Юрій Андрухович
Андрухович Юрій Ігорович – український поет, прозаїк та перекладач, есеїст. Віце-президент Асоціації українських письменників. Кандидат філологічних наук. Один із діячів станіславського феномену.
Діяльність
Творчість Андруховича має значний вплив на сучасний літературний процес в Україні, з його ім'ям пов'язані перші факти зацікавленості сучасною українською літературою на Заході.
У 2010 році заявляв про доцільність відокремлення Криму та Донбасу до РФ, так як, на його думку, це регіони, які політично та етнічно переорієнтовані на Росію.
У 2016 році підтримував проведення референдуму, на якому пропонувалось би відокремити окуповані території від України.
Біографія
Народився 13 березня 1960 року в м.Станіслав.
По закінченні середньої школи навчався у редакторському відділенні Українського поліграфічного Інституту у Львові (1982) та Вищих літературних курсах при Літературному інституті імені М. Горького в Москві (1991).
Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії івано-франківського часопису “Перевал” (1991–1995).
1985 року разом із Віктором Небораком та Олександром Ірванцем заснував поетичну групу Бу-Ба-Бу, яка однією з перших почала відроджувати в українській літературі карнавальні та буфонадні традиції. З 1991 року Андрухович – співредактор літературно-мистецького журналу “Четвер”.
З 2005 року співпрацює з польським експериментально-інструментальним гуртом “Karbido”. Живе та працює в Івано-Франківську.
Присутність Андруховича в Івано-Франківську стала важливим чинником ферментації так званого “станіславського феномену” та формування місцевої творчої еліти.
Автор п'ятого перекладу українською мовою п'єси “Гамлет” Вільяма Шекспіра.