Ендрю Крамер

Ендрю Е. Крамер (анг. Andrew E. Kramer) – американський журналіст, що працює в московському бюро газети The New York Times та висвітлює країни колишнього Радянського Союзу.

Діяльність

Ендрю Крамер як журналіст NYT поширює російські наративи в інформаційному просторі, в тому числі й про Україну, бере участь в російських світових дезінформаційних кампаніях.

Так, наприклад, протягом 2020-2021 року присвятив серію публікацій темі боротьби з коронавірусом, ставши учасником російської пропагандистської кампанії щодо популяризації російської вакцини Спутник V. Крамер просував наратив про ефективність саме російських медикаментів в боротьбі з коронавірусом та опублікував репортаж про власну вакцинацію Спутник V. Також критикув українське керівництво за ймовірне порушення антикорупційних вимог щодо постачання життєво важливих ліків, у тому числі для боротьби з covid-19.

Ендрю Крамер є також автором статті про захоплення заручників у Луцьку, яка вийшла 21 липня 2020 року та в якій війну на Донбасі названо «сепаратистською війною», без згадки РФ як сторони конфлікту.

В 2021 році журналіст дискредитував українську владу, заявляючи що Президент Зеленський призначив понад 30 своїх колег зі сфери гумору на ключові посади в уряді без досвіду, в тому числі й в українській розвідці та Службі безпеки України.

Раніше Ендрю Крамер писав про "Борщ - як новий фронт російсько-українського конфлікту", де звучить критика щодо реєстрації української страви в ЮНЕСКО як нематеріального культурного спадку українців.

Біографія

Ендрю Е. Крамер народився в Окленді, Каліфорнія. Отримав ступінь бакалавра з історії в Каліфорнійському університеті в Санта-Крузі та ступінь магістра історії в Оксфордському університеті.

До роботи в The New York Times працював у The Associated Press у Портленді, штат Орегон; для The Washington Post як дослідник і помічник новин; як позаштатний репортер The San Francisco Chronicle; і як репортер за сумісництвом у The Ukiah Daily Journal, що базується в Укайі, Каліфорнія.

У 2017 році пан Крамер поділився з колегами по Times Пулітцерівською премією за міжнародні репортажі та серію розслідувань про приховану проекцію влади Росії.

У 1999 році він був частиною команди The Associated Press, яка була фіналістом Пулітцерівської премії у міжнародних репортажах.