Кива Ілля
Ілля Володимирович Кива (нар. 2 червня 1977, Полтава, УРСР) — український проросійський громадський діяч, державний службовець, політик, поліціянт. Народний депутат України 9-го скликання від проросійської партії Опозиційна платформа — За життя. Член Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності. Голова Всеукраїнської профспілки МВС України.
Колишній радник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, колишній голова Соціалістичної партії України, керівник благодійного фонду «Визволення» та низки громадських організацій, Президент Всеукраїнської національної федерації дворового футболу. У 2014—2015 роках брав участь в АТО у Донецькій та Луганській областях, колишній керівник департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України. За фахом — педагог-психолог, магістр за спеціальністю «правознавство».
Зміст
- 1 Політика
- 2 Карєра
- 3 Скандали
- 4 Конфлікт з Богданом Яременком[ред. | ред. код]
- 5 Конфлікт зі Сергієм Стерненком[ред. | ред. код]
- 6 Популяризація масової культури[ред. | ред. код]
- 7 Бійка в ресторані[ред. | ред. код]
- 8 Українофобія[ред. | ред. код]
- 9 Стосунки з Жириновським[ред. | ред. код]
- 10 Критика
- 11 Нагороди
Політика
У серпні 2019 року Кива пройшов до ВРУ IX скликання, як представник проросійської партії Опозиційна платформа — За життя, став членом комітету з питань правоохоронної діяльності.
21 січня 2020 у Полтаві під час конференції за участі Медведчука та Рабиновича Киву обрано главою полтавської організації Опозиційна платформа — За життя
Карєра
З 2005 року по серпень 2008 року працював директором та головним бухгалтером ТОВ «Укрзв'язокмонтаж». Упродовж кількох місяців 2008 року обіймав посаду інженера-технолога на Донецькій залізниці. До 2010 року на цьому ж підприємстві пропрацював начальником Промивально-пропарювальної станції Новозолотарівка.
2009 — закінчив Юридичний університет ім. Я. Мудрого за спеціальністю «Правознавство».
2010—2011 працював заступником начальника відділу ремонту та будівництва великої кільцевої дороги Служби автомобільних доріг у Київській області Державної служби автомобільних доріг України. Близько двох місяців у 2011 році пропрацював на посаді заступника начальника Управління у справах захисту прав споживачів у Полтавській області.
Отримав звання майора міліції і був призначений командиром батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Полтавщина», який було створено управлінням МВС України в Полтавській області на базі батальйону «Полтава», роти «Кременчук» і роти «Мирний», якою до того командував сам Ілля. Начальник ГУМВС Полтавської області Іван Корсун підтвердив наказ Арсена Авакова.
1—5 лютого 2015 року керував операцією, під час якої співробітниками МВС України з Дебальцева Донецької області та прилеглих до нього населених пунктів евакуйовано більше тисячі громадян (з них 400 дітей, громадян похилого віку та інвалідів). Також вони брали участь у виведенні з можливого оточення 36 військовослужбовців спецбатальйону МВС «Світязь» та 34 військовослужбовців ЗСУ.
10 грудня 2014 наказом міністра Авакова призначений заступником начальника УМВС України в Донецькій області. На цій посаді став першим серед керівного складу територіальних управлінь МВС, хто активно впроваджував в оперативну роботу базу даних волонтерського проекту «Миротворець».
З 1 липня 2015 переведений на посаду заступника начальника УМВСУ в Херсонській області, тоді ж йому було достроково присвоєно спеціальне звання «підполковник міліції». З серпня 2015 року — підполковник міліції.
Займався врегулюванням конфлікту з учасниками блокади окупованого Криму. Економічна блокада Криму не влаштувала деяких далекобійників, які заблокували організаторів акції. Після бесіди з Кивою водії вантажівок прибрали свої машини з дороги. На кожному посту, де знаходилися учасники блокади, також перебували співробітники міліції, які стежили за дотриманням прав громадян України.
Після служби на Сході заснував та очолив «Всеукраїнський союз ветеранів АТО», метою якого є забезпечення соціального захисту учасників бойових дій, а також забезпечення військово-патріотичного виховання та формування на цій основі осередків територіальної оборони.
Очолював «Міжнародний благодійний фонд Визволення», що займається реабілітацією дітей, які потрапили до виховних колоній, а також став головою Всеукраїнської національної федерації дворового футболу та Всеукраїнської федерації доміно.
Деякий час керував полтавським осередком Правого сектора, а також був регіональним політичним керівником «Правого сектора» на Сході України (Полтавська, Харківська, Донецька, та Луганська області). Зокрема, був помічником та представляв інтереси і виконував відповідні доручення від імені Дмитра Яроша у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, політичними партіями фізичними та юридичними особами всіх форм власності на території України під час президентських виборів. 22 жовтня 2015 року очолив Департамент протидії наркозлочинності. Після призначення Ілля у Facebook вимагав відновити кримінальну відповідальність за перебування в стані наркотичного сп'яніння. У березні 2016 року повідомив про свою відмову проходити переатестацію в зв'язку з тим, що вбачає змову проти нього серед членів атестаційної комісії. 30 березня 2016 року прес-служба Національної поліції України повідомила, що Кива наступного року повинен пройти психологічне тестування MIDOT для співробітників Нацполіції.
В одному з інтерв'ю Киви від 21 квітня 2016 року Деканоідзе знайшла образу бійців АТО:
22 квітня 2016 року Глава Національної поліції України Хатія Деканоїдзе ініціювала звільнення Киви з посади голови департаменту протидії наркозлочинності Нацполіції у зв'язку із його висловлюваннями, розкритикувавши його інтерв'ю. «Його слова, особливо про АТОшніків, — це неприйнятно», — сказала вона.
19 травня 2016 року МВС переведено з посади начальника департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції. 20 травня 2016 року І.Кива написав заяву на ім'я командувача Нацгвардії України Юрія Аллерова про прийняття його на службу. 27 травня 2016 року ЦВК України зареєструвала І.Киву кандидатом у депутати Верховної Ради України на проміжних виборах в одномандатному виборчому окрузі № 183 (Херсон).
В травні 2016 року у відповідь на заяву Саакашвілі подав позов до суду щодо захисту своєї честі та гідності. Юристом по даній справі виступив відомий адвокат Олексій Шевчук.
З жовтня 2016 року по червень 2017 року Кива був радником Міністра внутрішніх справ України.
У 2017 році закінчив Національну академію внутрішніх справ України за спеціальністю «Право» отримавши ступінь Магістра.
8 липня 2017 року на позачерговому з'їзді Соціалістичної партії України був обраний головою Соціалістичної партії України.
6 жовтня 2017 року був обраний головою Всеукраїнської профспілки Міністерства внутрішніх справ України.
3 листопада 2018 року Соцпартія висунула Киву кандидатом в Президенти України. 25 січня 2019 року Центрвиборком зареєстрував його кандидатом.
6 липня 2019 року Кива склав повноваження глави партії, новим головою став Сергія Чередниченко, керівник Полтавської обласної організації СПУ. Це пояснюється тим, що в парламентських виборах 21 липня 2019 року Кива братиме участь в списках партії «За життя», № 34 у списку.
З 24 липня по серпень 2019 вів програму «Запитай Киву» на каналі ZIK.
Скандали
Аморальна поведінка у парламенті
3 жовтня 2019 року Кива став учасником скандалу у Верховній Раді України, який був повязаний з ознаками правопорушення суспільних норм моралі. Пізніше він дав пояснення, що так роблять всі.
Конфлікт з Богданом Яременком[ред. | ред. код]
31 жовтня 2019 року, звинуватив в сприянні скоєнню злочину та в аморальності свого колегу по ВРУ Яременка, а також написав скаргу до поліції про причетність Яременко до кримінального злочину.
Конфлікт зі Сергієм Стерненком[ред. | ред. код]
2 листопада 2019 року пригрозив «відрізати голову» чоловікові, котрий запитав його про чисельну охорону. Водночас в поліцію надходить звернення Киви про переслідування його та його сім'ї. Згодом також нардеп повідомив, що це була провокація від Сергія Стерненка. Стерненко ж, в свою чергу, відкидає ці звинувачення та пообіцяв звернутись до поліції.
Популяризація масової культури[ред. | ред. код]
12 листопада 2019 року прийшов у парламент у масці Джокера.
Бійка в ресторані[ред. | ред. код]
22 січня 2020 року в інтернеті з'явився відеозапис бійки Киви і ветерана російсько-української війни Михайла Маймая в київському ресторані «Моссо». На ній Кива підійшов до чоловіка і після обміну репліками вдарив того головою, але відразу ж отримав у відповідь удар
Однак, за інформацією Генерального прокурора Рябошапки, кримінальну справу було відкрито саме проти Киви — за фактом нанесення тілесних ушкоджень відвідувачу ресторану.
Згідно з версією Киви, Майман раніше неодноразово погрожував йому — як в особистому листуванні, так і публічно
Ілля Кива пов'язав цей інцидент з політичним опонентом — колишнім народним депутатом Артуром Палатним. Через кілька днів Кива опублікував відео, в якому назвав Палатного «головним сутенером» України і звинуватив того в організації проти себе кампанії з дискредитації. 2 березня Киву викликали до ДБР для вручення підозри щодо даного розслідування.
Українофобія[ред. | ред. код]
27 січня 2020 року українські волонтерки Ярина Чорногуз та Анастасія «Конфедерат» поверталися автобусом з похорону воїна 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Миколи Сорочука, убитого росіянами на Донбасі. Дівчата вимагали від водія автобуса «Луцьк—Київ» вимкнути російський телевізійний серіал, що переросло у скандал, який набув розголосу в соцмережах та ЗМІ. Як наслідок, водій автобуса був звільнений зі своєї роботи. Ілля Кива заступився за водія автобуса, заявив, що вважає його звільнення незаконним, а дівчат-волонтерок обізвав «крайніми правими націоналістами».
Стосунки з Жириновським[ред. | ред. код]
4 лютого 2020 року на засіданні ВРУ листувався з одним з апологетів окупації України, рупором Кремля Володимиром Жириновським, записаним як «Жирик Владимир Вольф». Ілля скаржився йому на поганий уряд та неможливість відновлення гарних стосунків між Росією та Україною. 12 лютого Кива заявив, що не знає Жириновського й це був розіграш.
Критика
- Під час роботи заступником начальника Управління у справах захисту прав споживачів у Полтавській області був звинувачений у хабарництві. У грудні 2013 року Жовтневий суд Полтави визнав Киву винним. Наступного року суд переглянув вирок та застосував закон про амністію. Як з'ясувалось згодом, суд взяв до уваги довідку з психлікарні про хворобу підозрюваного.
- Кива отримав звання майора міліції і був призначений командиром батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Полтавщина», який було створено управлінням МВС України в Полтавській області на базі батальйону «Полтава», роти «Кременчук» і роти «Мирний», якою до того командував сам Ілля. Начальник ГУМВС Полтавської області Іван Корсун підтвердив наказ Авакова. Пізніше в результаті протесту бійців батальйону «Полтавщина» Киву було звільнено, а батальйон розформовано. В окремий батальйон спецпризначення «Полтава» було виділено 275 бійців. Командиром нового батальйону «Полтава» став колишній боєць добровольчого батальйону «Азов» Юрій Анучін.
- У 2017 році Кива організував напівзаконне воєнізоване формування "Безпека життя" під патронатом МВС, котре використовувалось як тітушки у мітингах на стороні забудовників та зокрема у контрмітингу під САП, підтримуючи закриття справи "Рюкзаків Авакова". Структура була розформована у жовтні 2018 року.
- 1 жовтня 2018 року громадський активіст Сергій Стерненко заявив, що Кива у присутності правоохоронців погрожував йому розправою, сказавши: «ми вас, активістів в землю будемо закопувати». Сам Кива уточнив: Коли я прийду до влади, я зберу весь цей «бруд» і закопаю в землю. На це Стерненко спитав, чи може він вважати це погрозою? Я сказав, якщо він вважає себе брудом, то так. Моє завдання захищати закон.
Нагороди
- Орден Данила Галицького (10 жовтня 2015) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій та при виконанні службових обов'язків
- Відзнака за заслуги перед Збройними силами України (21.10. 2015) — почесний нагрудний знак Начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України «За заслуги перед Збройними Силами України».
- Відзнака МВС України «Вогнепальна зброя» (20 травня 2015; пістолет «Форт-17» калібру 9 мм, № 140450) — за особливі заслуги в захисті конституційних прав і свобод людини і громадянина, зразкове виконання службового та громадянського обов'язку, виявлені при цьому честь і доблесть
- Відзнака МВС України «Вогнепальна зброя» (12 лютого 2016; пістолет АПС калібру 9 мм, № АГ 705-55) — за особливі заслуги в захисті конституційних прав і свобод людини і громадянина, зразкове виконання службового та громадянського обов'язку, виявлені при цьому честь і доблесть