ці роки зблизився з братами Фурсенко і В. В. Путіним. У 1996 році вони заснували дачний кооператив «Озеро» біля Приозерска.

З листопада 2000 року — голова правління Санкт-Петербурзького громадського фонду «Центр стратегічних розробок „Північно-Захід“»; з червня 2005 по червень 2012 року — голова ради директорів банку «Росія». У 2008 році за участю Ковальчука створена «Національна Медіа Група» (включає РЕН ТВ, Перший канал, П'ятий канал, «Известия» та ін).

З червня 1996 року — почесний генеральний консул Королівства Таїланд в Санкт-Петербурзі.

Частина президентської резиденції на Валдаї зареєстрована на компанію «Прайм» Ковальчука.

Через групу «Біном» (рос. «Бином»), яку контролюють Ковальчук, Геннадій Тимченко та Світлана Кривоногіх, Ковальчук пов’язується з Михайлом Шеломовим, Петром Колбіним, Іриною Веселовою та іншими наближеними до Путіна особами, зокрема Миколою Єгоровим та Ільгамом Рагімовим.

Група «Біном» через засновану в 2009 році «Відродження морських традицій» (рос. «Возрождение морских традиций») контролює мегаяхту «Шеллест», яка плаває в Чорному морі і знаходиться на мисі Ідокопас у резиденції Прасковеївка, пов’язаної з Путіним і охороняється ФСБ.

Через компанію Геліос «Відродження морських традицій» контролює елітну яхту «Нега», яка пливе з «Алдогою». Алдога контролюється Кривоногіх. «Альдога» супроводжує судно проекту 03160 «Раптор» «Юнармеец Балтика», яке охороняє «Алдогу» для запобігання диверсії. На Ладозькому озері у Ковальчука є яхт-клуб «Лагуна», а «Альдога» відвідує його яхт-клуб..

Ковальчук і його дружина мають 25% акцій компанії «Озон», а Кривоногіх – 75%. «Озон» володіє землею під курортом «Ігора», керує «Ігорою» та контролює його торгову марку. Ігора знаходиться всього за 40 км від Озера.

У Таврійському саду в Санкт-Петербурзі Ковальчук володіє 25% акцій «Леннінградського центру», а Кривоногіх — 75%.

Міжнародні санкції

20 березня 2014 року Ковальчук потрапив під фінансові та візові санкції США відносно громадян Росії, залучених до анексії Криму. У заяві Міністерства фінансів США говориться, що Ковальчук входить в «ближнє коло» Путіна і є його «особистим касиром». До списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб потрапив і контрольований Ковальчуком банк «Росія», ставши єдиною юридичною особою, явно зазначеною у списку санкцій.

30 липня 2014 року Ковальчук був включений в «Чорний список ЄС». Рада Європейського союзу зазначила, що Ковальчук — давній друг президента Путіна і є співзасновником дачного кооперативу «Озеро», в якому впливові люди збираються навколо нього. Ковальчук, який одержує вигоди від зв'язків з російськими особами, які приймають рішення, є головою і найбільшим акціонером банку «Росія», в якому йому належало близько 38 % в 2013 році і який вважається особистим банком високопосадовців Російської Федерації. Після незаконної анексії Криму банк «Росія» відкрив відділення в Криму і Севастополі, тим самим зміцнивши свою приналежність до Російської Федерації. Крім того, банк володіє великими пакетами акцій «Національної Медіа Групи[et]», яка контролює телеканали, що активно підтримують політику російського уряду щодо дестабілізації України.

Також в 2014 році Ковальчука в свої санкційні списки внесли Канада, Швейцарія, Австралія і Ліхтенштейн.

Родина

Син Юрія Ковальчука Борис Ковальчук навчався на юридичному факультеті Санкт-Петербурзького державного університету у Дмитра Медведєва, а згодом був помічником Медведєва в уряді. Борис Ковальчук з квітня 2006 року по грудень 2008 року був директором департаменту апарату Уряду РФ з реалізації пріоритетних національних проектів. Коли «нацпроекти» згорнули, Борис Ковальчук перейшов на роботу заступником директора Росатома, а в кінці 2009 року був призначений головою державної компанії Інтер РАО — монопольного оператора експорту-імпорту електроенергії.

Старший брат Юрія Ковальчука — Михайло Ковальчук, президент Курчатовського інституту, на фінансування якого російська держава в останні роки виділяє десятки мільярдів рублів. За однією з версій, Михайло Ковальчук є автором ідеї реформування Російської академії наук (РАН). Нібито, Михайло Ковальчук, якого кілька разів не обирали дійсним членом (академіком) РАН і не затвердили на посаді директора Інституту кристалографії РАН, користуючись дружбою свого брата з Володимиром Путіним, затіяв цю реформу внаслідок особистої образи. Сам Михайло Ковальчук в одному з інтерв'ю заявив, що «Академія має неминуче загинути, як Римська імперія».