Активні заходи

Активні заходи - відкриті або таємні специфічні операції (заходи) розвідувальних органів або служб, що мають на меті здійсненння необхідного впливу як на населення, так і на представників еліт обраної країни, її зовнішньої політики, створення та вирішення міжнародних проблем, на введення противника в омау, підрив і ослаблення його позицій, зрив його замислу та досягнення власних цілей.

Однією з цілей активних заходів є вплив на суспільну думку населення інших країн, а також на дії окремих осіб, державних та громадських організацій. В СССР такі заходи здійснювала Служба А Першого Головного управління КГБ, що працювала в тісному контакті з Міжнародним відділом ЦК КПСС.

В контррозвідці під активними заходами розуміються "заходи щодо створення агентурних позицій у таборі противника та його оточення, ведення оперативних ігор з противником, дезінформування, компрометацію та розгром сил противника, виведення на територію осіб, що представляють оперативний інтерес, по видобутку розвідувальної інформації та т. п. »[1].

Прикладом використання активних заходів російськими спецслужбами є втручання російської розвідки у передвиборну гонку в США 2016 року [2], коли оприлюднення закритих матеріалів Демократичної партії могли вплинути на результат виборів.

Радянські спецслужби

В затвердженій в 1974 р. «Розвідувальній доктрині» задачі ПГУ КГБ в сфері «активних заходів» визначали наступним чином [3]:

В сфері активних операцій проводить заходи, що сприяюють:

- вирішенню зовнішньополітичних завдань Радянського Союзу;

- розкриття і зрив ідеологічних диверсій противника проти СРСР і соціалістичної співдружності;

- консолідації міжнародного комуністичного руху, посилення національно-визвольної, антиімперіалистичної боротьби;

- росту економічної та науково-технічної міці СРСР;

- викриття та знешкодження військових приготувань ворожих СРСР держав;

- дезінформування противника відносно підготовлених чи проведених СРСР зовнішньополітичних, військових та розвідувальних акцій, стану військового, економічного та науково-технічного потенціалу країни;

- компрометації найбільш небезпечних антикомуністичних та антирадянських діячів, найбільших ворогів СРСР.

При проведенні активних операцій розвідки, залежно від конкретних умов, застосовуються не тільки свої сили, специфічні засоби та методи, але й можливості КГБ в цілому, інших російських установ, відомств та організацій, а також воєнних сил.

Для здійснення активних заходів в СРСР застосовувалися наступні методи:

підтримка прорадянських сил (комуністичні партії та деякі інші партії в країнах Заходу, рух за мир). Така підтримка дружніх сил здійснювалася країною і відкрито;

операції по наданню політичного впливу через осіб, що ховають свої зв'язки з розвідкою або ніщо не підозрюють, але грають активну роль у державних, політичних, ділових, профспілкових, науково-освітніх кругах своїх країн, а також у пресі (агенти впливу) [4];

дезінформація для введення в оману громадської думки чи державних діячів, дискредитація окремих осіб, організації та політики ворожих країн та їх союзників.

Так, у другій половині 1970-х років КГБ спільно з кубинською спецслужбою ДГІ була проведена багаторічна операція «Тукан», спрямована на дискредитацію уряду Аугусто Піночета в Чилі. В ході операції у західних засобах масової інформації (зокрема, в американській газеті New York Times) опубліковано десятки статей, які негативно освітлюють переслідування політичних супротивників режиму Піночета та відбілюють ситуацію з дотриманням прав людини на Кубі. В статтях використані документи, надані КГБ [5].

В Індії, де резидентура КГБ була найбільшою за межами СССР в 1970-80-ті роки, урядові спецслужби "підгодовували" десять газет та одне інформаційне агентство. Резидент КГБ в Індії Л. В. Шебаршин, що пізніше став главою Першого головного управління КГБ, в своїх моментах писав: «Рука ЦРУ відчувалася і в публікаціях деяких індійських газет. Мы, разумеется, платили ту же монету »[6]. На підтримку партії І. Ганди та антиамериканське пропаганду в Індії КГБ було витрачено більше десяти мільйонів американських доларів.

Протидія

Міжвідомча робоча група з активних заходів

Міжвідомча робоча група з активних заходів (англ. Active Measures Working Group) була створена адміністрацією Президента США Рональда Рейгана в 1981 році. Робоча група була спочатку підпорядкована Державному департаменту а згодом — Інформаційним агенством (англ. United States Information Agency, USIA)^[1][2]. Група була створена з ініціативи працівників Державного департаменту з метою ефективнішої протидії радянській пропаганді^[2]. Також існують припущення, що робоча група була створена, оскільки фахівці ЦРУ з радянських активних заходів прагнули отримати можливість відкрито поширювати свої знаходки з більшим авторитетом, аніж це могло зробити саме ЦРУ^[2].

Першим секретарем робочої групи був заступник державного секретаря Деніс Кукс (англ. Dennis Kux). До її складу входили представники ЦРУ, ФБР, міністерства оборони, агенства з роззброєння та контролем за обігом зброї, військової розвідки, міністерства юстиції, та інші^[1].

В своїх дослідженнях робоча група не охопила всього спектру активних заходів. Натомість, вона зосередила увагу на протидії радянській дезінформації^[1][2]. Робоча група з активних заходів розробила механізми завдяки яким відстеження радянської дезінформації стала міжвідомчою роботою з протидії дезінформації, а не справою одного лише ЦРУ^[2].

За час свого існування робоча група підготувала та оприлюднила низку відкритих доповідей.