Володимир Мединський
Мединський Володимир Ростиславович - міністр культури Російської Федерації з 21 травня 2012 року.
Діяльність
Перш ніж заступити на пост міністра, Мединський прославився як лобіст, який просував у Держдумі інтереси грального, тютюнового, пивного та рекламного бізнесу, а також відзначився серією низькобюджетних псевдоісторичних книг із власним тлумаченням російської історії. У них він сконцентрувався на розвінчанні "русофобських міфів" та інтерпретації історичних фактів з великодержавної, суто державницької точки зору, що відповідає охоронницькій парадигмі. Мединський переносив популярне у сучасної російської еліти уявлення про загальну "антиросійську змову" на події минулого, не дуже дбаючи про достовірність. Багато професійних істориків і критиків звинувачували Мединського в тенденційності та спотворенні фактів, а також висловлювали припущення, що за Мединського цю серію писав колектив авторів на замовлення Кремля. Питання щодо наукової компетентності Мединського виникали і пізніше, коли він став міністром, і його запідозрили у плагіаті. На початку жовтня 2017 року експертна рада ВАК, розглянувши дисертацію Мединського, рекомендувала позбавити його ступеня доктора історичних наук, проте голова Міносвіти Ольга Васильєва відмовилася позбавляти Мединського вченого ступеня.
У 2010 році указом президента він був включений до складу Комісії з протидії спроб фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії. За два роки свого існування ця комісія відзначилася млявою боротьбою проти “міфу” про Голодомор, а також виправданням сталінської політики під час та після Другої світової війни. Також у 2011 році Мединський увійшов до складу правління фонду "Російський світ", що займається проектуванням путінської культурно-пропагандистської політики за кордон.
За міністра культури Мединського значно збільшилося державне втручання у гуманітарну сферу. Він регулярно виступає на користь протекціоністських заходів у кінематографі та театрі, і вважає, що держава зобов'язана не лише субсидувати культуру, а й стежити за змістом створених за його підтримкою творів. За цією логікою, у 2014 році Мінкульт відмовив у фінансуванні міжнародного фестивалю документального кіно “Артдокфест” у зв'язку з незгодою президента фестивалю, режисера Віталія Манського, з втручанням Росії у внутрішню політику України до Євромайдану, озброєної анексією Криму та пропагандою. У грудні того ж року Мединський заявив, що міністерство не фінансуватиме фільми, що критикують стан справ у країні.
У 2015 році Мединський вступив у конфлікт з директором Державного архіву РФ (ГАРФ), професором Сергієм Мироненком, через те, що останній назвав радянський міф про “28 панфілівців” тим, чим він і є міфом. Незабаром Мироненка відправили у відставку, а восени наступного року, після прем'єри фільму “Двадцять вісім панфілівців”, що знімався за фінансової підтримки Мінкульту, Мединський різко відгукнувся про скептиків. Він назвав їх "кінченими мразями", які ставлять під сумнів "святу легенду" про "28 панфілівців", оскільки вона, за словами міністра, "символ подвигу народу", незважаючи на те, що є вигадкою радянського журналіста.
Лінія на переписування історії більшовизму, і, зокрема, сталінізму у позитивному ключі, відверто простежується у діяльності Мединського. 2015 року він урочисто відкрив виставку “Романтичний реалізм. Радянський живопис 1925-1945”, що демонструє офіційне мистецтво сталінської епохи, яке зображує щасливий народ, що процвітає у благополучній країні. Він просуває виставки Олександра Герасимова, портретиста Сталіна та Гелія Коржева, войовничого комуніста.
Біографія
Володимир Мединський народився 18 липня 1970 року у місті Сміла Черкаської області України у сім'ї військового-учасника радянського вторгнення до Чехословаччини у 1968 році та терапевта, дитинство провів у військових гарнізонах. На початку 1980-х років сім'я переїхала до Москви. У 1987 році вступив до МДІМВ на факультет міжнародної журналістики, де перебував у комсомольській організації та вступив до лав КПРС. У 1991-1992 роках Мединський проходив стажування на посаді помічника прес-секретаря посольства СРСР (потім Росії) у США. 1992 року закінчив інститут. У 1992 році разом із однокурсниками організував рекламне та PR-агентство “Корпорація “Я”” і став його керівником. У 1996 році агентство виявилося на межі краху через банкрутство великих фінансових пірамід, що були його клієнтами. Паралельно з веденням бізнесу, Мединський закінчив аспірантуру МДІМВ, і з 1994 став викладати в інституті. 1999 року Мединський став доктором політичних наук.
У 1998 році Володимир Мединський став віце-президентом Російської асоціації у зв'язках з громадськістю (РАСО) щодо взаємодії з регіонами та розширення регіональної мережі. Мединський перейшов на державну службу, став спочатку радником з іміджу директора Федеральної служби податкової поліції Росії Сергія Алмазова, а потім очолив Департамент з інформаційної політики міністерства з податків і зборів. У 1999 році Мединський очолив роботу з регіональними ЗМІ у виборчому штабі блоку "Батьківщина - Вся Росія" на виборах до Державної думи III скликання під керівництвом Бооса. Входив до центральної ради загальноросійської громадської політичної організації “Батьківщина”. Після призначення Бооса заступником голови Державної Думи був його радником до 2002 року. У грудні 2001 року Мединський вступив у партію "Єдність і Батьківщина - Єдина Росія". Мединський увійшов до центральної ради партії, керував столичним виконавчим комітетом з 2002 по 2004 рік, очолював виборчий штаб у Москві в 2003 році. У 2004-2005 роках був заступником керівника ЦВК "Єдиної Росії". У грудні був обраний до Держдуми за загальнофедеральним списком партії та зареєструвався у фракції "Єдина Росія". Мединський був депутатом Держдуми четвертого та п'ятого скликань (2004-2011), членом Бюро Вищої ради партії. У грудні був обраний до Держдуми за загальнофедеральним списком партії та зареєструвався у фракції "Єдина Росія". Мединський був депутатом Держдуми четвертого та п'ятого скликань (2004-2011), членом Бюро Вищої ради партії. У грудні був обраний до Держдуми за загальнофедеральним списком партії та зареєструвався у фракції "Єдина Росія". Мединський був депутатом Держдуми четвертого та п'ятого скликань (2004-2011), членом Бюро Вищої ради партії.
У лютому 2012 року Мединський був зареєстрований як довірена особа чинного голови уряду та кандидата у президенти Російської Федерації Володимира Путіна. За пропозицією прем'єр-міністра Дмитра Медведєва 21 травня 2012 Володимир Мединський був призначений міністром культури РФ. У 2013 році Володимир Мединський заснував та очолив Російське військово-історичне товариство. Президента Путіна у 2015 році Мединський назвав "абсолютним генієм сучасної реальної політики".
