Артемій Лебедєв
Лебедєв Артемій Андрійович Професійна сфера діяльності/офіційна посада/біографія: Російський блогер, засновник дизайнерської фірми "Студія Артемія Лебедєва"
Артемій Лебедєв народився Москві 13 лютого 1975 року у сім'ї філолога Андрія Лебедєва і письменниці Тетяни Толстой. У 1989 році Лебедєв переїхав разом з батьками до США, проте через рік повернувся до СРСР, за його словами, зненавидів Америку. У 1991 році вступив на факультет журналістики МДУ, однак був відрахований на другому курсі за прогули. У 1992 році він разом із партнером Аркадієм Троянкером заснував дизайнерську студію "А-квадрат", а через рік заснував студію "Артографіка", яка займалася створенням книг та журналів, а також був арт-директором у студії "МакЦентр". У 1995 році Лебедєв заснував студію інтернет-дизайну WebDesign, яку в 1998 році перейменував на "Студію Артемія Лебедєва". Також у 1997 році він заснував агентство інтернет-реклами "Реклама.Ру".
До середини нульових Лебедєв отримав репутацію найвідомішого веб-дизайнера в Росії. Також він прославився як один з найбільш читаних блогерів Рунету та звітами про подорожі Росією та світом. Створив логотипи для Ярославля, Пермі, Одеси та Калузької області. Останнім часом "Студія Артемія Лебедєва" виконує замовлення для різних структур московської мерії.
Звинувачується у: Обслуговування структур правлячого режиму, нападки на опозицію, просування культури неосвіченої “аполітичності” в обивательському середовищі.
"Золотий хлопчик" Артемій "Тема" Лебедєв звик обслуговувати тих, хто більше платить. Було б півбіди, якби він лише виконував корупційні держпідряди на дизайн табличок у метро, однак він також претендує на статус лідера думок та громадського діяча. Лицемірний на перший погляд підхід Лебедєва — декларуючи аполітичність, тролити і нападати на опозицію — видає цілком зручний для Кремля інфантильний дискурс. По-перше, відвадити людей, і насамперед середній клас, від інтересу до політики, а по-друге, впровадити їм нехитру думку, що “опозиція гірша за владу”. Таким чином, обеззброїти їх перед обличчям диктатури, що зміцнюється.
Було б дивно думати, що Лебедєву не відомі факти багаторічного, систематичного тиску путінського режиму на опозиційні сили: політичні вбивства на замовлення, рейдерські захоплення телеканалів, політично мотивовані відмови в реєстрації партій і кандидатів на виборах, фальсифікації підсумків виборів, залякування, побиття, посадки та штраф активістів, стеження та прослуховування розмов чекістами. Він багато разів підкреслював, що не цікавиться політикою і байдужий до процесів, що відбуваються, але добірка лише деяких з його висловів наочно демонструє, з якого боку барикад знаходиться Лебедєв:
"Я глибоко переконаний, що в Росії немає нормальної опозиції не тому, що їй хтось заважає, а тому що вся опозиція, всі демократи, всі праві - набагато більші люди, ніж поточна влада". (2011) “Якщо російська опозиція не розуміє, навіщо потрібні дороги, то на *** потрібна така опозиція? У Єдиної Росії можуть засідати лише суцільні му****ни, але якщо вони один раз на тисячу му***ких рішень збираються побудувати шосе від міста до міста, то я за таке рішення”. (2012) “На тлі нашої опозиції та її тотальної тупості офіційна влада виглядає як оплот здорового глузду, розумності та стриманості”. (2013)
З початком озброєної агресії Кремля проти України Лебедєв також відверто дав зрозуміти, на якому він боці: “Коли раптом влада примудряється щось зробити бездоганно (Олімпіаду, забирання Криму), я не бачу причин не віддати належне – це ідеальні управлінські операції”. “Те, що у вас забрали Крим, який все одно завжди був наш. І ви ставите питання, чий Крим”, – заявив Лебедєв. Після таких заяв Артемія, голова київського офісу “Студії Артемія Лебедєва” Олександр Солонько заявив, що думка Лебедєва – це думка приватної особи, тоді як співробітники київського офісу з першого дня стояли на Майдані. У результаті Лебедєв особисто звільнив Олександра Солонька та керівника проектів студії Гліба Петрова. Артемій Лебедєв не лише заявляв, що не визнає суверенітету та територіальної цілісності України ("У Росії все просто - регіони в середині країни називаються областями, а регіони по краях називаються краями, а один регіон прямо так і називається - Україна"), але й особисто незаконно в'їжджав на території Криму, “ДНР” та “ЛНР” у 2016 році. Після свого останнього візиту до Києва у 2017 році, коли він у черговий раз поглумився над українцями та Небесною сотнею, СБУ оголосила Лебедєва персоною нон-грата в Україні на 5 років.
У 2017 році Лебедєв продовжив свої нападки на опозицію, зокрема, на Олексія Навального, який оголосив про свої президентські амбіції. У відповідь опозиціонер опублікував дані про контракти його студії із державою. З 2012 по 2016 рік “Студія Артемія Лебедєва” зробила для державних установ 26 проектів, причому у 14 випадках відомостей про контракти немає у відкритому доступі.
З роками Артемій Лебедєв стає все більш відвертим путіністом. У грудні 2017 року в інтерв'ю Юрію Дудю він заявив, що його ставлення до Путіна “трохи змінювалося з роками, але зараз це максимальна повага за заслуги” і під кінець злився з телепропагандою до ступеня змішування: “У Штатах немає свободи. В нас свобода, несвободи немає. У Штатах ти прямо відчуваєш, що нічого не можеш. Цілком поліцейська держава”. Тому немає нічого дивного в тому, що Лебедєв у 2019 році підтримав скандальний закон про ізоляцію рунету, який дозволяє державі повністю контролювати інтернет-трафік у країні та здійснювати інтернет-цензуру: “Придумати такий закон міг лише той, хто розуміється, що відбувається зараз, і що може нам загрожувати. З погляду управління, це абсолютно адекватне, ефективне зрозуміле рішення”.
Влітку 2019 року в Москві відбулися протести проти недопуску незалежних кандидатів на вибори до Мосміськдуми, в ході яких близько двох з половиною тисяч людей було незаконно затримано, десятки отримали травми, і було заведено кілька кримінальних справ проти їхніх учасників. У цей час Лебедєв вирішив у черговий раз "затролити" опозицію, опублікувавши відео про те, що він нібито залишив Росію з політичних мотивів. "Новина про втечу" Лебедєва стала однією з найбільш обговорюваних у ЗМІ, після чого він зізнався в пранку, за його словами, все сказане у двохвилинному ролику - "безглузда ліберальна х***я". Лебедєва справді все влаштовує: попереднього року студія заробила близько 9 млн рублів на замовленнях "Планетарія", ВДНГ, АМПП ("Адміністратор Московського паркувального простору"), інституту Генплану Москви та інших організацій. У 2019 році дохід студії збільшився більш ніж удвічі (29,4 млн рублів): тільки Мосміськтранс замовив у Лебедєва робіт на 15 млн на розробку дизайну сайтів ГУП "Мосміськтранс", музею "Московський транспорт", мобільного додатка ГУП "Мосміськтранс". Ще 8,8 млн заплатила "Дирекція із забезпечення діяльності організацій праці та захисту населення". Хто замовляє Тьому — той його танцює.
У вересні 2020 року Артемій Лебедєв відзначився тим, що у своїй програмі на YouTube порівняв засновника телеграм-каналу «Ніхто» Степана Путіло з Бандерою, звинуватив його в роботі на «гроші польської розвідки» та назвав «справою честі» для «нормального спецслужбиста» цей канал "заткнути". Висловлювання частково показали держканалом «Білорусь-1».
«Я вважаю, їхня діяльність потрібна, якщо взагалі в Білорусії є хоч один якийсь нормальний спецслужбист, він має зробити все, це просто справа честі, щоб цю х*** («погана». — примітка редактора), цей канал заткнути », - Заявив Лебедєв.
26 лютого 2021 р. Лебедєв опублікував фотографію документа, з якого випливає, що Юлія Навальна нібито має німецьке громадянство. Це спростували німецьке МЗС та голова мережі штабів Навального Леонід Волков. Пізніше Лебедєв також визнав свою публікацію фейком і вибачився у Юлії Навальної публікацію фейку. У свою чергу Юлія Навальна відмовилася прийняти його вибачення.
