Костянтин Бондаренко

1. Костянтин Петрович Бондаренко (творчий псевдонім Кость Бондаренко, нар. 2 травня 1969, Погребище, Вінницька область, Українська РСР) — український політолог, керівник фонду “Українська політика”, засновник аналітичного центру “Інститут Горшеніна”. 2. Виховувався в родині викладачів. Середню школу закінчив із золотою медаллю. Строкову службу в рядах Радянської армії проходив у Туркестанському військовому окрузі (стратегічна авіація). 1994 — закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Фахівець з історії міжнародних відносин. Дипломна робота на тему “Німецька політика стосовно України в роки Другої світової війни”. Після закінчення університету — на викладацькій і науковій роботі. Керував відділом політики газети “Поступ” (Львів). Брав участь в створенні Центру політичних досліджень “Нова хвиля” (Львів). У березні 1997 року захистив дисертацію, має вчений ступінь кандидата історичних наук. У різні роки як консультант-аналітик брав участь у різних політичних проектах (Народно-демократична партія, Народний блок Литвина, партія “Реформи і порядок”, партія “Пора” і ін.). Входив до громадських рад при Президенті, голові Верховної Ради, Міністерстві закордонних справ. З березня 2012 року очолює Фонд “Українська політика”. Як журналіст співпрацює з газетами “Дзеркало тижня”, “Факти”, “Київський телеграф”, інтернет-виданнями “Українська правда”, “Оглядач”, “Полеміка” тощо. Був автором і ведучим програми на “Громадському Радіо”.

Просуває інтереси колишніх регіоналів — Сергія Тігіпка, Олександра Вілкула, Василя Горбаля, Наталії Королевської, Юрія Іванющенка та Сергія Льовочкіна. Прізвище Бондаренка згадується серед експертів у зламаній пошті помічника президента Росії Владислава Суркова (https://www.depo.ua/rus/politics/ukrayinski-eksperti-zasvitilisya-v-poshti-surkova-03112016143600) Напередодні президентських виборів 2019 року часто фігурував на ахметівському телеканалі «Україна» та піарив там партнера олігарха — «опоблоківця» Вілкула. У 2014—2015 роках піарив депутатку від «Опозиційного блоку» Наталію Королевську. У травні 2016 року захищав екс-регіонала Сергія Льовочкіна від критики за просування проросійського погляду на Мінські домовленості (https://archive.is/BrXYW). У 2016—2017 роках захищав ще одного колишнього соратника Януковича — Юрія Іванющенка (він же «Юра Єнакіївський»). Як зазначає видання «Детектор медіа» ( https://ms.detector.media/manipulyatsii/post/22443/2019-02-13-zirky-sotsiologichnoi-estrady-yaki-reytyngy-ogoloshuyut-u-telenovynakh/), під час президентської кампанії 2019 року фонд «Українська політика», керівником якого є Бондаренко, показував, як Олександр Вілкул успішно «наздоганяє та переганяє» свого екс-союзника Юрія Бойка, а Олег Ляшко (ще один тодішній партнер Ахметова) 15 січня нібито посідав упевнене третє місце (9,3 %) після Петра Порошенка (10,4 %) та Юлії Тимошенко (12,8 %). Коментував ці дані найчастіше саме Кость Бондаренко. Сайт інституції повниться публікаціями про не здійснені владою обіцянки, не надто вдалий форум Порошенка, фальсифікації влади на виборах й іншу критику всіх, крім «опозиціонерів» (https://uapolicy.org/index.php/2019/01/25/promezhutochnyj-analiz-osnovnyh-uchastnikov-prezidentskoj-gonki/). У 2021 році співпрацював з проросійським блогером Анатолієм Шарієм, записавши російською мовою низку лекцій про ОУН, УПА та український націоналізм для одного з його ютуб-каналів. (https://www.youtube.com/watch?v=kPgnmL_cGRc&feature=youtu.be)