Козмін Гуша
Козмін Хореа Гуша (рум. Cozmin Horea Gușă) — румунський фізик, журналіст і політик. Член Партії національної ініціативи (PIN), член Палати депутатів Румунії в Бухаресті (з 2004 по 2008 р).
Діяльність
Козмін Гуша задіяний в кампаніях, що мають ознаки спеціальних заходів впливу російських спецслужб. Разом із Марічелу Пакурару є власником телеканалу новин Realitatea Plus, що неодноразово опинявся в центрі скандалів щодо поширення неправдивої інформації, цькуванні політичних опонентів своїх власників, дискредитації антикорупційних органів Румунії. Так, наприклад, у березні телеканал був оштрафований за порушення балансу у висвітленні агресії Росії проти України (в ефірі просували меседж про «біологічні лабораторії в Україні»). Крім того, телеканал заявляв, що у війні в Україні винний не терорист Путін, а це спільна відповідальність західних лідерів. Сам Козмін Гуша під час одного ефіру заявив, що Росія – його друга Батьківщина.
Телеканал Realitatea отримав ліцензію в 2013 році й транслюється в Румунії, Республіці Молдова і на території Західних Балкан. Румунські журналісти повідомляли, що невипадково у мережі гуляє фотографія, як Гуша та Гіце щось обговорюють у Белграді, де Гіцу відвідує (чи організовує) різні айтішні проросійські тусовки.
Біографія
Він народився 2 липня 1970 року в Кампіа-Турзі та відвідував факультет фізики Університету Бабеш-Бойяї з 1989 по 1994 рік. Він також відвідував уроки менеджменту мас-медіа в Сполучених Штатах (1997-1998) і курс міжнародних економічних переговорів у École nationale d'administration (2002). У 2006 році він отримав докторський ступінь з менеджменту в Бухарестській академії економічних досліджень, а з 2007 року працює над докторським ступенем з геополітики в Бухарестському університеті. З 1994 по 1996 рік - очолював національний оптовий продаж преси, після чого (1996-1997) очолював редакційний відділ на Radio Sonic у Клуж-Напоці . З 1997 по 1998 рік очолював газету Știrea, обіймав аналогічну посаду з 1998 по 2001 рік у Jurnalul Naţional, а також у той час працював на Antena 1. З 2001 по 2003 рік був президентом Асоціації сприяння молоді.
Політична кар'єра Гуше почалася в 2001 році, коли він став генеральним секретарем Соціал-демократичної партії (PSD); до 2003 року його вважали правою рукою тодішнього лідера партії та прем'єр-міністра Адріана Нестасе. Того року він вийшов із партії, посилаючись на відмінності у баченні з представниками старшого покоління, такими як Віорел Гребенчук , Октав Козманка та Мірон Мітрея. Пізніше, у 2003 році, він заснував Initiativa 2003, позапартійну неурядову організацію та залишався її президентом до 2008 року.
Після угоди між його групою та Демократичною партією (PD), Гуша увійшов до PD і працював у її постійному бюро. Хоча спочатку ситуація була незручною, коли Гуша звик атакувати лідера ДП Траяна Бесеску, будучи членом PSD, Бесеску обрав Гуше керівником кампанії на президентських виборах 2004 року. Переможець Бесеску вважав архітектором своєї перемоги Гуше, який сам увійшов до парламенту на паралельних парламентських виборах. Він залишався відповідальним за кампанії PD до 2005 року.
На початку 2005 Гуше був обраний головою групи ДП у Палаті депутатів, але керівництво партії скасувало голосування через технічну причину. Деякі лідери партії звинуватили його в спробі перехопити керівництво. Невдовзі після цього Гуша разом із двома іншими депутатами пішов у відставку з керівництва ДП і заснував Партію національної ініціативи (ПІН); він залишався незалежним кандидатом до кінця свого терміну. Партія не змогла отримати жодного місця на виборах до Європейського парламенту 2007 року, що спонукало Гуше піти з посади лідера, але незабаром його переобрали президентом партії. Він балотувався на посаду мера Бухарестау в червні 2008 року, посівши п'яте місце з 5,76% голосів. Його партія не висувала кандидатів на парламентських виборах 2008 року пізніше того ж року, знаючи, що не має реальних шансів на перемогу, і Гуше відхилив запрошення балотуватися від PSD округу Клуж віддавши перевагу зосередитися на бізнесі. У січні 2009 року він оголосив про свій «тимчасовий» відхід з політичного життя, а Лавінія Шандру змінила його на посаді голови ПІН.
Гуше був критиком президентів Румунії Іона Ілієску , до якого журнал Jurnalul Național мав «надзвичайно жорстоке ставлення», поки там був Гуше (у свою чергу, у березні 2009 року Ілієску погрожував вийти з PSD, якщо лідер партії Мірча Джоане прийме про Гуше, якого він назвав «порушником» і «найманцем», як радника) і, коли вони розірвали один одного, про Траяна Бесеску, якого він назвав «лицеміром», який «висміює Конституції » через кілька місяців після розколу, і якого він звинуватив у бажанні розпустити Національне антикорупційне управління одного разу Джоане пішов вперед і призначив його радником зі стратегії кампанії для Трансільванії. Гуше сам мав президентські амбіції, оголосивши, що балотуватиметься в разі успіху референдуму 2007 року щодо імпічменту Бесеску (який він підтримав, посилаючись на «серйозні порушення конституції» з боку президента). Частково він хотів заблокувати піднесення Джіджі Бекалі , який уже заявив, що балотуватиметься.
