Олексій Гудошніков

Матеріал з Shpionopedia
Версія від 14:25, 30 березня 2022, створена Alfa1 (обговореннявнесок) (Створена сторінка: '''Гудошніков Олексій Валерійович''' - пропагандист, ведучий телеканалу "Зірка". Ведучий р...)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Гудошніков Олексій Валерійович - пропагандист, ведучий телеканалу "Зірка". Ведучий радіостанції "Говорить Москва". Ведучий радіостанції "Російська служба новин" (з 2010 року до 2014 року). Біографія Олексій Гудошніков народився 7 вересня 1988 року у місті Уральську у Західному Казахстані. Відучився на філологічному факультеті Оренбурзького державного педагогічного університету у 2010 році. У тому ж році став ведучим на радіостанції "Російська служба новин", де вів низку програм до 2014 року. У 2014 році, після відходу Сергія Доренка з РСН, отримав власну авторську програму на новій радіостанції Доренко "Говорить Москва". Після загибелі Сергія Доренка веде ранковий ефір. З 2015 року є провідним пропагандистським ток-шоу "Особлива стаття" та "Відкритий ефір" на телеканалі Міноборони РФ "Зірка".

Звинувачується у: Участь у кремлівській пропаганді, розпалювання антиукраїнської істерії.

Олексій Гудошніков вважається учнем і наслідувачем свого колишнього шефа - покійного нині тележурналіста та засновника радіостанції "Говорить Москва" Сергія Доренка. Близькість до одного із засновників сучасної прокремлівської пропаганди надала молодому Гудошникову надзвичайну самовпевненість. За відгуками слухачів, у своїх ефірах він регулярно зривається в істерики, хамить гостям та слухачам, і займає більш відверто провладну позицію, ніж його колишній колега. Проте розкрити таланти пропагандиста йому дозволяє телеканал Міноборони РФ "Зірка", відомий своїм агресивним мілітарним повісткою і поширенням теорій змови. Передачі Гудошникова “Відкритий ефір” та “Особлива стаття” майже завжди складаються з трьох блоків: обговорення жахів “фашистської України”, схвалення рішень Путіна та уряду та викриття підступів “підступного Заходу”.

Гудошников представляє нове покоління прокремлівських пропагандистів-кар'єристів. Розуміючи, що чинний режим прийшов не назавжди, вони щосили намагаються догодити владі тут і зараз. У той самий час, не можна не відзначити у них необачне почуття безкарності. Рано чи пізно настане час, коли в Росії запрацює інститут репутації та пропагандистів, подібних до Гудошникова, можна буде закликати до відповіді.