Стоякін Василь

Матеріал з Shpionopedia
Версія від 15:02, 2 червня 2020, створена Zeta (обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Василь Стоякін – український політтехнолог, директор Центру політичного маркетингу. Представник ИЗБАСС в Україні.

Василь Стоякін

Діяльність

До Євромайдану був близький до Комуністичної партії України, згодом став працювати з Віктором Медведчуком. Матеріали Стоякіна з’являються, зокрема, на таких антиукраїнських сайтах як antifashist.com, ukraina.ru, comitet.su, radiovesti.ru та інших.

З 2013 року почав писати для порталу «Український вибір», однойменного прокремлівського руху Медведчука, а з 2014 року почав регулярно піарити Медведчука та його партію «Опозиційна платформа — За життя».

20 лютого 2014 року заявляв, що «від грудня 2013 року протестні сили намагаються реалізувати в Україні державний переворот».

Доданий до бази «Миротворця».

Задіяний в інформаційних спецопераціях Росії проти України. Дані отримані з дампа пошти Суркова Владислава. Станом на 2016 - знаходиться в Росії.

У своїх публікаціях прирівнює українських націоналістів до фашистів: "Український інтегральний націоналізм зайняв своє місце в ряду різноманітних фашизмів ХХ століття".

Заявляє про використання української території американськими військами та можливий у майбутньому удар: "Україна стає майданчиком для розгортання американських наступальних озброєнь".

Біографія

Народився 4 березня 1972 року. Освіта – вища, в 1995 році закінчив історичний факультет Дніпропетровського державного університету. Дипломна робота «Комуністичний та інтернаціоналістський рух в Україні в 1989-1995 роках». У 1989-1992 роках займався політичною діяльністю.

Брав участь в більшості виборчих кампаній з 1991 року:

  • Президентські вибори 1991 року - агітатор.
  • Парламентські вибори 1994 року - консультував кандидата в народні депутати В. Коновалова (не обрано).
  • Парламентські вибори 1998 року - консультував як соціолог і політолог 4-х кандидатів у народні депутати (в т.ч. двох перемогли - В. Балашова та О. Петрова).
  • Президентські вибори 1999 року - соціологічний супровід виборчої кампанії Л. Кучми, польова робота в одному з округів Чернігівської області
  • Довибори до ВР 2000 року - соціологічний супровід виборчої кампанії С. Тігіпко.
  • Парламентські вибори 2002 року - ряд проектів у Дніпропетровську, Полтавській області та Автономній республіці Крим. Стратегічні планування і соціологічний супровід виборчої кампанії А. Веревського в ВР України, соціологічний супровід кампанії І. Куліченко на пост Дніпропетровського міського голови.
  • Президентські вибори 2004 року - очолював Групу регіональної аналітики виборчого штабу В. Януковича.
  • Парламентські вибори 2006 року - стратегічне і медіапланування виборчої кампанії блоку «Не Так!».
  • Перевибори Полтавського міського голови 2006 року - стратегічне планування і соціологічний супровід кампанії А. Матковського.
  • Парламентські вибори 2007 року - стратегічне планування і соціологічний супровід виборчої кампанії БЮТ (результат Блоку покращився з 15 до 21% за даними ЦВК).
  • Перевибори Київського міського голови 2008 року - робота в штабі О.Турчинова (не обрано).